Святослав Піскун
За Чай.com / 5 канал

Піскун: Тільки дурний може любити прокурора

Колишній генпрокурор Святослав Піскун у програмі "За Чай.com" на "5 каналі" розповів про те, що: стосовно смерті Кравченка є питання; правоохоронці не хочуть розкривати справи щодо політиків; думає, що знає, хто замовник вбивства Гонгадзе, але це треба довести; справу вбивства Небесної Сотні надто затягнули; кільком загиблим харківським регіоналам або затикали рота, або мстилися

ХТО ЛЮБИТЬ СУДДЮ АБО ПРОКУРОРА? ТІЛЬКИ ДУРНИЙ МОЖЕ ЛЮБИТИ ПРОКУРОРА

Доброї ночі кажу нашим глядачам і доброї ночі кажу людині, яку вже назвали абсолютним рекордсменом, вона переді мною – тричі Генеральний прокурор, нині голова Союзу юристів України – Святослав Піскун.

А ви ще ж генерал-лейтенант податкової…

– Спочатку так, я ж з прокуратури уходив у міліцію.

– Я хотів, щоб ми зразу почали… ми ж знаємо, що потім багато буде випито коняку, віскі, багато буде знищено печінок у цю суботу, бо це буде День юриста…

– Так.

– Коли я йшов сюди, то зустрів знайомого, який каже – слухай, а ти спитай у тих юристів, бо наприклад є День тракториста, але навіть п’яний тракторист скільки шкоди не приніс державі, як всі юристи як клас разом взяті. Так сказала людина з народу.

– Боїться юристів, тому що раптом буде міліціонер серед них або прокурор, або суддя. Звичайно, хто любить суддю або прокурора? Тільки дурний може любити прокурора.

– Я вам пропонує бліц-запитання. І не багато, а одне. Тому що ви сто разів це напевно передумали у своїй голові, але тепер поділитеся секретом. Це має бути чесно-чесно.

– Ну чесно-чесно від прокурора почути, подумайте…

– За всю історію України є чимало так званих висяків, так на сленгу говорять, але є дуже резонансні. Наприклад, колишній голова Нацбанку, і от такі люди як В’ячеслав Чорновіл, як Кірпа чи як Кравченко. Фактично раз, два,три були на кандидати в Президенти. Так їх вже розглядали, правильно?

– Ну один, два це точно.

– Ну так говорили про них, так політики собі так говорили. І це той варіант, коли помінялася купа Президентів, прокурорів і т.д. – і нічого. От мої бліц-запитання – чому справа честі всіх Президентів, генпрокурорів – і нуль?

– Скажу. Ну не зовсім нуль. З цих чотирьох людей треба двох викреслити точно, тому що ті два вбивства розкриті, що стосується Гетьмана і Кірпи – там усе зрозуміло, засуджені вбивці. Що стосується Кравченка – є питання, які ще не розглянуті.

НЕЕФЕКТИВНО ПРАЦЮЄ ПРАВООХОРОННА СИСТЕМА. ВОНА КОЖЕН РАЗ ЗБИВАЄТЬСЯ ТАМ, ДЕ СПРАВА СТОСУЄТЬСЯ ПОЛІТИКА

– І залишаться напевно, так?

– Вже напевно залишаться, ну цим зараз просто ніхто не займається, я так розумію. А те що стосується Чорновола – була втрачена свого часу… Я знав В’ячеслава Максимовича, ми з ним спілкувалися не раз, не два, не три, – була втрачена поступовість слідства. Російською "наступательность".

– Я розумію, але навмисно втрачена?

– Думаю, так.

– Так ви все-таки зрозуміли, чому у нас не спрацьовує ось це: злочин – і покарання? При різних партіях при владі, як то кажуть.

– Тому що неефективно працює правоохоронна система. Вона кожен раз збивається там, де справа стосується політика. Тому що за політиком завжди є чорне і біле. І якщо того білого стає менше, ніж чорного, і правоохоронна система починає спотикатися і не хоче розкривати цієї справи, тому що а раптом за смертю цього політика стоїть хтось, хто був при владі в той час?

– Дивіться, а ви теж з політикою стикнулися і поставили теж абсолютний рекорд. По-моєму, не знаю, в масштабах європейського континенту я не знайшов прикладів, коли…

– У світі нема.

– А у світі навіть нема! Коли генеральний прокурор за допомогою спецпідрозділу…

– А, це взагалі…

– Правильно? Нагадати вам ці кадри? Просто їх можна по-різному дивитися.

– Та вони мені сняться, буває.

– Після указу Президента Ющенка ви відмовилися його виконувати, бо ви його не мали, як ви сказали, на руках. Ми зараз ці кадри покажемо. І ось це повернення Святослава Піскуна в рідний кабінет.

