Впізнавані мелодії столичні студенти виконують для гостей столиці. Під час Євро-12 людей у підземці побільшало і вдячних слухачів теж.

На платформу музик не пускають, утім для пасажирів і тут вигадали розвагу. На стінах розклеїли євровІрші. Кілька рядків від українських та польських поетів. Це місто чуло всі мої цілунки, це місто чуло всі мої пісні, я вас люблю, пробачте, прорахунки. Я у метро на білому коні.

Про кохання, природу, дорогу, танці, щастя і навіть про тістечка з кремом - нафілософствували поети 24 вірші.

Ярослав Годун, директор Польського інституту у Києві: "12 з Польші поетів і 12 з України".

Поезією хочуть відвернути увагу пасажирів від нав`язливої реклами. А ще - популяризувати сучасних авторів.

Жінка в метро: "Я перший раз чую, шо є такі поети".

Один з них - поляк Даріуш Суска. Каже, схожа акція була у Варшавській підземці. Але без його творчості:

Даріуш Суска, польський поет: "Це хороша ідея, бо інакше читача важко змусити читати поезію, купити нову книжку. А тут таке своєрідне побачення з віршиками, - це як зустріти знайому людину у метро. Їх неможливо не побачити".

Жінка в метро: "Если бы вы мне не сказали, я бы туда даже и не посмотрела. Я смотрю за ребенком и за поездом".

Дмитро Лазуткін, український поет: "Ввечері відстань між поїздами кілька хвилин, за 5-7 хвилин, я думаю, люди встигнуть щось прочитати".

Щоб вірші прочитало якомога більше туристів, поезії - двома мовами, українською й англійською:

Швецький фанат читає: "Треба якось собі давати раду з уявою. Ну, дуже глибоко. Це зворушило моє серце".

На  тлі того, що нашу мову зовсім занедбали, то це дуже приємний сюрприз для всіх мешканців і гостей міста.

Підземна читальня працюватиме до закінчення Єврочемпіонату. Музики ж планують грати для туристів до початку навчального року. І кажуть, поетична задумка для них не конкурент:

Юлія Фінгарет, Олександр Зименко та Ігор Коваленко, "5 канал".