Шампунь, туалетний папір та насіння: гендиректор "Укрпошти" розповів, що приносить прибутки держпідприємству

Генеральний директор "Укрпошти" Ігор Смілянський у програмі "Рандеву" на "5 каналі" розповів, що собою являє організація в оновленому вигляді та на чому підприємству щороку вдається заробити мільярд гривень

– Передусім ми раді вас бачити, тому що ми глядачам привідкриємо зараз завісу: що таке "Укрпошта" в новому вигляді. Тому що для багатьох наших, як для мене, це такий орган, в якому можна отримати пенсію, і купити…

– ...шампунь…

...шампунь, туалетний папір (завжди є, до речі)...

– ...і насіння... У нас повний цикл, ми маємо повний цикл завжди, повний комплект.

Цього вже немає чи ще є?

– Ще є. І, до речі, це складає один мільярд гривень на рік, які ми отримуємо, це одне з невеликих джерел прибутку.

То ви будете продовжувати в тому ж напрямку?

– Продовжувати. Я вважаю, що ми це подвоїмо чи потроїмо наступного року.

Тобто насіння стане більше на "Укрпошті"?

– Якщо люди потребують насіння… Але ж у певній кількості міст і сіл (я вчора зробив презентацію)ми – єдине, що є. Тобто "Укрпошта" – це банк і магазин, і люди приходять до нас, тому більше нема що робити.

До речі, ви маєте дуже класну українську мову... З огляду на те, що ви довгий час працювали в Росії, так?

– Я працював там... Дійсно біографія така, що я народився і виріс в Україні. До 20 років я жив в Одесі, Білгород-Дністровському, почав навчатися в Одеському університеті, а потім перевівся до США і там вже продовжив навчання. Працював і жив у Сполучених Штатах 10 років. Я кожні 10 років міняю країну.

Давайте почнемо з вашого призначення на посаду: ходять чутки, що у Смілянського був договір на працевлаштування з кадровою агенцією, яка має назву "Talent Advisors". Все правильно, так? У разі якщо агентство знаходить вам роботу, пан Ігор Смілянський виплачує цьому агентству у вигляді гонорару 50% вашої річної зарплатні. "У чому сіль?" – запитають мене глядачі. Сіль у тому, що керівник державної комісії, яка в закритому режимі обрала Ігоря Смілянського на посаду генерального директора "Укрпошти", одночасно був керівником кадрового агентства "Talent Advisors". Відповідно, ви роботу отримали, він отримав такий гонорар у вигляді приблизно двох мільйонів гривень. Це правда?

– Дуже цікава інформація. Ви знаєте…

Ви знайомі з цією…

– ...з цією компанією? Ну перш за все, я не мав будь-якого контракту. Більш того, скажемо так, я не хотів приймати участь в останньому конкурсі. Вони мені порадили, щоб я це зробив. По-друге, ну як ці люди собі уявляють? Ну я вже говорив, дійсно не робив секрету, що в мене є інше громадянство також, додатково з українським.

Американське?

– Американське. І я сплачую податків 51%. Тому якщо 51% я сплатив податків, і 50% віддав агенції, то я, мабуть, працюю безкоштовно, розумієте? І ще доплачую. Я дійсно виграв конкурс. Це надто легко перевірити, я майже єдиний керівник з державних підприємств, який заповнив декларацію ще до того, як це було потрібно. Так що всі мої податки і всі доходи – все прозоро.

Вашу декларацію, до речі, ми передивилися. Дійсно ви один з небагатьох наших героїв – а це зазвичай депутати, президенти, міністри – до яких нема до чого причепитися в декларації.

– Все прозоро. Дебет із кредитом сходиться. Тому що я заповнював декларацію з 1995 року, можна простежити все, кожну гривню. І мене перевіряли певну кількість разів.

Ну то ви досвідчені в заповненні, правда?

– Так.

Тепер коротко про реформи. Ви їх озвучили, я заходила на сторінку, дивилася. Тобто вони у відкритому доступі. Глядачі, які хочуть з ними ознайомитися, будь ласка, заходьте, обов’язково подивіться. Конкретні цілі, які озвучили – гарантована доставка посилок за певний проміжок часу. Якщо посилку не доставляють у зазначений термін, повертають за неї гроші, так? А комп’ютерізація всіх відділень у країні, а це 40%...

– ...80%.

80%?

– У нас комп’ютерізовано зараз лише 20% відділень.

Нічого собі. Вирішення питання з чергами у відділеннях – це одне з найнагальніших. Ви знаєте, що десь о 14-й, коли перерва закінчується, то там така черга, от біля мого будинку. І ці старенькі в мінус 20…

– Зараз менше, ми позбавимося перерв, не буде перерв.

Розкажіть, що ви збираєтеся… Я буду просто зараз цитувати, а ви коментуйте.

