5 канал

Андрій Коболєв: "Газпром" повинен конкурувати з Європою за право постачати газ Україні

Голова правління НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв в ефірі "5 каналу" розповів про успішну сплату кредиту ЄБРР, старт роботи ринку газу, та як змусити "Газпром" знизити ціну і виграти суд на на $50 млрд

РИНОК ГАЗУ ПОСТУПОВО ПОЧИНАЄ ПРАЦЮВАТИ. НЕ ВСЕ ІДЕАЛЬНО, АЛЕ ЗДАТНІСТЬ ГАЗОВИХ КОМПАНІЙ ОТРИМУВАТИ КОШТИ З РИНКУ І ВИКОНУВАТИ СВОЇ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ Є ОДНІЄЮ З ОЗНАК, ЩО РЕФОРМА ПОСТУПОВО ВСТУПАЄ В ДІЮ.

– Почнемо з оптимістичної інформації. Ми звикли до того, що Україна постійно бере позики. Але виявляється, вона їх і повертає теж, зокрема в особі НАК "Нафтогаз". 16 травня НАК "Нафтогаз" виплатив повністю борг і відсотки за боргом Європейському банку реконструкції та розвитку. Така от доленосна подія як відбулася? Тобто, що дозволило їй відбутися?

– Насправді цей кредит є знаковим для "Нафтогазу". Вперше "Нафтогаз" зміг спрацювати з європейським банком і зробити це вчасно, ефективно і з виконанням усіх вимог цього кредиту. Кредит ми брали для наповнення газових сховищ. Газ було реалізовано споживачам, гроші за газ було отримано. І ці гроші були повернуті банку в повному обсязі і вчасно. Ми сподіваємося, що цього літа ми зможемо повторити цю ж процедуру – взяти гроші, придбати газ влітку, і взимку та восени його продавати нашим споживачам, повертаючи гроші банку.

– Але, все ж таки, що дозволило цій події відбутися? Тобто ми, знову ж таки, звикли до того, що постійно нам щось заважає повертати борги, тому що в нас ситуація надто вже нестабільна. Що такого сталося цього разу, що все ж таки борг вдалося повернути, ще й вчасно, ще й з перспективою на подальші кредити теж?

– Я думаю, чітке дотримання плану дій, який був узгоджений між банком і "Нафтогазом", правильний розрахунок, правильна структура. А також реформа ринку газу, яка відбувається. Ринок газу поступово починає працювати. Не все ідеально, ми це розуміємо. Але, тим не менш, здатність газових компаній отримувати кошти з ринку і виконувати свої зобов’язання є однією з ознак, що реформа поступово вступає в дію. Також треба розуміти, що сам кредит став можливим завдяки реформі. Кредит є дуже дешевим. Таких коштів ми не можемо отримати з такою вартістю більше ніде. І тому головною умовою цього кредиту якраз було впровадження в "Нафтогазі" певних змін – це в першу чергу прозорість, фінансова звітність, нові стандарти боротьби з корупцією. І, звичайно, реформа ринку газу як такого.

ЯКЩО ЦІНА РОСІЙСЬКОГО ГАЗУ БУДЕ НИЖЧОЮ, НІЖ ТА ЦІНА, ЯКУ НАМ ПРОПОНУЮТЬ З ЄВРОПЕЙСЬКОГО НАПРЯМКУ, ТО З ТОЧКИ ЗОРУ МІНІМІЗАЦІЇ ВИТРАТ СПОЖИВАЧІВ, ПРОСТО РАЦІОНАЛЬНОГО СЕНСУ, БУДЕ ПРАВИЛЬНО КУПУВАТИ ЦЕЙ ГАЗ ЗІ СХІДНОГО НАПРЯМКУ

– Ще одна сума фігурує тепер в контексті "Нафтогазу", а саме 50 мільйонів кредиту, доларових гарантій, на закупівлю газу цього разу вже від Світового банку. І тут навздогін до цієї інформації з’являється заява від прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана про те, що ці кошти, коли вони надійдуть, можуть бути використані в тому числі на закупівлю російського газу. У нас одним із таких беззаперечних досягнень за останній час було саме те, що ми, виявляється, можемо жити без російського газу. Наскільки серйозно і активно розглядається варіант використання цих коштів саме на закупівлю російського газу? Чим він продиктований?

