Спас – 6 серпня, Миколая 6 грудня і без Старого-Нового року – церковні свята для українців наставатимуть майже на два тижні раніше. Та звикнути до таких змін буде надскладно, каже волинянка Карина. Її родина досі святкує Різдво 7 січня. А як жити за новим церковним календарем і при цьому зберегти українські традиції, Карина й гадки не має.

"Я розумію, що правильно було б святкувати 25-го, але я звикла святкувати 7-го. Ми так звикли, я розумію, що, можливо, це не зовсім правильно, але це традиції, наші традиції, до яких ми звикли, в яких я виросла, тому отак просто в один момент важко змінити. Я думаю, якщо ми так будемо переходити, то з часом ми перестанемо колядувати ходити, зникнуть наші українські такі традиції, які потрібно залишити. Ну будемо старатися, мабуть, переходити", – розповідає Карина.

"Я думаю, що ще буде деякий час два календарі існувати – рік, два. Хоча в нас уже на сьогодні частина громад визначилися, що вони бажають повністю перейти на новий календар не лише святкувати Різдво, а всі свята святкувати. Близько 20 громад на території Волинської єпархії уже зголосилися, що вони мають бажання. Відповідно це бажання ми будемо подавати на священний Синод, щоб затвердити такий порядок богослужінь для цих парафій, які вже готові перейти на новий календар", – зауважує митрополит Луцький і Волинський Михаїл.

Різдво – по-новому, Пасха – по-старому. Новоюліанський календар, на який планує перейти Православна церква України, мало чим відрізняється від Григоріанського, пояснюють отці. Окрім дати Воскресіння Господнього, різниця – у високосному році – Новоюліанський календар обчислює його інакше.

"У 1700 році Петро І ввів оцей новий календар, запозичений з Європи і поміняв усі традиції. Тому звичаєві пісні, які співалися весною, співаються зимою. Треба повернути все на свої місця, відродити українські традиції. Треба, щоб не лише вийти з впливу росії, а треба, щоб "русскій мір" вийшов у нас із душі", – пояснює митрополит Луцький і Волинський.

Та відхід від усього російського – не єдина причина переходу на новий календар, каже отець Тарас Жеплінський.

"З роками – а це найближча дата 2100 рік, коли різниця зросте і в Юліанському календарі, який відставатиме уже не на 13, а на 14 днів, Різдво наставатиме 8 січня і якщо ми так залишатимемося. Через ще 100 років – 9 січня. Він через свою неточність відставатиме від григоріанського", – наголошує священнослужитель, керівник інформаційного відділу Департаменту інформації УГКЦ Тарас Жеплінський.

Нині на Григоріанський календар перейти планує українська греко-католицька церква. Однак таке рішення має підтримати і Православна церква України. 25 грудня глава УГКЦ Блаженніший Святослав і Митрополит ПЦУ Епіфаній уже обговорювали церковну реформу.

"Це домовилися, щоб створити спільну робочу групу від представників УГКЦ, ПЦУ, яка б напрацювала спільні пропозиції для предстоятелів обох церков, а також для синодів єпископів двох церков, говоримо про 2025.  Мали б бути щонайменше запропоновані якісь конкретні пропозиції, як би ця реформа між різними церквами і на міжцерковному рівні мала б бути зреалізована", – сказав отець Тарас.

Поспішати з реформою не хочуть через війну. І православні, і греко-католицькі священники вважають: це не найліпший час для глобальних змін. Церква хоче провести реформу так, щоб вона лише зміцнила суспільство. Крім того, богослови наголошують: перейти на новий календар – не обов'язок, а вибір кожного українця.

"У нас же церква нікого не змушує, що давайте переходити. Такого примусу немає. Навпаки у нас надається право вільного вибору окремим громадам і це прекрасно. Свобода християнина – вона полягає в тому, що ось я в таких нових умовах, в умовах сучасності і я святкую, у мене є свобода святкувати, коли я хочу і свобода переходити на календар чи не переходити", – переконуєбогослов, професор, релігієзнавець Юрій Чорноморець.

Дати зміняться, але віра та українські традиції залишаться, запевняють отці. Та чи будуть українці пірнати в ополонку на Водохреща 6 січня, якщо звикли в цей день готувати святвечір, і чи святкуватимуть Покрову не в день захисників – невідомо. Поки церкви лише збираються переходити на новий календар, у вірян ще є час подумати, як зберегти християнські традиції.

Оксана Паращак, Олексій Тищенко, "5 канал"

Нагадаємо, ще у грудні 2020 року предстоятель ПЦУ Епіфаній розповів, що 60% українців виступають проти єдиної дати святкування Різдва 25 грудня. За його словами, остаточне рішення про зміну дати святкування буде прийнято, коли до цього дозріє народ.

Читайте також: "Дух Різдва має об'єднати нас": як світ готується до зимових свят

Дивіться відео за темою: Різдво 25 грудня у Києві: чи будуть віряни святкувати ще й 7 січня

Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.

Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.