– Дійсно ми зараз вже запустили проект, щоб ми радянське минуле залишили накінець. І щоб у великих містах не було оцих обідніх перерв. Це надто великий проект, він не викликає…

...захоплення працівників…

– ...захоплення працівників. Вони мені пишуть листа, що "як ми будемо святкувати день народження там, збираємося" і таке інше. Але це моя позиція. Ми вже перевели 111 відділень по країні, у великих містах, на без перерви. І по Києву, я вважаю, що десь до 1 квітня, 4 квітня ми також це зробимо обов’язково. Тому що вважаю, це нормальний рівень сервісу. Чому ці черги саме створювалися? Перш за все, в "Ощадбанку" вони також є, коли йде приймання платежів. Мені незрозуміло, чому потрібно запихати всіх киян у десятиденний термін? Всі платежі, у нас відділення з десятого по двадцяте було, і всі знали, що ні посилку, нічого відправити – там зоопарк. Навіщо всіх запихувати у десятиденний термін, я не знаю. А особливо, якщо ми не отримуємо певну вартість цих послуг. Тому я відмовив певній компанії у цьому, в цій послузі. Або це буде ринкові умови, і ми можемо вкладати гроші в операторів, в комп’ютери, щоб цих черг не було, або ми не працюємо.

Панове, якщо бачите ці черги, надішліть нам, на нашу сторінку. Телефонуйте, ми пану Ігорю передамо обов’язково.

Ми проінспектували одне із відділень “Укрпошти” в центральному районі міста: на 12 годину дня суботи у відділенні була черга із двох осіб. Очікування зайняло 7 хвилин. Люди в черзі шукали загублені листи. На наше завдання відправити посилку до Запоріжжя, молодий касир витратив 10 хвилин і надав чек. В ньому за масу посилки за 900 грам ми заплатили 9 гривень 28 копійок. Цінність – ми оцінили посилку у 100 гривень – 2 гривні 50 копійок. За те, щоб "Укрпошта" надіслала вам, українцю, люб’язно СМС, треба заплатити 6 гривень, інакше чекайте поштаря. Отож мінімальна сума за сплату кілограмової посилки Україною від "Укрпошти" 15 гривень.

Багато про це пишуть, цензура на "Укрпошті". Я чесно сміялася, коли почитала цей документ, але насправді є. Заборони введені в дію наказом Ігоря Смілянського №560 від 6 липня 2016 року. Кажуть, що ви запровадили цензуру і заборонили керівникам складу "Укрпошти" спілкуватися із засобами масової інформації без вашого дозволу, це правда?

– Правда, що є такий наказ, але ніякої цензури немає. Кожна людина може висловлювати свою точку зору. Якщо ви читали Фейсбук, там ви бачите – певна кількість людей це робить. Маємо 76 тисяч співробітників, який кожен розповідає все, що хоче. Цей наказ стосується офіційної позиції "Укрпошти". Тому що це ненормально, коли керівник говорить про одне, а інший керівник говорить про інше. І люди не розуміють: чи ми ремонтуємо офіс, чи відкриваємо, чи закриваємо? Це міжнародна практика, я працював у міжнародних компаніях: точка зору компанії може бути лише одна.

Але, якщо я підійду, пане Ігорю, до вашого заступника і спитаю його щодо векторів діяльності "Укрпошти", він скаже: "Яніно, даруй. Поки з Ігорем не домовлюся про спілкування з тобою, розмови не буде".

– Це якраз я ввів в дію, як тільки заступив на посаду. Я, чесно кажучи, втомився відповідати, тому що попередні керівники говорили: "Ми там зараз будемо відкривати купу відділень, дрони будуть літати…" Так не можна, якщо я говорю одне, а керівники говорять інше. Офіційно точка зору компанії має бути одна.

Вам комфортно працювати зараз у цьому уряді, і в тому складі людей, які керують нашою державою? Ви отримуєте якийсь тиск збоку? Чи ви здатні це робити абсолютно без жодного тиску?

– Іноді це буває. Я б говорив неправду, якщо б сказав, що цього немає. Але ж у мене є інструменти, які мені дозволяють з цим робити. Ви знаєте, я більш за все ціную незалежність. Незалежність повести себе так, як я вважаю. Я не тримаюся за це крісло. В мене достатньо досвіду, щоб я знайшов собі роботу, заробітну плату у будь-якому випадку.

Навіщо вам це крісло?

– Ну це таке патріотичне, професійний виклик. Я вважаю, що зможу довести, що державна компанія, якщо вона працює за нормальними правилами, платить ринкові заробітні плати, може змінитися на краще. Може змінитися не через 10 років, а може змінитися зараз. Чи є тиск? Є, але ж…

А боку кого є тиск?

– Є питання, багато людей не вірять у те, що я роблю. Наприклад, ми маємо 24 регіональних директора в кожній області. Така міні-"Укрпошта" в кожному регіоні. І певний час це були такі політичні призначення. І я знав, що нікому б не довів, чому я змінюю якусь людину чи не змінюю. Системно з цим підійдемо: оголошуємо відкритий конкурс на кожну посаду, будь ласка. Будь-яка людина може подати, але ж для цього потрібно мати досвід, пройти тест на чесність.Дуже мало людей це проходять.

Ви маєте тест на чесність?

