ua.golos.ua

Імунолог: чому не діють ліки проти грипу та ГРВІ

Головний дитячий імунолог Києва, доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика, кандидат медичних наук Федір Лапій у інтерв'ю 5.ua розповів про необхідність вакцинації, симптоми імунодефіциту та неефективні медпрепарати

ЄДИНЕ, ЩО Я ПОРАДЖУ ВІД ГРИПУ, ЦЕ ВАКЦИНАЦІЯ. ЦЕ ДІЙСНО ТЕ, ЩО ДОВЕЛО СВОЮ ЕФЕКТИВНІСТЬ У ПРОФІЛАКТИЦІ ГРИПУ

– Які пори року чи місяці є найскладнішими для імунітету? Коли особливо варто подбати про його стан? Вважається, що осінь найважча для імунітету.

– Це не зовсім правда. Є пори року, коли ми хворіємо частіше, коли хворіємо рідше. Це має значення для імунної системи? Немає. Бо імунна система пристосована жити на цій планеті, зустрічатись з величезною кількістю мікроорганізмів. більшість з яких не викликають захворювання, але при цьому формують імунітет.

Коли приходить осінь, зима, холодна пора, ми хворіємо частіше через деякі причини. По-перше, зменшується кількість сонячних днів, ультрафіолет погано діє на багато вірусів, і коли багато сонця – віруси гинуть. По-друге, знижується температура повітря, при низьких температурах віруси краще почуваються, ніж при високих, якщо ми кажемо про віруси так званої застудної групи, які викликають застуду. По-третє, починається освітній процес, коли ми збираємо дітей до школи, садків, вишів. Таким чином збуднику легше передаватись від людини до людини. Також погодні умови, якщо ми говоримо не про морози, а про вологу, таку як зараз. Збудник міститься в аерозолі, що виділяється від хворої людини. За вологої погоди аерозоль довший час як туман висить у повітрі. Що довше збудник висить у повітрі, то більше шансів, що через цей "туман" зі збудником пройдуть люди. По-четверте, коли холодно, ми закриваємо вікна, щоб зберегти тепло. При цьому зменшується кількість провітрювань і збільшуються шанси підхопити ту чи іншу недугу. Тому говорити, що зимою ми частіше хворіємо через те, що не носимо теплих речей – не дуже коректно. Так само некоректно говорити про навантаження на імунну систему.

– Кажуть, восени настає авітаміноз.

– Не зовсім. Це більше стосується дітей першого-другого року життя, які перебувають на грудному вигодуванні. Для них у цю пору ми призначаємо додатковий прийом вітаміну D. Але якщо ми говоримо про гіповітаміноз, то це не для сучасного українського суспільства, коли є достатня кількість різноманітних продуктів як тваринного, так і рослинного походження, які нам компенсують нестачу вітамінів. По-друге, коли відбувається перехід з тепла на холод, літа на зиму, то адаптація нашого організму краще відбувається, аніж коли ми пристосовуємось з холоду до тепла. Коли починається весна, збільшується світловий день – йде перехід з холодної пори на теплу пору. Ми стаємо більш сонливими, але це не пов'язано з авітамінозом, це пов'язано з ритмами, які наш організм має. Це не з гіповітамінозом пов'язано.

– В осінній сезон деякі люди скаржаться на недосипання та втрату сил, при тому що сплять по 8 годин і відпочивають, це нормально? Чи можна це списати на пору року?

– Я б розділив втомлюваність і те, що людина часто хворіє. Тому що втомлюваність – це почуття достатньо суб’єктивне. Якщо вам потрібно вставати на роботу, ви будете дуже втомлені, а якщо вам їхати у відпустку на море, то ви о 4:00 ранку самі встанете, зберете валізу і втому як корова язиком злиже.

Тим не менш, наше психоемоційне почуття впливає на те, що людина почувається хворою, і голова болить, і ноги крутить, і сил немає. Те, що часто людина хворіє, переважно пов’язано з контактами людини. Якщо ви працюєте у школі, або в лікарні, то у вас збільшується коло контактів з людьми, які виділяють збудники захворювань.

– Чи порадите ви вживати якісь медпрепарати, які попереджають застуду, вітаміни для підтримки імунітету перед очікуваними епідеміями?

– Ні. Єдине, що я пораджу, це вакцинація. Щоправда, поки в Києві ще станом на 14 листопада вакцина проти грипу не отримала необхідних документів для реалізації та використання в Україні. Вакцини від двох виробників пройшли лабораторний контроль.

