5 канал

Андрій Парубій: Після всіх ситуацій у Раді коли до мене йдуть з квітами – це насторожує

Новообраний голова Верховної Ради Андрій Парубій у ексклюзивному інтерв'ю для "5 каналу" розповів про подолання урядової і коаліційної кризи, що змусить депутатів ходити на роботу та як Рада позбувається паперового документообігу

ХОЧУ ГЛИБОКО РОЗЧАРУВАТИ ТИХ, ХТО ДУЖЕ НА ЦЕ РОЗРАХОВУВАВ, – ДОЧАСНИХ ВИБОРІВ НЕ БУДЕ

– Не знаю – в нинішніх умовах вітати чи ні, але те, що вам треба запастися терпінням, це, напевно, факт. Давайте почнемо з глобального питання. Криза подолана? Чи надовго? І чи винесемо з неї уроки?

– Я перш за все, хочу сказати те, про що я говорив. Вважаю, що політична криза, яка була, вона була більше створена, аніж реальна політична криза. І на жаль, вона перейшла в реальний стан, коли ряд фракцій покинули коаліцію. І перед країною стояли величезні виклики. Я повторюю те, що говорив: хаос в Україні і дестабілізація у країні – це є зовнішній сценарій. І, власне, був великий ризик, що ця криза може штовхнути Україну на такий сценарій. Це було величезне випробування, яке стояло перед нами, перед усім суспільством і перед політичним керівництвом країни. Я хочу відзначити дуже гідний вчинок Арсенія Яценюка, який, розуміючи всі ризики, які стоять перед нами, подав у відставку. І на мою думку, він дав приклад, як має себе поводити державний діяч для розв’язання кризи, створеної не ним. Але він дав можливість цю кризу вирішити. І ми змогли подолати політичну кризу і перейти через політичну кризу, не проводячи дочасних виборів. Ви знаєте, що буквально щойно зустрічався з Вершбоу, заступником керівника НАТО, який сказав: "Те, що ви зробили сьогодні, – це не менш важлива перемога, ніж багато з тих перемог, які ви здобували на Майдані і в АТО". Це відповідь зовнішнім планам дестабілізувати нашу державу. Я думаю, що ми дали дуже гідну відповідь, усі, весь парламент, дав дуже гідну відповідь на ці виклики. Сьогодні це питання було вирішене, ми змогли сформувати уряд, ми змогли сформувати керівництво Верховної Ради України. Я вважаю, це успіх не тієї чи іншої політичної сили, це успіх України.

ПОВНИЙ ВІДЕОЗАПИС ІНТЕРВ’Ю ДИВІТЬСЯ ЗА ЦИМ ПОСИЛАННЯМ ⟩⟩⟩

– А щодо уряду, так, він сформований, і навіть була проголосована дуже непросто, але програма дій уряду, що дає цьому уряду імунітет на один рік. Але чи знімає це питання дочасних виборів, які ви визначаєте як надзвичайну загрозу, як надзвичайний ризик? Чи все ж таки це питання залишається відкритим, і ми можемо побачити рецидиви?

– Дуже чітко виписані умови, за яких можуть бути дочасні вибори. І серед них – неіснування коаліції, серед них – коли Верховна Рада України не працює протягом довше 30 днів. Але власне там, де була криза в питанні коаліції і уряду, вона вирішена. І ми можемо сказати, що на сьогодні тема дочасних виборів – і повідомити тим, хто дуже на них розраховував, хто дуже їх хотів, а я нагадаю, що "Опозиційний блок" був тією політичною силою, яка з перших днів перебування у Верховній Раді вимагала дочасних виборів, що лише підтверджує те, що я говорив – я хочу їх глибоко розчарувати: дочасних виборів не буде.

– Щодо кількісного складу коаліції – це питання досить таки суперечливе і цифри суперечливі. І ті цифри, які ми побачили сьогодні на голосуванні, суперечливі, тому що колишні партнери по коаліції, от з тих п’ятьох троє, одразу ж порахували, що було всього-навсього 206 голосів від БПП і "Народного фронту", що дало підстави говорити про те, що коаліції де-факто не існує. Кількісний склад, от ви до речі, обіцяли розібратися, буквально з’ясувати поіменний список. Чи можете його повідомити?

