1 ВЕРЕСНЯ СИСТЕМА ЗАПРАЦЮЄ БЕЗ БУДЬ-ЯКИХ ЗБОЇВ. ГОЛОВА УРЯДУ ПОПЕРЕДИВ, ЩО ЯКЩО БУДУТЬ ЯКІСЬ МІНІМАЛЬНІ СПРОБИ ЗАВАДИТИ ЦЬОМУ ПРОЦЕСУ, ТО УСІ ПОСАДОВІ ОСОБИ, ЯКІ ПРИЧЕТНІ ДО ЦЬОГО, БУДУТЬ ЖОРСТКО ПОКАРАНІ

– Очевидно, перше питання за два дні до другої спроби. З 1 вересня анонсується вже друга спроба запуску електронного декларування, тієї самої, яка з першої спроби вийшла дещо скандальною. Яка ситуація зараз, напередодні? Наскільки є впевненість у тому, що цього разу все буде запроваджено, як має бути? Що буде з тими, хто вже подав свої декларації? Відповідно, тепер вони мають їх переподавати чи якимось чином змінювати? Наскільки ми застраховані від другої провальної спроби?

– Я розраховую, що жодних провалів не повинно бути. Тому що в цю ситуацію втрутилось найвище керівництво країни, Президент країни, уряд країни і НАЗК спільно з ДССЗЗІ зроблять усе, щоб з 1 вересня вся система запрацювала у повноцінному режимі і жодних інших відтермінувань не було. Я переконаний, що це неможливо, 1 вересня – це останній дедлайн, коли система повинна запрацювати. Що стосується тих, хто подав цю декларацію раніше – пару десятків осіб – не така велика кількість, то НАЗК прийняло рішення, що вони зможуть перевірити свою інформацію, яку вони подали, до 7 вересня, і якщо все добре, вони її просто підтверджують і повторно переподавати документи непотрібно. Переконаний, що 1 вересня система запрацює без будь-яких збоїв. Крім того, голова уряду попередив, що якщо будуть якісь мінімальні спроби завадити цьому процесу, то усі посадові особи, які причетні до цього, будуть жорстко покарані. Але я бачу зараз позицію і НАЗК, і ДССЗЗІ. Я впевнений, що вони запустять цей процес з 1 вересня.

– Не один раз довелося чути від представників парламенту про те, що вони не виключають, що під час нової сесії, яка розпочнеться 6-го числа, можливим є питання про внесення змін до законодавства про електронне декларування. Чи маєте ви таку інформацію і наскільки взагалі допускаєте такий варіант?

– Будь-які зміни до законодавства, що стосується запобігання корупції, вони повинні бути узгоджені з нашими європейськими партнерами, бо ми не дамо жодного шансу зірвати питання безвізового режиму. Якщо такі зміни і з’являться, а дійсно ведеться широка дискусія з приводу того, що відкритість інформації в певних розділах цього реєстру несе загрозу особистому життю і майну тих декларантів. Тому що ми знаємо, що криміногенна ситуація в Україні, м’яко кажучи, неспокійна, і коли в деклараціях є інформація про готівку, яка знаходиться вдома, про якесь цінне майно, то це пряма наводка для представників злочинного світу для того, щоб вони приходили і все це забирали. Навіть питання не в антикорупційних органах. Але в будь-якому випадку моя позиція дуже чітка: якщо з’явиться така ініціатива від депутатського корпусу, то вона повинна пройти обговорення як з урядом країни, так і з представниками Європейської комісії. Можливо, ці ініціативи дійсно будуть розумні. Однозначно обсяг декларування не буде звуженим, але певна інформація може бути закрита. З точки зору безпеки особи, з точки зору того, щоб ми зараз не створили можливість масових збройних пограбувань, розбою або вбивств людей, тому що зараз така ситуація, що і за декілька тисяч гривень вбивають. Цю інформацію можливо і треба закрити. Доступ буде до інформації по готівці, по цінних речах у правоохоронних органів, а декларант за недостовірну інформацію повинен нести кримінальну відповідальність. Але не може бути доступу такого, щоб будь-яка особа зайшла на сайт, умовно кажучи якийсь "домушник" подивився і адресу людини, і скільки в неї дома якого майна, а потім прийшов і, у кращому випадку, вчинив крадіжку, а в гіршому розбій чи викрадення людей, чи дітей, чи ще когось. Тому ця дискусія ведеться, я про неї знаю, вона ведеться і в депутатському колі, і в експертному колі. У будь-якому випадку, будь-які зміни до закону повинні бути узгоджені з експертною Європейською комісією, вони повинні бути зваженими. Ніякого звуження або ослаблення системи електронного декларування однозначно не буде.

