5.ua

Турецький політолог: Анексія Криму – це агресивна політика РФ у Причорномор’ї і Туреччина відповість

Професор політології Стамбульського університету Ківанш Улусой у програмі "Час. Інтерв’ю" розповів, які причини спалаху тероризму в Туреччині, чи можливе захоплення частини Сирії турецькими військами та чому не перекрито Босфор

РОБІТНИЧА ПАРТІЯ КУРДИСТАНУ СЬОГОДНІ – ЦЕ НЕ РПК, ЩО БУЛА ВЧОРА. ТЕПЕР РПК, ШВИДШЕ ЗА ВСЕ, В РУКАХ ІНШОЇ, ІНОЗЕМНОЇ СИЛИ, ЯКА ХОЧЕ ДЕСТАБІЛІЗУВАТИ ТУРЕЧЧИНУ

– Ківанш Улусой, професор політології Стамбульського університету сьогодні у нас у гостях, у програмі "Час. Інтерв’ю". Професоре, вітаю і дякую, що ви стали частиною нашої програми. Ми б хотіли розглянути події, які тільки-но відбулися у Туреччині – вибух в Анкарі та подальша відповідь Туреччини у вигляді бомбардування військових баз курдів. Отже, моє питання в тому, як зараз розвиваються курдсько-турецькі стосунки та чи буде відбуватися подальша ескалація конфлікту?

– Перш за все, до цього часу ніхто не взяв на себе відповідальність за вибух, втім, є дуже вагомі докази того, що РПК (Робітнича партія Курдистану) або афілійована до неї організація може бути відповідальна за нього. Якщо ви пам’ятаєте, це вже третій вибух за останні 5 місяців в Анкарі – нашій столиці. Попередній був націлений на армію, це було очевидно, і підготувала теракт пов’язана з РПК організація. Вони повідомили, що причиною цього теракту було вторгнення Туреччини до Сирії, особливо в частину, що контролюється курдами на півночі країни, і по-друге, турецькі військові сили в південно-східних містах знайшли докази до підготовки великого повстання в Туреччині. Я думаю, що сьогодні вони розпочали операцію на південному сході країни, в той же час курдські партизани готуються до наступних терактів.

А ви вважаєте їх терористами?

– Так, звісно, я розглядаю їх як терористів. Остання їхня атака була спрямована на мирних жителів, що ще казати?

За що вони виступають?

– Вони кажуть, що виборюють незалежність. Але ми знаємо, що вони не репрезентують більшість курдів. Багато з них живе у західній частині країни, і багато з них, хто живе на сході – лояльні до турецької держави. Ця партизанська організація виборює незалежність я не знаю для кого. Або вони роблять лише для дестабілізації Туреччини. І ми знаємо, що РПК спонсорується з-за кордону, і РПК сьогодні – це не РПК, що була вчора, з моменту захоплення Оджалана, лідера організації. Тепер РПК змінила руки, в яких знаходилась, і тепер вона, швидше за все, в руках іншої, іноземної сили, яка хоче дестабілізувати Туреччину.

РОСІЙСЬКА ІНТЕРВЕНЦІЯ В СИРІЮ СЕРЙОЗНО ЗАЧЕПИЛА НАЦІОНАЛЬНІ ТУРЕЦЬКІ ІНТЕРЕСИ, І РОСІЯНИ ВИКАЗАЛИ НЕПОВАГУ

Можливість дестабілізації країни – це причина, за якої Ердоган залишається таким могутнім і продовжує використовувати політику сили? Чи погоджуєтесь ви з тим, що Ердоган, як кажуть експерти, узурпує на сьогодні владу?

– Дивіться, турецька зовнішня політика донедавна виступала за стабільність. Туреччина підтримує баланс сил на Середньому сході, на Кавказі, на Сході та у Чорному морі, але ця політика змінилася, особливо після "Арабської весни" у 2010 році. Радикально змінила свій напрямок і амбіції. Турецьку політику можна назвати прозахідною, проєвропейською, і доповіді Європейської комісії підтверджують це. До 2010-го. Ви можете подивитися ті звіти і там буде про те, що турецька політика – це політика європейського добросусідства, але з того часу вже не так. І взагалі вже немає політики європейського добросусідства, Європа мовчить стосовно багатьох проблем. По-друге, Ердоган – сильний лідер, і за його поглядами, в зовнішній політиці Туреччина повинна отримувати дедалі більше впливу. Звісно, це не внутрішня політика – зовнішня. Якщо ти зробиш сильний крок, то ти зустрінешся з протидією. Отже Туреччина увійшла до Сирії, втрутилася у внутрішні справи Іраку – країна має найбільшу армію у близькосхідному регіоні, і ми в конфронтації з Росією – регіональною суперсилою.