– Нічого собі повернення.

– Це так і було. Це наш архів. Я сьогодні сам дивився, оскільки вже призабуто.

– Але ж дивіться, скільки людей там.

– Я ж що хотів у вас запитати. В цей момент, ми подивилися на сайті Верховної Ради, є цей Указ Президента, правильно? Виходить так, що ви як людина, яка має гарантувати нагляд за законністю, ви фактично будучи сумісником – депутатом і Генеральним прокурором – порушували закон?

– Ні.

– А як?

– По-перше, я тоді написав заяву про зняття з мене депутатських повноважень, як став знову генеральним прокурором за рішенням суду, і віддав її особисто Морозу.

– А Мороз не ставив на голосування?

– А Мороз не поставив на голосування, поклав до себе в сейф і каже – прийде час, нічого страшного…

– Навмисно зробив чи ні?

– От не знаю. Я потім у нього питав. Кажу, Сан Санич, а чого ви не винесли мою заяву в зал? – Та не було нагоди, не зібрався комітет. Кажу, який комітет?

– Але це дуже дивно. Дивіться, Мороз не ставить на голосування, в той час міністр внутрішніх справ допомагає вам повернутися в кабінет, а це права рука Мороза – Сушко. Нонсенс?

– Ну може, не знаю. Я про це тоді не думав. Просто коли прийшов покійний Іван Степанович Плющ, з яким ми були в дуже добрих відносинах і товаришували багато років, і спілкувалися, Іван Степанович прийшов на колегію. А він тоді був секретарем РНБО, іде колегія, і він каже: "Святослав, мені так неприємно, але тебе тільки що Ющенко зняв з роботи". Я кажу як, я ж з ним зранку розмовляв? З Ющенком по телефону. А він каже: "Він тебе зняв, у мене Указ". Кажу, ну дайте Указ. Іван Степанович – царство йому небесне, земля пухом – дає мені Указ Президента, це ж колегія сидить…

– А ви його тримали так у руках?

– Звичайно! Але там немає підпису і печатки. Я й кажу: "Іван Степанович, слухайте, ви що, я ж Прокурор, а ви Голова Верховної Ради, де підпис і печатка? Документ повинен бути завіреним і зареєстрованим".

– Все, перевернули цю сторінку.

– А він мені каже: "Святослав, я тобі через три години принесу справжній Указ, виходь". Кажу, ні, буде Указ, вийду.

ОТ ЩЕ Б ТРОШКИ, І МОЖЛИВО Я ВІДКРИТО МІГ БИ СУСПІЛЬСТВУ СКАЗАТИ – ТАК, ДІЙСНО, Я ЗНАЮ І ЗАМОВНИКА І ВИКОНАВЦЯ ВБИВСТВА ГОНГАДЗЕ

– Є речі, які для вас, там були різні кейси, як кажуть прокурори, успішні і поставили собі зірочку на фюзеляж, як має бути. Але я повернуся в 2014 рік, тоді коли вже були в Україні і сказали: "Я знаю замовників і виконавців вбивства Георгія Гонгадзе". Мені це запам’яталося, тому що справа Гії, мого особистого колеги, ми з ним товаришували, вона полягає в тому, що у нас є фактично тільки одна ланка з цілого ланцюжка, коли прокурор каже – справа розкрита, закриваємо. Ми маємо Пукача. Ми маємо безпосередньо тих… Але ви сказали: "Я знаю замовників і виконавців". Чому, будучи тричі генпрокурором, ви не можете нам сказати замовників?

– Ви знаєте, я думаю, що я знаю. А я потім подумав, а раптом я помиляюся? Я можу оговорити людину, яка ні при чому. Я там думаю. От якби я був генеральним прокурором…

– Ще раз?

– Ну, 20-й раз, не важливо, я уже точно тоді знав би, хто виконавець і замовник. Ну виконавці там відомі – Пукач і його команда, але що стосується його замовника, ми просунулися дуже далеко, дуже далеко. І свідоцтво цьому – смерть Кравченка. Ви це зрозуміли чи ні? І смерть Фере.

– Фере там і так далі. Там багато їх.

– І ще не тільки їх. І от ще б трошки, і можливо я відкрито міг би суспільству сказати – так, дійсно, я знаю і замовника і виконавця. Я думаю, що я знаю. Я думаю, що і ви думаєте, що я знаю, але це все треба довести. Не можна огульно називати прізвище.

– От дивлячись на маму, це та сама справа, як ми слайд той перший показали? Вже все, ми ніколи не дізнаємося замовника? Це висяк, який не відкриється ніколи? "Глухар", чи як він там називається?

