2016-Й СТАВ РОКОМ ІННОВАЦІЙ, ОСКІЛЬКИ ГІБРИДНА ВІЙНА – ЦЕ ВЕЛИКИЙ ВИКЛИК
– Минулий рік, мабуть, на щастя був роком такого тактичного певного перепочинку, певної паузи. Не було великих битв, слава Богу. Як скористалася оборонна промисловість цим роком?
– 2016 рік. Дійсно, ми вдячні, що дуже багато подій і можливостей було реалізовано "Укроборонпромом" насправді. Ви знаєте, що "Укроборонпром" пообіцяв і в далекому 2014 році, в далекому 2015 році, що ми в 2016 році велику кількість техніки і озброєння поставимо все-таки на серійне виробництво – ми це зробили. Ми можемо сказати, що наша робота на сьогодні переважно, якщо брати в процентному співвідношенні, техніки і озброєння нової й модернізованої більше, ніж ми її ремонтуємо. Це у грошовому вираженні. Хоча в далекому 2014 році дійсно співвідношення було зовсім інше. 2016 рік ми віднесли до року інновацій. Тому що гібридна війна – яка йде з нашою країною – це дійсно великий виклик. І на сьогодні ось ті стандарти й методи, засоби, техніка, озброєння, напевно, не настільки ефективні. Необхідні інноваційні продукти. Ми вже показували і розповідали про характеристики – це і "Горлиця", дуже серйозний ударний безпілотник, "Фантом" і дуже багато бойових модулів. Велика кількість запущено у виробництво мінометної техніки тощо. Власне кажучи, ця техніка й озброєння, коли вона інноваційна – це означає вона передова. Коли вона передова, відтак, у неї більше можливостей. І таким чином менше наражаємо на небезпеку життя і здоров'я наших солдатів і офіцерів.
– От є певний стереотип, що Міноборони – найбільша інституція в державі, яка володіє найбільшим фактично бюджетом, який вона може витрачати. І є ви, на яких спрямовано весь цей величезний багатомільярдний бюджет. Що держава на вас витрачає? А що ви заробляєте для держави? Які співвідношення цифр?
– Для початку, щоб було чітке визначення суми. Держава не витрачає ані копійки на "Укроборонпром". "Укроборонпром" не є структурою, яка забезпечується державним фінансуванням. Всі підприємства "Укроборонпрому" перебувають у процедурі самоокупності і ведуть свою господарську діяльність абсолютно завдяки своїм менеджерським здібностям. Про що я хочу сказати. Гроші отримують з бюджету наші силові відомства – Міноборони, Національна гвардія, СБУ. І вже на вільному ринку, а у нас на сьогодні він дійсно вільний, вони купують продукцію або в "Укроборонпрому", або не в "Укроборонпрому", будь-якого підприємства іншої форми власності. Ви знаєте, коли дійсно "Укроборонпром" ось був настільки необхідний і потрібний, і готовий був у першу чергу максимально швидко в 2014 році відреагувати на це, то ось цифри в 2015 році, ми це аналізуємо. І власне кажучи ці цифри показуємо всім, ми займали в 2015 році 67% ринку. "Укроборонпром" був задіяний 67%, у 2016 році ми задіяні – це результати 9 місяців – на 38%. Решта у приватному секторі економіки, або в інших державних підприємствах.
ЦЕЙ СТЕОРЕТИП ПРО ТЕ, ЩО "УКРОБОРОНПРОМ" ОТРИМУЄ ГРОШІ З БЮДЖУТУ, Є НАСПРАВДІ ОБМАНОМ
– Тобто Міноборони і МВС дедалі більше воліють купувати у приватних підприємств, а не в державного концерну, так?
– Я думаю, що це вже їхнє рішення, рішення Міноборони та інших силових відомств, і їхня відповідальність. Ми насправді знаходимося в ринку. І цей стереотип про те, що "Укроборонпром" отримує гроші з бюджету, є насправді обманом, який часто звучить з вуст наших деяких безвідповідальних депутатів, які прищеплюють через ЗМІ нашим людям цю культуру і це сприйняття. Насправді "Укроборонпром" зовсім не монополіст, "Укроборонпром" не вирішує, що купувати, що робити. Ці всі рішення лежать у компетенції наших силовиків, і вони ухвалюють рішення. І ми готові працювати. В першу чергу "Укроборонпром" за прозорість ринку. І ми зараз запросили депутатів з антикорупційного комітету, взагалі всіх депутатів. Вони мають максимальний доступ до всіх секретів, які є в нашій країні. У них є відповідні допуски СБУ. Ми запрошуємо будь-якого парламентарія, як представників всіх українців, як представників з усіх регіонів України приходити на підприємства "Укроборонпрому" і мати максимальну інформацією для того, щоб далі розповідати у себе в регіонах, на своїх виборчих дільницях про дійсно реальний стан справ. І ось "Укроборонпром" як ніхто зацікавлений, щоб взагалі сам доступ був відкритий, майданчик, відкрита платформа. Повірте мені, якщо ця платформа буде максимально відкрита, то ми будемо там мати максимальну ... Тому що ми максимально готові.
– Ну чекайте, про яку відкритість йдеться, якщо все-таки значна частина оборонного замовлення освоюється на закритих тендерах, секретних тендерах, на які, я не знаю, депутати мають доступи?
– Так, у тому й річ. Вважаю, що це пряма безвідповідальність депутатів, коли вони про це говорять. Закрите оборонне державне замовлення – це вони вас обманюють, вони брешуть з екранів газет, телевізорів, інтернет-сайтів, коли вони говорять, що для них це закрито. Будь-хто з них, будь-який депутат може прийти на будь-яке підприємство "Укроборонпрому", Міністерства оборони, Національної гвардії і відкрити будь-яку інформацію. Для них вона абсолютно доступна. Їхній депутатський статус абсолютно дозволяє зробити це й донести своїм виборцям, а не віщати зі сторінок ЗМІ неправдиву інформацію.
– Що ви продали всередині країни, чим ви пишаєтеся? Чого, можливо, найбільше продавали, що користувалося попитом найбільше?
– Як я сказав, наша гордість і гордість 80-тисячного колективу "Укроборонпрому", що ми в досить, вважаю, короткий період ми в 2014 році займалися переважно ремонтом, а тоді в нас було 53 ремонтні бригади, які відновлювали ту техніку, те озброєння, яке приходило зі складів зберігання, було абсолютно в неробочому стані, і ми зробили це. У 2015 році ми ставили на виробництво нові зразки техніки й озброєння і ми готували виробництво. А в 2016 році ми на 100% виконали державне оборонне замовлення, як правило з випередженням графіка. І ось у нас нещодавно, наприкінці грудня, була спільна нарада, були представники Міноборони, Національної гвардії України, дійсно так синхронно спрацювали з нашими військовими, що почули від них слова подяки за те, що поставлена нова техніка й озброєння на конвеєр. І ми випускаємо їх у тій кількості, наскільки є можливість бюджету це придбати, оплатити і поставити в наші військові підрозділи. Хоча на сьогодні "Укроборонпром" готовий збільшити випуск техніки й озброєння в рази. І ми готові покращувати характеристики, рівень модернізації використовуваних систем. Ми готові ставити найбільш інноваційні системи, ми з ними працюємо і розуміємо абсолютно все, що використовується у світі. Ми готові інсталювати, або вже використовуємо цю техніку, або ті нові зразки, які ми випускаємо.
– Є таке уявлення про цей ринок як про ринок, поділений між кількома великими гравцями,у тому числі політиками й афільованими з ними підприємствами. Яким насправді є цей ринок? Яка частина державного концерну, яка частина приватна? Наскільки це конкурентний ринок?