НАВІТЬ У ТИХ РЕДАКЦІЯХ ЗАКОНУ ПРО СПЕЦКОНФІСКАЦІЮ, ЯКІ ПОДАВАЛИСЯ ДО ПАРЛАМЕНТУ І НЕ ПРОХОДИЛИ ЧЕРЕЗ СЕСІЙНУ ЗАЛУ, ЖОДНИХ РИЗИКІВ, ЩО ПЕРШОГО-ЛІПШОГО НА ВУЛИЦІ МОЖНА ЗЛОВИТИ І В НЬОГО ВІДІБРАТИ МАЙНО, НЕ БУЛО. ЦЕ ПОВНА МАЯЧНЯ

– І про ще один резонансний законопроект, який довго чекає на те, щоб стати законом, а саме законопроект про спецконфіскацію. Так і не вдалося його ухвалити на минулій сесії, і тоді ви анонсували, що він буде змінений і поданий в новому вигляді до Верховної Ради. І буде проголосований, для того щоб повернути незаконні активи попереднього режиму. Якщо говорити про видозмінений закон, наскільки він готовий, які саме в ньому позиція? В першу чергу та, про яку, наприклад, фракція "Батьківщина" говорила як про можливість ледь не у першого-ліпшого відібрати все майно. Що з цією нормою?

– Насправді дуже було багато неправди, коли депутати не хотіли голосувати за спецконфіскацію. Я нагадаю, мова йде, як мінімум, про 1,5 млрд доларів, які арештовані в українських банках, які повинні були надійти до українського бюджету ще в цьому році. І те, що депутати провалили це завдання на минулій сесії, фактично відтермінувавши процес прийняття закону на осінь – м’яко кажучи, це не личить тим фракціям і тим політичним партіям, які розповідають, що вони готові боротися з корупцією, а при цьому захищають корупційні активи, які були вкрадені в українського народу за часи Януковича. Навіть у тих редакціях, які подавалися до парламенту і не проходили через сесійну залу, жодних таких ризиків, що першого-ліпшого на вулиці можна зловити і в нього відібрати майно, не було. Це повна маячня. Аргумент, який озвучували депутати на момент липня, коли востаннє провалилася спроба проголосувати закон в тій редакції, було те, що ще не було висновку Європейської комісії. З урахуванням того, що це був літній період і експерти Європейської комісії все ж таки працюють в іншому режимі, ми приходили тоді до депутатів, щоб вони проголосували, запустили процес спецконфіскації, і ми точно розуміли, що ми б отримали висновок експертів Європейської комісії. Зараз, станом на сьогодні, я можу анонсувати, що такий висновок є, він є позитивним, там була низка технічних зауважень, які були враховані. Фактично, текст закону, який розроблявся робочою групою з представників усіх фракцій в коаліції, не змінився. Зараз у нас є серйозний аргумент – це висновок експертів Європейської комісії, я думаю, що тепер жодні аргументи, які наводили певні політичні сили в сесійній залі вже не будуть сприйматися. Основне: українські громадяни, які могли отримати 50 млрд грн до бюджету, отримати збільшення пенсій, соціальних виплат вже у вересні-жовтні, знову повинні чекати через те, що депутати або прикривають чиїсь інтереси, або не хочуть голосувати за такі закони. Тому що треба бути реалістами, якщо навіть закон буде проголосований у вересні, дуже швидко, його треба реалізувати також. Він передбачає судову процедуру цивільної конфіскації цих активів, це питання декількох місяців. І мені дуже прикро, що такі закони у нас голосуються дуже повільно, а популізм і заяви про те, що "ми боремося з корупцією" і "ми хочемо допомогти громадянам, тому що в них мало зараз доходів" чуємо практично від кожної фракції. Саме тих, які не голосують за спецконфіскацію, саме тих, які займаються популізмом і саме тих, які дуже сильно критикують і підняття тарифів, і погіршення життя українців. При тому, що закон, який дає можливість реально зразу, швидко допомогти найбільш малозабезпеченим, вони не голосують. Напевно, їм цікавіше оберігати ці статки Януковича, щоб їх не конфіскували, я не розумію. Я думаю, що на ці питання відповідь дадуть наші громадяни, які зараз вже навчилися розділяти правду і неправду. Навіть у таких тонкощах юридичних питань, як спецконфіскація.