– З кожним днем вона все тяжче і тяжче буде розкриватися. Знаєте, кожна справа, якщо вона не розкривається в перші 10 днів там, місяць чи рік і нема результатів розслідування, як візьміть справи по Небесній Сотні Майдану, якби зразу, зразу, зразу потягли… Я й тоді казав, що так не розслідують кримінальні справи, але мене ніхто не слухав. Пам’ятаєте, як я казав?

– Але є один момент, бо потім генеральний прокурор, але ви його добре знаєте, я має на увазі Шокіна, він з вами працював, це 2006 рік?

– Так, він у мене заступником двічі був.

– І що він сказав – Піскун гальмував розслідування справи Гонгадзе. Ми підняли цей архів, 2006 рік. А що було?

– Ні, це він сказав у 2006 році? Поняття не маю, що це він таке придумав. Я від нього такого ніколи не чув.

– Ми знайшли це, просто ми шукали.

– А може я гальмував тим, що я зняв його з роботи на два місяці?

– А за що ви його зняли?

– Ну була в нього проблемка.

ЩО СТОСУВАЛОСЯ СПРАВИ ГОНГАДЗЕ, ВОНА НАСТІЛЬКИ БУЛА ТОНКА, ЩО НАВІТЬ БОЯЛИСЯ ОБГОВОРЮВАТИ ЗІ МНОЮ ЦЮ СПРАВУ, ТОМУ ЩО НІХТО НЕ ЗНАВ, ЩО Я МОЖУ ПРИДУМАТИ

– Рука, мабуть, не піднялася, якби ви знали, що він майбутній генпрокурор?

– Та ні, піднялася б все одно. Я його був зняв з посади на пару місяців, потім мене вмовили, і я його повернув назад. Можливо цей період він вважає гальмуванням. Можливо. Але що значить гальмував? Справа в тому, що генеральний прокурор не може ні прискорити , ні гальмувати, тому що це Шокін займався, це була його іпостась, це він відповідав.

– Там було два ключові моменти – завжди гралося на всіх акціях "Україна без Кучми" два прізвища, народ їх говорив – Литвин і Кучма. Так от в мене до вас запитання.

– Знаєте, як я прискорював справу Гонгадзе, ні? Я збирав колегію Генеральної прокуратури, і якщо до 25 грудня не буде розкрито, всі будуть звільнені, і все.

– Литвин і Кучма безпосередньо або там зять тиснули на вас чи ні?

– Ні, не тиснули. Знаєте, що дивно, ви вже не перший, хто запитує про це. Ніхто на мене не тиснув. Що стосувалося справи Гонгадзе, вона настільки була тонка, що навіть боялися обговорювати зі мною цю справу, тому що ніхто не знав, що я можу придумати.

– Слухайте, а з Потебеньком не боялися? Потебенько публічно з Верховної Ради таку брехню…

– Казав, що він живий.

– Таку брехню гнав, пам’ятаєте – і живий, і там пив, і там у Празі…

– У Львові…

– І у Львові тусується…

– І в Херсоні.

– Де тільки не був. А експертизу пам’ятаєте, як Потебенько коментував?

– Я все пам’ятаю.

– Ну це ж просто, це ж на голову не налазить.

– Я коли прийшов замість Михайла Олексійовича в кабінет, зібрав першу нараду і кажу – ну що, почнемо зі справи Гонгадзе. Тому що я на Верховній Раді, якщо візьмете запис мого виступу на Верховній Раді, це буде 4 липня 2002 року, мені Яворівський задав питання – чи розкриєте ви справу Гонгадзе?

– І ви йому сказали?

– Я сказав, я клянуся вам, що я розкрию цю справу. І Яворівський тоді сказав – добре, тоді опозиція за вас голосує.

– Та я пам’ятаю, у вас там були фантастичні цифри голосування.

– 375 депутатів, мажоритарників.

– Може в той час Google не працював або ви фотоапарат сховали, але до того як ви стали перший, другий і третій раз Генпрокурором…

– Цікава була фотографія, я її ніколи не бачив. А де ви її знайшли?

– Як то кажуть, рукописи в нас не горять, а архів у нас великий.

– А дасте мені це фото?

– Після програми, домовилися.

– Дякую.

У НАС І СЬОГОДНІ ПРАЦЮЄ БАГАТО СХЕМ, А ЯКА З НИХ ЗЛОЧИННА, МИ ДІЗНАЄМОСЯ, КОЛИ БУДЕ ЗМІНА ВЛАДИ. НЕ БУВАЄ ПО-ІНШОМУ

– Дивіться, генерал-лейтенант податкової міліції.

– Так.

– Я просто хочу щоб ви цей момент згадали, бо після цього, через багато років, ваша колега потім по партійній фракції Партії регіонів, Інна Богословська вводить новий термін у політикум, називається "азаровщина". Нагадаємо, що Азаров був головою…

– Так, я ж був і заступником його.