Регіональною на Близькому Сході чи взагалі?

– І на Близькому Сході, і в Чорному морі. Я бачу досить чітку зону впливу сили, стратегії.

І протистояння продовжується, ви кажете?

– Так, конфлікт не згасає. Бо ви знаєте, Туреччина до цих подій хотіла мати міцні зв’язки з Росією, і Туреччина не хотіла якимось чином конфліктувати з нею, тому що, ви знаєте, у нас були сильні економічні зв’язки у сфері енергетики, багато спільних інфраструктурних проектів з Росією. І турецька влада знала, що російська інтервенція у Сирію не в інтересах Туреччини, але вони мовчали і не хотіли розривати ці стосунки. Але коли російська інтервенція в Сирію серйозно зачепила національні турецькі інтереси, і росіяни, я б сказав, виказали неповагу, Росія могла б бути набагато дружньою і поважати національні турецькі інтереси. Але Росія цього не зробила. Вони вважають, що Туреччина – це залежна країна.

Залежна від кого?

– Від Росії. Енергетично.

Але ви б могли подолати цю залежність, ви багато газу імпортуєте, наприклад, з Азербайджану.

– Це можливості. Турки та росіяни мають дуже міцні зв’язки. Багато змішаних сімей, росіяни живуть на півдні Туреччини, багато турків живуть у Росії, багато турецьких компаній там працюють, сильні зв’язки між країнами. Туреччина не хоче розривати ці зв’язки. Але Росію вони не хвилюють. Їм важливіша стратегічна присутність у східному Середземномор’ї.

НЕ МОЖУ СКАЗАТИ, ЩО ТУРЕЧЧИНА РОЗПОЧНЕ ВТОРГНЕННЯ ДО СИРІЇ, АЛЕ ЦЕ Й НЕ ЗОВСІМ НЕМОЖЛИВИЙ ВАРІАНТ, ОСКІЛЬКИ СТАВКИ НАДЗВИЧАЙНО ВИСОКІ

Чи вважаєте ви, що Росія зробила помилку, виказавши зневагу до Туреччини і розпочавши робити те, що зараз робить?

– Я думаю, це все – неправильна політика, неправильна зовнішня політика. Занепокоєння Туреччини можна вилікувати. Ви повинні зрозуміти турецьку точку зору. Всі проводять свої інтервенції до Сирії, з різних частин світу – з Росії, Сполучених Штатів, Європи, – і ви хочете, щоб Туреччина мовчала?

Ви повинні показати силу в регіоні.

– Якщо буде інша влада в Туреччині, вона може мовчати. Ця влада відрізняється. Туреччина залишалася мовчазною з багатьох питань, не бажаючи використовувати військові сили або інші форми впливу. Але ця влада хоче більшої присутності в регіоні, хоче більше сили. Наступне питання буде простим – чи можливо, щоб турецькі війська захопили Сирію або якусь її частину? Я думаю, що Сирія сьогодні – де-факто розчленована країна. Значна частина півночі країни окупована курдськими силами, Асад контролює якусь частину, є ще центральна Сирія, що поділена між організаціями, дотичними до "Аль-Каїди" та ІДІЛ, ще є сунітські/шиїтські племена. І російські бомбардування досягли цих регіонів, тому у країну увійшли війська Саудівської Аравії, тому Туреччина вже не могла мовчати. Отже, Росія не тільки змінила баланс сил на користь Асада, але й зачепила сунітські/шиїтські племена в Сирії, тому Туреччина разом із союзниками вирішила, що це неприйнятно. Я не можу сказати, що Туреччина розпочне вторгнення до Сирії, але це й не зовсім неможливий варіант, оскільки ставки надзвичайно високі.

АНЕКСІЯ КРИМУ – ЦЕ АГРЕСИВНА ПОЛІТИКА РОСІЇ ПО НАРОЩУВАННЮ ВПЛИВУ В ЧОРНОМУ МОРІ, І ТУРЕЧЧИНА ВІДПОВІСТЬ

Туреччина – велика регіональна сила, ваша армія – одна з найбільших у світі, друга за розмірами у НАТО, у вас великий флот і ви керуєте у Чорному морі. І моє наступне питання буде саме про нього та про Крим. Чи бачите ви якусь напругу між турецьким та російським флотами у Чорному морі на сьогодні?