СИТУАЦІЯ У ПОЛІТИКУМІ БУДЕ ГАРЯЧА, БО ЗАВЖДИ ВОСЕНИ У НАС ЗАГОСТРЕННЯ. ДЕПУТАТИ ПОВЕРТАЮТЬСЯ З ТАК ЗВАНИХ ЗАКОРДОННИХ ОКРУГІВ, ВІДПОЧИВШИ, АЛЕ МАЮ НАДІЮ, ЩО ЗДОРОВИЙ ГЛУЗД БУДУТЬ ПРЕВАЛЮВАТИ У ПАРЛАМЕНТІ

– Якщо все ж таки говорити про наступний політичний сезон, який розпочнеться 6-го числа, то ваші очікування – на чому сфокусується депутатський корпус? Спектр питань достатньо широкий, починаючи від тарифної політики, завершуючи держбюджетом, змінами до нинішнього і розробкою вже на наступний рік… Чи дійде справа до спецконфіскацій і як ви будете, якщо ви впевнені у необхідності цього закону, переконувати депутатів звернутися до цього питання?

– Я точно знаю, на чому уряд буде фокусуватися в парламенті і звертатись до депутатів, щоб вони приймали закони: це питання щодо покращення умов ведення бізнесу, пожвавлення економічної ситуації, спрощення життя тих інвесторів, які приносять в Україну реальний капітал, бо нам дуже важливо створювати нові робочі місця. Українець є сильним, коли він може отримати гідну заробітну плату за ту роботу, яку він зробив. Ті люди, які не мають можливості працювати, повинні отримати захист від держави, це справедливо. Другий блок, на чому повинен концентруватися парламент,– це, звичайно, питання повернення коштів, вкрадених Януковичем. І цей блок пов’язаний зі спецконфіскацією. Той закон, який ми розробили, дійсно відповідає всім європейським стандартам, бо ми отримали висновок тих експертів, які не є заангажованими, які не є політизованими, які дали висновки, чи відповідають норми закону конкретним положенням стандартів Європейського Союзу. Тому парламент повинен нарешті показати, хто з його членів опікується і захищає вкрадені активи, а хто готовий їх повернути українському народові. І третій блок питань – це, звичайно, питання покращення і рівня заробітної плати, і мінімальної заробітної плати, і бізнес-клімату. Тому що ми розуміємо, що соціально-економічне становище держави впливає на кожного українця. Уряд буде цим займатися. Чим будуть займатися окремі депутатські групи і фракції – будуть займатися популізмом, будуть розповідати, що "давайте ми проведемо перевибори і завтра у вас життя покращиться", що "ми вам збільшимо тут відразу у декілька разів заробітну плату". Але це все популізм, який за собою не несе доказової бази. Я думаю, що українці, навіть якщо будуть чути такі заяви, повинні для себе задати питання: "А що та чи інша політична фігура, яка робить таку заяву, раніше зробила?" Чи в принципі, вона мала стосунок до державної влади? Чи вона зробила якесь покращення для простої людини? Чи просто вона вже багато десятків років, перебуваючи в парламенті, робить одні і ті самі заяви, які хочеться чути українцю у той чи інший час? Я розумію, що ситуація у політикумі буде гаряча, бо завжди восени у нас загострення. Депутати повертаються з так званих закордонних округів, відпочивши, але я маю надію, що все ж таки здоровий глузд і державницька позиція будуть превалювати у парламенті, порівняно з популістами, які там завжди були. Я маю надію, у майбутньому їх буде менше.