– Що вам тоді було невідомо про так звану структуру Азарова і синочка під назвою фонд "Професіонали" 50 прокладок, де працювало все так – такий лист розсилався, потім були маски-шоу, а податки збиралися на три місяці наперед? Бізнес це пам’ятає.

– У принципі все було відомо чи невідомо. Справа в тому, що до мене як до начальника слідчого управління і прокурора, який прийшов у податкову службу з прокуратури, було окреме відношення. Розумієте, до мене ставилися як до чужака, тому що там в основному працювали люди, які пройшли надзвичайно тяжку школу ОБХСС, пам’ятаєте, що таке ОБХСС?

– Це коли ти бандит, але з ксивою.

– Так, коли ти з ксивою, коли грабуєш всіх підряд, лазиш по підсобках, тіскаєш продавчинь і тягаєш цукор на базар. Оце було ОБХСС.

– Але дивіться, я вас не про це запитував. Після цього ви стаєте генеральним прокурором і вам все відомо про "кровосісю", про Азарова, про фонд "Професіонал". Вони сиділи тут, у центрі Києва, на Басейній.

– Я думаю, що все це відомо було не тільки мені…

– Якщо нам це відомо, то вам…

– І вам, і Президентам, і органам Служби безпеки…

– Так а чому ви не відкрили справу по Азарову?

– А для того щоб відкрити цю справу, треба було, щоб хоча б якась заява від когось була.

– Що, ніхто з бізнесменів до вас не поскаржився?

– Ні разу.

– Та скільки працювали, скільки покалічених доль…

– Ну візьміть реєстрацію, що я винний? Значить, там щось було не так, як ви кажете, Романе.

– Я вам зараз навіть цитатку наведу: "Всеукраинский благотворительный фонд "Профессионал", с целой кучей дочерних…

– Ну я до нього відношення не мав.

– Я розумію, але вам ця схема була відома, так?

– Вона була відома всій країні, ця схема, але чи була вона злочинна – це вже третє питання.

– Ну треба було довести слідством.

– У нас і сьогодні працює багато схем, а яка з них злочинна, ми дізнаємося, коли буде зміна влади.

– Тільки так? Тільки такий варіант?

– А не буває по-іншому.

– Тобто тільки вали на папєрєдніка, перший конверт, як з анекдоту, так?

– Така в нас ментальність, бачите.

– При цьому ви все знали.

– Що значить, все?

– Ви все знали про товариша Азарова і його фонд.

– Та Боже упасі.

– Як і про всіх інших.

– Я займався іншими питаннями.

Я ЯК ПРОКУРОР ЗАВЖДИ ОБЕРІГАВ СЕБЕ ВІД ЩІЛЬНИХ КОНТАКТІВ З ПРЕДСТАВНИКАМИ ФРАКЦІЇ РЕГІОНІВ І БУВ ОСТОРОНЬ

– Азаров – це одне з облич Партії регіонів, куди ви заходите і з цією фракцією продовжуєте свою політичну… Ви ж все це знали, чому ви це вибрали собі?

– Пояснюю, ви вже мене це тричі питаєте, але дайте мені відповісти. В Партію регіонів я взагалі не потрапляв, тому що ніколи членом партії не був, а от у фракцію регіонів я потрапив…

– 96 номером по списку зайшли.

– Правильно, я потрапив за рекомендацією Адміністрації Президента Ющенка.

– Ющенко вас відправив у список Партії регіонів?

– Його люди домовилися з Партією регіонів, фракцією, що мене візьмуть туди.

– По чиїй квоті?

– Мене це не цікавило.

– Слухайте, у них була квота Клюєва завжди, квота Ахметова, а ви по якій квоті?

– Ви хочете послухати, я можу розповісти.

– Так скажіть, по якій квоті?

– Я вам зараз скажу. Тому що в принципі нікого не знав з Партії регіонів і з фракції регіонів, але оскільки Ющенко мене зняв тоді з посади Генерального прокурора, зняв мене без згоди Верховної Ради, і він розумів, що Піскун буде судитися. Так от щоб Піскун не судився з Президентом…

– Давайте дамо йому

– Молодець. …І не вигравав вчергове суд, і не залазив п’ятий раз у крісло генерального прокурора, мені сказали – ладно, будеш депутатом? Кажу, буду. – Йди в депутати.

– А тепер розкажіть мені, ви як прокурор теж добре знали, що таке ось всі ці люди зі списку Партії регіонів, оскільки третина з них в убопівських папках друкувалася журналістами, коли вони не мали куди злити, вони віддавали це журналістам. Ви ж знали героїв кримінального Донбасу, вони поряд з вами сиділи, і що?