– Так, у нас є онлайн-тест, який люди проходять, там все зрозуміло, деякі навіть не закінчують. Щоб у цифрах було зрозуміло, по Дніпропетровській області у нас подало 182 кандидата на посаду. Там частина людей не пройшла, тому що потрібно 5 років керівний досвід, вміння керувати колективом. Велика частина не пройшла тест. І остаточно ми вже мали десь 7 кандидатів, які пройшли на фінальний конкурс. Я запрошую завжди губернаторів, мерів, щоб це було прозоро. Будь ласка, слухайте всіх кандидатів і буде надалі зрозуміло, хто переможе, а хто ні. Якщо ти робиш це відкрито, системно – всі це бачать. Але ж це бачать конкретні люди, а потім інші губернатори: "Ви що дійсно проводите конкурс? А якщо поспілкуватися?.." Ми не будемо ні з ким спілкуватися. В мене правило, я зробив, що не бачу листа кандидатів до останнього дня. І тому мені дарма дзвонити, я не знаю, хто там буде, і навіть не буду дивитися. Є процес, я його зробив таким чином, щоб не було будь-якого тиску. Будь ласка, приходьте, оголошений конкурс, приймайте участь.

Я знаю, що ви є таким собі критиком цієї системи державної закупівлі "Прозоро". В одному з коментарів ви назвали її механізмом "шантажування державних компаній". Далі цитата маленька: "На жаль, є дуже велика купа тендерів, в яких ми маємо складнощі у виконанні. Це і паливо, я це не приховую, тому що виграє компанія із найнижчою ціною. Потім вони приносять папірці, що ціна на паливо на 10% піднялася. Потім можна розбавити це паливо десь водою в регіоні і провести, щоб у мене траки, вантажівки мається на увазі, заглохли. А що я можу зробити? Я ж не можу за готівку придбати. Я можу тільки придбати у "Прозорро" і тільки так". Ну от, власне маленьке пояснення. Ви якось опанували цю систему, адже доведеться далі за нею діяти?

– Перш за все, я вважаю, що це дійсно гарна система. Більш того, один із співзасновників "Прозорро" зараз працює нашим директором із закупівель. Тому, щоб це було зрозуміло: людина, яка створювала, зараз працює в цій системі. Тому ціна товарної системи не дозволяє дійсно провести такі надто негарні тендери, які відбувалися. Але ця система, на жаль, потребує вдосконалення. Я, до речі, не впевнений, що це можливо зробити, тому що люди зможуть зробити в будь-якій системі, креативні люди працюють у країні, щоб будь-яку систему можна було обійти. Коли я прийшов, просто встановив тендер на вантажівки. Все було прозоро, все було в системі, але ж було так виписано – вантажівка, треба щоб вона була жовта, а от ремінь був такий сіренький. І треба було, щоб 856 обертів двигуна. Це було виписано під конкретну автівку, лише ім’я там не було. Це ж роблять люди, система не може будь-яка це відстежувати. Тому дуже розраховано на те, що буде вдосконалення, що дійсно це можна використовувати проти державних компаній. Так, так і є. "Укрпошта" програє тендери у "Прозорро" державним адміністраціям по доставці кореспонденції. Ну хто може виграти доставку? Але ж яким чином це відбувається? Уявіть собі, наприклад, що є 100 тисяч примірників, які потрібно доставити, і це має собівартість. Якщо грає компанія "Вася Пупкін", вона ж розуміє, що вона не буде доставляти 100 тисяч примірників. Вона 50 доставить, 50 здасть в макулатуру. тому, коли вони дають ціну, вони дійсно нижче собівартості "Укрпошти", яка не може бути там нижче плінтуса – вони виграють. Як перевірити – чи доставили, чи не доставили ці примірники? Вони не можуть фактично іноді доставити, тому що не існує абонентських скриньок у деяких областях. Але ж система це дозволяє? Дозволяє. Тому будемо працювати якось у цих умовах, які є.

Минулого тижня, 16 лютого 2017 року, Володимир Омелян підписав указ про припинення діяльності українського державного підприємства поштового зв’язку "Укрпошта", створення публічного акціонерного товариства "Укрпошта" та затвердив статут компанії у присутності пана Ігоря Смілянського. Статутний капітал складе 6 мільярдів 518 мільйонів гривень. 597 тисяч таких прибрали, як дрібницю, за рахунок майна, переданого державою в особі Міністерства інфраструктури України. Це третя велика державна компанія, після "Нафтогазу" і "Укрзалізниці", яка корпоратизована. Давайте простими якимось матеріями українцям пояснимо, що взагалі означає ця корпоратизація?

– Зараз це дійсно таке, по загальному рахунку, – зміна юридичної форми.

Навіщо вона потрібна?

– Але ж це такий перший крок, я дуже розраховую на те, що ми це доведемо до кінця. Зараз що ми мали? Державне підприємство, яке керувалось напряму міністерством. Зараз Міністерство є 100% власником компанії, але ж якщо ми доведемо все до кінця, компанія буде мати незалежну наглядову раду, де 5 директорів будуть незалежні, 2 залежні від держави. І, скажемо так, процеси компанії будуть надто ринкові. Це все та незалежна наглядова рада буде спостерігати, як я працюю, як працюють топ-менеджери, визначатись з топ-менеджментом. Погоджувати чи не погоджувати стратегію і фінансові плани компанії. Тому що зараз нам ці фінансові плани треба погодити, там 4-5 міністерств. І люди, які там на них дивляться, не завжди розуміють, що таке "Укрпошта" і чому треба витрачати гроші на рекламу. Прокуратура приходить: "Чому ви витратили гроші на "Алібабу"?" Я говорю: "Ну як, утричі збільшили обсяги". "Обсяги – це гарно, але ж це одна стаття, а реклама – це інша стаття". Тому ми хочемо перетворити компанію, щоб вона була дійсно нормальною ринковою компанією з нормальною системою керування. І дійсно, щоб не було такого політичного тиску. Це не вважаючи, чи я буду керувати, чи не я. Це не залежить від того. Зараз мене можна звільнити за дві години, я навіть вважаю, за дві хвилини. Якщо буде наглядова рада, то це буде не неможливо, але ж важко зробити. Якщо, наприклад, щось там безкоштовно не розніс або розніс політичним партіям – будуть конкретні речі, які буде наглядова рада визначати. І от це, заради чого ця приватизація триває.