САНКЦІЇ З ЯНУКОВИЧА, ЙОГО СИНА І КЛЮЄВА ЗНЯТІ НЕ БУДУТЬ

– Що відомо точно, то це чим займатиметься Європейський суд, 15 вересня зокрема. Його прес-служба вже анонсує, що оголосить рішення щодо персональних обмежувальних заходів проти Віктора Януковича, його сина Олександра Януковича, а також Андрія Клюєва. Ми пам’ятаємо, що історія з санкціями почалася у березні 2014 року, потім переглядалася у березні 2015-го, в березні 2016-го і от наступне рішення анонсується. Яким, за даними Міністерства юстиції, воно найімовірніше може бути? Кого стосується? Чи це конкретних трьох осіб, або тих 16, які були у першочергових санкціях? Нагадаю, тоді там були Андрій Портнов, Олена Лукаш, Сергій Курченко, Дмитро Табачник, Раїса Богатирьова і ще низка чиновників часів Януковича. Що вам відомо про це рішення станом на зараз і якого очікувати?

– Це юридичні перипетії, я не хочу зараз навантажувати наших глядачів. Кажу просто: санкції з Януковича, його сина і Клюєва зняті не будуть. Тому що на сьогодні є рішення Європейської комісії, прийняте у 2016 році. Оскаржуються рішення, які приймалися у 2014 році. Щороку Європейська комісія приймає окремі рішення. Тому яке б не було рішення Європейського суду, воно ніяким чином не вплине на зняття санкцій, діючих на сьогодні, з цих осіб. Це основна теза. Інша частина – те, що представники цих осіб звертаються з відповідними скаргами до суду. Це та практика, яка є у Європейському Союзі. Я переконаний, що Європейський суд прийме законне рішення, те рішення, яке відповідає і праву, і справедливості. Тому що весь фактаж, який підтверджує ті зловживання, на підставі яких виносилися санкції проти Януковича і його оточення, в Європейському Союзі є.

З УРАХУВАННЯМ ДОКАЗОВОЇ БАЗИ, БЕЗЗАПЕРЕЧНОСТІ ФАКТУ АГРЕСІЇ, ФАКТУ НЕЗАКОННОГО ЗАХОПЛЕННЯ ТЕРИТОРІЇ, ФАКТУ ФІНАНСУВАННЯ ТЕРОРИСТИЧНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ, НАДАННЯ ЗБРОЇ – МИ МАЄМО ВСІ ШАНСИ, ПО НИЗЦІ КОНВЕНЦІЙ, ДО ЯКИХ РОСІЯ ДОЛУЧИЛАСЯ, МАТИ СИЛЬНУ ПОЗИЦІЮ У СУДІ І ХОРОШУ ПЕРСПЕКТИВУ ВИГРАШУ ТАКИХ СПРАВ

– А тим часом держава Україна підготувала черговий міжнародний позов до Росії через агресію на Донбасі і анексію Криму в міжнародний суд ООН у Гаазі. Цей державний позов був поданий спільно з МЗС, і коли ви про нього говорили, деталей не розказали. Тому я запитаю про деталі, що саме в ньому міститься? Які, можливо нові, позовні вимоги або претензії? Також який стан попередніх позовів, яких у нас не один?