Швидше за все, вона буде найближчими днями. Її буде недостатньо, але тим не менше, це дійсно те, що довело свою ефективність у профілактиці грипу. Людину рятують від грипу також чисті руки, ізоляція пацієнта, самоізоляція, відстані, щоб не підхопити збудник. Коли краплинки слизу залишаються на двірних ручках або на рукомийнику, рушниках, переносимо руками на очі, і вірус потрапляє у дихальні шляхи.

Це міф, коли починають їсти лимони, боротись з авітамінозом. У Кувейті кажуть – щоб не хворіти треба їхати в Сибір і там загартовуватись. У тайзі насправді мало шансів захворіти, бо вірус передається від людей. І якщо ви не контактуєте з людьми в тайзі, то не захворієте на грип. Ще у нас існують міфи – якщо ти не носиш шапку, в тебе буде менінгіт, якщо не вдягаєш теплі шкарпетки – грип. Збудник менінгіту не потрапляє через волосся, він проникає через ніс, через рот.

ОСНОВНА ПРОБЛЕМА, ЩО ЧАСТО НЕГАТИВНІ МІФИ ПРО ВАКЦИНАЦІЮ ПОРОДЖУЮТЬ САМІ ЛІКАРІ. ЦЕ ПРОБЛЕМА ОСВІТИ ТА ВЕРИФІКАЦІЇ ІНФОРМАЦІЇ

– Які перші ознаки зниження імунітету? Які перші сигнали того, що варто звернутися до імунолога?

– Переважно це наявність тяжких захворювань, зумовлених бактеріями. У пацієнтів цікавимося, чи хворіли на гнійні отити, не просто середні отити, а з виділенням гною. Чи були пневмонії? Чи це важкі пневмонії? Скільки їх було? Чи були пневмонії, ускладнені плевритом? Як загоювалась пуповина? Чи були абсцеси печінок, нирок і так далі?

Переважно йдеться про так звані вроджені імунодефіцити. Не всі, які мають вроджений імунодефіцит, доживають до дорослого віку. Дорослі, як правило, мають набутий імунодефіцит, що зумовлений ВІЛ або прийомом препаратів, що пригнічують імунну систему. Є вроджені імунодефіцити, які дебютують й після 18 років, не в дитячому віці, але ознаки майже ті самі.

Симптомами імунодефіцитів є грибкові інфекції, як молочниця, ранні рецидиви вітряної віспи у вигляді оперізуючого герпесу, наприклад. Тобто не просто людина часто застуджується. Це не є ознакою. Це ваші контакти з іншими людьми.

- Загалом, до імунолога варто ходити регулярно чи тільки при ознаках імунодефіциту?

– Чимало моїх колег скажуть, що я неправий. Але, разом з тим, багато моїх колег поділяють думку, що похід до імунолога має бути визначений сімейним лікарем. Мова не йде про фах, це необов'язково має бути сімейний лікар. Це може бути лікар первинної ланки, що вас консультує, педіатр, наприклад. Тобто імунолог – лікар другої інстанції, а не першого контакту. Ви маєте прийти до свого лікаря, поговорити про свої проблеми, що вас турбують, і він має визначити той перелік консультацій, які для вас будуть потрібними.

– А для дорослих? Наприклад, від грипу?

– Для дорослих вакцина, яка йде за національною програмою – АДП-М (проти дифтерії, правця), вона надійшла не 100%, але їх закупили із запасом. Фактично ті півтори мільйона доз, які надійшли, це достатня кількість, щоб ми не мали дефіциту до наступної партії. Щоб дорослі могли проходити ревакцинацію. Це те, що передбачено календарем щеплень.

Якщо дорослі бажають вакцинувати себе від грипу чи вітрянки – це їхнє бажання, їхнє право. Також можуть захистити себе від пневмококової інфекції, але це більш актуально для дітей до 5 років та людей старше 65 років, людей з хронічними захворюваннями органів дихання, наприклад. Для них ця інфекція є однією з основних причин смертей і ускладнення грипу.

Громадяни старші 14 років не були вакциновані від гепатиту В у відповідності до календаря щеплень. Вакцинація проти гепатиту В в Україні до календаря щеплень увійшла з 2002 року. Якщо у вас є ризики чи то статеві, чи то ін’єкційні, або ви відвідуєте салони татуажу чи салони манікюру, або мешкаєте з інфікованою людиною, то можете себе захистити вакцинацією від гепатиту В.

Якщо ви молода жінка, то можете для себе розглянути вакцинацію проти вірусу папіломи людини, який є причиною раку шийки матки. Це недержавні програми для дорослих, але вакцина зареєстрована, присутня на ринку. Її можна розглянути для своєї власної вакцинації.

– Які вакцини виготовляють в Україні?

– В Україні виготовляється невеликий перелік. В основному дифтерійно-правцева група – АДП, АДП-М, АД-М. З тих вакцин, що виготовляли в Україні, виробництво здійснювалося або ж з іноземної сировини або ж з фасування in bulk. В останньому випадку - це розлив, фасування.

Оскільки у нас законодавство передбачає, що до 2019 року закупівлю здійснюють міжнародні організації за програмою вакцинації, то міжнародні організації не можуть придбати продукцію харківського виробництва, вакцину через відсутність прекваліфікації ВООЗ, стандартів GMP. Але вакцину не забороняється купувати за кошти місцевого бюджету.

Ми отримали достатню кількість вакцин проти туберкульозу, проти дифтерії, правця, гепатиту В. Закінчується вакцина проти поліомієліту інактивована, яка вводиться шляхом ін’єкції. У 2017 році очікується дефіцит цієї вакцини у світі, що й на нас також позначиться.

– Загалом в Україні низький рівень довіри населення до вакцинації. Дуже багато міфів. Як повернути довіру?

– Основна проблема, що часто це міфи, народжені самими ж лікарями. Це проблеми освіти та верифікації інформації. Це проблема прищеплення критичного мислення. Лікарі часом підхоплюють певні чутки і самі їх домислюють, доопрацьовують. Коли мої колеги звинувачують ЗМІ у тому, що вони заважають нам працювати, я кажу: після сюжету до кого приходить пацієнт зі своєю проблемою до журналіста чи до вас? До вас. Якщо він вам не довіряє, до чого тут ЗМІ? А взагалі лікарів не вчать спілкуватись з пацієнтами.

У США ПРОТИ ГРИПУ ВАКЦИНУЮТЬ 60% НАСЕЛЕННЯ, В УКРАЇНІ – 0,4%

– Стосовно вакцинації від поліо. Була масштабна рекламна кампанія. Кількість вакцинованих збільшилась в результаті?

– У нас особливих проблем із вакцинацією проти поліо й не було. Точніше, порівняно з іншими вакцинами. Батьки охочіше вакцинують дітей проти поліомієліту, туберкульозу, дифтерії, правця, кору, свинки, краснухи, аніж проти гепатиту В, Hib-інфекції.

На рівні охоплення впливає не лише наявність вакцин, а й недовіра до органів влади, системи охорони здоров'я. При проведенні раундів вакцинації було охоплено щепленнями велику кількість дітей. В окремих областях ми досягли охоплення вище 85%, хоча нашою метою було охопити вакцинацією 95% по Україні.

Лише через вакцинацію ОПВ (прим. – оральна поліомієлітна вакцина) можливо вплинути на циркуляцію дикого або мутованого вірусу поліомієліту. В Україні була виявлена циркуляція мутованого вірусу поліомієліту, що утворився з вакцинного через дуже низькі рівні охоплення. При постійних високих рівнях охоплення ОПВ такі мутанти не утворюються.

Результати моніторингу, що проводиться в Україні після трьох раундів вакцинації, дозволяє нам робити на сьогодні висновки щодо досягнення однієї з головних цілей – такі мутовані віруси поліомієліту не виявляються. Велика робота проведена з населенням, переглянуто нормативні документи. Але повторюся – найголовніше, що багато дітей отримали свій захист проти поліомієліту, мутований вірус не виділяється. Це говорить, що ми досягли мети. Хоча для остаточного висновку потрібно дочекатись додаткових моніторингів та результатів.

– Є певні тенденції, де люди вакцинувались більше, де менше?

– У Києві велика кількість населення. В розрізі регіонів на нас припадає трохи менше 10%. Якщо брати по дітях, то в Києві багато дітей порівняно зі східними та південними областями. Київ – багатонаціональне місто, багато людей приїжджих. Останній фактор ускладнює облік дітей.

Проблемою великих міст є також наявність великої кількості каналів отримання інформації. Пояснюю. Пацієнт отримуючи інформацію з різних джерел, не пристаючи до однієї якоїсь думки, сумніваючись у необхідності проведення щеплень, займає позицію вичікування. Так, якщо в селі є один фельдшер, якому довіряють, він каже треба вакцинуватись, то там 95-98% вакцинуються.

