5 канал

Юрій Сиротюк: Якби нам дали 48 мільйонів доларів, ми б уже на танках у Москву приїхали

Член ВО "Свобода", директор центру "Українські студії стратегічних досліджень" Юрій Сиротюк у програмі "Рандеву" на "5 каналі" розповів про причини не проходження "Свободи" до ВР, що робив під Верховною Радою 31 серпня, на що жив рік після депутатства, та хто і як фінансує партію

РЕВОЛЮЦІЯ – ЦЕ НЕ БУНТ П’ЯНОЇ МАТРОСНІ, ЦЕ НЕ ЛЕНІН З П’ЯНИМИ МАТРОСАМИ ЗАХОПИВ ЗИМОВИЙ ПАЛАЦ, ЗРОБИВ БІЛЬШОВИЦЬКИЙ ПЕРЕВОРОТ У РОСІЇ. РЕВОЛЮЦІЯ – ЦЕ ЯКІСЬ ХОРОШІ ЗМІНИ

– Мої вітання, я рада вас бачити, дякую, що прийшли, дякую, що з подарунками. Рідко хто до мене ходить з подарунками, ви з таких. "Бандерівські читання" – відтепер, напевне, це буде моєю сьогоднішньою вечірньою книжкою для прочитання. Книжка під назвою "Як облаштувати Росію" і журнал, як ви стверджуєте, який дописували у стінах буцегарні, має назву "Українські студії стратегічних досліджень" – УССД. Слухайте, кому зазвичай такі даруєте, якщо там не журналісти і не телеведучі?

– Дарую, кого побачу. Це єдине, що я можу дарувати. Насправді проект "Бандерівські читання" виник під час Революції Гідності. З цього питання – якою має бути революція? Я був переконаний, що це має бути не криваві події... Не зміст там війна, кров і так далі, а зміст якісні суспільні зміни. Сто років назад, менш ніж сто років, Бандера дав відповідь, що таке революція, як вона проводиться. Що це не бунт п’яної матросні, це не Ленін з п’яними матросами захопив Зимовий палац, зробив більшовицький переворот у Росії. Революція – це якісь хороші зміни. За що це мали бути зміни? За те, щоб країна стала нашою, комфортною, за те, щоб була соціальна і національна справедливість. І тому за два тижні до кривавої розв’язки на Майдані ми намагалися пояснити і молоді, і учасникам революції, які мають бути зміни. Так само якою має бути держава. Це вже став такий проект щорічний. Що стосується книжки по розподілу Росії, то Росія постійно розказує, якою має бути Україна, а чому ми не можемо помислити, з яким комфортним сусідом нам буде комфортно жити. І тому ми намагаємося бути суспільно корисними. А взагалі, я вважаю, що книжка найкращий подарунок, який може бути.

– Я з вами згодна. Знаєте, я вас слухаю, і поки готували оператори старт нашої зйомки, я себе піймала на думці, що знайти настільки глибоко патріотичних і подекуди, даруйте за це слово, але націоналістичних людей, у країні на даний момент можна, але їх не так багато, як кому б хотілося. Тим не менше, ті люди, які називають себе патріотами, подекуди націоналістами, бандерівцями, наприклад, як я перед вами, вони навряд чи на даний момент, якщо спитати, чи голосували б вони за "Свободу", віддали свої голоси. Чому так? Чому за "Свободу" зараз би так не голосували?

– Я горджуся тим, що я український націоналіст. Хоча український націоналіст – мало себе називати українським націоналістом – це ідея і чин. Це за кожне своє слово бути готовим відповісти своєю дією. Очевидно, "Свобода" – це один лише з проектів українського націоналізму, політичний проект. Як політичним шляхом нація має повернути владу своїй країні. І не єдиний, слава Богу, в Україні сьогодні достатньо націоналістичних політичних сил.

ОДНИМ ІЗ ФАКТОРІВ, ЧОМУ ЛЮДИ НЕ ПРОГОЛОСУВАЛИ ЗАРАЗ ЗА "СВОБОДУ", Є ТОЙ, ЩО, НАПЕВНО, БУЛИ ЗАВИЩЕНІ ОЧІКУВАННЯ ВІД "СВОБОДИ"

– Чому за "Свободу" зараз люди не проголосували?

– Чому люди не проголосували зараз за "Свободу"? Є різні фактори, по-різному можна оцінювати. Одним із факторів є той, що, напевно, були завищені очікування від "Свободи". "Свобода" коли йшла на вибори у 2012 році, ми казали, що другого туру не буде, що ми скинемо Януковича, ми там перші зрізали забор, ми перші зупинили "тушкування" в парламенті, ми перші дали здачі регіоналам. І всі чекали, що "Свобода" так поднакатує, як ангели піде вперед. І десь у момент революції було певне розчарування, що на думку певної частини суспільства "Свобода" зайняла більш зважену позицію. Я ще на початку революції…

– Ви думаєте, що саме в цьому причина?

– Одна з причин в цьому. Ще однією з причин є те, що ми живемо в інформаційному... Наприклад, успіх Берлусконі в Італії пов’язаний з тим – негідник, старий ловелас, жодної позитивної риси. Умберто Еко покійний все своє життя присвятив боротьбі з Берлусконі, бо казав: "Люди, чому ви голосуєте за цього негідника?" А цей негідник просто сконцентрував медіа, і через медіа формував – не негідник, не ловелас, а людина старша, яка ще має життєву силу зустрічатися з багатьма молодими жінками.