– Я не маю права розповідати деталі даного позову, вірніше даної заяви, тому що це передбачено регламентом відповідного суду, і я не хочу нашкодити позиції України, це точно. Будь-які політичні заяви погано впливають на такого роду процеси. Коли буде можливість дати більшу інформацію про дану заяву… А хочу нагадати, що ми таку заяву підготували, бо пройшли процес досудового врегулювання, зараз вона на стадії подачі, вона ще не подана. Там є відповідні формальності, які ми відпрацьовуємо з нашими міжнародними радниками для того, щоб з точки зору процедурних моментів у сторони агресора не було жодних шансів. Ми не повторимо негативний досвід Грузії, коли Грузія пішла схожим шляхом до цього суду, але через процедурні моменти, вони там допустили низку помилок, їм позов повернули. Україна робить цей шлях більш правильним, виваженим, можливо трошки довшим, але ми розраховуємо, що з урахуванням тієї доказової бази, яка в нас є, беззаперечності факту агресії, факту незаконного захоплення території, факту фінансування терористичних організацій, надання зброї – ми маємо всі шанси, по низці конвенцій, до яких Росія долучилася, мати сильну позицію у суді і хорошу перспективу виграшу таких справ. Що стосується інших справ, це великий блок справ у Європейському суді по правам людини, і дійсно, там є міждержавні справи, їх вже п’ять, і понад 2 тис. індивідуальних скарг проти Росії. Це велика робота, повсякдення, рутинна робота, яку роблять наші фахівці й адвокати, які допомагають у системі безоплатної правової допомоги тим людям, які звернулися до Росії як індивідуальні заявники. Можу сказати одне, що доказова база, яку ми зібрали, є просто безпрецедентно переконливою, і та позиція, яку ми чуємо від наших міжнародних експертів, з якими ми ведемо консультації в рамках відкритої частини справи, бо так само Європейський суд вводить гриф "Конфіденційно" на такого роду справи до винесення рішення – вона мені дає великий оптимізм, що позитивна перспектива для України є дуже серйозною. Я не хочу так само займатись популізмом і говорити, що ці справи розглядаються за декілька місяців. Ці справи тривають роками, але якщо ти вибудовуєш правильну доказову базу і не порушуєш процедури, то ти маєш всі шанси отримати позитивне рішення. Росія завжди, і зараз, і раніше, коли на неї такі позови подавалися з боку тієї самої Грузії, використовувала процедурні помилки своїх опонентів. Ми не дамо шансу російській стороні використати процедурні помилки. Ми добре знаємо міжнародне законодавство, на відміну від Росії ми його не порушуємо і ми цим будемо користуватися у кожному судовому органі.

– А є шанси у Росії не визнати це рішення? І що буде, якщо заявить, що не визнає?

– Коли буде низка рішень різного роду міжнародних судів, визнання чи невизнання цих рішень не позбавляє сторону, яка програла справу, від обов’язку виконати ці рішення. Політичні заяви, які робляться певними політиками Російської Федерації про те, що вони не визнають рішення Європейського суду з прав людини… ну це тільки політична заява. Процедура і регламент суду передбачає такий механізм, що навіть та держава, яка прийняла рішення вийти зі складу Ради Європи, бо кожен член Ради Європи узяв на себе зобов’язання дотримуватись конвенції і юрисдикції відповідно Європейського суду з прав людини, але до моменту прийняття такого рішення почалися справи в Європейському суді, які ще не були закінчені, після закінчення справ, рішення по них є обов’язковими для цієї держави. Тобто механізм виходу з Ради Європи, про що росіяни зараз не говорять, вони поки лякають, що не будуть виконувати рішення Європейського суду, жорсткий. І це означає, що наявність такого рішення буде виконуватись на території тих країн, які входять до конвенції, які є членами Ради Європи. У Росії багато майна і багато рахунків по території всього світу. Це серйозний важіль. Тому що політичні заяви і юридична реальність – це різні речі.

