У Радянському союзі не було Різдва. Комуністи його вкрали, тобто заборонили, а за святкування могли кинути за грати. Головний символ свята – святий Миколай – теж був репресований. Врешті, Різдво замінили на новий рік, а Миколая – на Діда Мороза. Останній досі масово присутній у країнах колишнього СРСР – хоча переважно як анекдотичний персонаж.
Комуністи захопили владу у колишній Російській імперії в результаті перевороту у 1917 і одразу оголосили війну релігії, яку називали опіумом для народу. "Головним нашим завданням є сприяння фактичному звільненню трудящих мас від релігійних забобонів", – мовилося в декреті Ради народних комісарів від 23 січня 1918 року.
Боротьба з релігією
Утім до пори до часу боротьба комуністів з релігією обмежувалася репресіями проти чільних представників церкви і захопленням церковних земель. Різдво ж залишалося святковим днем – і вихідним.
Усе змінилося наприкінці 1920х, коли одноосібну владу владу в СРСР захопив Йосип Сталін. Він – колишній студент семінарії – вирішив повністю викорінити церкву з суспільного життя. Вона та усі її атрибути мали бути знищені. Фізично.
У 1929 був розроблений цілком таємний циркуляр" Про заходи щодо посилення антирелігійної роботи". І його постулати почали втілюватися у життя. Зокрема зʼявилася начебто громадська організація Союз войовничих безбожників, яка знищувала церкви. Того ж 1929 року було внесено зміни до Конституції, якими вірних церкви та священників обмежували у правах.
А у 30–х служителів церкви почали масово кидати за грати. Під час великого терору арештовано понад 100 тисяч священнослужителів. Більшість – розстріляно.
Заміна християнства на комунізм
Під роздачу потрапило не лише Різдво, а й новий рік. Обидва дні зробили робочими. У кінці 20–х заборонили навіть ялинку. Продавців очікував штраф – 100 рублів – гігантські гроші на той час. Владі чинили тихий, проте масовий опір.
Тоді у Кремлі змінили тактику. Там вирішили здійснити заміну. Християнства на нову релігію – комуністичну. Де роль Бога виконував померлий, але вічно живий Ленін.
Те саме вирішили зробити і з Різдвом. Замінити старе буржуазне свято – новим, пролетарським новим роком. Капіталістичного ж святого Миколая мав замінити друг робітників пролетар Дід Мороз.
Головні ідеологи знищення українців
Головним ідеологом змін був звісно сам диктатор – спеціаліст з усіх питань Йосип Джугашвілі Сталін.
Справжнім автором ідеї заміни Різдва на новий рік та самого Діда Мороза був маловідомий у світі функціонер комуністичної партії Павло Постишев з позивним Єрмак.
Постишев – уродженець Владимирської губернії росії. Син робітника, він не закінчив навіть початкової школи! Ймовірно, брак освіти й критичного мислення посприяли тому, що підліток приєднався до комуністичного руху на текстильній фабриці, де він працював.
У 1908–му юного Павла заарештовують. З 1917 року він серед керівників комуністичного повстання. У 23–му ревного функціонера вперше відправляють до України, де він шукав ворогів революції, щоб їх розстрілювати.
У 1932–му Сталін влаштував українським селянам, які повставали проти радянської влади, штучний голод – голодомор. Армія забирала у них зерно, яке продавали за кордон.
Утім у 1932–му з точки зору Сталіна загинуло недостатньо українців – "всього лише" 300 тисяч селян. Тож у 1933 з Кремля в Україну відправили партійне підсилення – у тому числі Павла Постишева. Число вбитих голодом зросло – до 4 мільйонів.
Головний більшовик України Павло Постишев
Згодом саме Постишев реально став головним більшовиком в Україні у місяці найбільшої смертності від голоду. І ратував за радикальні та репресивні методи у процесі відбирання хліба в українських селян.
Улюбленою роботою Постишева було шукати шкідників у партії і місцевій владі. А хто шукає, той, як відомо, знаходить. На засіданнях комітету партії він допитувався в кожного – скільки доносів на колег ви написали?! У пошуку ворогів народу та фашистів він знаходив ворожі символи на шкільних зошитах, сірниках та навіть у ковбасі!
Чим завинила ковбаса, спитаєте ви? Усе просто. Постишеву здалося, що в її розрізі проступає профіль… комуніста Лева Троцького, який на той час уже став ворогом Сталіна.
Зазіханням на вождя народів завинили й шкільні зошити. Постишев зауважив на них ворожу витівку: "Портрет товариша Сталіна проткнутий лінією, ніби ножем". Зошити вилучили з продажу. Сірники теж перестали продавати – бо на коробці Постишеву ввижалися японські каски.
Хоча у Постишева майже не було освіти й по суті він був неграмотним, та на пропаганді знався. Уявіть собі Радянський Союз 30–х років. Не вистачає харчів, одягу, житла. Та всього не вистачає. Маховик репресій набирає обертів. Люди вічно голодні, обідрані і – зневірені.