– Звичайно. І хочу повідомити, що таке є коаліція, яка її функція в парламенті. Функція коаліції полягає в тому, щоб запропонувати прем’єр-міністра України, щоб був обраний уряд. Це та функція, яку має здійснити коаліція. У нас у коаліції, хочу вам сказати, весь той період політичної кризи не було менш як 226 депутатів. Тому що багато позафракційних депутатів входили і входять у коаліцію, як наприклад, Ганна Гопко, Пташник, і Кривенко, і Кишкар – вони входили в коаліцію.

– Вони ставили свої підписи і не відкликали – ви це маєте на увазі?

– Так. Тобто відчуйте, в чому проблема була. У тому, що коаліція має мати фундаментом фракції, які мають більшість. Проблема була в тому, що дві фракції, які залишились в коаліції – "Народний фронт" і "Блок Петра Порошенка" – не мали 226 голосів. Проблема була не в кількості депутатів в коаліції, а в кількості депутатів двох фракцій. І тоді члени коаліції, наголошую, члени коаліції, які були позафракційними, написали заяви у фракцію "Блоку Петра Порошенка". Тобто вони з позафракційних членів коаліції стали фракційними членами коаліції. І таким чином станом на вчорашній день ми вийшли на цифру 227 членів обох фракцій коаліції. І це дало нам підстави провести загальні збори і провести висунення і кандидата на прем’єр-міністра, і так само на членів Кабінету міністрів. Отже, таким чином можемо сказати, з того моменту, як у двох фракціях стало 227, коаліція повноцінно існує.

– І по факту вона виконала свою функцію, тобто висунула прем’єр-міністром Володимира Гройсмана, він був підтриманий Президентом, направлене відповідне подання в зал і проголосоване. Але…

– Ключове – вона виконала свою функцію по висуненню і прем’єр-міністра, і Кабінету міністрів.

– Але це означає, що подальша більшість в парламенті є досить-таки під питанням. Навіть сьогодні ми побачили, що довелося шукати голосів і серед "Волі народу", і серед "Відродження". Це буде тепер стандартна практика?

– Ви знаєте, що кожне голосування, яке є в парламенті, воно буває інакшим. І воно зовсім не повинно стосуватись виключно складу коаліції. Коли ми голосуємо питання національної безпеки і оборони – це питання коаліції чи це питання всього парламенту? Коли ми голосуємо євроінтеграційні закони або ратифікацію угод – це питання коаліції? Це питання всього парламенту. Коаліція свою функцію виконала, висунувши прем’єр-міністра – голову Кабінету міністрів України. А далі голосування в парламенті можуть будуватись різним чином. Як і сьогодні голосування відбувались різним чином по різних питаннях. Це залежить від того, яке стоїть питання. Я хочу тільки сказати – для мене було принципово, що ми йшли по всіх нормах регламенту. І коли стала ситуація, коли ряд народних депутатів пішли на комітет і не були в залі, я оголосив перерву, і вони повернулися в зал, і ми особистим голосуванням змогли прийняти рішення.

ПИТАННЯ ДИСЦИПЛІНИ В ЗАЛІ Є ОДНИМ З НАЙВАЖЛИВІШИХ ВИКЛИКІВ І РИЗИКІВ У ЦЬОМУ ПАРЛАМЕНТІ

– Це ви маєте на увазі програму дій уряду, яка голосувалася тричі. Спочатку було 214, потім 222, потім ви поставили на повторне голосування через "кнопкодавство", до речі, що стало принциповим достатньо моментом. І зрештою таки 234. Але виходить, що вам доведеться щоразу, ну а ми фактично приречені спостерігати подібні історії, тобто буде не вистачати, і доведеться до депутатів із закликами по дисципліну, із закликами по виконанню регламенту, із закликами про присутність в залі, замість, ну не знаю, комітет, це добре якщо комітет, а якщо просто десь пішов? Ви готові до цього?

– Я згоден з вами. Питання дисципліни в залі є одним з найважливіших викликів і ризиків у цьому парламенті. Я це неодноразово говорив, коли вів сесію, я про це говорю і зараз. Я буду робити всі зусилля, щоб цю ситуацію можна було виправити. Те, що було сьогодні, наголошую ще раз, не було порушення регламенту, це цілковито передбачено регламентом – повернення до голосування. Більш того, ми цю норму вносили, коли боролись з "кнопкодавством". Сталася нештатна ситуація, коли ми продовжили роботу після другої години, а багато комітетів було заплановано власне на 14:10, на 14:15. І депутати просто передзвонили і сказали: "Ми не є в залі, ми на Садовій, дозвольте нам прийти і взяти участь в голосуванні". І я, знову ж таки, згідно регламенту, користуючись правом головуючого, зробив перерву. Коли вони прийшли в зал, тому що була нештатна ситуація, я вийшов, ми поставили на голосування, і особистим голосуванням рішення було прийняте.