– Можна, тепер я дам відповідь?

– Так.

– Серед тих людей, яких я опитувала, які голосували за вас чотири роки тому, які за вас не проголосували зараз, відповідь була наступна: "Свобода" свою функцію в Україні зробила. Вони наразі не готові до певних посад, великої кількості посад в українській, європейській системі влади, яка є зараз, до якої ми прагнемо, принаймні". Такою була думка. Коли я спитала: чому так? Вони мені сказали: "Яніно, зазирни в Інтернет, подивися, що вони робили, коли були там". Чи ви вважаєте, що дійсно стався такий момент дискредитації "Свободи"?

– Я переконаний, що стався момент дискредитації "Свободи", і не тільки…

– Самодискредитації?

– ...не через дії... не самодискредитації, а дискредитації зовнішньої.

– Не самодискредитації? Це важливий коментар.

– Є дуже проста річ: Україна є 350 останніх років колонізована країна, ми колонізована нація. Після здобуття незалежності нас переконують і далі, що в цій країні може керувати будь-хто, крім українців – українці недолугі, нездари. Перед приходом "Свободи" в парламент нас переконували, що чисто українська політична сила, а ще й націоналістична, ніколи не подолає трьохвідсотковий бар’єр. Але коли побачили рейтинг "Свободи" перед виборами підняли до 5% – ми подолали 10%.

ЗАРАЗ СУСПІЛЬСТВО МОЖЕ ОЦІНИТИ – ПАРЛАМЕНТ ЗІ "СВОБОДОЮ", І ПАРЛАМЕНТ БЕЗ "СВОБОДИ". І ПОБАЧИМО НА НАСТУПНИХ ВИБОРАХ

– Я перед вами буду чесною, я за вас голосувала в 2012 році, я можу зараз про це говорити. І я за вас би не проголосувала сьогодні. Спитаєте чому? Ну тому що я би не хотіла, щоб європейці і весь світ у вигляді ось таких дій, які ми бачили у Верховній Раді, які фрагментарно, ми зараз про це поговоримо, бачили 31 серпня, були на очах. І якби нас сприймали саме так, і владу нашу сприймали саме так.

– "Свобода" і була потрібна для того. Єдина функція "Свободи", щоб побудувати соціально і національно справедливу країну. Чи є вона такою – не є. Чи пройшов час таких політичних сил, як "Свобода"? Ні, не пройшов. Бо сьогодні гасла… "Народний фронт", який пройшов до парламенту, слугувався 90% гаслами "Свободи". Все, що говорила партія "Свобода", навіть гасла "Свободи", бандерівські гасла, "Слава Україні!" А я пам’ятаю перший день революції, коли Руслана ставила на голосування – заборонити вітання "Слава Україні!", бандерівський червоно-чорний прапор. І були жорсткі дискусії, якою має бути революція – безликою, чи це має бути Майдан, чи як ми пропонували, це має бути Революція Гідності. Тому націоналізм…

– Ну а взагалі, в риториці в цілому "Свободи" питання, що хтось якісь наклепи про "Свободу" робить, хтось якимось чином щось "у нас забрав" – це присутнє у вашій риториці. Серйозно, я дуже часто це зустрічаю.

– Ну ні, слухайте, слабка людина. Ти дістав у драці, не жалійся, що твій суперник виявився сильнішим.

– Абсолютно, повністю з вами згодна.

– Єдиний аргумент, дуже простий полягає в тому, що всі екзит-поли на виборах 2014 року показали проходження "Свободи". От чому результат екзит-полу не співпав з результатом ЦВК? Ну звичайно, у нас найсправедливіше ЦВК.

– А ви самі проводили опитування, внутрішнє опитування?

– Звичайно.

– Які цифри показує?

– По нашому опитуванню менше 6,2%, як нам показало соціологічне опитування, ми не отримували. Ми знаємо, що в Україні є маніпуляція в районі 3% голосів виборців.

– Якраз у них ви і попали?

– Очевидно, що було просідання "Свободи", очевидно, що "Свобода" не потрапила в парламент. Але зараз суспільство може оцінити – парламент зі "Свободою", і парламент без "Свободи". І побачимо на наступних виборах.

– У вас є досить такі стійкі конкуренти, ми про це пізніше поговоримо, з ким вас порівнюють нині в діях. А зараз я хочу згадати про такі пункти вашої політичної програми, про які мені хочеться зараз обговорити. Вони на сайті "Свободи". Звучать вони наступним чином: "Ввести суворіші антиміграційні закони, заборонити усиновлення українських дітей іноземцями" і ще кілька пунктів, які зараз у нашому проєвропейському світі у багатьох викличуть певні питання. Навіщо? Давайте на одному зупинимось: навіщо забороняти усиновлювати українських дітей іноземцями? При тій ситуації, яку ми зараз маємо. З дітьми, які прагнуть усиновлення.

– По-перше, проблема захисту українців писалася і в 2004 році, на основі такої дуже активної фокус-групи, яку Тягнибок провів більше 100 зустрічей з українцями. І питав людей, яку вони хочуть бачити програму української України. І люди це наговорювали. Чому ми і на основі цього сформували програму. Тому для того, щоб зберегти це питання національних інтересів збереження держави, зробити все для того, щоб кожну дитину зберегти в Україні, і зробити їх більше і більше.

– Але наразі наша держава неспроможна дати те, що спроможні дати їм іноземці.