Пане Ігоре, введення картки клієнтів "Укрпошти" забезпечить доступ до рахунків, що також прискорить час обслуговування. Що мається на увазі?

– Перш за все, тут з двох боків можна підійти. Перш за все, коли ви приходите з карткою, то не треба набивати ваше ім’я, номер рахунку. Це займе півтори-дві хвилини на кожний рахунок. Ви прийшли, просканували картку, дві секунди – ви сплатили і пішли.

А цю картку можна буде отримати у відділеннях?

– У відділеннях. По друге, що ми зараз вимагаємо, щоб надали "Укрпошті" можливість надавати фінансові послуги, базові фінансові послуги, не кредитування рахунків. Що зараз відбувається? Роздали пенсію в одному вікні, потім перейшли в інше вікно, щоб сплатити комунальні платежі.

Так.

– Навіщо ця процедура? Якщо ви маєте рахунок, ви підійшли, ми з цієї картки списали ваші комунальні послуги, залишили остаточно, що там є, відкрили якийсь депозитний рахунок, і ви пішли додому, і вже немає ніяких питань.

Геніально.

– Бо це питання черг. Ми хочемо покращити, але для цього потрібно, щоб були певні вимоги. Ми ці кошти возимо на автівках, інкасація, це ж додаткові витрати. Я сказав: "Давайте ми зекономимо, і половиню з цієї економії поділимося з людьми в селах". Наприклад, якщо бабуся зараз у нас придбає олію за 30 грн, якщо буде по картці придбати – там за 28. Я вас запевняю, що вона буде придбати через картку. А для мене це зниження готівки. І взагалі, говорять Україна у нас на рівні Танзанії, на жаль, в цьому питанні. Допоможемо знизити оборот готівки, я вважаю, за перший рік десь на мільярд доларів, щоб знизити ці обороти.

Ви маєте намір стати центром розвитку для малого та середнього бізнесу. У нас є цитата: "Бізнес продає, ми робимо все інше – управління запасами, оренда складів, управління доставкою, фінансування". Так?

– Дійсно так. Що ми зараз маємо? Ми маємо 35 логістичних центрів по всій країні. На жаль, вони розташовані прямо в центрах міст. До речі, в Києві наш головний сортувальний центр біля залізничного вокзалу, три гектари землі, 25 тисяч квадратних метрів. Всі траки з усієї України з’їжджаються в центр Києва, я не думаю, що це задовольняє киян. І це в кожному місті, тому що історично "Укрпошта" возила на залізничному транспорті посилки. Тому завжди була розташована біля залізничних вокзалів, в центрі міста.

Логічно.

– Зараз нелогічно, тому що ми використовуємо автівки, і вони.... щоб не приїжджали…

...затори…

– Що ми плануємо зробити? Ми плануємо за допомогою міжнародних фінансових структур побудувати нову логістичну мережу. Наприклад, у Києві – це буде поза межами Києва, щоб це був сучасний логістичний центр. А ту нерухомість, яку ми будемо мати в центрі міст, можливо, використаємо для фулфілмента. Тобто коли ви, наприклад, інтернет-магазин – ми беремо на себе складування. Ви продаєте, ми беремо на себе складування, доставку, розрахунки, тобто повний продукт, який запропонуємо нашим клієнтам. Я вважаю, що це дасть додаткові робочі місця, це надасть і можливість розвиватися, і надасть можливість нам бути в економічному сегменті лідерами по доставці посилок.

Для тих українців активних, які…  Для мене, наприклад, перерахувати гроші – я допомагала родині одного військового і це зробила за три хвилини, за допомогою однієї банківської системи та банку, який нещодавно націоналізували. Це дійсно лічені хвилини. Як зробити так? От ви маєте намір це все в інтернет-ресурс, за допомогою соціальних мереж…

– Маємо намір. І я вважаю, що ми вже скоро порадимо нашим клієнтам… Ми маємо велику мережу, і певна кількість людей, які мешкають, наприклад, у місті, хочуть бабусі допомогти грошима. І ми хочемо запровадити такий продукт – карту-кеш, коли ви з карти списуєте гроші, а ми їх доставляємо і вручаємо там 100-200 гривень особисто бабусі… Тому ми зараз працюємо над такими продуктами.Поки нам не дали право надавати card-to-card, тому що це було б тоді за дві хвилини. Ми розуміємо, що там готівка працює. Тому такі продукти ми будемо, скажемо так, впроваджувати наступним часом.

Похваліться щодо вайберу.

– Так, ми це запровадили цього місяця.В перший тиждень ми мали 24% від смс-вайбер-підтверджень, а останнього тижня, тому що ми зменшили час ідентифікації, і зараз вже 44% повідомлень надходить на вайбер з надсилання посилок "Укрпоштою". Будь ласка, користуйтеся, тому що ми думаємо і надалі покращувати цей сервіс.