– Пане Андрію, давайте внесемо ясність із голосуванням за призначення нового Кабінету міністрів і звільнення попереднього складу Кабінету міністрів. Тому що тут теж одразу почалися певні нерозуміння і неоднозначні трактовки. Зокрема, справді відбулося спочатку призначення нового Кабміну, а десь за п’ять хвилин звільнили старий, що дало підстави говорити деяким політичним силам про те, що там же ж є люди, які залишилися в одному Кабміні і перейшли в новий. Що, мовляв, "кого ми звільнили?" З точки зору процедурної: чи є якісь порушення в цьому моменті? Чи є в цьому моменті якісь ризики для якихось оскаржень, судових процесів, чи ще чогось?

– Дякую за запитання. Я теж чув сьогодні кілька разів, і це мене трошки здивувало, бо ми ведемо політичну дискусію навколо юридичних питань. Всі юридичні служби Верховної Ради України працювали над тим, щоб ми максимально вивірено пройшли всі етапи голосування. В чому є ключова логіка – це безперервність влади. Тобто для того, щоб новий Кабмін почав працювати, він має бути обраний і після того ставиться голосування про відставку старого Кабміну. Наголошую – не того чи іншого міністра, а Кабміну в цілому. Тобто вони як міністри склали повноваження і знову їх прийняли шляхом прийняття присяги в залі Верховної Ради України. Це є виключно юридична процедура, яка була вивірена, яка була дуже чітко спланована, і ми змогли, не порушуючи регламенту, дуже детально і чітко по ній пройтись. Я думаю, сьогодні був власне зразок того, як має працювати український парламент, українська Верховна Рада.

– І ще нерозуміння виникло з постановами, які сьогодні голосувалися. Воно полягало в тому, що подав склад нового Кабінету міністрів народний депутат Володимир Гройсман, з цього теж почалися якісь інсинуації. Так воно має бути чи не так? Внесіть ясність, розкажіть.

– Президент України подає міністра оборони, міністра закордонних справ – це його повноваження і він подає. Інших членів Кабінету міністрів подає прем’єр-міністр України. І ці подання відбулися – і від Президента, і від прем’єр-міністра України Володимира Борисовича Гройсмана і, відповідно, потім відбулись голосування по них.

ВЕСЬ ЧАС ЦЯ ДИЛЕМА, КОЛИ ПОЛІТИЧНІ АМБІЦІЇ, ПОЛІТИЧНІ РЕЙТИНГИ МОЖУТЬ СТАВАТИ ВИЩИМИ, НІЖ ДЕРЖАВНІ ІНТЕРЕСИ, І КОЛИ СВІТИТЬ ПЕРСПЕКТИВА ДОЧАСНИХ ВИБОРІВ, ЦЕЙ МОТИВ СПОКУШАЄ ЩЕ БІЛЬШЕ

– Як ви думаєте, більше популізму стане після того, як ми були на такій межі, але відійшли, дякуючи сьогоднішньому дню? Отой градус популізму, який ми спостерігали останні два місяці, він, так би мовити, зашкалював чим далі, тим більше. Зараз цей градус спаде? Або набиратиме нових обертів і для цього будуть шукатися нові підстави.

– Знаєте, це дуже важливе питання в цілому про рівень популізму і про те, як має працювати Верховна Рада України. Я закінчив сьогодні свій виступ словами, що нам необхідно крізь політику бачити Україну. На жаль, весь час ця дилема, коли політичні амбіції, політичні рейтинги можуть ставати вищими, ніж державні інтереси, і коли світить перспектива дочасних виборів, цей мотив спокушає ще більше. Коли рахують рейтинги політичних партій, коли рахують кожен крок: чи цей крок додасть, чи цей крок відніме. І, відповідно, воно створює загальні умови для популізму, коли всі чекають, що ось-ось можуть бути вибори. І треба готуватись і кожен крок звіряти під те, наскільки він є популярний, а не під те, наскільки він є правильний. Я почав з того, думаю, що сьогодні ми поставили у великій мірі крапку з цього питання. І всі депутати Верховної Ради України сьогодні продемонстрували високий рівень відповідальності. Це дуже важливо – високий рівень відповідальності. Так, голосували по-різному. По-різному питанню різні фракції по-різному давали свої голоси. Я знаю, у багатьох фракціях були вільні голосування. В деяких фракціях були рішення голосувати "так" або "проти", але сьогодні мав змогу кожен висловитись, кожен сказати свою позицію. І хочу сказати, що всі себе поводили відповідально, як і личить представникам найвищого представницького органу нашої держави.