Цього року вже понад 500 тис. українців захворіли на ГРВІ та грип. Коли найкраще вакцинуватись. Ідеальний момент?

– Ідеальний момент – вересень-жовтень. Зазвичай до нас вірус грипу приходить у грудні-лютому, а інколи в березні й інтенсивно циркулює до кінця квітня – початку травня. Тобто коли саме він буде, натомість наперед сказати складно. Ми можемо сказати приблизно за два-три тижні потому як починають хворіти.

Вакцина від грипу потребує формування імунітету. Як правило імунітет формується за два тижні. Якщо у вас до моменту зустрічі із грипом три тижні, то це краще ніж два. Якщо чотири тижні, то краще ніж три. Коли ця зустріч відбудеться, я не знаю. Для найвищого рівня захисту від грипу необхідно близько 1,5 місяці.

– Куди звертатись людині, яка хоче вакцинуватись?

– У нас ця процедура дещо забюрократизована й ускладнена. По-перше, у нас дефіцит вакцини. Очікується, що в цьому сезоні в Україні надійде трохи більше 150 тис. доз вакцини. По-друге, є адміністративний бар’єр. В Україні для вакцинації потрібен окремий кабінет – вакцинальний. Часом ще в комунальних закладах очікують наказ-дозвіл, що вже можна вакцинувати проти грипу з визначеними кабінетами для вакцинації. У приватному секторі простіше. Вони зарезервували й придбають, як тільки буде висновок лабораторного контролю та дозвіл Держлікслужби. У приватних центрах ви можете пройти вакцинацію або власним коштом, або за рахунок роботодавця, або за страховкою.

Також у Києві прийнята програма вакцинації проти грипу медичних працівників. На цей рік виділено 300 тисяч з копійками, на які можна придбати близько 2200 доз. При тому, що в Києві набагато більша кількість медичних працівників. Знаю, що оголошувалось вже два тендери, але не було пропозицій.

– А як за кордоном?

– За кордоном це трохи простіше. Наприклад, у Німеччині, Данії, Норвегії чи в Литві лікарі першого контакту, сімейні лікарі, педіатри, наприклад, який є приватно практикуючий, має ліцензію, пацієнтів, які йому довіряють і держава оплачує його роботу – в нього в холодильнику є вакцини, які він або отримує від держави, або купує сам. До нього приходить пацієнт, і після огляду лікар не відправляє його у вакцинальний кабінет, а вакцинує сам безпосередньо у себе в кабінеті.

У невеликих містах, селах доступу до вакцинації проти грипу немає. Спробуйте провакцинуватись. Наші нормативні документи передбачають, що вакцинація має проводитись у кабінетах щеплень, чого у світі не існує.

Також у США і у багатьох країнах Європи вакцинація проти грипу проводиться у місцях скупчення людей. У супермаркетах – заходиш за касу в кабінку, і тебе вакцинують. Або в аеропортах. Тобто процедура наближається до людей. У нас цього робити не можна.

Багато людей просто не доходять. А лікарям менше мороки. Вони ж не несуть відповідальності за це. Фармаекономіка у нас не працює. У світі один долар, вкладений у вакцинацію проти грипу, економить від підприємства від 3 до 8 доларів. Це залежить від галузі.

– А у США, Європі охочіше вакцинуються?

– У них більше пропонують вакцинуватись. Якщо поглянути статистику в США на сайті cdc.gov, можна побачити рівні охоплення – майже 60% вакцинованих громадян за сезон, і ця цифра для них практично стала.

– Для порівняння, яка в Україні?

– У нас менше 1%. Якшо 100 тис. доз вакцин, а нас більше 40 млн громадян, щоб вплинути на циркуляцію грипу, нам потрібно охопити щонайменше 75% населення.

ЗА ОСТАННІ 10 РОКІВ ЖОДНА ДИТИНА В УКРАЇНІ НЕ ПОМЕРЛА ВІД ВАКЦИНАЦІЇ

– А можливий варіант в Україні самому купити вакцину в аптеці і піти до лікаря?