МИ РОБИМО ВСЕ, ЩОБ НА РІВНІ ЗАКОНОДАВСТВА НЕ ДОПУСКАТИ ПОРУШЕННЯ ПРАВ ІНВЕСТОРІВ, ЩОБ НЕ БУЛО ПОТІМ ПРИВОДІВ ЙТИ ДО СУДУ І КОМПЕНСУВАТИ ЗА РАХУНОК ДЕРЖАВИ ЗБИТКИ ТАКИМ ІНВЕСТОРАМ

– Далі поговоримо про позов проти держави, України вже цього разу, але не міждержавний, а позов "Укрнафти", а точніше її міноритаріїв – трьох кіпрських компаній. 27 травня цього року Мін’юст отримав офіційний позов від цих трьох компаній, пов’язаний з "Укрнафтою", на суму більш ніж 4,5 млрд доларів. Що це взагалі за позов, розкажіть, будь-ласка. Як Україна планує себе захищати, адже позов проти держави Україна? І "Укрнафта" сама, у свою чергу, заборгувала перед держбюджетом – розкажіть.

– Це заява про арбітраж, це ще не позовне провадження. Регламент відповідного суду передбачає досить-таки тривалий досудовий процес комунікації і заборону розголошення будь-яких деталей сторонами даного процесу до моменту винесення рішення. Можу тільки сказати одне, що ми маємо сильну позицію. Всі органи, які мають бути долучені до цього процесу – це і Міненерго, і "Нафтогаз", і інші державні органи – долучені для того, щоб виробити позицію України, яка буде захищена і представлена міжнародними радниками. Я переконаний, що наша позиція буде виграшна. Все в руках міжнародного арбітражу, бо такого роду суди мають серйозний статус і свою репутацію, але ми готуємо юридичну сторону таким чином, щоб Україна не програвала такі справи. Справ міжнародних, які ініціюються інвесторами, насправді багато, і це практика, яка триває вже багато років. Але ми на сьогодні робимо все для того, щоб на рівні законодавства не допускати порушення прав інвесторів, щоб не було потім приводів йти до суду і компенсувати за рахунок держави збитки таким інвесторам. А ті особи, які подають безпідставні позови, таких теж достатньо, отримують серйозну юридичну відповідь з боку Міністерства юстиції.

ВЖЕ НАПРАЦЬОВАНИЙ АНТИРЕЙДЕРСЬКИЙ ЗАКОН. МИ ВЗЯЛИ ТІ ПОЛОЖЕННЯ, ЯКІ У ПАРЛАМЕНТІ РАНІШЕ НЕ ПРОХОДИЛИ: ПРО ЖОРСТКУ КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ РЕЙДЕРІВ, ЗАЯВНИКІВ, РЕЄСТРАТОРІВ; ПРО ВВЕДЕННЯ СИСТЕМИ ДОДАТКОВОГО КОНТРОЛЮ

– Далі, з вашого дозволу, кілька прикладних питань, так би мовити, пересічних громадян. Наприклад, Мін’юсту довелося стикнутися з критикою щодо рейдерства, а точніше, тих випадків, які стали спостерігати люди. Можливо, вони і раніше були, але зараз увага значно пильніша. І зокрема багато розмов було то те, що почастішали випадки за участі нотаріусів, або державних реєстраторів. Вони, так би мовити, додавали сил тим людям, які прагнули якимось чином незаконно відібрати майно. У зв’язку з цим, наприклад, Мін’юст анонсував новий сервіс. З початку вересня, ви говорили, що буде доступна така функція, як смс-повідомлення, для того, щоб людина могла буквально в онлайн-режимі відстежувати, а чи цікавиться хтось її майном? На якому етапі ця послуга, абсолютно зрозуміла і корисна? Наскільки вона, можливо, вже працює? І наскільки вона вирішить цю проблему?