– Але ми мусимо, як політична сила…

– Мусимо, безумовно.

– ...формувати такий маячок. І якщо є політичні сили, які кажуть, що "байдуже, хай виїжджають" і так далі, то навіть нинішній Кабмін вам скаже, що для того, щоб платити ці пенсії мізерні, які сьогодні отримує український пенсіонер, який нижче прожиткового мінімуму, треба для того, щоб якомога більше молодих людей працювали. Тому це виходить тільки з цих інтересів.

У ТІЙ СПРАВІ, ЯКУ МЕНІ ІНКРИМІНУЮТЬ, НЕМАЄ СМЕРТІ ЖОДНОЇ ЛЮДИНИ, І НЕМАЄ ПОРАНЕННЯ ЖОДНОЇ ЛЮДИНИ

– Юра, я згадала інший момент вашого шансу, який як на мене – знову ж таки, я зараз кажу не як журналіст, а як громадянка – ви втратили. У вас був генеральний прокурор певний час, від вашої політичної сили, ви мали…

– Можете назвати точно, скільки він у нас був?

– Менше 100 днів, тим не менше, запам’ятався певними подіями, ви мали пана Швайку на посаді. І все це оповито... ви мали там, я знаю, регіональних одних лідерів…

– Ми Мохника мали, ми мали 6 голів обласних адміністрацій в умовах війни.

– Зокрема... в умовах війни. І сказати, щоб ці голови адміністрацій запам’яталися якимось бодай позитивним іміджем за момент їхнього перебування при владі – я помилюся, якщо це я так скажу. Чому? Напевне, запитання до вас.

– Це дуже просто, тому що у нас дуже велику роль відіграє піар. Важливо не що ти зробиш, а що про це скажуть в пресі. За часів Швайки, міністра АПК був найкращий урожай і це в умовах війни. І якщо ви пам’ятаєте, "5 канал" демонстрував такі кадри, які я на все життя запам’ятав: у Луганській області йдуть комбайни і йдуть танки. Відповідно в умовах війни він зібрав найкращий врожай в історії України. Очевидно, наші політичні опоненти намагалися…

– Знову таки вони винні.

– Ні-ні, вони не винні. Вони намагалися знайти все, щоб за щось посадити. Коли сказали, що свободівці корупціонери, то треба ж були факти. А фактів за два роки жодного. Тому, ми ж розуміємо…

– Ну от що ви не корупціонер, я вірю абсолютно. А от щодо ваших соратників…

– Але в СІЗО сидів я, єдиний депутат сьомого скликання. Не Ахметов, не Вілкул, ніхто. Я сидів услідчому ізоляторі в камері-одиночці. А потім з навмисними вбивцями.

– Ви досі зробили висновки з того, що сталося 31 серпня? І чи вважаєте ви, пройшов певний час, емоції згасли, певним чином, можемо оцінити ситуацію, яка склалася, чи відчуваєте ви провину за смерть цих людей, які полягли фактично незрозуміло…

– У тій справі, яку мені інкримінують, немає смерті жодної людини, і немає поранення жодної людини. Слава Богу, після дебільних заяв Авакова, Яценюка, з’ясувалося, що нам не інкримінують ні вбивства, ні поранення, ні застосування вибухових пристроїв. Ця справа виведена окремо, це справа за терористичний акт. У ній я фігурую як свідок, хоча міг би бути і потерпілий, бо, повірте, в той день добре, що я дітей з собою не взяв, бо я дуже часто беру на акцію з собою дітей. А от, наприклад, Тягнибок, взяв з собою дітей, і граната летіла у нас над головою. І сила там вітру, обставин – вона могла впасти мені під ноги.

НЕМАЄ ЖОДНОГО ВІДЕО, ДЕ ПАЛИЦЯ В РУКАХ СИРОТЮКА КОГО-НЕБУДЬ БИ ВДАРИЛА. НЕМА ЖОДНОГО СВІДЧЕННЯ, ХОЧА МИ РОЗУМІЄМО, ЩО ЦІ СВІДЧЕННЯ ПІД КОПІРКУ ПИСАЛИСЯ

– Юра, але я бачила фото, де ви замахувалися рукою на людей у формі.

– Щодо фото, дивіться, пройшов рік, так? Я вже відсидів в СІЗО, вже є 45 томів…

– Тобто за фото ви вже розплатилися?

– ...ні-ні... справи, 12 тисяч сторінок, гігабайт відео – немає жодного відео, де палиця в руках Сиротюка кого-небудь би вдарила. Нема жодного свідчення, жодного, хоча ми розуміємо, що ці свідчення під копірку писалися. Що сталося 31 серпня зі мною особисто? По-перше, я вважаю, що це був дуже знаковий день, тому що зміни в Конституцію, так званий "особливий статус" – це була би ракова пухлина, яка би знищила українську державу, я в цьому переконаний. В умовах війни Конституцію не міняють – це була наша позиція в парламенті, це залишається моєю громадянською позицією. Я прийшов підтримати Конституцію, ми розуміли, що це перше читання, що це не Армагеддон, що це не друге читання – 300 голосів. Тому ми прийшли на спокійну акцію і ми не очікували того розвороту подій. Я 31 серпня, от в мене було всього на всього два допити і одна очна ставка. І от той, хто був зі мною на очній ставці, це таємниця слідства, він каже: "Я впізнав народного депутата Сиротюка і вдарив його дубинкою в обличчя". Повірте, я минулого року був на війні, я чоловік на своїй землі, я нікому не дозволю себе нізащо відкрито бити в обличчя. Є факт мого розбитого носа, є заява моя в міліцію, яка рік не розглядається. Є нанесені побої, я вихопив дубинку, замахнувся нею. І ще перед тим отримав серйозну порцію газу, і ця дубинка десь полетіла. У справі, от ви побачите, буде великий суд, а такого політичного процесу ще в Україні не було, політичного, а не юридичного за величиною, от побачите, що мені цього не інкримінують. Мені інкримінують організацію масових заворушень – 8-15 років тюрми. Хоча всі бачили, що я прийшов туди зі стареньким професором, обговорював ще одну книжку про кобзаря Миколу Будника, якого ми видали.