НЕОБХІДНО ЗАБЕЗПЕЧИТИ БІЛЬШ ШИРОКУ КОМУНІКАЦІЮ З ДЕПУТАТАМИ, З ФРАКЦІЯМИ. МИ ПОВИННІ ВСІ ГУРТОМ ПРАЦЮВАТИ НАД ТИМ, ЩОБ ВЕРХОВНА РАДА ІНСТИТУЦІЙНО СТАЛА БІЛЬШ ПОТУЖНОЮ

– Ви, заступаючи на цю посаду, сказали, що будете головою Верховної Ради всіх депутатів. Напевне, це велике бажання і дуже велика потреба в нашій країні, але все ж таки, наскільки, на вашу думку, це вам вдасться, зважаючи на те, що фракції "Батьківщина", Радикальна партія, вони сьогодні були шалено ображені тим розвитком подій, які відбуваються, "Самопоміч" меншою мірою, "Опозиційний блок" теж, у принципі, очевидно. Наскільки, як ви думаєте, вам це вдасться?

– Ви знаєте, бути головою Верховної Ради України – це велика відповідальність, це величезна відповідальність і треба розуміти цю відповідальність. Я знаю одну річ, що у всі кризові часи новітньої України парламент був тим майданчиком, Верховна Рада була тим майданчиком, яка давала шлях виходу з кризи. Згадайте Помаранчеву революцію, згадайте Революцію Гідності, коли власне парламент дав можливість передати владу після втечі Януковича з України, а тим більше сьогодні, коли час війни. Я вважаю, необхідно забезпечити більш широку комунікацію з депутатами, з фракціями, шукати порозуміння. Я говорив багатьом: кожне гостре питання, якщо по ньому виникають дискусії в робочих групах, на них приймати рішення компромісне і виносити в зал. І ми не раз продемонстрували здатність по тому питанню, і коли були закони про вибори, і коли був закон про РНБО, і в багатьох інших аспектах, які особисто я очолював. І Володимир Гройсман теж у тому аспекті давав дуже важливі зразки, коли він входив в дискусію, коли створював робочі групи, коли залучав експертів, коли йшла дискусія в залі. І напевне тому сьогодні теж більшість депутатів дуже тепло вітали Володимира Гройсмана, власне, розуміючи, що він і забезпечить великий рівень комунікації між Верховною Радою України і Кабінетом міністрів. І це дуже позитивно. Ми повинні всі гуртом працювати над тим, щоб Верховна Рада інституційно стала більш потужною. І щойно я зустрічався з Коксом і з Володимиром Гройсманом, де ми говорили про реформу, яку Володимир Гройсман розпочав, заклав їй фундамент – про продовження цієї реформи. Суть цієї реформи полягає власне в тому, що Верховна Рада як інститут стала сильнішою. Для цього має бути дотримання правил, для того має бути принцип справедливості, для того має бути ефективна і прозора діяльність Верховної Ради України. Це і означає бути головою Верховної Ради всіх депутатів, всієї Верховної Ради. І я буду робити все можливе, і йти тим шляхом.

ТРЕБА ЗБІЛЬШИТИ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕВІДВІДУВАНІСТЬ ВЕРХОВНОЇ РАДИ. ЯКБИ ГРОМАДЯНИ, ВИБОРЦІ ЗВЕРТАЛИСЬ ДО СВОЇХ ДЕПУТАТІВ "ДЕ ТИ Є?", ЦЕ БИ ДУЖЕ ЗМІНИЛО

– Ви почали говорити про дисципліну в парламенті. І це стосується насправді не тільки особистого голосування, хоча це, напевно, найпоказовіша історія, але в тому числі відвідуваність комітетів, в тому числі і неблокування роботи в комітетах. Тому що якщо представники уряду будуть приходити, а приходити будуть, так би мовити на порожнє місце, або безрезультатно, то ми знову прийдемо до того, з чим стикнулися – автономно Кабмін, автономно Рада. Як у цьому контексті ви будете впливати на депутатів для того, щоб робота не тільки в сесійній залі, але і в комітетах, на округах, була так само ефективною і продуктивною?