– Ну поряд сиділи, стояли, їли, ходили зі мною і не тільки зі мною. Я вам скажу, що пів-України проголосувало за Януковича. Ви чули про таке?

– Чули.

– Він став Президентом.

– Чули.

– Чули, так? Було? Тобто не такий вже я грішний у цьому плані. Мало того, ви знаєте, одна справа – ходити, бути там, і зовсім інша справа – приймати участь у тих справах, які роблять ці люди. Я як прокурор завжди оберігав себе від щільних контактів з представниками цієї фракції і був осторонь. До речі, коли стало питання про зняття Юлії Тимошенко з посади прем’єр-міністра…

– Ви були проти.

– Один із фракції регіонів я проголосував проти.

– У нас всі ходи записані.

– Слухайте, я думав мене уб’ють. Я прийшов в парламент наступного дня…

– І що?

– На мене дивилися, ну приблизно, як Ленін на буржуазію дивиться. Мені ніхто руки не подав.

– Дивіться, ще один момент, ви точно зможете нам пояснити…

– Гарне фото теж.

– Та у вас багато гарних фотографій, ми якщо встигнемо, то потім вам покажемо.

– Треба буде у ваш архів залізти.

У МЕНЕ ВІДНОСНО ТРЬОХ З ЦЬОГО СПИСКУ ТОЧНО Є СУМНІВИ, ЩО ВОНИ ПОКІНЧИЛИ ЖИТТЯ САМІ. І СЮДИ МОЖНА ЩЕ ДОБАВИТИ ВАЛЕНТИНУ СЕМЕНЮК

– Давайте я повністю відкручу ситуацію назад – 20 листопада, це у нас партнер Добкіна, був такий Вадим Вишневський, привезли до лікарні з вогнепальним пораненням у голову, проте медики не змогли його врятувати. Далі йде Чечетов, далі йде Олексій Колєснік – передсмертної записки не знайшли, повісився колишній голова Харківської обласної ради. Це все регіонали йдуть. 25 лютого – Сергій Вальтер, потім…Ви бачите цих всіх людей на фото?

– Так.

– Це такий мартиролог. Ви можете пояснити, чому вони всі стрілялися і вішалися?

– Не хочу я персонально по відношенню до кожного.

– Ну є якийсь спільний знаменник?

– У мене, наприклад, відносно трьох з цього списку – раз, два, три, чотири, п’ять, шість, сім, ві…

– Сім, сім.

– Три – у мене точно є сумніви, що вони покінчили життя самі. І сюди можна ще добавити (восьмою) Семенюк Валентину.

– Ну вона просто з іншого табору, вона з соціалістичного до влади прийшла.

– Неважливо, я б сюди її теж поставив.

– Добре, тоді поясніть, спільний знаменник такий – половина з них покінчили життя самогубством. Половина, є підозра, що їм допомогли.

– Що їх вбили.

– Чому?

– Версій багато.

– Ваша основна?

– Моя версія така – або їм затикали рота, щоб вони не говорили.

– Це тих, де є підозра, що їх вбили?

– Так.

– А ті, хто самі?

– Або вони під час перебування при владі так нашкодили деяким людям, що їм просто помстилися. Оце дві мої версії.

– Так, я зрозумів. А можете свої враження в аналітику перевести? Тому що ви зараз нам привели приклад, коли ви єдиний пішли проти лінії Януковича і Азарова…

– Партії.

– Партії, при голосуванні за прем’єра.

– Я думав, мене уб’ють тоді точно. Чому я раз пішов? Я ж другий раз ще раз пішов. Коли мені треба були написати заяву, що я справу Тимошенко закрив незаконно і все – і Тимошенко отримала б другий термін, у Харкові її б тут же осудили.

– Ми пам’ятаємо це рішення Харківського суду.

– Я теж сказав – ні.

– Ця історія відома вже. Я зараз хочу, щоб ви інший момент мені розказали. Коли от ви зараз аналізуєте всі ті роки і тих людей, які були поряд і все що відбулося, я хочу, щоб ми два моменти з історії України недавньої зараз повторили собі. Був такий депутат чи є, ну він уже не депутат – Смітюх, Партія регіонів.

– Гриша. Є. З Волині, земляк моє дружини, до речі.

– Давайте згадаємо Антимайдан, який Партія регіонів довго вела, пару років вона робила всі мітинги антифашистів, а закінчилося все це ось таким у центрі столиці. Що ми чуємо наприклад із вуст Смітюха?

"Если вы поддержите меня с таким обращением коротким, мы провозгласим – Путин, Путин. Владимир Владимирович, я надеюсь, вы услышите наши слова. Мы нуждаемся в помощи, мы нуждаемся в вашей поддержке".