– Але з вами прийшов Гуменюк.

– Ну не зі мною прийшов Гуменюк.

– Він прийшов, маючи відношення до “Свободи”, і його обличчя майоріло і на ваших передвиборчих плакатах.

– Гуменюк на той момент був діючий співробітник Міністерства внутрішніх справ України. Згідно закону, коли ти стаєш співробітником Міністерства внутрішніх справ, батальйону особливого призначення "Січ", ти зобов’язаний призупинити своє членство в політичних партіях. Так, ми несемо відповідальність за Ігоря Гуменюка, за людину, виховану в нашому оточенні, в нашому середовищі, а так само як рівно мав би нести відповідальність Арсен Аваков, в батальйоні якого фактично... в підпорядкуванні якого служив... він не мав права бути партійним.

– Але прийшов він не з Аваковим, а з вами.

– Він не зі мною прийшов.

– Зі "Свободою".

– І не зі "Свободою" він прийшов, це теж певна маніпуляція. Але, знову ж таки, ми хотіли... Дивіться, пройшов рік, загинули люди, купа людей поранена, теракт під стінами Верховної Ради України, а суду немає. Все ніби очевидно, правда? Це не вбивство, умовно кажучи, Бузини чи щось в підворотні, де ніхто не бачив. Всі все бачили. Верховна Рада напічкана камерами. Чому справи немає досі в суді? Це ж елементарна справа.

– Як думаєте, чому справи немає в суді?

– Чому з 10 людей, яких звинувачують у теракті, мене жодного разу, слава Богу, не звинувачували у вбивствах і пораненнях людей. У пресі хіба, але юридично, протоколами – ні.

Я ОТРИМУВАВ ДОПОМОГУ ПО БЕЗРОБІТТЮ ДО ТОГО МОМЕНТУ, ПОКИ НЕ БУВ АРЕШТОВАНИЙ

– Ви зараз сидите переді мною, я розумію, що ви так крило політичної сили, таких мало насправді у різних політичних сил, які прийшли туди не за гроші, не за якісь умовні посади кимось, так би мовити, проштовхані. Такі існують в різних таборах, навіть якщо вони ідеологічно не близькі до політичної сили, яку представляють. Ви прийшли за ідею. У вас немає мобільного телефону за 20 тисяч гривень, ви проста людина, яка має дохід, наприклад, за 2015 рік 29 тисяч 98 гривень ви заробили. Ваша сім’я – 4580, і вперше в історії нашої програми жодна гривня доходів не отримана із зарплати. Чому так? Мені хотілося б, щоб ви зараз пояснили.

– Я в 2015 році знаходився в управлінні соціального захисту, отримував допомогу.

– Це була допомога по безробіттю?

– Допомога по безробіттю, отримував її до того моменту, поки не був арештований, я і моя дружина.

– Тобто Сиротюк жив на допомогу по безробіттю?

– Сиротюк жив і дружина жила на допомогу по безробіттю.

– Ви жили так цілий рік?

– Так, цілий рік жили. Коли…

– Скільки вона становить?

– В колишнього народного депутата вона становила... вона там порційно, через кожні три місяці зменшується. Вона спочатку складала від чотирьох з копійками тисяч гривень і потім вона там десь до трьох з копійками тисяч гривень. Тобто вдвічі більше прожиткового мінімуму, якщо ви хочете запитати. Як жив Сиротюк, коли Сиротюка тесть, де він живе в маленькій сорокаметровій квартирці, був обшук, всі українські медіа були в моїй хаті і могли заглянути в ліжко, під ліжко, в шафу, в чому я вдягнутий, на чому я їжджу – нічого не можна було приховати від псів Авакова. Тому…

– Ви жили на ці гроші?

– Так, ми жили на ці гроші. А у вересні мене посадили в слідчий ізолятор. Тому призупинили на біржі. Жінка попала в шокову ситуацію, жінка в мене колись перенесла декілька важких операцій. Вона просто не мала моральної сили ходити. Нас зняли з цієї біржі. І після того, коли я сидів в слідчому ізоляторі, а в той самий час от кажуть – 15 тисяч, я помилився у своїй декларації. Мені щодня приносили передачу в тюрму – книжками, їжею і так далі. Ну не менше на 500 гривень щодня, з усього світу. Я здивувався скільки людей знають про моє існування. З Америки починаючи, з Іспанії і так далі. Я коли вийшов з слідчого ізолятора, жінка каже: "Слухай, нам на карточку стільки грошей накидали, що ми з ними будемо робити?" І ми на ці всі гроші потім далі носили передачі хлопцям, які живуть у слідчому ізоляторі. Ми можемо зараз довго говорити про рівень життя. Я хочу жити краще, я хочу бути українським буржуазним націоналістом, я хочу мати, якщо буде потреба, і телефон більший, але це не самоціль. Я ще раз всіх запрошую до себе в хату, щоб подивитися.