– Є кілька шляхів вирішення, окрім заклику просто до відповідальності. Один із них, до речі, досить зараз широко дискутується – це змінити систему голосування, коли рішення буде прийматися звичайною більшістю, як це є в більшості європейських країн, але воно потребує змін до Конституції. Тоді хто відповідальний депутат, хто хоче приймати участь у прийнятті рішення, він приходить і приймає ці рішення. Але це зміни до Конституції, це довга дискусія, хоч вона дуже цікава і ми будемо продовжувати. Другий напрям – збільшити відповідальність за невідвідуваність Верховної Ради, засідань пленарних, комітетів. І власне тут є механізм, оскільки народний депутат України – це є статус, знаходити форми позбавлення його певних привілеїв як народного депутата України: участь у міжнародних групах, участь у керівництві комітетів і ряд інших форм, які використані зокрема в підготовці закону про неперсональне голосування. Бо питання, що можна зробити депутатові, які форми на нього впливу? Можна скористатись тими формами впливу для того, щоб збільшити тиск на кожного народного депутата. А я вам скажу відверто, найбільший тиск – це є громадський тиск. Якби журналісти питали з депутатів, з усіх нас, так як вони питають в тому числі і з "кнопкодавів" за те, чому не на сесії? Якби громадяни, виборці звертались до своїх депутатів "де ти є?", це би дуже змінило. Я пригадую, коли я був рядовим депутатом, я на десяту годину зі свого готелю "Київ" просто біг, щоб встигнути. Коли було голосування, якщо я навіть був у їдальні, навіть щось їв, я лишав цю їжу і біг нагору, бо голосування, звичайне голосування. Відчуття відповідальності, яке треба теж повернути, і громадський тиск ні з чим не зрівняється, аніж всі ті заходи, які ми можемо і будемо вводити в роботі Верховної Ради України. Але ми цю проблему будемо долати, ми її подолаємо.

КОЛИ СТАНЕ ПИТАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ, НЕ БУДЕ ПОДІЛУ НА КОАЛІЦІЮ Й ОПОЗИЦІЮ. ПИТАННЯ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ, БЕЗПЕКИ І БАГАТО КЛЮЧОВИХ ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ ПИТАНЬ БУДУТЬ МАТИ БІЛЬШІСТЬ У ЦЬОМУ ЗАЛІ

– Ви сьогодні в контексті цього дня сказали наступне: "Вперше за 25 років ми маємо унікальну ситуацію новітньої української історії, коли у нас є проукраїнська і проєвропейська більшість. І проукраїнська і проєвропейська опозиція". Це звучить красиво, і унікальність, напевно, це така історія звучить глобально. Але чи в цій унікальності більше користі або ризиків? Тому що коли ми розуміємо, що демократи проєвропейські, проукраїнські одні в опозиції, а інші в більшості, то тут виникають питання, чи не стане це такими відцентровими силами, від якої ми можемо і країну втратити.

– Виникає, я про це говорив. Бо багато з тих депутатів, які є в коаліції, які в опозиції, я з ними стояв на Майдані, я з ними був в АТО. І звичайно, ці емоції і той шлях, який був пройдений, він, напевно, важливіший від політичних дискусій. Це є факт, який відбувся. Факт, про який я мріяв, я вам скажу, як громадянин України. Тому що так було у Прибалтиці, так було в Польщі. Вони могли дискутувати по податках, по соціальному захисту, по питанню розподілу фінансів. Але коли стояло питання Польщі як держави, її напрямку зовнішнього – НАТО, ЄС, безпеки цієї держави, вони були єдиними. Так всі великі держави є єдині тоді, коли є виклик для держави. Ми ж 25 років жили в умовах, коли була проукраїнська, проєвропейська частина і відверто проросійська частина, яка сповідувала неукраїнські цінності. Яка, більш того, ми це бачили на останньому етапі, робила все можливе, щоб перетворити Україну просто на колонію Росії через митні союзи, через будь-які інші форми. І тому йшла боротьба світоглядна, боротьба фактично цівілізаційна в тому протистоянні. І я часто це говорив на виборах, чому нам важливий кожен голос, чому важливо прийти на вибори. І зараз за 25 років ми нарешті є в ситуації, як Польща, Прибалтика, Франція, Велика Британія – всі цивілізовані держави. Коли ми маємо в залі більшість, яка є єдиною у ключових фундаментальних напрямках розвитку держави. І тому я впевнений, – ви питалися, як голосування будуть, – коли стане питання національної безпеки, не буде поділу на коаліцію й опозицію. Всі будуть голосувати згуртовано і спільно, бо всі, крім статусу коаліції і опозиції, мають виборців, мають громадян, які їх вибирали, але найголовніше – мають внутрішній патріотизм і відчуття ціни держави. І з цієї точки зору – це є добра новина, що питання євроінтеграції, питання безпеки і багато ключових фундаментальних питань будуть здобувати більшість у цьому залі. І це, напевне, є хороша новина.