Я навіть уявляю цей рекламний ролик: бабуся сидить, риється в телефоні, і каже: "Синочок, вайбер-СМСка!" І внучок дивиться і каже: "А, бабусю, це "Укрпошта" щось тобі доставила".

– Ukrainian Fashion Week, є така кампанія "Укрпошти".

Розкажіть про цю історію, це дуже кумедно насправді.

– Дійсно вперше "Укрпошта" стала партнером Ukrainian Fashion Week, ніхто від нас цього не очікував. Але ж, ви знаєте, такий позитивний виклик, люди приходили, нагадали, що вони колись збирали марки, купили ці марки, що були. Наприклад, у нас були книжки "Марки України", "Костюми України", "Жіночий одяг України" – купили всі книжки, вже нічого немає.

Нічого собі, я не знала.

– Там листівки, кращі дизайнери України розмалювали ці поштові скриньки, якщо ви це бачили. І приходили люди, дуже такі задоволені, говорять: "Такий гарний стенд, такі гарні скриньки, але ж вам потрібно змінити назви". "Чому?" "Тому що, ви знаєте, є така державна компанія "Укрпошта", ви ж не можете так називатися". Ніхто навіть не очікує, що державна компанія може бути присутня, може робити нормальні речі. До речі, ми зробили нормальний бізнес, ми заробили більше двох мільйонів гривень за ці декілька днів. Тому і надалі будемо здобувати наших клієнтів, чекайте нових флешмобів "Укрпошти".

Це власне ті нововведення, які очікуються, але глядачам пропіарю вас вчергове. "З уже зробленого оновлений безкоштовний сервіс для пошуку загублених відправлень". Насправді це дуже актуально для "Укрпошти". "Послугу оновили, зробили інтерактивною і безкоштовною. Тепер для розшуку українських і міжнародних відправлень, необхідно заповнити форму на сайті "Укрпошти", і як тільки знайдеться, з вами зв’яжуться".

– Це дуже важливо, тому що іноді наш імідж страждає, але ми в цьому не винні. Наприклад, всі топ-менеджери відпрацювали на Новий рік на сортувальних центрах, щоб вони знали, як це дійсно відбувається. Я працював, наприклад, на міжнародному пункті. Тобто ми відправляємо, до прикладу, до США за півтора дні. Тобто посилка з "Укрпошти", яка надсилається до Сполучених Штатів, іде півтора дні.

Та ну?

– Так, але в системах... Я це запевняю, це можете перевірити, я вас запрошую на сортувальний центр, ви побачите, що це день у день відправляється. Навіть враховуючи таможню і все інше. Але ж вона потім лежить у JFK (міжнародний аеропорт імені Джона Кеннеді у Нью-Йорку – 5.UA) сім днів. Але що стосується, якщо ви клієнт, це вас не турбує, вона там не відображається, що вона вже у США, вона відображається, що вона ще в "Укрпошті". На жаль, ми залежимо від партнерів в інших країнах, як швидко вони відпрацьовують.

Що JFKщодо цього каже?

– Я поїду з ними розбиратися… Але якщо людина заповнила форми, ми можемо відповісти, що "будь ласка, ваша посилка вже у США, чекає там на розбір "United postal srevice", і ми будемо вас тримати в курсі, як це…"

Ваш головний конкурент – я можу так сказати чи ні? – у питанні доставки таких дрібних вантажів, я маю на увазі "Нову пошту". Дуже критикує вас Володимир Поперешнюк, ну в нього є всі аргументи критикувати, хоча насправді чому? У багатьох є запитання. Ми знайшли декілька таких аргументів, хочеться, щоб ви їх зараз прокоментували. 2 грудня 2016 року пан Володимир Поперешнюк (це співвласник "Нової пошти") на своїй сторінці у Фейсбуці розкритикував Ігоря Смілянського за його законопроект, за яким "Укрпошта" буде регулювати діяльність операторів ринку. Ним пропонується створення регулятора з обкладанням операторів податком 0,2% від обороту. Поперешнюк заявив: "Гендиректор "Укрпошти”, пан Смілянський став особистим ворогом українського бізнесу". А в чому каверза взагалі оцього запропонованого нововведення?

– По-перше, у країні на сьогодні існує один поштовий оператор – і це "Укрпошта", який регулюється Національною комісією зі зв’язку. Єдиний оператор. Всі інші компанії, які називають себе поштою, або чимось іншим, не є поштовими операторами. Вони є транспортними компаніями, які не регулюються будь-якими законодавствами, які не регулюються будь-якими стандартами. Тому це нормально, це ринок, я розумію. Але давайте все називати своїми іменами. Друге – що стосується цього податку. Перш за все, це не наш законопроект. "Укрпошта" не є суб’єктом законодавчої ініціативи. І ці гроші, якщо вони були б дійсно схвалені Верховною Радою, вони пішли б не до "Укрпошти", а до регулятора. Є дійсно у світі дві моделі фінансування регуляторів – чи з бюджету, чи коли учасники ринку складаються і оплачують оператора. Якщо ми виходимо з суми ринку десь 8 мільярдів гривень, то 0,02 – це 16 мільйонів гривень. Розуміємо, що 16 мільйонів гривень – це навіть не автівки, це не зробить "Укрпошту" багатшою. Або якщо це було б “Укрпошти”. До речі, так як “Укрпошта” офіційно має 50% ринку, то 8 із 16 сплачувала б “Укрпошта”. Тому річ у цьому законопроекті йшла про те, що створити однакові умови для всіх операторів. Я не буду вішатись за цього закону, я буду працювати, що він є, що його немає. Тому я сказав, що це не є якийсь для мене таким мегазавданням, щоб він був або не був. Уряд повинен вирішувати, є міністерство, є уряд. І уряд вирішить чи цей законопроект зараз потрібен чи ні.