– По-перше, розвію неправду і міф, який розповсюджувався. І навіть скажу вам, такі міфи розповсюджувалися, коли Міністерство юстицію у цьому році отримало можливість оперативно поновлювати порушені права громадян і юридичних осіб у зв’язку з незаконними діями реєстраторів, після того як комісія Мін’юсту оперативно поновила право власності таких компаній, як Bunge – великий американський інвестор, Novus – це європейські інвестори, і низка інших великих іноземних інвесторів, ті рейдерські групи, які діють в Україні вже багато років, десятки років, маючи серйозний фінансовий ресурс, почали інформаційну кампанію. Про те, що "ви знаєте, зараз нібито в Україні стало більше випадків рейдерства". Можу офіційно заявити – це неправда. Це і статистика Національної поліції, це і статистика Міністерства юстиції, прості дуже цифри. Якщо в минулому, тільки в минулому році, коли діяло ще старе законодавство, за період у дев’ять місяців надходило понад 8 тис. скарг на дії реєстраторів. 8 тис. скарг за дев’ять місяців – це були реєстратори у системі Міністерства юстиції і була така дивна ситуація, законодавчо спеціально зроблена, ще законом 2011 року, що Міністерство юстиції навіть не могло скасовувати незаконну дію свого співробітника, який переписував майно, або бізнес переписував. То за цей рік, ті самі дев’ять місяців, всього-на-всього 900 скарг. З них 160 випадків було дійсно тоді, коли скасовувались незаконні дії. Із цих 160 випадків тільки, те що стосується нотаріусів – міф, який зараз культивується – тільки в 30 випадках були питання до нотаріусів. Це взагалі статистична похибка. І дійсно, ці 160 випадків – коли і людям, і компаніям ми допомогли, щоб вони не пішли на роки в суди і не втратили майно. Це, звичайно, не подобається тим групам, які займалися та промишляли на цьому. Я можу зараз анонсувати, і це вже у вересні, певно, буде реальністю – вже напрацьований антирейдерський закон. Ми взяли ті положення, які у парламенті раніше не проходили: про жорстку кримінальну відповідальність рейдерів, заявників, реєстраторів; про введення системи додаткового контролю. Основне, в чому була проблема, ви знаєте, рейдери розуміли, що їхні фінансові витрати, в тому числі на правоохоронні органи, менші, ніж ризики того, що вони будуть покарані. Я думаю, що група депутатів, яка з нами працює, практично з усіх фракцій, буквально у вересніу парламент внесе цей закон і швидко парламент його проголосує. І ми приберемо навіть поле для того, щоб у рейдерів був економічний інтерес. Бо поки є економічний інтерес, завжди є спокуса забрати чиєсь майно. Це перше. Друге: з Національно поліцією ми вже працюємо в режимі онлайн, обмінюємося інформацією про будь-які факти такого роду порушень і дуже просте завдання: декілька реєстраторів, які понесуть відповідальність, вони відразу відбивають бажання у всіх інших цим займатись. Але це явище як система стало набагато меншим у цьому році, це офіційна інформація. Що стосується смс-повідомлень, ми дійсно зробили такий сервіс, він зараз тестується нашими адміністраторами, і в першій декаді вересня ми його запустимо для того, щоб по бажанню власника чи компанії, чи нерухомого майна, до нього надходила інформація у вигляді смс-повідомлення про те, що якась особа заходила на його сторінку. Це буде добровільний сервіс, і я думаю, що при бажанні українці можуть ним користуватись. Але як таке масове явище ми рейдерство точно можемо побороти, коли буде жорстка кримінальна відповідальність, спецконфіскації у тих інтересантів, а ці групи відомі по всій країні, їх там близько декількох десятків, коли заінтересовані компанії, які отримали чуже майно безкарно – у них буде конфіскуватись усе майно. І це буде правильно. Ти позарився на маленький об’єкт, переписав його на якусь свою структуру – в рамках кримінальної справи буде діяти та сама спецконфіскація і буде повертатися у бюджет все, що там є, на цій структурі.

– Дякую вам за цю розмову. Міністр юстиції України Павло Петренко був нашим співрозмовником у програмі "Погляд". Дякую за увагу і до зустрічі!

Яна Конотоп, "5 канал"