– Мова йде не про 50 мільйонів, а про 500 мільйонів доларів. Над цим кредитом ми працюємо вже більше року. Зі Світовим банком процеси просуваються повільніше і важче, але ми сподіваємося, що в цьому році ця трансакція може мати місце. Ідея по збалансуванню імпорту газу з різних напрямків прийшла від "Нафтогазу". Це ми пропонували уряду у випадку, якщо "Газпром" згодиться внести тимчасові зміни до існуючого контракту, який є невигідним і неринковим, з метою приведення ціни до рівня, який хоч якось наближений до ринкового. У цьому конкретному випадку, якщо ціна буде нижчою, ніж та ціна, яку нам пропонують з європейського напрямку, то з точки зору мінімізації витрат споживачів, просто раціонального сенсу, буде правильно купувати цей газ зі східного напрямку. Хотів би відразу попередити звинувачення у зраді – як це у нас прийнято казати. Сам факт того, що "Газпром" розглядає можливість модифікації контракту для того, щоб зробити газ економічно доцільним для України, якраз і є продовженням тієї політики диверсифікації, яку ми вели останні два роки. Якби не було диверсифікації, цієї розмови зараз не було б. І той факт, що ця розмова ведеться, це і є наступним кроком. З точки зору кінцевого споживача, ми, як імпортер, зобов’язані забезпечувати не тільки стабільність газопостачання, а й спробувати робити за ринковими цінами. Цінами, які максимально відповідають ринку. Якщо приходить якась компанія і пропонує меншу ціну, щонайменше цю пропозицію треба розглянути. І ми як "Нафтогаз" будемо пропонувати, якщо така ціна буде запропонована, купувати газ так само і у "Газпрому".

– Тобто таким чином ми, так би мовити, примушуємо "Газпром" до конкурентних умов, наскільки я розумію.

– Абсолютно правильно.

– А як вони, наскільки готові, як діалог зараз відбувається?

– Діалог зараз ведеться з цього приводу, він у процесі. "Нафтогаз" планує відновити імпорт газу в третьому кварталі, тобто в нас є ще місяць для цього, ми розпочали його заздалегідь. Сподіваємося, що він буде успішним.

"ГАЗПРОМ". ПОВИНЕН КОНКУРУВАТИ З ЄВРОПЕЙЦЯМИ В ЦІНІ ГАЗУ, ЯКУ ВОНИ МОЖУТЬ ЗАПРОПОНУВАТИ УКРАЇНІ. ЯКЩО ВОНИ ЦЮ КОНКУРЕНЦІЮ ЧЕСНО ВИГРАЮТЬ, ВІДПОВІДНО ТРЕБА У НИХ КУПЛЯТИ

– Ціна?

– Ціну поки що ми не розголошуємо, але, знову таки, в цьому є вся перевага ринку. Коли є ринок, коли є конкуренція, вам непотрібно десь вночі, на перемовинах у тиші одного кабінету визначати якусь цифру Ікс, а потім пояснювати, чому є Ікс. Є прозорий процес. Наприклад, як купувався газ за гроші ЄБРР? Був тендер, тендер було оголошено заздалегідь. Приблизно 11 компаній пройшли кваліфікацію, потім на кожен певний лот ми говорили: "Ми купуємо, наприклад, мільярд кубометрів газу". Компанії приходили і давали свої пропозиції: обсяг, ціна, які вони готові були зробити. Та компанія, яка дала найменшу пропозицію, та й виграла тендер. Там було їх кілька, це все відомі європейські назви. Відповідно такий самий процес буде й зараз, але ми б хотіли, щоб у цьому процесі приймав участь і "Газпром". Тобто вони повинні конкурувати з європейцями в ціні газу, яку вони можуть запропонувати Україні. Але якщо вони цю конкуренцію чесно виграють, відповідно треба у них купляти.

– Це будуть незвичні для них умови, прямо скажемо.

– Світ змінюється, що робити?

– Якщо говорити про тендери, то минулий рік виглядав наступним чином: 11 компаній справді були допущені, пройшли кваліфікацію, 5 компаній таки були укладені контракти. Якщо говорити про цей рік, то до 10 червня мають якимось чином пройти кваліфікацію компанії, які зацікавлені. Зацікавленість – це те, що цікавить, це те, що важливо на даний момент. Чи більше стало західних компаній, які готові співпрацювати з нами в цьому напрямку? І які ваші очікування цього року?