Ну суто побутово, якщо ви зараз вийдете на вулицю і тут десь в центрі Києва попитаєте в людей, навіть біля приміщення "Укрпошти". От вам там, не знаю, потрібно бабусі передати ліки, мамі – шкарпетки, воїну щось тепле. За допомогою чого ви будете це робити? Повірте мені, я впевнена, що серед 10 людей, 8 це точно, скажуть, що вони це зроблять за допомогою тої системи, про яку ми говорили. Не хочу зараз їх зайвий раз рекламувати. Не за системою "Укрпошти".

– Ви, до речі, сказали вірні цифри. Дійсно "Укрпошта" сім років тому мала 68% долю ринку посилок, зараз – це 20%.

Я відчувала.

– Якраз вісім людей. Ліки, якщо вже говорити, ми не маємо права пересилати, тому що коли ви пересилаєте, потрібно витримувати температурний режим.

Це зараз умовно, ви можете зараз альтернативу нашим глядачам запропонувати оцій системі, яка, у принципі, є і не такою дешевою. Вона є швидкою, і вона є для всіх. Але чи може "Укрпошта" змагатися з цією системою?

– Може і обов’язково буде. І ми маємо певні переваги перед приватними операторами. Перш за все, ми по всій країні, а вони працюють не по всій країні. Це, до речі, стосується також банківського сектору. "Укрпошта" присутня у всіх куточках країни, і десь 30% населення має доступ лише до "Укрпошти". Більш ні в кого немає: ні в приватних поштових операторів, ні в банківської системи. По-друге, наші конкуренти працюють на ринку експрес-доставки. Тобто доставка там на наступний день, або день в день. І ви, як правильно сказали, вони мають певну... Це коштує певний рівень грошей. Що ми плануємо зробити? Це запропонувати для електронних магазинів, для людей три різні тарифи – наступного дня, два-три дні, сім днів. І дійсно, що три дні буде вдвічі дешевше. Там сім днів, я вважаю, що ми зробимо значно так дешево, що магазин буде сплачувати, а для людей це буде безкоштовно.

А ви можете зараз тарифи хоча б приблизно назвати, скільки це буде коштувати?

– Ми це враховували, наші тарифи взагалі можуть бути вчетверо дешевші, ніж у наших конкурентів. Це ненормально, тому що треба, щоб тарифи покривали собівартість. І ми зараз працюємо над тим, щоб їх узагальнити. І якщо стосується, наприклад, деяких тарифів, я прихильник того, що потрібно, щоб було просто. От людина зайшла, 15 секунд – зрозуміла всі тарифи. Ми маємо сьогодні 35 комбінацій тарифів марок. Ви бачили такі конверти, обліплені марками?

Так.

– Ми маємо тариф такий, щоб його використати, треба наклеїти сім марок, такі правила. Коли я показав прем’єр-міністру, він говорить: "Хто це придумав?" "Це не я, зараз будемо це якось змінювати". Навіщо друкувати гроші на марках? Тому що, коли тарифи змінюються, треба потім комбінацію… Давайте перестанемо друкувати гроші, це буде марки – тариф. Зрозуміло, це прості речі, це те, що ми зараз будемо робити: спрощувати тарифи, щоб це було зрозуміло, швидко. Це швидкість також поширює. І будемо якось їх робити так, щоб це було зручно.

Ви можете мені назвати дату, коли вчетверо дешевше буде відправити "Укрпоштою"?

– Воно зараз дешевше.

Зараз? Тобто, якщо ми зараз завершимо розмову, і я захочу бабусі відправити креми, я можу піти на…?

– Вчетверо дешевше, креми зможете, ліки – ні.

Слухайте, от перевіримо, о’кей?

– Якщо не доставлять, я особисто перевірю чому.

Вас критикують за величезну зарплату. Смілянський розказав про свою зарплату ще в липні 2016 року: "Фіксована ставка 333 тисячі 400 гривень на місяць" – це правда?

– Так.

Отака у вас зарплата.

– Це все в декларації є.

Так. Ще є бонусна система, яку розробляють. Тобто можливі, я розумію, ще додаткові грошові бонуси, за результатами місяця.

– Зараз ця система не існує, але вона повинна бути.

В інтерв’ю від липня минулого року, ви заявили: "Ця зарплата вдвічі менша, яку я заробляв на попередній роботі".

– В декларації можна все побачити.

Саме так. Ви знову мене туди, на декларацію.

– Знаєте, щоб це були не слова, а конкретні цифри.