МИ НАПОЛЯГАЛИ, ЩОБ З ТЯГНИБОКОМ ЗАВЖДИ ХТОСЬ ЇЗДИВ У МАШИНІ, ТОМУ ЩО ВІН ЗАВЖДИ ЇЗДИВ САМ. І БУЛО ДУЖЕ БАГАТО ВИМОГ ПАРТІЇ, ЩО ЦЕ НЕПРАВИЛЬНО, КОЛИ ГОЛОВА ПАРТІЇ ЇЗДИТЬ САМ

– Ваш лідер Олег Тягнибок живе досить пристойно, в нього дорога машина, водії, охоронці, секретарі. Вони були присутні в нашій програмі, зараз ми це виріжемо, але, на жаль, програма не вийшла в ефір.

– Я вас розчарую про водіїв і охоронців.

– Ну водій з нами тут був.

– Дивіться, Іван і Тарас, які їздять з Олегом Ярославовичем – це хлопці, виховані з дитинства у "Свободі", це хлопці, які пройшли війну, депутати місцевих рад.

– Ну вони не безкоштовно на Тягнибока працюють?

– І коли треба сідають за руль.

– Тобто у Тягнибока водії депутати місцевих рад?

– У Тягнибока водії – це свободівці, яких він просить з ним їздити. І це було наше наполягання.

– Це цікаво, тобто ви наполягали, щоб у Тягнибока був водій, який є депутатом місцевих рад?

– Ні, ми наполягали, щоб з Тягнибоком завжди хтось їздив в машині, тому що він завжди їздив сам. І було дуже багато вимог партії, що це неправильно, коли голова партії їздить сам.

– Боїтеся за його життя?

– Ми наполягали, щоб у голови партії має бути пристойна машина, тому що якщо ви подивитеся по анонсу в нашому сайті – зранку до вечора він їздить по Україні. Це наше наполягання, це наша партійна машина, куплена Тягнибокові, це наші хлопці, які їздять. Треба було – їздив... Це хлопці, виховані з дитинства. Я ще коли був у "Тризубі", оці, кого ви назвали водіями Тягнибока, я з ними познайомився вперше в 1998 році…

– Чого ви зараз апелюєте? Я просто кажу, що є факт водіїв. Ви назвали, хто ці люди.

– Тому що немає найнятих водіїв, і ніколи немає тих самих людей.

– Вони безкоштовно працюють?

– Звичайно, що вони їздять з головою партії. І я їжджу…

– Вони безкоштовно працюють?

– Так, водіїв ні партія, ні Тягнибок не оплачує водіїв. Щодо прес-служб…

– Якщо вони депутати місцевих рад, як же вони поєднують роботу водієм у Тягнибока і депутатство?

– Дивіться, не водієм у Тягнибока, а супроводжують голову партії. Я ще раз кажу, що це не прості хлопці – це хлопці, які ще з дитинства у "Свободі", це хлопці, які пройшли війну, і це хлопці, які, при потребі, можуть стати за голову партії. Бо найнятий якийсь водій чи охоронець, він при першій ситуації втікати буде. А ідейна людина, вона буде захищати.

"СВОБОДА" ДУЖЕ ОЩАДЛИВО ТРАТИТЬ ФІНАНСИ. "СВОБОДА" НІКОЛИ НЕ ВИКОРИСТОВУЄ НАЙНЯТИХ ПРАПОРОНОСЦІВ

– Знаєте, ходило багато чуток, щодо фінансування “Свободи”. Мені б хотілося б з вами цю тему обговорити. Пан Кривецький, яку роль він відіграє нині у "Свободі"? Дійсно він є головним фінансистом?

– Дивіться, "Свобода не проводить набір ангелів у партію, ми не партія ангелів, ми партія звичайних людей, які є українськими націоналістами. Нас не завжди цікавить біографія, яка була до "Свободи" і після "Свободи".

– Ні, я вас спитала хто фінансує, а ви мені кажете про біографію.

– Що стосується Ігоря Кривецького, він керівник економічної ради. І я до Ігоря Кривецького маю своє особливе ставлення, тому що в пеклі 18 лютого в Маріїнському парку, коли всі повтікали, ми останніми з Тягнибоком, з Ігорем Кривецьким і ще з декількома людьми виносили останніх поранених. І під кулями на Майдані був. І по секрету навіть скажу: на війну їздив з Ігорем Кривецьким. І знаю, що так само демонізований образ Кривецького, який показують і який є насправді – це є зовсім інші люди.

– Ні, чому демонізований?

– Ігор Кривецький звичайний заступник керівника партії.

– В нього є свій бізнес?

– В нього є свій бізнес.

– А що це за бізнес, ви знаєте?

– Він один з найуспішніших інвесторів на Україні взагалі. Нещодавно там на якісь відомій премії в Україні він отримав премію як "Інвестор року". Я знаю, що це бізнес пов’язаний з готельним, з ресторанним бізнесом. Насправді Ігор є скромна людина, і його завдання не фінансувати партію, а знаходити, формувати той клуб підприємців, бізнесменів, які готові фінансувати партію. Якщо ви помітили, а це завжди помітно, тому що гроші не приховаєш, від кількості політичної реклами до партійного офісу – "Свобода" дуже ощадливо тратить фінанси. "Свобода" ніколи не використовує найнятих прапороносців.

– Ну чому? Коли ви йшли на вибори, був такий момент. Особливо біля мого будинку стояла людина, яка майоріла прапором.

– Коли ми йшли на останні вибори, я сидів у слідчому ізоляторі, тому я не знаю, чи так було, але переконаний, що швидше за все, що ні. Тому що є дуже класна річ, яку каже Тягнибок: "Світогляд – найкращий примус". Колись я розказував – я в тюрмі зустрівся з одним із керівників "тітушок". От того з керівників, який Вадима Тітушка привів 8 липня на Софійську площу, коли ця провокація Вадима Тітушка. Розговорилися, ми були по різних боках, він каже: "Там у мене в Києві бригада, якщо треба залучай нас. Там побити когось і так далі". Він каже: "Єдине питання – гроші платити". Я кажу: "Слухай, ми у "Свободі" грошей не платимо. Ми людям розказуємо про Україну, про націоналізм і вони самі приходять". Він каже: "Ох, яка класна штука, може нам так почати працювати на переконаннях?" Тому насправді не приховаєш... У "Свободи", на жаль, мало Ігорів Кривецьких, мало Олександрів Мирних…

ЯКБИ НАМ ДАЛИ 48 МІЛЬЙОНІВ ДОЛАРІВ, МИ Б УЖЕ НА ТАНКАХ У МОСКВУ ПРИЇХАЛИ

– А хто є? Хто, крім Кривецького? Вова "Морда", ви знаєте таку людину? Кажуть, що вона давала Кривецькому гроші – 48 мільйонів вкладали у "Свободу", саме вкладала ця людина.

– Якби нам дали 48 мільйонів доларів, ми б уже на танках у Москву приїхали.

– Чому? У вас була досить масштабна і потужна програма. І всі білборди, вони ж теж не безкоштовні, правда? Реклами було досить.

– Звичайно, білборди не безкоштовні, але є реальний аналіз структур, які дивляться кількість цієї реклами, ціну цієї реклами. Ще раз зазначу…

– Ви "Морду" знаєте?

– Ні, звичайно.

– Не знаєте. Кривецький каже, що теж йому не знайоме це прізвище.

– Звідки я можу знати Вову "Морду"? У мене три вищі освіти, я вчуся в аспірантурі і я там трошки інше звернення було, тому... Я у слідчому ізоляторі познайомився з людьми, які називають себе по-інакшому, а не так як у житті.

– А зараз у нас запитання від глядачів. Ми оголосили, що ви до нас прийдете, на Фейсбуці. І маємо такі бліц-запитання. Мені хотілося б, щоб ви коротко відповідали на них. Перше запитання: чому для Фейсбук ви обрали фото з пістолетом?

– Дуже давно, дуже давні фото, ще до свободівських часів. Мав як журналіст зареєстровану газову зброю, ходив-гуляв по Трахтемирівському півострові, з 90-х років люблю камуфляж. І це мій зареєстрований ПМ. За ручку, що стояла дитина, от просто ту фотку виклав, без всякої мотивації.

– Ви справді є автором терміну "Революція Гідності"?

– Так, я автор терміну "Революція Гідності". У грудні 2014 року під час одного з нічних чергувань в номері 622 ми після чергування, після другої години в мене закінчилось чергування, ми до ранку спорили про зміст революції: яка ж це має бути революція? Ми казали, що люди не просто за Майдан вийшли – за європейські цінності вийшли. Що може об’єднати всіх? Ми хотіли революції націоналістичної, національної, але ми розуміли, що не весь Майдан цього хоче. І шукали щось, що об’єднає Майдан. Виник термін "Революція Гідності", як заступник тоді з інформаційних питань, ми вклали його в уста Тягнибока. На найближчому Віче Тягнибок виступав – Революція Гідності. Майдан цього взагалі не сприйняв. Аскольд Лозинський, українець з Америки, який почув це гасло, написав колонку в американській газеті: "Майданівці називають свою революцію Революцією Гідності". Наші обамофіли прочитали: "Та подивіться, нашу революцію називають Революцією Гідності". Переклали з англійської і вже тішилися, що це – Революція Гідності.

– Тобто ви є автором?

– Так…

ДАВАЙТЕ СПОЧАТКУ ЗБЕРЕМО ВСІ ЗУСИЛЛЯ, ПЕРЕМОЖЕМО НАШОГО ВІДВІЧНОГО ВОРОГА РОСІЮ, І ПОТІМ, ПОВІРТЕ, ТАКОЇ ТОЛЕРАНТНОЇ НАЦІЇ, ЯК УКРАЇНА, У СВІТІ, НАПЕВНО, БІЛЬШЕ НЕ ІСНУЄ

– Так, не соромлячись скажу. Як депутат Київської міської ради, як ви поставилися до "Маршу рівності", який нещодавно відбувся в українській столиці?

– Не брав участі у "Маршу рівності", але вважаю, що в Україні може бути один парад – парад Перемоги, його ще не має. Тому давайте спочатку зберемо всі зусилля, переможемо нашого відвічного ворога Росію, і потім, повірте, такої толерантної нації як Україна у світі, напевно, що більше не існує.

– Чому Олег Тягнибок не балотується мажоритарником?

– Партії не потрібно ще одного депутата в парламенті, який складається з фріків, з фейків, якого суспільство готово розстріляти. Я боюся за долю цього парламенту. Як ключовий менеджер партії він має бути зовні. Зараз на цих виборах, на всіх округах ідуть свободівці, це нове покоління свободівців, і ми щоби дати кадровий ріст партії.

– Чим радикал Тягнибок відрізняється від радикала Ляшка?

– Тягнибок є український націоналіст. Радикалізм – це форма, треба дивитися у зміст. Тягнибок бореться за велику Україну соціальної і національної справедливості. Тягнибок цим займається з 1991 року, жодного разу не змінив ні партійних, ні ідеологічних уподобань.

– Ляшко – ідеологія радикальна вам близька? Ну з огляду на риторику.

– Я не належу до Радикальної партії, я вважаю, що популізм в умовах війни – це не найкращі ліки.

– Зрозуміло. Хто ваш кращий друг?

– Ви так запитали. В мене багато, особливо з останніми подіями... Можливо, Вадим Рябченко. Це один із командирів "Правого сектора", один із керівників.

– Чого ви найбільше боїтеся?

– Я вже нічого не боюся. Дуже боюся... Головне, щоб рідні були, щоб мама, дружина і діти були живі-здорові – це найголовніше.

– Яка ваша улюблена пісня?

– Я люблю Компаніченка Тараса, "Хорею козацьку”. Божественна музика, можливо, "Гей, була в мене коняка", в нього все це от як ангел по душі ходить, від усієї "Хореї козацької", тішуся ним.

ТРЕБА ГОВОРИТИ В ЖИТТІ ПРАВДУ І ЗА ЦЕ ТЕБЕ ПОВАЖАЮТЬ, А В ПОЛІТИЦІ ТРЕБА БРЕХАТИ, ТОДІ ТИ ЗБЕРЕЖЕШСЯ

– Ви сумуєте за Верховною Радою?

– Ні, я соромлюся, інколи соромлюся, що люди називають мене народним депутатом.

– Назвіть три головні здобутки міністрів від "Свободи".

– Кількість арештів, які подав Махніцький. Ще всі зараз, після нього три прокурора разом взяті, не звернулися до судів з кількістю людей, яких потрібно арештувати. Це починалося від Єфремова, від Добкіна, від Кернеса…

– Але справу він не довів до кінця. Не кажіть про суддів.

– Але суди...Ухвалюються рішення, на жаль, на щастя, і так далі. Ігор Швайка в умовах війни, в умовах хаосу дав Україні найкращий врожай. І це найкращий його здобуток за тих 100 днів. Андрій Мохник, теж, на мою думку, оці вагони метро, які їздять в Києві, і "Пріуси" поліцейські, які їздять – це заслуга Андрія Мохника. Тому що гроші Кіотського протоколу, які розкрадалися, і японці вимагали їх повернути, завдяки діям Андрія Мохника були хоч частково спрямовані в бюджет України і Києва. І Мохник тепер, колишній міністр,у метро їздить на роботу в одному з вагонів, які завдяки йому стали частиною української власності.

Символічно. Чому з усієї фракції "Свобода" у Київраді тільки у Володимира Бухняка указані години прийому? І коли у вас година прийому?

– Тому що, на жаль, ми не перебуваємо у більшості в Київраді, і ми ще досі, я як керівник фракції не можу добитися офіційної приймальні депутата міської ради. Депутати не мають жодного кабінету в Київраді. Є одна фракційна кімната, людей приймає щодня, просто офіційно моєї приймальні ще Київська міська рада, на жаль, мені не надала.

– Що найголовніше у вас забрала та що дала політика?

– Політика забирає... Політика знеособлює дуже сильно. Ти розумієш, що політика дуже брудна справа. І політика забрала часу дуже багато. Я люблю читати книжки і хочу бути просто людиною, а політика – це якісь речі, які інколи непотрібні. Яких я ще досі не розумію: можна йти прямо, політика веде колами. Коли треба говорити в житті правду і за це тебе поважають, а в політиці треба брехати, тоді ти збережешся.

– Ви, до речі, часто брешете?

– Я намагаюся не брехати. Я завжди правду кажу, в мене такий довгий язик, що інколи говорю правду не в тому місці і в не той час, коли це треба робити.

ВВАЖАЮ, ЩО МИ МАЛИ ВЗЯТИ В СВОЇ РУКИ РЕВОЛЮЦІЮ ГІДНОСТІ. НА ЖАЛЬ, МИ ПОМИЛИЛИСЯ В СОЮЗНИКАХ

– Своїм першим місцем у партійному списку до Київської міськради ви завдячуєте особистими якостями чи арештом?

– Я завдячую своїм побратимам, які розуміли, що це один з інструментів витягнути мене зі слідчого ізолятора. І не тільки я став першим у списку, а багато хлопців, які сиділи в СІЗО, вийшли депутатами місцевих рад, майже всі.

– За всю історію партії стався скандал, в якому була винна сама "Свобода", а не опоненти, яких ви часто згадуєте?

– Та досить часто ми... Ми є політична сила така дуже прямолінійна. Я не скажу, що скандал, але ми не завертаємо папірці, ми кажемо те, що думаємо, ми не боїмося…

– Вам колись було соромно за "Свободу"?

– Людина неідеальна, ми всі грішні, я готовий...

– Ну це ясно, конкретно, Юра. Тобі соромно було за "Свободу"?

– Мені не соромно за все, що я роблю у "Свободі", якщо це сталося.

– Зараз у вас є можливість вибачитися за якісь дії "Свободи". За які ви б вибачилися?