– Насправді конкурентний ринок. Дійсно, як я вже сказав, "Укроборонпром в першу чергу сам зацікавлений, щоб цей ринок був максимально відкритим, бо ми бачимо, що тільки незаангажованість, тільки відкритість ринку дозволить в тому числі "Укроборонпрому" мати частку вище, ніж ми маємо на сьогодні. І це дійсно так. Щодо гравців, які є на ринку. "Укроборонпром" прийняв перший удар на себе. Бригади, до речі, дотепер, десятки їх працюють у зоні АТО, виїзні бригади від більшості наших заводів, які на сьогодні допомагають підтримувати техніку і озброєння в справному стані й оперативно ремонтувати. Практично наші співробітники – учасники бойових дій. Ми не претендуємо на цей статус, ми просто робимо свою роботу. Користуючись нагодою, хочу передати кожному працівнику "Укроборонпрому" і нашим колегам, партнерам слова подяки за ту роботу, яку вони роблять. Хочу сказати, що "Укроборонпром" був одним із перших, який запровадив електронні закупівлі для своїх підприємств, ще в далекому 2014 році, 6 жовтня. Ми почали інтегрувати електронні закупівлі на підприємствах "Укроборонпрому". Ми не стали грати "вірю – не вірю", не стали нікого умовляти. Ми почали зобов'язувати наші підприємства працювати за допомогою електронного інструментарію, який дозволить зробити конкурентними ці закупівлі. Ми заощадили колосальні гроші. В цьому році ми заощадили, я вам скажу – 385 мільйонів, у минулому – 214. До речі, хлопці, які почали нам розробляти електронний майданчик, на якому почали працювати наші підприємства... Ми були практично основоположниками або першопрохідцями нашими знаменитостями "Прозоро". Ті самі хлопці, ті самі розробники, які зробили "Прозоро", розробляли наш електронний майданчик. І ми їм вдячні за ті можливості, які нам надали. Вдячні за ту роботу, яку вони зробили, і цифри говорять про це. Цього року ми заощадили на 70% більше, і я рекомендую будь-якому підприємству будь-якої форми власності – приватної, державної, комунальної – користуватися цими інструментами. Це звичайний бізнес, можливість, звичайні бізнес-методи, які можна використовувати для того, щоб бути ефективним. Ви ж розумієте, держава не проінвестувала в українську оборонну промисловість за ці роки нічого. "Дозор" розроблений за гроші "Укроборонпрому", перша партія за гроші самих безпосередньо підприємств. Всі "Фантоми", всі сім "Горлиць" – це все за гроші підприємств робиться. Міномети, ракети – це все робиться за гроші дійсно тих людей, які заробили прибуток на підприємствах "Укроборонпрому" і інвестували для того, щоб йти далі. І наведу лише кілька цифр. Кількість проведених електронних закупівель – у 2014 році, як я вже сказав, 730. Начебто можна було заспокоїтися. 2015 рік – 14483 електронні закупівлі, 2016 рік – 20571. Кількість нових постачальників, це найголовніше, що впливає на економіку в країні. Якщо в 2014 році ми запросили до себе за допомогою електронних майданчиків 830 постачальників, то в 2015 році – 4836, 2016-й взагалі прорив – 12323 постачальника стали нашими новими партнерами для підприємств "Укроборонпрому". Ми в "вірю – не вірю" не граємо. Ми використовуємо сучасні інновації, сучасні технології і за допомогою їх стаємо ефективними.
– Гаразд, щодо експорту. Що цього року продавали, кому, в яких кількостях, і скільки грошей заробили для галузі і держави?
– Як я вже сказав, можливості бюджету досить обмежені. На сьогодні, для розуміння всіх присутніх, які дивляться зараз нас із вами, бюджет Міноборони США – більше 600 мільярдів доларів. Бюджет усіх силових формувань України у році, що минув, 2016-му, становив близько 120 мільярдів гривень. 120 мільярдів гривень – це трохи більше 4 мільярдів доларів. 4 мільярди і 600 мільярдів. І велика кількість країн, які мають... розвинені країни у бюджеті 50...
– У Росії значно менший бюджет, ніж у США…
– Там теж близько 50 мільярдів. Тому це в рази насправді...