– Ми очікуємо, що коло компаній, які пройдуть кваліфікацію, збільшиться. Я думаю, що їх число досягне приблизно п’ятнадцяти. І я очікую, що конкуренція цього року буде більшою. Вона буде більшою в тому числі через той факт, що ми довели, що ми якісний контрагент. Ми працюємо за правилами, ми вчасно розраховуємося, ми виконуємо взяті на себе зобов’язання. Тобто "Нафтогаз" з проблемного контрагента поступово перетворюється на контрагента, з яким хочуть працювати всі відомі назви – це ENGIE (в минулому Газ де Франс), це італійська ЕNI, це польський PGNiG, це німецький RWE та інші компанії. Тому ми очікуємо, що цей тендер, конкуренція на ньому буде більшою, ніж на попередньому тендері.

– Вже після 10 червня ми зможемо побачити у відкритому доступі всі компанії, які зацікавлені? Чи ще якісь процедури далі?

– Після проходження кваліфікації через певний час, коли ми з банком – тому що цей процес контролює банк у тому числі – підтвердимо, що все було зроблено коректно, ці компанії, їх імена будуть зроблені публічними. І потім кожен конкурс буде проходити публічно. Більш того, результат кожного конкурсу, тобто та цінова пропозиція, яка перемогла, без назви компанії, він також стає публічним.

– Цінова пропозиція діє на рік, на квартал? Як?

– Вона діє на період постачання газу. Ми плануємо, що саме за кошти ЄБРР ми будемо вибирати газ у третьому кварталі цього року.

МИ ОЦІНЮЄМО ЗАГАЛЬНУ ВАРТІСТЬ ОБОХ ПРОЦЕСІВ У СТОКГОЛЬМСЬКОМУ АРБІТРАЖІ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ СТОРОНИ, ТОБТО ПОТЕНЦІЙНИЙ ЗИСК, ЯКИЙ МИ МОЖЕМО ОТРИМАТИ, ПРИБЛИЗНО 50 МІЛЬЯРДІВ ДОЛАРІВ

– НАК "Нафтогаз" не буде платити "Газпрому" за газ, який постачається ними на окуповану частину території України. Ну вони собі вирішили туди постачати, ми ніяк не можемо це проконтролювати. Резонна відповідь від "Нафтогазу". Тим не менше, "Газпром" претендує на 670 мільйонів доларів і заявляє про це. Що далі?

– Я думаю, що ця вимога буде додана до загальних вимог "Газпрому" у Стокгольмському арбітражі. Я думаю, саме він поставить остаточну крапку, хто кому, скільки і за що винен. Там широке коло питань. Для такого простого розуміння назву одну цифру: ми оцінюємо загальну вартість обох процесів для української сторони, тобто потенційний зиск, який ми можемо отримати, приблизно 50 мільярдів доларів. Це контракт як на придбання газу, так і контракт на транзит газу. Тому це для нас питання стратегічне, ми сподіваємося, що вже у кінці цього року або на початку наступного року ми зможемо привезти в Україну остаточне рішення по обох процесах.

– Обидва процеси між собою якось корелюються? Чи це два окремі позови, які ніяк не пов’язані, а відповідно кожен там може йти по своїй схемі?

– "Газпром" пропонував Арбітражу об’єднати позови. Наша юридична позиція була в тому, що ми були проти, оскільки ми вважаємо, що незалежні окремі процеси прискорюють сам процес, по-перше. А, по-друге, підвищують вірогідність успішного завершення для нас. Арбітраж у цьому випадку став на сторону "Нафтогазу" і відмовився об’єднувати ці позови, вони розглядаються окремо.

– Інформація, яка з’являється навколо Стокгольмського арбітражу, потребує фахового пояснення. От зокрема з’явилося те, що Арбітраж у Стокгольмі якимось чином переніс вирішення рішення щодо контракту між "Газпромом" і "Нафтогазом". Наскільки це відповідає дійсності? Наскільки ця інформація коректна? І що насправді?

– Наскільки мені відома остання інформація від Арбітражу – а тут я можу коментувати тільки ті рішення, які виносять арбітри, а це три незалежні людини, які складають так званий трибунал – є остаточний графік. Він є незмінним, слухання будуть восени, рішення – кінець цього, початок наступного року. Нам було повідомлено, що цей графік змінюватись більше не може.