До чого я це розказала нашим глядачам? Цікаво, взагалі, про зарплати в "Укрпошті". З офіційних вакансій з "Укрпошти" на rabota.ua, ми дослідили, випливає наступне: оператор поштового зв’язку в Києві, пропонують отримувати зарплату у 4 тисячі гривень, а поштар у Києві 4 тисячі гривень. Миколаїв, Рівне – 3 тисячі гривень – це станом на лютий 2017 року, тобто зараз буквально декілька днів тому дивилися. Знайшли інформацію за 10 жовтня 2016 року, що завідувач відділення і листоноші в селі, які працюють лише по кілька годин на день, мають відповідно 600-700 гривень на місяць. Ну це ми говоримо не про високу ланку, а про найнижчу, так би мовити ланку. Як ви збираєтеся заохочувати тих людей, нових, яких ви берете? І як ви пояснюєте тим, кого кажете: "Слухайте, панове, вам слід залишити "Укрпошту", тому що у нас нові правила гри"?

– Дійсно на це питання дуже просто відповісти. Якщо люди… Я розумію, що будуть інші правила гри. Я знаю точно хто кому, скільки коштувала кожна посада. Я не можу це тримати проти людей, тому що розумію, що всі грали за іншими правилами. Тому далі, якщо людина може прийняти нові правила, вона має право залишитися. Якщо вона не може прийняти нові правила – не може не красти – то вона залишає компанію.

А як ви це перевіряєте? Може вона прийняти нові правила чи ні?

– Знаєте, у нас настільки прозора економіка в компанії, що всі все знають. Зараз, коли спілкуєшся з постачальниками, вони мені говорять: "Так, тому стільки, тому стільки". Я говорю: "Перестаньте заносити". "Ні, він вимагає". "Добре, все, звільняємо". Тому все надто прозоро. Мене критикували за те, що набирав 40 людей з Служби безпеки. Дійсно, так і зробив, тому що треба, щоб ці злочини були викриті. Я не прокурор, я не збираюся їх там судити чи щось. Моє завдання зробити так, щоб їх не було в компанії. А надалі – це правоохоронні органи, які потрібно, щоб вони працювали так, як вони вважають потрібним. Що стосується заробітних плат, моя позиція, якщо коротко, дуже проста: за що ми боремося? Щоб не було багатих, або щоб не було бідних? Давайте визначимося. От я за те, щоб не було бідних. Але досвід України, досвід "Укрпошти" показує те, що умовно "дешеві" керівники коштували забагато "Укрпошті". Хтось придбав одну комп’ютерну програму за 90 мільйонів гривень, якої не існує. Хтось… У нас є стілець, стілець корупції, він на балансі коштує 500 тисяч доларів. Ви розумієте, але ж хтось за цим стояв? Якщо це порахувати все. Стрічку, наприклад, для поштарів ми закупили за 1 мільйон гривень, останнього року це було 2 мільйони гривень. І таке інше, я можу перераховувати багато позицій. Тому я говорю, що нові люди, які прийшли на нормальні, великі зарплати, вони вже окупили ці зарплати. "Укрпошта" цього року збільшить фонд зарплати на 800 мільйонів гривень. Щоб було порівнювати з чим, фонд зарплати становив 2,7 мільярди, цього року вперше це буде підвищено на 800 мільйонів.

Хто відчує це? Керівництво? Чи виробничі люди?

– У нас, до речі, керівництво – це 9% від кількості людей. У нас основне – це виробничий персонал: 36 тисяч листонош, 26 тисяч операторів, водії, сортувальники, тому…

Ну ви третій, здається, по кількості роботодавців?

– Третій роботодавець України, тому відчують всі. Чи відчують всі в однаковій мірі? Ні. І це зараз те, що ми робимо в компанії. Я хочу встановити систему мотивації, яка, по-перше, особисто для кожної людини. Як вона працювала? У нас, наприклад, були дирекції, які вже три роки не бачили бонусів. Чому? Тому що вони були, не мали прибутку. Але ж вони не мали прибутку, мали мінус 10, стали мінус два. Тобто люди покращили результати, але ж вони нічого не отримали. А були ті, які були 15, стало три, вони отримали, тому що ж вони прибуткові. Взагалі це така колективна відповідальність: або всі, або ніхто. І я багато зараз їжджу по країні, зустрічаюся з людьми, і говорю: "Дивіться, от маємо 100 гривень, будемо підвищувати ваш фонд зарплати. Як будемо ділити? Всім порівну чи хто працює більше?" Більшість відповідає: "Порівну". Я хочу один колектив. Але я ж наполягаю на тому, щоб я хочу, щоб це було особисто: хто більше працює, той більше получає.

Зараз наша заключна частина: це бліц-запитання. Дуже короткі запитання - короткі відповіді. Отже, пане Ігорю, перше запитання: як думаєте, хто найбільше проти вас на посаді голови "Укрпошти"?

– Я на це не звертаю увагу.

Колись користувалися "Новою поштою"?

– Користувався.

Що відправляли?

– Книжку для мого сина, вони затримали на один день.

Отак. Ви б повернулися на роботу до Росії, якби отримали більш вигідну пропозицію, ніж тут, в Україні?

– Ні.

А чому?

– А тому, що я мав більш вигідну пропозицію. Я вважаю, що робота – це робота, але потрібно, щоб країна, де ви працювали, треба, щоб вам було комфортно. І вам, і дітям. Я вважаю, що обсяг пропаганди, який є, він не дуже добре позначається на здоров’ї людей, бо я вважаю, що не можна так робити.