– Але це країни, які ведуть війни в різних куточках світу…
Насправді, якщо говоримо в першому випадку – це бюджет міноборони, то в нашому випадку це більше 4 мільярдів на всі сили – на Національну гвардію, на Міноборони, на СБУ, тобто на все. Тому це дійсно можливості бюджету, це найголовніше і саме визначає. І насправді кількість переданої техніки – танків, БТРів, це обмежена цифра. Наші підприємства завантажені максимум десь на 25% замовленнями наших силових відомств. Ми можемо виробляти в рази більше. І тому, скептикам, які кажуть "ось поставляється на експорт, продається країна, все пропало" тощо, є другий варіант – за січень, лютий, березень виконали державне оборонне замовлення, далі закрити наші заводи і всіх відправити у відпустки. Це відповідь тим народним депутатам, які починають заявляти, що експорт – це погано. Інша концепція. Для розуміння, є така цифра – за два роки "Укроборонпром" отримав чистого доходу 36 мільярдів, із них лише 13 мільярдів було поставлено на внутрішній ринок, решту було поставлено на експорт. І внутрішній ринок – за регламентом, який є у Міноборони, максимальна націнка може бути на комплектуючі до 2%. На сьогодні ми дотримуємося цих цифр. Максимальна націнка на роботу це може, в середньому коливається 5%. Тільки лише за рахунок експортних контрактів підприємство, отримуючи прибуток на зовнішніх ринках, тобто за нову техніку і озброєння платять не наші лікарі-вчителі, а платить західний споживач, коли ми поставляємо на експорт. Ще раз хочу сказати, якщо зробиться БТР десь у Прибалтиці – я не називаю країну просто з етичних міркувань – і цей БТР буде поставлений в якусь країну в Африці або в Латинській Америці. Скажіть мені, ви будете пишатися ... Будь-яка з цих балтійських країн буде в конкурентному полі, буде пишатися, що вони зробили цю поставку? У нас же в голові роблять зовсім іншу картинку, у нас кричать: "Зрада!" Це кричать ці безвідповідальні політики.
МОЖЛИВОСТІ "УКРОБОРОНПРОМУ" В РАЗИ ПЕРЕВИЩУЮТЬ СЬОГОДНІШНЄ ДЕРЖАВНЕ ОБОРОННЕ ЗАМОВЛЕННЯ
– Так, безумовно, кричать, тому що вони розуміють, що на фронті досі, навіть після двох років війни бракує найнеобхідніших речей все одно.
– Можливості "Укроборонпрому" в рази перевищують сьогоднішнє державне оборонне замовлення. І ми, навіть з огляду на експорт, у змозі в рази ще збільшити можливості поставки для наших військових цієї техніки і озброєнь. І власне кажучи, ось той ресурс, про який я сказав, і дозволяє... За два роки "Укроборонпром" отримав замовлень на 13 мільярдів від військових підрозділів і 7 мільярдів заплатив до бюджету, тобто половина техніки і озброєння зроблено за ресурси, які перерахував до бюджету "Укроборонпром". Дуже проста арифметика.
– Що великого продавали цього року і кому? Чим можна пишатися, якими контрактами могли б похвалитися?
– Весь "Укроборонпром" має 5 кластерів, 5 ключових компетенцій, які має наша країна. Кластер бронетехніки – більше 25 підприємств. 25 підприємств – це ті, хто є складальними майданчиками, ремонтними майданчиками, у яких ми зараз розвиваємо компетенції і ведемо їх більше до випуску дійсно нової техніки і озброєння, підприємства-комплектатори тощо. Наступна компетенція – авіабудування. У нас близько 25 авіабудівних і авіаремонтних підприємств. З цих підприємств уже утворено на сьогодні кластер. Цього року, до речі, була відмінна риса, якщо говорити про успіхи в цьому кластері – було викочування літака минулого року Ан-132 у присутності Президента України, в присутності принца Саудівської Аравії. І це взагалі безпрецедентний випадок. Уся наша льотна техніка була спроектована з використанням російських компонентів, так традиційно було. Сьогодні ми повністю у літака Ан-32 відрізали … на папері. на кресленні відрізали. Нашим конструкторам і технікам трохи більше року знадобилося, щоб перепроектувати повністю цей літак і позбавити від критичного імпорту. Таким чином авіоніку ми використовуємо американську Honeywell, двигуни на замовлення нашого замовника – Pratt&Whitney, гвинти виробництва Англії, системи життєзабезпечення, кондиціонування – Liebherr німецькі тощо. Далі черга – Ан-140, Ан-148, Ан-158, Ан-178, Ан-124 і так далі. Трохи більше року минуло від моменту, коли споживач уклав з нами договір, і багато країн світу дивилися на це зі скептицизмом. Вони говорили "та вони не зможуть, це неможливо". Менш ніж за рік літак, практично ми створили новий зразок техніки, ми зробили це, випустили. І це вдихнуло нове життя, нові очікування в сам колектив авіаційного заводу "Антонов". Авіаремонтні підприємства. У нас велика кількість підприємств, які розташовані по всій Україні, для розуміння – наші літаки для наших військових, ви знаєте, що більшість ми використовуємо в старих радянських стандартах. Ми отримали минулого року, 2015-го, сертифікат модернізації літаків відповідно до стандартів НАТО. У 2015 році отримали, і в 2016 році з 17 по 20 липня цього року наші військові брали участь уже на модернізованих літаках у показах. І наші літаки приземлялися на натовських аеродромах, що раніше було практично неможливо. Тобто ми поміняли всі системи, і на сьогодні вони адаптовані. А зараз, у 2016 році, ми отримали сертифікат можливості модернізації техніки для вертолітних підприємств. Уже цю техніку почали передавати нашим Збройним силам. І зараз, у 2017 році, будуть абсолютно інші можливості для цього і так далі. Така сама робота йде з бронетехнікою. І це нові ринки, нові можливості, тому що в нових стандартах більше споживачів, абсолютно нова ціна техніки.
– Тобто цей ринок за західними стандартами, він більший?
– Звісно, і набагато більше можливостей.
– Наскільки вдалося розірвати цю пуповину з Російською Федерацією в комплектуючих? Тобто нічого не купували в цьому році?
– По-перше, апріорі з 2014 року будь-яка співпраця з РФ припинена. Так, були якісь компоненти, ви ж знаєте, що у країнах колишнього Варшавського договору також стояли на озброєнні танки Т-72, Т-64. І там було налагоджено також якесь ремонтне виробництво, там були налагоджені процеси випуску якихось запасних частин. І ми часто брали звідти компоненти і зі складів зберігання, але це нас поставило в дуже складні умови, повірте мені. Тому що традиційно техніка і озброєння були спроектовані на використання російських комплектуючих. Ну ось ті обставини, які є на сьогодні, не дозволяють нам вести співпрацю, причому в обох напрямках. Це змусило нас швидко працювати, швидко крутитися, це для нас був дуже серйозний виклик. Власне кажучи, ми вийшли з цього не тільки в плані ремонту, але – на прикладі літака – на високотехнологічні вироби, навіть випуск нової продукції, абсолютно нової.
– Чи Росії ми щось продаємо?
– У військовій частині ні, нічого.
– Хто найбільший споживач за кордоном української оборонної продукції?
– На сьогодні не можна, напевно, назвати одну країну, яка є основним споживачем техніки й озброєння України. У нас є так звана карта точок зростання. І оцінка нашими партнерами – ось я хочу вам показати, це все точки зростання. Ми просто-напросто не граємось в "Укроборонпромі". Я підписую з кожнимкерівникомконтракт, і в цьому контракті вказані показники персональної ефективності. І ось це показники ефективності наших спецекспортерів, і воно підтверджено виробничими можливостями підприємств. Власне кажучи, таких країн десятки.
– Це за останні…
– ...так, за 2015 рік. Порівняно з благополучними 2012 і 2013 роками.
– Тут є і для Штатів продукція?
– Так, зверніть увагу, у 2015 році наш експорт становив 494 мільйони, це за 9 місяців. За 9 місяців 2016 року – 592. 20%. Ми на сьогодні займаємо 2% експорту всієї країни. Що таке танк, що таке БТР і що таке зброя? Це не сировина, давайте порахуємо вартість тонни броні. Тонна броні на світовому ринку коштує 3 тисячі євро. Вартість 1 тонни танка коштує наприклад, там більше 60 тисяч. Більше 60, а що таке різниця між 3 тисячами і між 60 тисячами? Це та додаткова вартість, на докір тим політикам, які це говорять – це все, що залишається у країні. Це гроші, які залишаються на заробітну плату і на соціальну інфраструктуру в наших інститутах – тим людям, які розробляють. Це гроші, які залишаються на матеріали нашим всім постачальникам з усієї України. 200 тисяч чоловік наших партнерів і колег, які є нашими партнерами. Це гроші нашим працівникам, які випускають цю техніку. Це колосально – 3 тисячі євро та 60 тисяч.
– Так, але ж там не лише броня. Танк – це й високі технології.
– А хто їх розробляє? Українці, в українських інститутах, в українських вузах навчаються студенти, нехай вони йдуть в українську науку, розробляють IT-додатки для нашої техніки. Танк, бронетехніка робиться в Україні з чистого аркуша до випуску готового виробу.
– Коли Україна зможе купувати власні вітчизняні дорогі танки такі, як "Оплот"?
– Я сподіваюся, коли вся економіка України буде працювати за бізнес-принципами, за бізнес-методами, про які ми сьогодні багато говорили. Коли будуть використовуватися KPI (Key Performance Indicators – ключові показники ефективності – 5.ua)для оцінки. Незалежно, який сектор економіки – державний, чи комунальний, чи приватний. Коли будуть використовуватися ці підходи, тоді й будуть, власне кажучи, і ресурси, і кошти в нашому бюджеті. І цей весь механізм називається одним словом – економіка. І тоді буде можливість купувати дорогі інноваційні продукти, дорогі інноваційні розробки і дорогих людей, кадри. Вартість абсолютно буде інша. В Україні є для цього великі можливості. Зверніть увагу, що в Україні все йде по низхідній протягом ряду років. Це війна проти нашої країни, і вона не менш збиткова, ніж зі зброєю в руках. І повірте мені, Україну бачити зростаючою, квітучою не надто багато зацікавлених, бо вона дійсно конкурент на ринку. Ми показали на прикладі "Укроборонпрому": ми можемо випускати продукцію, нарощувати експорт, попри те, що на сьогодні зруйновані коопераційні зв'язки, велика кількість нібито, здавалося, "проблем" з поставкою комплектуючих – ми все це вирішили, тому що ми українці...
– Тобто ви закрили всі потреби? Ну скажімо, як багато оборонних підприємств на окупованій території. Чи ви закрили ці лакуни в потребах?
– Ми окреслили наші можливості. Взяти, приміром, виробництво боєприпасів. Ми ще в 2015 році Міністерству економіки передали близько десяти можливих проектів і шляхів вирішення цієї проблематики. "Укроборонпром" передав ці рішення, і ми не претендуємо на будівництво цього патронного заводу. Ми в змозі його побудувати, ми знаємо технологію, у нас є фахівці…
"УКРОБОРОНПРОМ" ГОТОВИЙ ПОБУДУВАТИ НОВИЙ ПАТРОННИЙ ЗАВОД, ЯКЩО ДЕРЖАВА ВИДІЛИТЬ РЕСУРС
– Хто його буде будувати?
– Якщо уряд ухвалить рішення, що буде будувати "Укроборонпром" – ми готові до цього. Якщо уряд ухвалить рішення, і для цього буде необхідне фінансування, про те що його будуватиме Міноборони – ми готові поділитися досвідом, знаннями і своїми напрацюваннями. І ми допоможемо всім, тому що у плані будівництва патронного заводу, ми маємо і бачили підприємства, які працюють в Америці. Ми спілкувалися з підприємством, яке працює в Канаді, в Чехії, Польщі, у Прибалтиці, тобто практично передовий досвід країн, що є в світі, ми акумулювали, ми володіємо цими знаннями. Є фахівці, які сьогодні готові долучитися, тобто маємо техніку й економічні обгрунтування. У нас є елементи проектів безпосередньо заводу. І якщо держава виділить ресурс і визначить дійсно виконавця цієї місії, ми допоможемо будь-кому або самі реалізуємо в короткі терміни. Тому що це була наша обіцянка ще у далекому 2014 році. Тому що ми поставили завдання.
– “Укроборонпром” протягом останнього часу обіцяв аудит незалежної діяльності корпорації. І власне нових інституцій державних і новостворених, точніше оновлених і новостворених будуть також проводити цей в різний час аудит. Коли можна буде його побачити? Суспільний інтерес надзвичайно високий, зважаючи на те, що і в поліції, і в СБУ, і у військовій прокуратурі, і в НАБУ, знову ж таки, є багато кримінальних проваджень щодо різних епізодів. Коли можна буде побачити результати?
– Щоб ми закінчили з кримінальними провадженнями. Ось цією ручкою, ця ручка у мене вже 2,5 року, я особисто підписав – крайня цифра, яку ми акцентували, ну давайте так скажемо – сотні звернень до правоохоронних органів. Вони написані у прокуратуру, військову прокуратуру, в усі наші силові підрозділи і так далі. "Укроборонпром" веде аналітику зворотного зв'язку від усіх цих силових підрозділів, реакції на відповіді будь-яких міністерств і відомств на ту проблематику, на яку ми звертаємо увагу. За два з половиною роки дійсно не поніс реального покарання жоден директор нашого підприємства. Мало того, коли в нас був Президент у Львові, ви знаєте, ось цією ж ручкою було підписано звернення на директора Львівського бронетанкового, Житомирського бронетанкового, Київського бронетанкового – це все ось це знаменита ручка. Ці люди на свободі, питання до правоохоронної системи, її ефективності. Я не знаю, люди винні, може, дійсно не винні, але ми звернули на це увагу. Це елемент ведення цієї інформаційної війни, яка успішно використовується багатьма, так скажемо, опонентами. Про що я хочу сказати? У нас нещодавно один народний депутат збирає наші всі інформаційні пропозиції і викладає в Інтернет: "Зрада, все пропало!" В "Укроборонпрому" на такому-то заводі вкрали це або там за завищеною ціною якусь пластмасу купили і так далі. А ми після починаємо розбиратися. Виявляється,95% того, що написано, написано цією ручкою і нами передано в правоохоронні органи.Він просто звідти їх бере, все переписує і говорить: "Слухайте, зрада! У них там все погано". Ось і все. Тобто це звичайна маніпуляція.Виявляється, цей народний депутат виникає на одному з "круглих столів" з одним із підприємців, який також кричить "Зрада!" А просто-на-просто ми йому не дали, ну я не можу говорити слово "вкрасти", забрати в держави одне з підприємств, ми були категорично проти. Жодне з 134 підприємств "Укроборонпрому" не було за цей період приватизовано, не передане в жодну форму власності. І все, ми просто йому сказали: "Слухай, у цій країні війна, ви покажіть, що ви ефективні, покажіть Кабміну, розмовляйте з ними. В "Укроборонпром" не потрібно приходити. Якщо у вас є цікаві проекти, ми з вами будемо партнерами, давайте так працювати, інше нас нічого не цікавить". Хочу ще раз повторити – 2,5 року і якщо про це зайде серйозніша розмова, на більш серйозному рівні, у нас є колосальна кількість документів, в яких ми покажемо, що ми за тими фактами, які піднімаються, про яких говорять наші політики – це наша робота, наша служба безпеки, це робота наших людей, які поінформували відповідні інституції про те, що є дійсно порушення. Ми живемо в суспільстві, в якому дійсно щось порушується, але команда "Укроборонпрому" не для того використовує електронні майданчики, не для того використовує ключові показники бізнесу і вимагає їх від своїх керівників і підприємств. Не для того у нас на Київському бронетанковому заводі четвертий керівник. Нас би і перший влаштував, якби ми жили за іншою концепцією, На заводі імені Малишева – четвертий керівник і так далі. Якщо ми б працювали за іншою концепцією, нас би і перший влаштував. Здібний такий ось, підприємливий. Ні, в нас інші плани.
НАРАЗІ НИЗКА ПІДПРИЄМСТВ "УКРОБОРОНПРОМУ" ВЖЕ ПРОХОДИТЬ АУДИТ, ЗАВЕРШЕННЯ ЯКОГО МОЖЛИВЕ ВЖЕ ПОТОЧНОГО РОКУ
– Щодо аудиту?
– По-перше, ціла низка підприємств "Укроборонпрому" вже проходить аудит. І це дійсно процес безперервний, ми абсолютно відкриті, і коли хтось заявляє про те, що аудит не робиться, це люди просто безвідповідально формують знову-таки картинку навколо цього. А зараз ми взагалі підходимо до глобального аудиту, ми в 2016 році сформулювали кілька принципів, за якими ми побачимо після тієї роботи, яка виконана в 2014-2015 роках. Це робота в зоні АТО, випуск нової техніки. Ми сказали: нас тепер цікавить корпоратизація. Не приватизація, а корпоратизація. Щоб кожен технологічний інвестор мав повністю для себе прозору, відкриту картинку входження в капітал, входження у спільні проекти. І ми розробили 34 законодавчі акти самостійно і 11 винесли в сесійний зал, думаю, що буде позитивна динаміка. Наступною за корпоратизацією ми пишемо аудит, ми написали аудит. І ми технічне завдання для аудиту розробили, ось є світові топ-4 компанії. З трьома з них наші колеги радилися і ось технічне завдання для того, щоб там була максимальна кількість крапок і ком, було піднято, і щоб там було максимально об'єктивно. Тому що від того як ти пропишеш технічне завдання, скажіть мені, хто ще в Україні це зробив? Прийшов сам до аудиторів і сказав: "Панове, давайте ось ми пропишемо з вами технічні умови". Не з кимось одним, а ми говоримо з топовими компаніями.
– А коли плануєте закінчити?
– Думаю, що поточний рік. Насправді це досить серйозний процес…
– Ви ще не визначили, хто це буде?
– Так, зараз йде так званий тейнер, тобто насправді цей процес досить тривалий. Він робиться не для того, щоб показати якісь цифри економічної правоти чи неправоти, а цифри економічної ефективності. І за допомогою цих цифр, якщо ця робота буде проведена, кожен інвестор повинен розуміти не лише на якому світі знаходиться підприємство. Що можна зробити в динаміці, і які можливі точки зростання, тобто це такий ширший документ. Для всіх, для більшості це лінійно. Ось думає: "Ага, ось цей документ покаже – крадуть чи не крадуть". Цей документ трохи інший. Аудит – тут потрібно вкладати поняття можливостей оборонної промисловості для країни у плані технологічного зростання, у плані інвестицій країни у свою ж промисловість, у плані розвитку економічного середовища і так далі. Тобто це серйозніше, це зовсім інший рівень. А як чесно ставляться до своєї роботи директори тих чи інших підприємств – для цього не потрібен аудит. Для цього приходить будь-який народний депутат, подає заяву до відповідних органів в офіційну службу, або в контрольно-ревізійне управління, це підприємство перевіряється. Приходять силові підрозділи і кажуть, є на цьому підприємстві порушення чи ні. Ми цю роботу самі робимо, у нас є своє КРУ. І після КРУ, повірте, Ольга Олексіївна – це людина з департаменту безпеки, яка дуже часто бере участь у цих перевірках, коли в нас приїжджає команда КРУ на будь-яке з наших підприємств – повірте, ця команда робить свою роботу чесно, справедливо. І, як правило, після цією ручкою пишеться звернення до правоохоронних органів. Тому що, на жаль, таке життя. Навіть сама економічна система побудована таким чином. Ось у нас є, припустімо, сумнівне підприємство, підприємство з фіктивністю. На сайті державної офіційної служби є список ненадійних постачальників, з ознаками фіктивності. Виходить якісь підприємства "Укроборонпрому", як правило знаходять. Купує, наприклад, ось цей папір, який ми з вами тримаємо в руках, або ось цей ось матеріал, який видрукуваний у друкарні. Купує цю продукцію після ця компанія, яка цей папір нам продала, купує її в іншого постачальника, а після цього постачальник купує її у імпортера. Виявляється, цей імпортер, десь там у якомусь коліні виявився у нього в контрактерах, виявилася компанія, яка з ознаками фіктивності. Таким чином на "Укроборонпром" лягає тінь. І "а ля друзі" розносять це по всьому світу. Ось такі самі депутати брали третю, четверту компанію. Насправді можете собі уявити, коли "Укроборонпром" платить, працює безпосередньо з такою фірмою – це одне, а коли це в четвертому, п'ятому коліні виникає? Ну внас так економіка України в більшості випадків побудована. І це породжують і "кришують" часто силовики. Ну як це так, я не розумію, коли компанія, яка нечесна, чому її державні органи реєструють? Чому вона взагалі працює? Чому виходить така ситуація, що приватна компанія або ми, "Укроборонпром" як державна компанія опиняємося заручниками ситуації, що на ринку взагалі пріорі існує ... Я вважаю, що це вирок силовим підрозділам, які покликані забезпечити, щоб такі компанії не були присутні на ринку. І такі трансакції взагалі не повинні бути можливі. Тобто ті, хто покликаний стежити за цим, розписуються у власному безсиллі. До мене це не доходить.
Тетяна Даниленко, "5 канал"
Читайте також: В "Укроборонпромі" показали "нашу відповідь" гібридній війні – інфографіка