ТУТ НЕ ПИТАННЯ ТОГО, ЩО ПОДОБАЄТЬСЯ НАМ, ЧИ ПИТАННЯ ТОГО, ЩО ПОДОБАЄТЬСЯ "ГАЗПРОМУ" – Є ПЕВНІ СТАНДАРТИ І ПРАВИЛА, І ЇХ ПОТРІБНО ВИКОНУВАТИ. ЦЕ САМЕ ТЕ, ЩО МИ ДОВОДИМО В СУДІ

– Наскільки ви впевнені в тому, що Україна відстоїть свої позиції в Арбітражі?

– Це незалежний Арбітраж, незалежні люди, тому я тут можу тільки висловлювати свої сподівання.

– Наскільки у нас сильна позиція? Поставлю питання так.

– Я вважаю, що наша позиція є дуже сильною. І ця оцінка є екстраполяцією аналізу інших справ проти "Газпрому" інших європейських компаній. Якщо подивитись на статистику, для "Газпрому" вона нищівна. Майже в усіх випадках, якщо не в усіх, це були програші по основних позиціях, які вимагає від нас "Газпром", наприклад, Take-or-Pay. Тому що ми хочемо довести, що принцип Take-or-Pay або "Бери або плати", тому що контракт підписаний пані Тимошенко, містить неринкову, дуже жорстку умову, яка говорить, що взяли чи не взяли ви газ – ви зобов’язані оплатити, тим більше з штрафом. Ми якраз її оскаржуємо. І ми сподіваємося, що саме в цьому "Газпром" програє. Що стосується наших вимог по модифікації і ціни, і транзитного тарифу, ми також вважаємо, що в нас є хороший потенціал для того, щоб досягнути певного успіху.

– Щодо транзиту то, до речі, теж є заява, яку я вас попрошу роз’яснити. Вона належить заступнику голови правління "Газпрому" Олександру Мєдвєдєву. Він каже про те, що нібито є новий позов у Стокгольмський арбітраж, який стосується одностороннього підвищення Україною ціни на транзит. Чи справді такий новий позов існує? І які його перспективи, якщо він є?

– Ми вивчали цю заяву, наскільки ми розуміємо пана Мєдвєдєва, дещо некоректно інтерпретують журналісти. Нового позову немає, є старий позов "Нафтогазу" проти "Газпрому", який розглядає Стокгольм. Нам про будь-які позови від "Газпрому" невідомо, і ми не бачимо в них потреби. Тому що вже є справа, яка розглядається і скоро повинна бути завершена.

Наскільки наші позиції сильні в питанні підвищення ціни на транзит?

– Я думаю, що позиції сильні через ту просту причину, що українська сторона, – а в першу чергу, це як закон природного газу, так і регулювання, і рішення регулятора, – це впровадження європейських зобов’язань і стандартів, які Україна як держава взяла на себе як член Енергетичного співтовариства. Тому тут немає нічого дивного, нічого екстраординарного, що ми в "Нафтогазі", захищаючи свої інтереси, хочемо в повному обсязі виконувати вимоги європейського законодавства. І тому тут не питання того, що подобається нам, чи питання того, що подобається "Газпрому" – є певні стандарти і правила, і їх потрібно виконувати. Це саме те, що ми доводимо в суді.

МИ ВИТРАЧАЄМО НА ЦЕНТРАЛЬНЕ ОПАЛЕННЯ ВЕЛИКУ КІЛЬКІСТЬ ГАЗУ – БІЛЬШЕ 6 МІЛЬЯРДІВ КУБІЧНИХ МЕТРІВ ГАЗУ НА РІК. ЦЕ ДУЖЕ НЕЕФЕКТИВНО

– Ми говоримо про наші внутрішні проблеми, зокрема стосунки "Нафтогазу" з підприємствами, які забезпечують нас теплом, теплокомуненерго. НАК "Нафтогаз" закликав виробників теплової енергії відкрити в публічний доступ інформацію про свої доходи і витрати. І власне зумовлено це тим, що незрозуміло звідки беруться борги у деяких теплових підприємств. І на що вони витрачають кошти, якщо аварій стає дедалі більше в тепломережах, що загрожує нам просто холодною зимою. Ми можемо замерзнути не через відсутність газу, а просто через елементарну зношеність теплосистем. Отже, ви пропонуєте для початку показати, куди витрачалися гроші і чому не виплачуються борги. Які ваші очікування? Вас почують і покажуть витрати і доходи? Якщо ні - то що?

– "Нафтогаз" ініціював роботу в робочій групі із залученням як профільних міністерств, так і підприємств теплової генерації. З метою, щоб знайти вирішення дуже старої проблеми. Ми всі бачимо шалену заборгованість сегменту теплокомуненерго перед "Нафтогазом", яка десь у 2010 році списувалась, реструктурувалась. За період до 2014 року вони встигли накопичити боргів приблизно 20 млрд грн. Це дуже велика цифра. І оскільки в нас є норма закону, а закон у нас діє, наскільки ми розуміємо, що всі тарифи теплових компаній повинні забезпечувати повне відшкодування їх витрат, а цього відшкодування витрат не відбувається, то в нас виникає тоді природне питання. Російською мовою якийсь класик казав: "А где деньги, Зин?" От ми хочемо запитати "А где деньги, Зин?", і це не спроба когось у чомусь звинуватити. Це спроба ідентифікувати проблему, пояснити суспільству і самим собі, як її можна вирішити? Розробити план такого вирішення і спробувати щось зробити. Тому що зараз де-факто теплові компанії існують за рахунок коштів НАК "Нафтогаз України". Це ненормально в будь-якій країні. Більш того, проблема у відносинах "Нафтогазу" з тепловиками, що якщо є промисловий споживач, "Нафтогаз" його може просто відключити за нерозрахунки і чекати, коли вони повернуть нам гроші. Як це було зроблено з рядом великих промислових компаній. З тепловою компанією так зробити ми не можемо, тому що ми розуміємо, що за нею знаходяться люди – ми з вами. Якщо ми це зробимо, отримаємо другий Алчевськ. Тому фактично ці компанії є посередниками між "Нафтогазом" і населенням, які є кінцевим отримувачем послуги теплозабезпечення. Але цей посередник, який: а) не розраховується, і б) постійно створює велику кількість проблем. Тому наша пропозиція подивитись на це відкрито, зрозуміти, в чому проблема. Якщо потрібні інвестиції, ми знаємо, що і Світовий банк, і ЄБРР приходять до нас і кажуть: "Шановні, покажіть нам теплові компанії, яким можна давати гроші на модернізацію. І ми будемо давати ці кошти". Ми витрачаємо на центральне опалення велику кількість газу. Це більше 6 мільярдів кубічних метрів газу на рік. Це дуже неефективно. Тому, якщо ми хочемо навести там лад, треба це робити максимально швидко. І не робити це, як завжди: влітку про це ніхто не говорить, доходимо до осені, восени в нас немає іншого виходу, як включити газ, інакше буде катастрофа. І ми знову переносимо проблему на наступну весну. На нашу думку, це є неприйнятно, і знову ж таки, ми нікого не хочемо звинувачувати. Хоча певні речі, які відбуваються навколо цих підприємств, також у нас викликають подив. Деякі з них, наприклад, спеціально не надають всі свої реальні витрати регулятору для затвердження, тому що вони не хочуть розчаровувати мера міста, де вони знаходяться, зміною тарифу. Хто за це платить у результаті? Або держава – це різниця в тарифі, або "Нафтогаз". У цьому році державний бюджет не передбачає компенсації цим компаніям. І цей рік для них буде дуже важким, тому хотіли б заздалегідь цю проблему вирішувати.

КИЇВ МАЄ ОДНУ З НАЙГІРШИХ СИТУАЦІЙ В УКРАЇНІ ПО ОСНАЩЕННЮ ТЕПЛОВИМИ ЛІЧИЛЬНИКАМИ

– Поки що ви розраховуєте, ну скажімо так, на добру волю теплокомуненерго, які цю інформацію нададуть. А якщо не нададуть?

– Ми завжди після доброї волі застосовуємо інші заходи. Проект закону готується, інформація про це відома уряду. Я думаю, що будуть відповідні рішення, направлені на роз’яснення ситуації та на певні висновки. Почнемо з доброї волі, можливо, це спрацює.

– Хто серед найбільших боржників? Регіонально, або по компаніях?

– Традиційно це місто Київ, це місто Харків, це Кривий Ріг, це... з поганої сторони. Є і позитивні приклади. Є міста, є теплові компанії, де борги мінімальні, бо близькі до нульових. Наприклад, з великих тепловиків ми завжди позитивно виділяємо Львів. Там найбільший лад, там найякісніші процеси, і там багато чого було зроблено. Київ, наприклад, у питанні оснащення будинків тепловими лічильниками пасе задніх. Столиця України має одну з найгірших ситуацій в Україні по оснащенню тепловими лічильниками. Ми про цю проблему говорили рік тому, ми говоримо про неї зараз. Ми знаємо, що регулятор працює над цим, але ми хотіли б закликати київську владу в тому числі подивитись на питання лічильників – це важливо, це рахунки кінцевих споживачів, це контроль за витратами, це контроль за реальним обсягом наданих послуг.