– Можливий. Цей варіант передбачений законодавством. Вакцини – це рецептурна група препаратів. Чи можна продавати вакцини в аптеках? На мою думку, так. Чи можна відпускати без рецепту? Тут питання дискусійне, але за чинним законодавством ви повинні надати рецепт від лікаря, і в аптеці вам по рецепту мають право продати. По ідеї, якщо вам лікар видає рецепт, ви повертаєтесь до лікаря з умовами зберігання, які забезпечує аптека. Вони вас інструктують або надають пам'ятку, ;що ви не повинні її заморожувати, гріти. Потім ви приходите до лікаря, який вам виписав рецепт, і він вам вколює цю вакцину.

Але на практиці у нас інша ситуація. Якщо лікар приватно практикуючий, то вакцину він закупить сам для свого офісу. Якщо лікар не приватно практикуючий у комунальній амбулаторії, то для чого йому ця морока, якщо прийде до нього начальник, який буде проти практики.

Загалом у нас багато документів, які потрібно заповнювати при проведенні вакцинації. Чимало положень щодо вакцинації нам потрібно переглядати, бо вони значно ускладнюють роботу.

– Щодо цифри 0,4. Це кількість вацинованих в останні роки?

– У нас було і 1,5%. Це було у 2006-2007 роках, якщо не помиляюся. Тоді було вакциновано 1,5 мільйона людей. Це було за рахунок великих підприємств. Заводи-тисячники, які проводили вакцинацію своїх працівників, бо їм потрібно щоб інженер, сталевар був на роботі, а не лікарняному. Вони підраховували, що буде вигідніше.

Окреме питання – армія. Державі, армії потрібно, щоб солдат завжди був у строю в бойовій готовності. Для тих, хто зараз у зоні АТО, вакцинація дуже необхідна.

Також друзі з передової розповідали, що минулого року багато хворіли на грип. І це фактор, який впливає на обороноздатність країни. Це питання національної безпеки. Американські солдати вакциновані від грипу, від пневмококу.

– А раніше, в 1990-х роках було більше вакцинованих?

– Так. У 1990-х роках не було інтернету. Тоді на великих підприємствах були медико-санітарні частини, бо в Радянському Союзі за вакцинацією більше стежили. Наприклад, на заводах "Маяк", "Арсенал" була своя медчастина, і працівники проходили вакцинацію.

– Які основні правила, щоб зміцнити імунітет?

– Немає. Як тільки починається сезон застуд – для кого війна, для кого мати рідна. Як правило, те, що рекламується, неефективне. А те, що ефективне, не потребує реклами. Часто препарати, які рекламуються, не вивчались, не доведено їх ефективності. Це більше мас-маркет, ніж те, що потрібно приймати. Але багато людей на це ведеться. Деякі мої колеги кажуть "та нехай приймають, лиш би зайвий раз не чіпали зайвими консультаціями, дзвінками". І пацієнти зайняті і лікар ситий. У нас ще є міф, коли настає сезон застуд, тоді починають їсти лимони, бо там вітамін C. При тому, що у смородині набагато більше вітаміну С.

До деяких пацієнтів заходиш додому і сльози на очі навертаються від часниково-цибульного віджиму. І деякі пацієнти ще носять на шиї зубчик часника. Спочатку думаєш, можливо, це чийсь трофей. І всі вони хворіють на грип. І коли запитуєш "ну що, допомогло?", вони відповідають "ні". Це тебе захищає тільки від того, що до тебе у транспорті підходити не будуть.

– Є летальні випадки внаслідок вакцинації? Якщо є, то скільки їх?

– Не внаслідок, а в час вакцинації. Є випадки, що співпали в часі з проведенням вакцинації. Такі випадки розслідуються. Можу сказати, що за останні 10 років жодна дитина в Україні не померла від вакцинації. Але те, що співпадає в часі смерть дитини і вакцинація, – це статистично можливо.

Роговська Марія

Попередній матеріал
SpaceX планує запустити 5 тисяч супутників для роздачі Інтернету
Наступний матеріал
На Вінничині поліція викрила групу зловмисників, які змушували жебракувати інваліда

За тиждень в Україні захворіли на грип та ГРВІ понад 162 тис. осіб – МОЗ

В Україні зареєстровано понад 472 тисячі хворих на грип і ГРВІ

Сезон грипу: В МОЗ розповіли скільки людей захворіло на ГРВІ за минулий тиждень

Брифінг: Початок сезону грипу та ГРВІ в Україні: профілактика та лікування - відео

У столиці захворюваність на грип та ГРВІ майже на 30% нижче епідпорогу - КМДА

МОЗ: Кількість жертв грипу та ГРВІ в Україні досягла 289 осіб