Тільки пропаганда чи ще якісь…?

– Пропаганда і стосунки, тому що це складає, я маю певну кількість друзів у Росії, я це не буду приховувати. І те, як їх мозок повертає пропаганда, це, на жаль, сумно.

Ви сумуєте за Сполученими Штатами, якщо вже про "сумно"?

– Ну я там часто буваю. Моя родина там мешкає, тому коли є вільний час, я завжди до них літаю.

Ну ви не як Войцех Бальчун, який там…. Проаналізували перельоти, ви бачили?

– Навіть не знаю як сказати – на жаль чи не на жаль.

Левову частку часу він проводить не в Україні, ну принаймні за кількістю…

– Ви знаєте, у мене є браслет, за яким моя дружина слідкує. В мене середній час сну був 2,5 години останнього тижня. У нас, на жаль, не вистачає часу. Тому, коли є можливість, я літаю, я працюю в літаку, це нормально, 9 годин без Інтернету, є час подумати. Але, на жаль, не можу це дозволити кожен тиждень, раз десь на три тижні літаю.

А ваша родина там, у США?

– Моя дружина працює, вона керівник одного з великих банків в Нью-Йорку. Ми так вирішили, діти ходять у школу. Якщо вона б приїхала в Україну, зайняла будь-яку посаду, вона ж не може працювати… Враховуючи її досвід. То це був би якийсь конфлікт інтересів, тому вирішили, що буде краще, якщо не буде будь-якого конфлікту інтересів. Враховуючи час, який я провожу на роботі, то краще знайти час і злітати на вихідні.

Чи можна передати бомбу "Укрпоштою"?

– Ні.

Ваш найулюбленіший політик, світовий?

– Клінтон.

Клінтон Гілларі?

– Ні, Білл.

Ви колись отримували хабар?

– Пропозицію.

Пропозицію хабара, на посаді "Укрпошти"?

– Так, і до цього також. Тому що я працював не тільки в консалтингу. Я був Головою ради директорів трьох банків і проблемних банків. І тому розраховували про питання проблемних кредитів, тому…

Чому про вас так багато негативної інформації в Інтернеті?

– Ну я мав певну кількість друзів з грошима, а ви знаєте, це зараз не так великі кошти, щоб там стаття 200 доларів, якась особиста сторінка є проти мене. Там 5 тисяч доларів на місяць коштує. Ну нормально, люди бавляться, що можу зробити?

Ваша асоціація зі словосполученням "Владімір Путін"?

– Одним словом?

Можете двома.

– Складний політик.

Отак. Найтолерантніша асоціація. яку ми колись, мабуть, чули.

– Я на посаді, коли знаєте, кожне слово, яке…

Ви контролюєте?

– Я повинен контролювати, тому що хочу я того чи ні, багато наших громадян мешкають у Росії, багато наших громадян пересилають посилки. І це є єдиний стосунок для багатьох наших клієнтів. Я не хочу нанести якоїсь шкоди для того, щоб мої особисті якісь…

Так, я зрозуміла. Оцінка ваша особиста. Головна проблема українців, як думаєте? В чому головна проблема?

– В популізмі.

Який найцінніший подарунок ви коли-небудь отримували?

– У грошах?

Ні, найцінніший, я не знаю, що для вас цінно.

– Ви знаєте, найцінніше, це коли мої діти щось мені дарують, коли вони роблять самі це.

Де ви б хотіли жити в майбутньому? Ну скажімо, за 10 років?

– Десь біля моря.

Часто замовляєте речі на "Аліекспрес"?

– Ви знаєте, один раз замовив, щоб протестувати. Користуюся "Амазоном" частіше.

Як всі американці, зрештою. Чи правда, що ви одночасно є громадянином США та України?

– Так.

Чому поштовиків змушують продавати продукти?

– Це додатковий дохід для поштовиків, тому що якщо ми маємо два листа на день, це можливість їм заробляти додаткові гроші.

А коли "Укрпошта" досягне рівня обслуговування своїх конкурентів? Ми сьогодні про них, до речі, говорили. Ви можете дату назвати?

– Протягом трьох років ми дійдемо до цього.

На що вам ніколи не шкода витрачати гроші?

– Мандрівки.

Ваша найбільша слабкість?

– Морозиво.

Та ну? Останній фільм, який вам сподобався?

– "WagtheDog".

Яке було перше розчарування на посаді голови "Укрпошти"? Якщо таке було?

– Стан інфраструктури, я не знав, що все так погано.

Чому про вас говорять, що ви людина Ахметова?

– Тому що я працював у банку ПУМБ і відповідав за злиття ПУМБ з "Донгорбанком".

Найцінніше, що є в українців?

– Доброта.

Коли ви востаннє плакали?

– Два чи три роки тому.

Що робить вас щасливим? Таке легке останнє запитання.

– Родина та результати роботи.

Ну я дуже сподіваюся, що ви будете щасливим перманентно на цій посаді. Результати будуть нас втішати.

Яніна Соколова, "5 канал"

Попередній матеріал
Фронтмен гурту "СКАЙ" про поїздки в зону АТО, допомогу бійцям та ставлення до концертів укранських артистів в РФ
Наступний матеріал
Богдан Бенюк про депутатську діяльність, мовний режим та висловлювання Путіна
Теги: