Щонайменше десять років знадобиться, щоб побачити результати від угоди про копалини. Про це пишуть західні експерти у матеріалі Financial Times. Кажуть: багато перепон спричинила війна. В українському парламенті також зазначають: треба багато років, щоб зрівнятися із внесками США до Фонду. Водночас парламентарі вже почали змінювати бюджетний кодекс. Цього потребувала укладена зі США угода. Докладніше наша Марія Дрозд розповіла.
Інвестиційного фонду ще немає, як і грошей. Але чим і як ми його наповнюватимемо – треба вирішувати вже зараз. У четвер Рада ратифікувала угоду про надра. Щоб її реалізувати, треба змінити бюджетний кодекс. Довго не чекали, наступного ж засідання нардепи представили законопроєкти.
"Цей проєкт змін є імплементаційною частиною угоди, яка була ратифікована на попередньому тижні. Даний кодекс не вводить жодних нових умов, яких немає в цьому кодексі", – зазначив перший заступник міністра фінансів України Денис Улютін.
Також член комітету ВРУ з питань бюджету, "Слуга народу" Максим Заремський сказав:
"Отримані кошти надходитимуть до Інвестиційного фонду з метою їх подальшого реінвестування в економіку України".
Як і йшлося в угоді, Україна та США наповнюватимуть фонд порівну. 50% від рентної плати, продажу ліцензій, а також державного видобудку зараховуватимуть до спеціального фонду державного бюджету. А звідти, за розпорядженням уряду, гроші переказуватимуть до Фонду відбудови як український внесок. Інші ж 50% зараховуватимуться безпосередньо до державної скарбниці та місцевих бюджетів.
"Першим джерелом поповнення фонду будуть ось ці внески з українського боку від майбутніх ліцензій, ренти і видобутку. Друга частина – це будуть кошти від американських платників податків та інших джерел, зокрема, приватних інвесторів", – пояснив член комітету ВРУ з питань бюджету Іван Крулько, партія "Батьківщина".
Причому наголошують, що прибуток від старих ліцензій не чіпатимуть, забиратимуть винятково частину з нових спецдозволів. Дещо інше бачення розподілу коштів в опозиції. "Європейська солідарність" запропонувала альтернативний законопроєкт. Він майже повністю дублює урядовий, але пропонує частину від рентних платежів спрямовувати на оборону країни.
"Якщо ви говорите, що з одного боку очікуєте величезні надходження саме по цих платежах, то давайте дамо можливість, щоб інша половина 50% ішла виключно на забезпезпечення Збройних сил", – наголосила членкиня комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна.
Профільний комітет, а також Міністерство фінансів таку пропозицію не підтримують. Мовляв, оборонка поки не потребує додаткового перерозподілу коштів. Зрештою 286 нардепів віддали свої голоси. У першому читанні проголосували за урядовий документ. До другого читання його мають доопрацювати. І хоча, згідно з домовленістю, ми не маємо боргів перед США, у майбутньому ризикуємо їх назбирати, якщо згодом умови не зміняться. Внески до фонду від обох країн мають бути однакові. США це може робити зброєю, а Україна рентою і ліцензіями, яких поки немає. Спроможності України в цифрах пояснила голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа. За її словами, якби Угоду підписали п'ять років тому, то ми б внесли до фонду близько трьох мільярдів гривень.
"Тільки допомога по F-16 вартує США приблизно 350 млн доларів. Ми за п'ять років у найкращому випадку зможемо туди вкласти близько 70 млн долларів. Відповідно, допомогу по F-16, яка дуже мала в загальному обсязі, ми будемо віддавати приблизно 25 років", – наголосив член комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.
Член Комітету ВРУ з питань бюджету Іван Крулько додав:
"На першому етапі, будемо чесними, цей фонд, якщо він і буде щось інвестувати в Україну, то це буде виключно за кошти Сполучених Штатів, бо Україна на цьому етапі нічого в цей фонд сплачувати не буде, адже ми ще поки що не продали жодних ліцензій і не маємо рентних платежів".
Не зовсім обнадійливі, але реальні перспективи співпраці розкрило видання Financial Times. Відчутними будуть результати не менш ніж через десять років. Лишень на відкриття і розроблення родовищ потрібне десятиліття, зазначають експерти. Вони побоюються, що найперспективніші родовища можуть бути вже вичерпані. Крім того, великою перепоною є війна: зруйнована інфраструктура, брак кадрів та геологічних даних. Однак, попри це, угоду зі США західні експерти вважають не просто позитивною, а життєво важливою для залучення інвестицій в Україну.
Марія Дрозд, Олексій Тищенко, "5 канал"
Читайте також: Рада ратифікувала угоду зі США про корисні копалини
Дивіться також:
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською
