Чубаров інтерв'ю
5 канал

Рефат Чубаров: Майже кожного тижня 4-5-6 наших дітей виїжджають з Криму – вони хочуть служити в українській армії

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров у програмі "Погляд" на "5 каналі" розповів про очікувану реакцію світу на заборону Меджлісу, скільки має уряд, щоб якнайкраще проявити себе, яким буде батальйон "Крим" та чому слід подякувати московським пропагандистам

НАЙБЛИЖЧИМИ ДНЯМИ БУДУТЬ ВІДПОВІДНІ РЕАКЦІЇ, В ТОМУ ЧИСЛІ Й ООН, САМЕ ЩОДО ЗАБОРОНИ МЕДЖЛІСУ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ

– Очевидно, порядок денний кримського питання дуже і дуже широкий. І в світлі найсвіжіших подій – це те, що 13 квітня окупаційна влада Криму в особі так званого "прокурора" Криму Наталії Поклонської, винесла припис призупинити діяльність Меджлісу. 18 квітня Мін’юст Російської Федерації зарахував Меджліс до екстремістських організацій. Перше запитання: півтора тижня після всіх оцих рішень як вони себе проявили?

– Вони дуже поспішають, 15 квітня мало бути судове засідання чергове, так зване "судове засідання". 13-го ця дама, яка називає себе "прокурором Криму", виносить рішення щодо призупинення діяльності Меджлісу, одночасно звертається до міністерства юстиції Російської Федерації, тобто країни, яка є окупантом. І вони дійсно 18 квітня приймають рішення щодо включення Меджлісу до реєстру екстремістських організацій. Тут є дуже різні думки юристів, але всі збігаються в тому, що з того моменту, як згідно законодавства країни-окупанта призупинена діяльність організації, то члени цієї організації не можуть здійснювати ті чи інші заходи. А розбігаються в тому, чи це кримінальне буде потім переслідування, чи адміністративне. Більшість думають, що це буде адміністративне до того, поки суд ще не прийме рішення щодо заборони Меджлісу. От зараз, коли ми з вами говоримо, в Сімферополі йде засідання неправомірне, незаконне, але того органу, який вони називають судом і, можливо, сьогодні буде рішення якесь.

ПОВНИЙ ВІДЕОЗАПИС ІНТЕРВ’Ю ДИВІТЬСЯ ЗА ЦИМ ПОСИЛАННЯМ ⟩⟩⟩

– Власне, неважко передбачити, яке воно буде в руслі тієї політики, яку вибирає Крим.

– Так, тут немає жодних сумнівів у тому, яким буде рішення, і не лише тому, що ця особа, яка називається Поклонською, прокурором Криму, прийняла таке рішення, але для мене є дуже симптоматичною відповідь Пєскова, який є прес-секретарем Путіна, буквально днями на реакцію Державного департаменту Сполучених Штатів, який виступив із закликом щодо неможливості Меджлісу. Він сказав, що "не втручайтеся в наші внутрішні справи, мовляв, Крим то є Росія".

– Якою може бути найефективніша реакція на такі варварські насправді кроки? Ви закликаєте терміново збирати Радбез ООН або Раду Європи, але насправді, ми ж розуміємо, що ані Радбез ООН, ані на Раду Європи Росія не зважає вже досить довгий час. Можливо, бачите альтернативні якісь шляхи відповіді на таку агресивну політику?

– Незважаючи, що сучасне керівництво Росії практично не звертає увагу на будь-які заяви, попередження, звернення міжнародних спільнот, лідерів інших країн, тим не менше, така діяльність є дуже важливою і дуже потрібною. Я, можливо, тут зараз зможу сказати у вашій передачі, але найближчими днями будуть відповідні реакції, в тому числі й ООН, саме щодо заборони Меджлісу кримськотатарського народу. Тут головне те, щоб кожна організація, кожні лідери виконували свою справу. Але до якої мети ми прямуємо, от на це не має зараз скоординованої відповіді. Мене трошки потішило сьогодні те, що Обама, президент Сполучених Штатів, перебуваючи у Європі – це, я думаю, його останній такий вояж по країнах західної демократії перед тим, як уже іти, потім прийде інший обраний президент – він закликав всіх до збереження санкцій до Росії. І, думаю, що заборона Меджлісу – це ще одна причина для того, щоб нам усім дуже і дуже активізуватися в тому, щоб санкції були продовжені не тільки у зв’язку з Мінськими угодами, а у зв’язку з Кримом – це раз. І друге, – це те, щоб вони все-таки були поглиблені, ці санкції.

МАЄМО ПІТИ НА ТАКІ ДІЇ, ЯКІ ПРОСТО НЕ ЗАЛИШАЛИ БИ ДЕЯКИМ ЛІДЕРАМ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН МОЖЛИВОСТЕЙ СЕПАРАТНИХ ПЕРЕГОВОРІВ З ПУТІНИМ

– Російський політолог Андрій Окара в цьому контексті говорить, що в України насправді залишилося дев’ять місяців для того, щоб максимально потужно діяти в площині вирішення кримського питання – повернення Криму в Україну. Дев’ять місяців чому? Тому що через дев’ять місяців вибори у Сполучених Штатах, і прийде новообраний президент. І невідомо, яку позицію він матиме після свого обрання. Як ви прокоментуєте таку заяву? Інакше, він додає, питання Криму відкладеться у довгу шухляду.

– Ви знаєте, я поважаю думку Окари, він дійсно дуже часто, так скажемо, влучає у ціль, хоча в нього теж буває немало прогнозів, які не виправдовуються. Але от твердження про те, що у нас не так багато часу. я б не пов’язував настільки з виборами президента США, я би це пов’язував взагалі з тим, що і країни Західної Європи, члени Європейського Союзу, вони трошечки втомлюються від невизначеності ситуації. І лише від України залежить, щоб активізувати, трошечки здетонувати цю ситуацію. І тут у нас є декілька всього напрямків: нам треба, щоб новообраний уряд просто продемонстрував себе протягом от цих кількох місяців. Що є якісь позитивні зрушення, і нам треба бути більш успішними в інших напрямках, скажімо, щодо політичного об’єднання. Ми маємо піти на такі дії, які просто не залишали би деяким лідерам європейських країн можливостей сепаратних переговорів з Путіним.

– Якщо ви уже згадали уряд, то в цьому уряді з’явилася нова посада, є профільний міністр, який займається винятково тимчасово окупованими територіями і внутрішньо переміщеними особами. Чи мали ви з ним зустріч? Чи є вже якісь спільні стратегії діяльності, про які можна розказувати?

– Мене не було деякий час в Україні. З цими поїздками… Пан Черниш мені телефонував кілька разів, ми з ним домовилися про зустріч. Завтра будуть ще деякі депутати, які безпосередньо пов’язані з кримською ситуацією, з вирішенням питань у Криму – це пан Мустафа Джемілєв. Він завтра приїжджає з відрядження. І пан Логвінський, ми завтра, здається, зустрічаємося.

В ДЕЯКИХ КРОКАХ, ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬСЯ МІЖНАРОДНОЮ СПІЛЬНОТОЮ, ВЖЕ Є МОМЕНТИ САМООБМАНУ

– Якщо говорити про повернення Криму в Україну і деокупацію його, то і ви, і, у принципі, і багато хто визначають декілька шляхів – комплексний підхід у цьому питанні. Це і політична, і дипломатична складова, і економічна, ви не виключаєте і військової. Про військову дещо пізніше, але спочатку з тих, що маємо: економічна, політична, дипломатична. Який зараз найефективніший аспект?

– Ви знаєте, залишається найефективнішим все-таки дипломатична сфера, але недостатньо її, розумієте? Є такий парадокс: тобто якщо б не було такої міжнародної підтримки, в тому числі щодо санкцій щодо Росії, я думаю, що нам було б дуже важко протистояти такій дуже потужній військовій сфері, державі, якою є Росія. Але з моєї точки зору, в деяких кроках, які здійснюються міжнародною спільнотою, вже є такі моменти самообману. Я післязавтра їду до Берліна, де буду зустрічатись з деякими уповноваженими чиновниками німецького міністерства закордонних справ, німецького уряду, які займаються разом із нашими українськими колегами Мінськими угодами, опікують ОБСЄ. Я буду їм показувати не на словах, а на явно деяких фактах, що їхні очікування, що Росія буде виконувати Мінські угоди, є ілюзією. Буквально сьогодні вже знову Кремль зреагував на пропозицію про можливість спрямовування таких моніторингових груп ОБСЄ щодо тих районів Донецької і Луганської областей, які нами, державою не контролюються, і той же Пєсков, а це, ми розуміємо, думки Путіна, сказав про те, я майже цитую: "Таке може бути, але за згодою "этих республик, этих территорий". Отже Росія завжди все глибше і суперечливо і проти нас інтерпретує Мінські угоди. І тому нашим партнерам, і особливо німецьким, не треба очікувати того, що Росія, мовляв, буде спонукати ці квазіутворення до того, щоб вони дотримувалися як українських законів, так і Мінських угод.

– Можливо тому, що вони недооцінюють, скажімо так, підступність Росії, їхні депутати в тому числі й німецькі, їздять у Крим як в ні в чому не бувало. Ви про це будете говорити в тому числі?

– Так, обов’язково. Завжди, коли ми зустрічаємося з представниками тих чи інших країн, ми показуємо на те, що вони не спроможні на майже таких... не дрібницях, але таких невеличких справах, які за результатами дуже пропагандистськи використовуються Росією, вони не спроможні на це, скажемо так, впливати. І то там французький сенатор, італійський депутат, німецький депутат – це, зрозуміло, максимально використовується Росією проти України задля того, щоб намагатися, щоб світ звикнув до того, що це, мовляв, їхня територія.

ЗВІТ СПЕЦПОСЛАННИКА РАДИ ЄВРОПИ ДУЖЕ КОНТРОВЕРСІЙНИЙ І В ДЕЯКИХ МОМЕНТАХ Є ВКРАЙ НЕОБ’ЄКТИВНИМ

– Ви оцінили як дуже неоднозначний звіт спецпосланця генерального секретаря із доповіддю щодо дотримання прав людини у Криму. В чому неоднозначність? І чому, на вашу думку, ця необ’єктивність допускається?

– Дуже контроверсійний за своїм змістом там текст цієї доповіді. Справа в тому, що генеральний секретар ради Європи пан Ягланд за згодою українського уряду спрямував туди спеціального посланника. Я тепер можу сказати, що в нас на самому початку були деякі сумніви, але знаєте, ми хочемо бути максимально відкритими для наших партнерів. Чому в нас були сумніви? Тому що ми виходили з того, що непотрібно такій поважній організації, як Рада Європи спрямовувати спеціальних посланників. Там є у структурі Ради Європи так звані конвенційні комітети. Тобто комітети, які створені з числа фахівців експертів, і вони відслідковують, приймають звіти з тих конвенцій, якими об’єднана Європа, які є основою цієї організації. Також є така дуже цілеспрямована структура, яка називається Комісар Ради Європи з питань прав людини. А тут чомусь закортіло спрямовувати спецпосланника. Ну тим не менш, українська держава на це погодилася. І звіт, ще раз повторюю, дуже контроверсійний і в деяких моментах є вкрай необ’єктивним. Я можу навести приклад. Скажімо, пан Штудман – це є спеціальний посланник, Жерар Штудман, він поважний посол, дипломат – стверджує про те, що, мовляв, там немає цілеспрямованих репресій, дискримінації людей за ознакою етнічної спільноти. Навпаки, він каже: "Там можуть просто дискримінувати тих на індивідуальному рівні людей, які є опонентами діючої влади". Він називає діючий режим "владою", він говорить про якусь "прокуратуру" у Криму, він говорить про якусь "конституцію республіки Крим". Ми можемо говорите про те, що він оцінює, що є дуже позитивні очікування української громади, кримськотатарської щодо розвитку шкіл із рідними мовами навчання, хоча вони навпаки закрили всі українські школи. В деяких моментах він дає достатньо чіткі об’єктивні оцінки, скажімо. Він також закликав у цьому звіті окупаційний режим, щоб не закривати, не забороняти Меджліс кримськотатарського народу. Ця доповідь зараз відома не лише нам, Меджлісу кримськотатарського народу, вона відома всьому громадському сектору, який опікується кримською ситуацією. Тут, на материковій Україні є десятки організацій, в яких об’єднані люди, українці, росіяни, кримські татари, вони займаються кожен своєю сферою. Ми збиралися уже з деякими нашими партнерами. Я знаю, що інші між собою спілкуються, практично в усіх майже така оцінка, яку я вам зараз висловив. Вони будуть реагувати, я думаю, що через тиждень ми побачимо вже письмові реакції багатьох громадських організацій, які саме протягом двох років намагаються моніторити ситуацію в Криму.

ОСКІЛЬКИ РОСІЯ СТВОРИЛА НА КРИМСЬКІЙ ЗЕМЛІ ДУЖЕ ПОТУЖНИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ПЛАЦДАРМ, НАТО МАЄ БУТИ ПОСТІЙНО ПРИСУТНІМ У ЧОРНОМУ МОРІ

– Повернемося до шляхів звільнення Криму. Як я вже сказала, ви не виключаєте в тому числі й військовий компонент поряд з економічною, дипломатичною і політичною складовою. Але при цьому кажете, що це дуже вимушений крок, оскільки дуже багато горя буде мешканцям півострова. Але все ж таки, що, на вашу думку, може спонукати до такого розвитку подій?

– Я вже говорив про те, що основними факторами це має бути економічні, тобто санкції, дипломатичні, політичні, але військовий фактор не може просто так бути відкинутим на останню чергу. Ми маємо виконувати свою частину домашнього завдання – це укріплення армії. Ми маємо приділяти дуже велику увагу флоту. Але знову повторюю, лише сил України, щоб хоча би просто присутністю такою військової сили змусити Росію не займатися далі дурницями, ми не спроможні, у нас стільки не вистачає сил. Ми маємо приділити більшу увагу співпраці з країнами Чорноморського басейну, оскільки вони відчувають не меншу загрозу, ніж Україна. Я маю на увазі Болгарію, Румунію, Грузію, Туреччину. Тому я дуже вітаю, я якимсь чином мав відношення дуже далеко, але до розмірковування, до обговорення питань, пов’язаних зі створенням морських утворень, які могли бути одночасно відповідати завданням цих країн. Я думаю, що НАТО має бути більш присутнім, оскільки ці країни, окрім Грузії, це є південний фланг НАТО. Оскільки Росія створила на кримській землі дуже такий потужний військовий плацдарм, НАТО має бути постійно присутнім у Чорному морі. І це все буде утримувати Росію від подальших небажаних для нас дій. Водночас власне момент деокупації, тобто коли російські війська звідти будуть виходити – у цьому в мене немає сумніву, всі ці фактори до цього приведуть – дуже важливо, щоб повернення української влади було дуже чітким, для людей без ризиків жодних.

БАТАЛЬЙОН "КРИМ" У СКЛАДІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ МАЄ ГОТУВАТИСЯ ЗАХОДИТИ У КРИМ І ПОТІМ СЛУЖИТИ УКРАЇНІ В КРИМУ

І тому ми говорили про необхідність створення зараз військового підрозділу у складі Національної гвардії України, який, я це не втомлююся повторювати, це не виключно кримськотатарський батальйон, це підрозділ, який би об’єднував людей, які пов’язані з Кримом – це росіяни, і кримські татари, і українці. Тобто це не мононаціональний, не монорелігійний, але з дотриманням деяких умов для проходження служби, які би надавали можливість тим же мусульманам, або православним, або іудеям, якщо вони там будуть, у якійсь мірі просто дотримуватися тих умов, які вимагають їхні релігії. Вони дуже маленькі – це кошерна їжа, це поруч із капеланом імам, рабин і таке інше.

– На якому етапі зараз створення батальйону "Крим"? Саме так він називається.

– Як не дивно, на першому етапі були, принаймні, у словесній формі підтримки всіх і вся. Як на мене, зараз застопорилося десь на рівні осмислення політичного керівництва. Мені ніхто не говорить напряму "ні", але дуже затягнулося прийняття практичних заходів. Я думаю, що має бути ще одна зустріч із Президентом, щоб зрушити це з місця. Тут проблеми є ще в іншому: тут чиновники, в тому числі в Адміністрації Президента, не розуміють деяких тонкощів, за якими стоять людські життя. Справа в тому, що достатня кількість батьків, які живуть в окупованому Криму, уникають того, щоб їх діти були призвані, чи там Росія в повній мірі реалізує своє законодавство. Хоча вона не має права за міжнародним законом це робити, але вона просто забирає наших дітей на військову службу до російської армії. І майже кожного тижня 4-5-6 наших дітей переїжджають сюди, це ті, яким прийшли повістки. І треба тут державі опікуватися цими дітьми. Вони хочуть служити, але в українській армії. Я не можу, це до того, щоб так дуже глибоко це пояснити нашим чиновникам.

– Ну можливо, вдасться з часом і буде достатньо аргументів.

– Має бути, оскільки я не бачу жодного такого обґрунтованого чинника, який не дозволяв би створювати такі підрозділи. Ще раз повторюю, він є не мононаціональним, не монорелігійним, він є у складі Національної гвардії. Це люди, які мають служити за призовом, за контрактом. Ті, хто відслужить, якщо це молоді хлопці, ми думаємо, що вони будуть залишатися на контрактній системі. Вони можуть удосконалювати свою військову майстерність у тих регіонах, де йде АТО. Тобто це не просто місце, де вони мають відсидіти, вони мають готуватися заходити у Крим і потім служити Україні в Криму.

ЯКИМ БИ НЕ БУВ П’ЄДЕСТАЛ, АЛЕ ДЖАМАЛА БУДЕ ОСОБЛИВИМ МІСЦЕМ І ОСОБЛИВИМ ЯВИЩЕМ НА "ЄВРОБАЧЕННІ"

– Пане Рефате, і наостанок ще один потужний меседж, який ми почуємо буквально протягом найближчого місяця – це буде месидж у мистецькій площині. І зробить його Джамала на “Євробаченні”. І, напевно, переважна більшість людей, які вболівають за неї, вони говорять, що тут головне навіть не місце, яке вона посяде, а саме заклик, який вона озвучить. Чи почують його, на вашу думку?

– Я виходжу з того, що от тим, що вже відбулося на шляху до основного конкурсу “Євробачення”, який буде у Швеції, Стокгольмі. Ми вже на цьому етапі багато... Джамала і ми дякуємо за це, вона дуже прислужилася Україні просто тим, що весь світ знову і знову повертався майже через таку дуже, здавалося, неполітичну площину, до України, до кримських татар, до окупованості Криму, це дуже багатого коштує. І тут, як не дивно, в якійсь мірі ми маємо "дякувати" нашим ворогам, московським пропагандистам, бо вони своєю такою шаленою ненавистю до України, до української пісні, до Джамали, вони прокинули інтерес усього світу. І це дійсно відчувається. Зрозуміло, що ми дуже б хотіли, бажали би Джамалі, щоб її виступ був оцінений якнайкраще. Ми працюємо для цього, щоб звернути подальшу увагу спільноти. І там є в різних країнах, але ви абсолютно вірно сказали: яким би не був, скажемо, той п’єдестал, але Джамала буде особливим місцем і особливим явищем на “Євробаченні”.

Яна Конотоп, "5 канал"

ПОВНИЙ ВІДЕОЗАПИС ІНТЕРВ’Ю ДИВІТЬСЯ ЗА ЦИМ ПОСИЛАННЯМ ⟩⟩⟩

Попередній матеріал
СБУ затримала російську терористку-мінометницю з паспортом "ЛНР"
Наступний матеріал
У Києві попрощалися з десантником 81-ї бригади Олегом Афанасом

Заборона Меджлісу має стати ще однією причиною для продовження та поглиблення санкцій проти РФ – Чубаров

Україна повинна запобігти сепаратним переговорам деяких лідерів країн ЄС із Путіним – Чубаров

Найближчими днями ООН відреагує на заборону Меджлісу – Чубаров

Рефат Чубаров: Хто у високих кабінетах гальмує створення батальйону "Крим"

Відкрити представництва Меджлісу в Брюсселі та Вашингтоні плануємо вже цієї осені – Чубаров

Окупанти знову обшукали та арештували кримських татар – Чубаров