– Пам’ятаєте?

– Для мене це дивно. Він упав вниз головою зі сцени?

– Це історія. Дивіться, не він один впав тоді, значить. Я вам зараз включу ще один момент.

– Щоб мені хтось сказав, що цей чоловік з Волині, з Маневицького району, земляк моєї дружини, українець буде таке говорити? Я б сказав – не вірю.

– У статусі народного депутата, який дав присягу на вірність народу України.

– Не вірю. Це точно він говорить?

– Це він. А тепер дивіться ще один, ви його теж знаєте.

– Капець.

– Отже, тепер Азаров.

– Ну, це зрозуміло.

"Они выступают, эти так называемые лидеры, и рассказывают сказки типа того – подписали Соглашение и завтра будем без виз ездить в Европу. Ничего подобного. Мы должны еще выполнить целый ряд условий. А какие это условия знаете или нет? Мы должны узаконить однополые браки".

– И до сих пор не узаконили.

Я ЯК ПРОКУРОР ПИТАЮ У ТОВАРИША ЗАСТУПНИКА ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА, ЧОМУ ПО 137 ВБИВСТВАХ ПРАЦЮЄ 25 СЛІДЧИХ? ОДНЕ ВБИВСТВО – ОДИН СЛІДЧИЙ

– Чи не вважаєте ви як юрист, як прокурор, що фактично це лише два такі моменти, вони на стільки шизоїдні, а було ще багато інших дій…

– Слава Богу, що я в цьому участь не приймав.

– Чи Партія регіонів як партійна організація має перспективу юридично понести покарання за те, що своїми діями вони привели країну до крові всередині країни, а потім до зовнішньої агресії?

– Я вам таку паралель проведу. У нас з Віктором Андрійовичем Ющенком у 2005 році, коли я повернувся у Генеральну прокуратуру, відбулася розмова. Він мені як Президент – у нього було й позитивне й негативне –він мені як Президент каже:"Слухай, ти ж знаєш, у нас стоїть питання про геноцид українського народу. Як ти думаєш, ми можемо щось зробити, щоб висвітлити це питання". Я кажу, Віктор Андрійович, нам необхідно це зробити. Давайте порушимо кримінальну справу за фактом геноциду українського народу, я доручу її розслідувати СБУ, бо в них архіви, я туди прокурора дам хорошого, я туди дам слідчо-оперативну групу розумну, дам криміналістів, і хай СБУ розслідує. Візьме цих живих ще людей, які пам’ятають знищення нашої нації, візьму, дам матеріали і хай зроблять кримінальну справу. Підемо з нею в суд, люди виступлять як свідки, суд це все зафіксує, зробимо маленький Нюрнберзький трибунальчик, маленький в Україні. І тоді ні в кого через 100 років не буде питання про геноцид українського народу.

– Так і відбулося.

– І ми це зробили. Так от, хай робить зараз наша прокуратура те, що зробили ми колись, якщо ви так хочете сказати.

– Але чи ви вважаєте, що достатньо є матеріалу і підстав, бо в нас, у журналістів, не юридичний підхід.

– Не знаю, я не вивчав. Я тільки побачив одне, коли на Майдані вбили 137 чоловік, а справою займалися 25 слідчих. Я як прокурор питаю у товариша заступника генерального прокурора тоді, чому по 137 вбивствах працює 25 слідчих? Одне вбивство – один слідчий.

– Я правильно вас зрозумів? Порада полягає в тому – робіть слідчі дії, робіть трибунал?

– Працюйте, хлопці.

– Є такий момент, теперішній генеральний прокурор Юрій Луценко, ви теж з ним у добрих стосунках…

– Нормальних відносно.

– Він нещодавно на своїй сторінці написав, це було 30 вересня, лист отримав від російської – країни-агресора – генеральної прокуратури. Вони йому сказали, що Янукович, який вже втік, в Ростові наваяв "Указ Президента" про виведення 590 прокурорів з українського громадянства. Ну фактично, явка з повинною. Стоїть зараз питання…

– Що це за лист, звідки?

– Лист ГП…давайте прокрутимо вниз, там є…

– Ні, я все розумів.

– Там є реально документи далі, ось вони самі документи.

– І що?

– Так от, ГП Росії, розумієте, дає варіант, що Янукович 590 прокурорів, з них це справи вже порушено по 200 з хвостиком, ті що зрадили…

– Ні, ну а яке він мав право виводити, вони що, заяви понаписували?

– Та ні, ми не знаємо.

– А він сам не має права, це комісія повинна вирішувати. Що це таке взагалі?