МИ РОЗУМІЄМО, ЩО ЧАСТИНА ПРОБЛЕМ У ТЕПЛОВИХ КОМПАНІЯХ ЗГЕНЕРОВАНА НЕ НИМИ. ТОМУ КОЛИ МИ КАЖЕМО, ЩО НЕ ЗВИНУВАЧУЄМО, А ЗАПРОШУЄМО ДО ЦИВІЛІЗОВАНОЇ ДИСКУСІЇ, МИ ЗНАЄМО, ЩО ТАМ З’ЯВЛЯТЬСЯ І ІНШІ ЧИННИКИ ЦИХ ПРОБЛЕМ

– "Київенерго", у свою чергу, каже, по-перше, обурюється через арешт рахунків. Тому що арештовані рахунки були за суму штрафу, за суму, яка є частиною боргу 372 мільйони. Насправді борг складає півтора мільярди, а 1,2 це зараз в судах розглядається, ще невідомо скільки буде розглядатися. Обурюються, що арештовані рахунки, і в свою чергу каже, що держава і бюджет міста “теж нам винні”. Що робити в таких випадках? Якщо борги, так би мовити, переадресовуються.

– По-перше, я хотів би прояснити ситуацію. Останнім часом мені часто телефонують різні люди з питанням: чому ми арештовуємо, що можна змінити? У нас це побудовано автоматизованим процесом. Будь-який боржник, який не повертає гроші, передається у відділ юридичного забезпечення, там починається позовний процес, він передається до суду. Це автоматичний процес, я на нього не впливаю, і жоден менеджер "Нафтогазу" ніколи не зможе відкликати цей процес, тому що він працює автоматично. Якщо ми будемо його відкликати, то ми будемо наносити збитки компанії, державі, чого ніхто робити не буде – це по-перше. По-друге, що стосується проблем взаємної заборгованості. Є проблема з непроведенням через відсутність, поки що, примірного договору – ми сподіваємося, що він скоро буде випущений Кабінетом міністрів – певної частини пільг та субсидій. Ми розуміємо, що частина проблем, яка є в теплових компаніях, згенерована не ними. Тому коли ми кажемо, що ми не звинувачуємо, а запрошуємо до цивілізованої дискусії, ми знаємо, що там з’являться і інші чинники цих проблем. На жаль, ці проблеми не знаходяться під нашим впливом. Те, що держава володіє "Нафтогазом", ні в якій мірі не означає, що "Нафтогаз" як компанія, власником якої є держава, має право прощати комусь щось. Такої функції в "Нафтогазі" не існує. Є закон, ми працюємо за законом. Тому, говорячи про ці кошти і про їх збір, ми б хотіли зробити механізм, який дозволить врегулювати всі взаємні вимоги. Тобто вимоги бюджету перед компаніями чи навпаки – цих компаній до бюджету. Назву цих компаній і бюджету до нас зробити, можливо, взаємні розрахунки чи заліки.

– Це вже справа народних депутатів, правильно?

– Я думаю, що розробка цього механізму – це все-таки справа нас та міністерств, а от затвердження закону, який дозволить це зробити – це вже Верховна Рада.

Яна Конотоп, "5 канал".

Попередній матеріал
Міністр інфраструктури: Чи покращить стан українських доріг децентралізація "Укравтодору"
Наступний матеріал
У турецькому порту знайшли двох мертвих українських моряків

Порошенко: Країна-агресор сьогодні стукає до нас у двері – і пропонує купити трохи газу

У "Нафтогазі" повідомили хто очолив наглядову раду енергохолдингу

Україна на субсидії громадянам витратить утричі менше, ніж на покриття дефіциту "Нафтогазу" – депутат

У МЕРТ і "Нафтогазі" пояснили, як формуються нові ціни на газ і чому вони кращі за старі

Інтерв’ю з головою "Нафтогазу": Коболєв розповів, скільки Україна розраховує відсудити у РФ за завдані збитки

"Нафтогаз" подав позов проти РФ щодо компенсації активів, втрачених внаслідок анексії Криму – Коболєв