Поява новорічних ялинок
Тут варто нагадати – в оригінальній комуністичній концепції пролетарі окремих свят не потребували. Як до речі і вихідних. Та саме в мракобісні 30–ті роки стає зрозуміло – потрібні радянські ритуали й свята, які би давали змученим людям розрядку. Грубо кажучи, гніт має чергуватися із якоюсь ілюзією полегшення. І саме тут під керівництвом Постишева повернулася спочатку новорічна ялинка, а потім – і Дід Мороз.
Наступник Сталіна Микита Хрущов у спогадах пише, що запровадити новорічні ялинки замість різдвяних Постишев запропонував Сталіну особисто. У 35–му у одній з газет підкореної більшовиками України з’являється невеличка стаття товариша Постишева, де він закликає комсомольців і піонер–працівників організувати святкові новорічні ялинки в школах і садочках:
"У дореволюційний час буржуазія завжди влаштовувала на Новий рік своїм дітям ялинку. Діти робітників із заздрістю через вікно підглядали на ялинку, яка блистіла різнокольоровими вогнями і дітей багачів, які веселилися навколо неї. Чому ми позбавляємо цього прекрасного задоволення дітей Радянської країни?".
Очевидно, це ретельно узгодили з усією партійною верхівкою. Бо наступного дня робітників відправляють в’язати мішки для подарунків, а в лісгоспах рубають ялинки. Так дерево перестало бути буржуазним і попівським. Товариш Постишев зустрів у столиці радянської України Харкові новий рік із першою офіційною ялинкою в СРСР. А в 37–му Дід Мороз та новорічна Ялинка перебралися у Кремль.
Образ Діда Мороза
В образі Діда Мороза комуністи чимало вкрали. Прообразом Діда Мороза був заборонений Святий Миколай. Ім’я ж Діду скомуніздили у давніх міфічних персонажів. Таких було достатньо, бо ж у росії справді буває збіса холодно.
Мороз, Морозко чи – тільки не смійтеся – Зюзя у дохристиянських віруваннях – лихе божество холоду, віхоли, криги. Такий злий старезний дід, який усе заморожує своїм подихом. Спеціальна методичка з детально прописаним сценарієм запровадила веселого дідугана з білою бородою в шубі і з подарунками на новорічні свята в самий розпал репресій.
Під час великого терору з 37 по 39 рік було репресовано 180 тисяч релігійних діячів, 110 тисяч – розстріляно. Під репресії, ло речі, потрапив і автор Діда Мороза. Постишева оголосили ворогом народу і стратили у 1939.
Але його дітище – Дід Мороз – процвітав. Нові Сталінські улюбленці – поети Сергій Міхалков і Лев Кассіль – написали сценарій першого новорічного свята, яке стало офіційним в СРСР. Їхній штучний Дід Мороз на багато років витіснив зі свідомості мас Різдво та Святого Миколая. А ще – був одним із ключових елементів нової радянської ідентичності, який стирав відмінності між республіками.
У регіонах потайки святкували Різдво
Політика заміщення Різдва та Святого Миколая Новим роком та Дідом Морозом давала певні успіхи. Проте у багатьох регіонах люди потайки святкували різдво.
У розпал Другої світової війни Сталін раптово вирішив повернути церкву, але підконтрольну йому особисто та комітету державної безпеки. Антирелігійна кампанія згорнулася. Проте вона з новою силою вибухнула після смерті диктатора – за часів нібито ліберального Хрущова.
Уповноважений у справах релігійних культів у 1956 році звітував, що в селах і містах діти носили вечерю на Святвечір та проводилося "ходіння груп віруючих, переважно молодих, по хатах із зіркою і співами пісень". Формально, за співання різдвяних пісень у СРСР посадити не могли. Але як там любили казати – була б людина, стаття знайдеться.
31 грудня 1971 року, Львів.
На вулиці Спокійній у помешканні лікарки Антонів зібралося півсотні діячів культури. Там вони шили костюми, виготовляли маски, вчили колядки. потім переодяглися і вертепом рушили колядувати вулицями зрадянізованого Львова. До колядників долучився і поет Василь Стус. Молоді люди не здогадувалися, що за ними стежить КДБ. На усіх учасників коляди завели справу під назвою БЛОК. Керівництво СРСР вирішило розправитися з дисидентами і українським самвидавом.
Менше ніж за 2 тижні почалися масові арешти. 12 січня за грати у Львові та Києві кинули 19 шістдесятників.
Їм пред'явили звинувачення за статтею антирадянська пропаганда та агітація. Дехто отримав максимальні терміни – 10 років таборів + 5 заслання. Поет Василь Стус у таборі загинув.
Як не старалися у Кремлі, за 70 років вони так і не змогли повністю перемогти Різдво. Швидше, програв СРСР, який у 1991 розпався – саме напередодні різдва.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.