– В Чорному морі я не бачу значного напруження, тому що, якщо не дивитися на контроль за частинами морської акваторії, не так багато чогось, що могло б там зашкодити національним інтересам Туреччини. Але є проблема у східному Середземномор’ї. Росія хоче військову базу на Кіпрі. І вона в цілому залучена до кіпрського конфлікту, вона спонсорує партії, що протистоять вирішенню проблеми, і Росія надіслала флот до східної частини Середземного моря, хоча, звісно, інші країни також надіслали свої флоти. От у цьому регіоні напруга є. Я думаю, що в Середземномор’ї проблем буде більше, ніж у Чорному морі.

А чому ж ви не закриваєте Босфорську протоку?

– Ми не можемо. Це міжнародні договори. Конвенція Монтре контролює правила, як та коли закривати Босфор, але це залежить і від того, як Росія використає Крим, анексію Криму. Взагалі, це – неприпустимо і Туреччина цього не приймає. Анексія Криму – це агресивна політика Росії по нарощуванню впливу в Чорному морі, і Туреччина відповість.

Після анексії Криму в Туреччині збільшилась кількість кримських татар, і ви прийняли їх гідно. Наскільки нам відомо, вони можуть йти куди хочуть, робити абсолютно те, що вони хочуть, вони - вільні, чого не відчувають зараз у Криму. Чи плануєте ви якимось чином допомагати тим кримським татарам, які залишилися на Кримському півострові?

– Кримські татари, що проживають у Туреччині, це діаспора. Як і будь-яка діаспора, вони мають підтримувати свої зв’язки з батьківщиною. І Росія повинна поважати це. Звісно, кримські татари – наші брати, і вони живуть в країні з турками, але ви не можете сподіватися, що вони забудуть своє кримське походження.

На них тисне російська влада, ФСБ протягом багатьох місяців і з самого початку анексії. Ми зараз говоримо про верховенство права, яке зараз не працює в Криму або ж навіть на сході України. Що ви плануєте зробити з тим, аби там поважали міжнародні закони? Особливо у випадку з дискримінацією кримських татар?

– Я думаю, вся справа в активності громадянського суспільства.

РОСІЯНИ ЗМОГЛИ ПОСТАВИТИ НАШІ ЗВ’ЯЗКИ ПІД ЗАГРОЗУ ЛИШЕ ЗА КІЛЬКА ДНІВ. І ЦЕ ШОКУЄ, ЦЕ ПРИЗВЕДЕ ДО ЗМІНИ ОБРАЗУ РОСІЇ В ГОЛОВАХ ТУРКІВ

У Криму?

– І в Туреччині також. Я вчора приїхав із Туреччини, і до вчора я слідкував за цим питанням, я не бачив якоїсь значної активності у питанні кримських татар. Були круглі столи та дискусії, але громадянське суспільство, кримські татари в Туреччині, діаспора повинні бути активнішими. Це те, що я планую організувати. Дві конференції протягом цього року – одну в Анкарі і одну в Києві. Я б сказав, що ми пам’ятаємо події ХІХ століття з російськими війнами, але образ Росії в Туреччині значно покращився за останні два десятиліття після холодної війни. Навіть два мої брати зустрічаються з російським дівчатами, що живуть у Туреччині, і в них немає жодних проблем. В мене є друг, який одружений з українкою, вони щасливі разом. Ситуація дуже складна, щоб її пояснити, навіть для моїх студентів, тому що більшість із них мають родичів та друзів в Україні та Росії, для них це складно зрозуміти чи створити образ ворога з Росії. Але мене дуже непокоїть позиція росіян з цього питання. Вони змогли поставити наші зв’язки під загрозу в таке незручне становище лише за кілька днів. І це шокує, це призведе до зміни образу Росії в головах турків.

Андрій Сусленко, 5 канал

Попередній матеріал
Росія не дала Радбезу ООН засудити убивство цивільних у Сирії
Наступний матеріал
Вугілля з окупованих районів офіційно постачається на вільну територію України – міністр

Туреччина не змінить антитерористичне законодавство в обмін на безвізовий режим з ЄС – Ердоган

Україна, Румунія та Туреччина разом патрулюватимуть Чорне море

Туреччина та Литва посилюють захист власних кордонів

Туреччина стягує на кордон із Сирією бронетехніку