– Про брєд двічі несудимого ми не будемо говорити, я вас зараз питаю про 590 прокурорів, які фактично зрадників держави. Злили ж вони практично? Це означає, що у прокуратурі вже є як мінімум 590 державних зрадників, такі як Колісниченко чи інші, які там перефарбувалися в Криму. А скільки їх загалом?

– Слухайте, "маразм крепчает с каждым днем".

– А скільки в прокуратурі ось таких зрадників, бо це московіти злили, а взагалі реально?

– Я думаю, що в прокуратурі думки, як і у всього суспільства, різні. Знаєте, людина – одна справа на роботі, друга справа вдома. Ти так, Романе, поставив питання, а я би поставив питання по-іншому. Скільки прокурорів віддано служать своїй державі, а скільки прокурорів прийшли заробити гроші собі на пенсію? Ось так треба ставити питання. І ви побачите, що буде 60 до 40. 60 – це ті, що прийшли заробити, а 40 – які чесно працюють.

– Добре, а чого ви за три свої заходи не змогли переламати це?

– Поясню. Ну по-перше, тоді було все не так. Це не сьогоднішні часи. Я вам скажу відверто, що у ті часи, коли ми працювали, і я особисто, питання корупції в органах прокуратури було на зовсім іншому рівні, розумієте. Це були окремі випадки, коли прокурори просто брали хабарі, їх ловили, саджали. Ми теж шість прокурорів посадили.

– Ну і що, але решта прокурорів, що, прокурори бідно жили?

– Ні, не бідно жили, але вся держава не бідно жила тоді. Розумієте, не було таких вимог. Наприклад, родина прокурора якщо заробляла гроші, то ми цього прокурора з роботи не звільняли. Він писав у декларації, що дружина там-то й там-то, прикладав декларацію про те, скільки в дружини чи в дочки, чи в зятя є цих грошей, які в них є статки, і ми прокурорів за це не звільняли. Зараз звільняють. Прекрасно, побачимо що воно вийде далі.

– Тобто у вас оптимізму немає, не вірите, що дасть позитивний результат?

– А я не хочу, щоб людину звільняли з роботи тільки за те, що в нього вдома є автомобіль. Треба розібратися, звідки цей автомобіль і, якщо він чесно зароблений, хай працює.

– Є ще один момент. За те, що там почалася ось ця гра, Янукович дуже хотів Юлю посадити…

– Дуже хотів.

– Ми знаємо всю цю історію, на вас тиснули, щоб заново відкрити справу, яка вже була закрита, ми знаємо цю всю історію.

– Ні, тут справа не в мені навіть була.

– Стоп-стоп-стоп.

– Я вам зараз скажу речі, які ще ніхто не знає. Справа була не в мені. Якби я написав те, що треба було написати, що я незаконно закрив справу Тимошенко, моє ж рішення через 9 місяців, вже я коли не був генеральним, підтвердив Верховний суд України…

– Я знаю, але…

– Таким чином влада підвішувала ВСУ, отоді б точно Тимошенко посадили.

– Дивіться, ви через це змушені були в певний період, ви сказали "є загроза моєму життю", ви мали можливість ховатися…

– А ви в цьому можете не сумніватися.

– Так, я розумію, ви навіть переховувалися, вам допомагали друзі з американського посольства, потім ви у Францію поїхали. Стоїть зараз питання не чому ви поїхали, це все зрозуміло…

– В Європу.

– Чому ви приїхали? Що небезпека зникла?

– Ні, не зовсім зникла небезпека, але ж Революція Гідності, Майдан – люди, країна переформатовується. Я хочу разом зі своєю країною теж переформатовуватися, теж працювати, жити.

– Добре, зараз ще один момент. Просто дуже цікавий. Поки збиралася наша програма, я зустрів одну нашу співробітницю, я її не здам – журналісти не здають свої канали – вона каже, слухай, 25 вересня 2015 року я лечу з чоловіком в Ізраїль, Ben Gurion аеропорт, ми стоїмо в черзі – бо туди треба йти, тим хто не громадяни – а в сусідній черзі, де написано "для громадян Ізраїлю", стоїть Святослав Піскун. У вас є паспорт ізраїльський?

– Я громадянин Ізраїлю?

– Так.

– Та ні, це ми летіли туристичною поїздкою, нас було 30 чоловік, ми в Єрусалим літали – туристи.

– А є у вас ізраїльський паспорт?

– Ні, в мене український.

– Фух, відлягло, а то мені розказали. Бачите, історія яка?

– Нас було 30, група летіла туристична в Єрусалим. В мого малого якраз було 15 років, так, у 2015 році, ми взяли путівку і полетіли з групою туристичною в Єрусалим. Так, там крім мене ще було 20 українців, а вона побачила тільки мене.