– Я вважаю, що ми мали взяти в свої руки Революцію Гідності. На жаль, ми помилилися в союзниках, на жаль, ми ніколи не могли думати, що на крові, на життях наших побратимів буде відбуватися те, що зараз відбувається.

– Але ж в цьому винні союзники, а не ви…

– І мені соромно, що в нас не вистачило сил цю ситуацію переварити.

– Інтерв’ю з членами "Свободи" часто цензуруються?

– Взагалі не цензурував, я був керівник прес-служби Тягнибока, зараз це трошки складніше стало. Коли журналісти казали: "Хочеш читати?" Казав: "Не хочу". Ми мусимо відповідати як політики за кожне слово, публічно сказане. Оце вимальовування, замальовування, ретушування – воно взагалі не потрібно. Кажи що думаєш, не бреши, і тоді тебе ніколи не зловлять на якихось невідповідностях. Зате я своїх інтерв’ю не вичитую.

ЗАНАДТО РАДИКАЛЬНІ ОСОБИСТОСТІ ВВАЖАЮТЬ НАС ЗАНАДТО ПОМІРКОВАНИМИ

– А Тягнибока?

– Тягнибока інтерв’ю ми зараз вичитуємо, і навіть інколи записуємо. Тому що, на жаль, час від часу бувають маніпуляції. Спочатку це російські ЗМІ робили, коли вони перекривляли те, що він говорив. Чи навіть у ситуації з моїм інтерв’ю з Гайтаною, коли воно було викривлене до неймовірності. А на російську мову перекладено взагалі не так, як було сказано українською, хоча російською я не спілкуюся, то, звичайно, прес-служба зараз заводить жорсткіші правила ведення інтерв’ю.

– До вашої партії часто намагаються потрапити занадто радикальні особистості?

– Занадто радикальні особистості вважають нас занадто поміркованими.

– Серйозно?

– Так.

– Оцініть місце Ігоря Кривецького в партійній ієрархії?

– Один із заступників, не перший, тому що є два перших заступника – Кошулинський і Мохник. Зовні його позиція демонізована, але дуже авторитетний і дуже надійний побратим. Я, наприклад, гордий тим, що я знаю живого Кривецького. І от з ним я пішов би в будь-який бій, на будь-який аеропорт.

НАЦИЗМ ЧИ БУДЬ-ЯКА ФОРМА ІМПЕРІАЛІЗМУ ПОЧИНАЄТЬСЯ, КОЛИ ТОБІ МАЛО СВОГО, КОЛИ ТИ ХОЧЕШ ЩЕ КУСОК ЗАГАРБАТИ СУСІДСЬКОГО

– Де межа між націоналізмом і нацизмом?

– Націоналізм – це любов до свого, захист свого. Нацизм – це намагання когось знищити. Націоналізм – це любов, а будь-яка ксенофобія – це ненависть. Не хотілося би нікого ненавидіти. Ми навіть не маємо ненавидіти наших ворогів-москалів, але ми все повинні зробити для того, щоб вилікувати їх від тої хвороби імперіалізму. Тому націоналізм – це природнє почуття будь-якої нації. Немає жодної європейської нації, яка не повстала на націоналізмі. Це слова не мої, це слова однієї з американських дослідниць Енні Еплбол, яка пише, що всі європейські нації пройшли період націоналізму. А нацизм чи будь-яка форма імперіалізму починається, коли тобі мало свого, коли ти хочеш ще кусок загарбати сусідського.

– Дякую, що прийшли, дайте потисну руку. Знаєте, через те, що я виросла і народилася на Сході України, і я часто спілкуюся з тими, хто там. Це зараз непопулярна думка, але я маю її висловити. Часто згадую таке поняття "бандерівець" у негативному значенні. Для мене, для українки сьогодні ви бандерівець у хорошому розумінні цього слова. Але мені хочеться про інше. Мені хочеться сказати про те, що ті політичні сили, які зараз себе інкримінують патріотами і націоналістами, мали ось таке обличчя, а не обличчя тих, хто тільки мімікрують під них, а насправді є інакшими. Я в тому числі і про деяких членів "Свободи".

– Але хочу сказати, що якщо ви кажете, що в "Свободі" є погані, то вважайте мене найгіршим свободівцем. Нас об’єднала любов до України і спільна дія – все. В іншому ми інші, але я ніколи не хочу, щоб при мені будь-якого мого побратима називали поганим. Тому я найгірший з них усіх. Це наша сім’я, я не можу, якщо я дозволю комусь образити... в мене дві сестри… чи маму, тоді я буду просто ніхто. Тому я не вважаю... Ті люди, які прийшли в "Свободу", вони прийшли за позитивними цінностями…

– Я ще раз переконалася у правильності своїх слів.

Яніна Соколова, "5 канал"

Попередній матеріал
У Чилі розпочався саміт країн-членів Тихоокеанського союзу
Наступний матеріал
На українсько-польському кордоні в чергах стоять понад 1,3 тис. автомобілів - ДПСУ

Сиротюк – росіянам: Ви століття відповідатимете за політику Путіна, як німці відповідали за Гітлера

Суд змінив запобіжний захід "свободівцю" Сиротюку на особисте зобов'язання

Апеляційний суд залишив запобіжний захід "свободівцю" Сиротюку у вигляді домашнього арешту

Цієї ночі зі слідчого ізолятора випустили свободівця Сиротюка