– А новина, яка може поставити під питання – це реформи. Бачення реформування, воно у різних політичних сил абсолютно різне. Ну от якщо взяти буквально свіжу історію – це податкова реформа. Надто вже контраверсійні підходи до того, як це має виглядати. І от у цьому контексті якраз є великий ризик, що цієї єдності не знайдеться. Чи бачите ви, після того, як ми, знову ж таки, на межі опинилися але відійшли вчасно від цієї прірви, чи бачите ви потенціал в тому, що цієї єдності стане більше? Чи стане прикладом уряд, або парламент в собі віднайде цей потенціал?

– Ви правильно відзначаєте, що найважче буде приймати непопулярні реформи, тому що всі говорять про реформи, і це важливо. І цей парламент продемонстрував дуже багато реформ, особливо в антикорупційній сфері, які зараз доведеться продовжувати. У сфері реформи поліції, в багатьох інших. Але також ми приймали непопулярні рішення, дуже важкі рішення на вимогу МВФ. І так, це правда, для нас це буде найбільшим викликом. Тут треба сподіватися на дві речі: на дисципліну членів коаліції і на те, що інші політичні сили, які є патріотами України, будуть мати високий рівень відповідальності, щоб у дискусіях, хай непростих, хай довгих, могли виходити на спільні рішення і на спільне голосування в залі. Я на це розраховую і буду робити все для цього можливе.

– Після цього призначення, ви мали, напевно, консультації, або, можливо, просто неформальні розмови з представниками всіх політичних сил. Одна справа – заяви публічні, і ясно що вони більшою мірою переслідують політичні якісь цілі. А інша справа – прагматика, яка, можливо, так формально і визначається. Ви побачили перспективу, або можливості, або шанси того, що справді зараз ризикована та більшість, ну кількісно, я маю на увазі, в парламенті, стане більш стійкою, і не доведеться кожен раз за серце хапатися під час важливих голосувань або ухвалення реформістських рішень.

– Ще раз хочу наголосити: проєвропейська більшість в парламенті має великий запас міцності – це понад 300 чоловік. Проєвропейська реформаторська більшість у парламенті є достатньо великою. Коли ви говорите про коаліційну більшість, я вам щойно сказав: так, будуть непрості рішення, ми будемо сідати і дискутувати. Я вам хочу сказати, що цей парламент не провалив жодного відповідального рішення, жодного. Я нагадаю, які були війни по антикорупційних законах, я пригадаю 1310 законопроект, коли йшлося про нафту і про монополію на нафту – це були дуже непрості питання.

– Навіть по інтеграційних питаннях було все дуже складно, саме тому я й запитала.

– Це були дуже непрості питання, але жодного питання не провалили. Жодного, ми пройшли той шлях гідно. Я думаю, ми маємо достатньо внутрішньої сили, достатньо патріотизму і відчуття відповідальності для того, щоб давати більшість на всі питання, які будуть стосуватись у тому числі й реформ. І в тому числі інколи ніби непопулярних кроків, які будуть важливі для відродження нашої економіки.

ПІСЛЯ ВСІХ СИТУАЦІЙ, ЯКІ Є В ПАРЛАМЕНТІ, КОЛИ ДО МЕНЕ ЙДУТЬ З КВІТАМИ, ЦЕ НАСТОРОЖУЄ, ЦЕ СТАЄ НЕБЕЗПЕЧНИМ

– Пане Андрію, суто протокольні речі запитаю вже наприкінці розмови. Ми не перший раз чуємо про те, що от дивна ситуація з цими квітами, які постійно оберемки виносять, чоловіки чоловікам дарують. А іноді з тими квітами потім зовсім некрасиві історії відбуваються. Або про стоси паперів, які носять кожному парламентарію, які вони, можливо, навіть і не читають, але стоси паперів все одно ходять, тобто абсолютно такі технічні моменти. Я не знаю, наскільки це ваша компетенція, або, можливо, апарат буде цим займатися, ви дасте розпорядження. Але чи будуть рішення якісь з оптимізації і більш, скажімо так, прогресивного підходу до роботи в парламенті, якщо ми вже орієнтуємося на Європу?

– Буду максимально відвертим, після всіх ситуацій, які є в парламенті, коли до мене йдуть з квітами, це насторожує, це стає небезпечним.

– Це спонукає вас якимось чином нарешті цю радянську традицію прибрати?

– Звичайно. Скажемо це не є... Традиція це є традиція. Апарат її виконує, як і має виконувати апарат, але я цілком з вами згоден. Це, напевно, одна з тих традицій, які треба лишити в минулому. Як ми, до речі, лишили в минулому стоси паперів. Хочу вам відповідально повідомити: кілька тижнів як у парламенті діє електронна система, коли весь порядок денний є на комп’ютері. І вже нема ніяких отих безмежних стосів паперів, які носять депутатам. Кожен може відкрити комп’ютер і бачити порядок денний, і всі виступи на комп’ютері.

– Сьогодні стос був, тому що були особові картки персональні по уряду.

– Власне сьогодні були особові справи, тому були папери, вони необхідні. Тому що кожен має отримати на кожного кандидата в міністри довідку. Але концептуально в цілому всі законопроекти зараз у комп’ютерах. І навіть я зараз веду сесію через комп’ютер, і ця електронна система, відкрита сучасна, вона є в кожного народного депутата. І ми так вже працюємо кілька тижнів. Тому вважаю, цей рудимент радянський ми вже майже з Верховної Ради забрали і будемо в тому напрямку працювати. Бо реформування Верховної Ради – це буде теж одним із моїх пріоритетів, власне, який підготував місії Кокса – відкритість, прозорість, співпраця з громадськими середовищами і структурами. І я буду мати кілька несподіваних навіть рішень для більш тіснішої співпраці з експертними середовищами, щоб їх зробити співучасниками прийняття рішень. Співучасть і співвідповідальність – це має бути атмосфера і серед депутатів, і це має бути атмосфера в цілому серед усіх політиків, а по великому – і серед суспільства. Співучасть і співвідповідальність – це нам дало успіх на Майдані, це нам дало успіх в АТО і це нам має зараз давати перемогу і успіх.

– Це масштабна перспектива, а якщо найближча і локальна – завтрашній день. Який на завтрашню п’ятницю, після такого важкого четверга, порядок денний? Наступний тиждень, я так розумію, він теж пленарний. Чи є вже розуміння того, чим займатимуться депутати?

– Так, день був важкий, важчий, ніж я думав, дуже втомлений, звичайно. Але ми вже проговорили завтрашній день. Які є прохання багатьох депутатів? Оскільки сьогодні обговорення кандидатів міністрів, згідно регламенту було досить обмеженим – півгодини, ми звернулися з проханням до Кабінету міністрів, завтра має бути година уряду, щоб зробити, можливо, півтори години. Для того, щоб депутати могли більше познайомитися з кожним міністром, більше почути думки його з приводу діяльності кожного міністра, і завтра на тому ми закцентуємо свою увагу і тому віддамо більшість часу. А наступний тиждень, так, буде робочий, пленарний. Велика є кількість законопроектів, які потребують рішення, і ми готуємося до роботи, активної і плідної.

– І подивимося, як витримає цей черговий вже посткризовий виклик наш парламент.

Яна Конотоп, "5 канал"

ПОВНИЙ ВІДЕОЗАПИС ІНТЕРВ’Ю ДИВІТЬСЯ ЗА ЦИМ ПОСИЛАННЯМ ⟩⟩⟩

Попередній матеріал
ГПУ люструвала прокурора Одещини Стоянова
Наступний матеріал
Бої за Алеппо: сотні загиблих

Парубій: Яценюк дав приклад, як має поводитися державний діяч для розв'язання кризи

Парубій придумав, як зробити Раду ближчою до народу

Парубій розповів, як планує карати депутатів-прогульників

Андрій Парубій: перше інтерв'ю на посаді голови ВР