ПІСКУН НЕ ЗАПЛАТИВ НІ ОДНОЇ КОПІЙКИ ГРОШЕЙ ЗА ЦЕ, ТОМУ ЩО ПОМІНЯВ КВАРТИРУ. А ОТ ПАН ЛЕЩЕНКО ЗАПЛАТИВ

– Ну бо вас впізнала, решту вона не впізнала. Хто вас тепер не впізнає? Ще один момент хочу зрозуміти – у вас є дуже серйозна дискусія з депутатом Лещенком, який журналіст…

– Немає.

– По вашій нерухомості в Каннах.

– Немає дискусії.

– Немає вже?

– Ні.

– А ви вже на нього сварилися, накричали?

– Боже упасі, як я міг сваритися на такого порядного…

– Дивіться, ось відео. Я пам’ятаю, що це його відео, він сказав, що це ось ваша хатинка.

– Він міг сказати, що це і ваша.

– Але це ваша хатина?

– Не знаю, треба подивитися. В мене такого паркану нема, в мене інший паркан.

– Я згадав, що колись ви пояснювали…

– Щоб ви не мучилися, я вам розкажу.

– Ні, не треба, не розказуйте, я хочу вам сказати, що ми це все вже знайшли. Архіви не горять. Хотів у вас запитати, бо я сиджу тут як якийсь голодранець, з реальним мільйонером і людям не розказую це. Ви ж мільйонер, правильно?

– Ні.

– Ану чекайте.

– Гривневий – так, давно, дуже давно.

– Та доларовий, ви казали?

– Ні, ніколи не казав.

– Ану давайте нагадаємо.

– Гривневий – так, доларовий – ні.

– Давайте нагадаємо.

– Та можете мені нагадувати. Гривневий – так. При тому гривневий мільйонер я, моя родина з 2002 року.

–  Давайте послухаємо ваші слова.

 "У 2002 році я, якщо ви не полінуєтеся і перевірите, то в декларації, в парламент яку подала моя родина, уже в нашій родині було задекларовано офіційно приблизно біля мільйону доларів надходжень."

– Родина. Ви ж чули? Не я. Ні, так там і діти, і зять, і друга дитина. Та ну що ви?

– Ні чекайте. Ви мільйонер чи ні?

– Гривневий – так. А що тут такого?

– Та ні, нічого.

– Так, я гривневий мільйонер, моя родина з 2002 року. Ну і що?

– Я спитатися хотів просто – а можемо ми дожити до того часу, коли я буду їхати по Києву і дивитися наприклад на афіші. Дивіться, вперше в Україні Джордан Белфорт "Реальний Вовк з Уолл-Стріт ", а може бути така…

– Ні, Романе, ви задали мені питання, я хочу вам на нього відповісти.

– Ну подивіться, коли з’явиться ось така афіша Святослав Піскун "Реальний Вовк з Уолл-Стріт"?

– Ви хочете отримати відповідь? Я вам скажу. У чому різниця між купівлею квартири пана Лещенка і Піскуновим житлом за кордоном, знаєте?

– Ваша дружина не ді-джей?

– Не ді-джей, раз, вона, на мій погляд, краща, ніж ді-джей. Але щоб ви зрозуміли, в чому різниця – що Піскун не заплатив ні одної копійки грошей за це, тому що поміняв квартиру. А от пан Лещенко заплатив.

– Це зрозуміло. А тепер…

– Тому між нами нема проблеми.

– А тепер ми мусимо прощатися. Дивіться, ми мусимо зараз прощатися, але ви так і не сказали, коли ви будете читати лекції, як стати успішним і багатим?

– Як стати успішним і багатим? Ну можливо через років сім, коли піду на пенсію.

– Після Луценка – ви прокурор?

– Ні, я думаю, що я вже не захочу, тому що там може треба бути до чогось збирати, може там уже не буде до чого збирати.

– Святослав Піскун зі мною попивав чайок, ну ми ще доп’ємо собі зараз, але мусимо вже прощатися. Я дякую вам за розмову.

 – Будь ласка.

Роман Чайка, За Чай.com, "5 канал"

Попередній матеріал
Росія поставила ПАРЄ цинічний ультиматум – Ар'єв
Наступний матеріал
Лев Парцхаладзе розповів про свої рахунки на Кіпрі

Утікач Янукович у Ростові спробував позбавити громадянства України понад 500 прокурорів – Луценко

Росія передала Україні докази державної зради понад 200 кримських прокурорів - ГПУ

Генпрокурор розповів, коли Порошенко з'явиться на допит у справі Майдану

НАЗК розпочало перевірку щодо елітної квартири Лещенка

Ситник озвучив, за які кошти Лещенко купив квартиру

На Майдані Незалежності вшанували пам'ять полеглих репортерів та згадали Гонгадзе