ukr.media

Наслідки обмеження пропускної спроможності залізничного перегону Комиш-Зоря – Волноваха

    Ситуацію, яка склалася через нестачу сировини на маріупольських меткомбінатах, прокоментували генеральні директори ММК імені Ілліча та "Азовсталі" Юрій Зінченко й Енвер Цкітішвілі в ході виїзного засідання в Маріуполі Комітету Верховної Ради з питань транспорту

    За словами Зінченка, через гостру нестачу сировини на маріупольських меткомбінатах 4 з 8 доменних печей переведені на тихий хід. Існуюча пропускна здатність перегону Комиш-Зоря –Волноваха не дозволяє забезпечити повне завантаження доменного виробництва коксом і залізорудною сировиною,  повідомляє thepolitics.info.

    "Якщо тільки у мене буде працювати чотири доменні печі, а у нас сьогодні є замовлення, то це додатково дасть 1,5 млн тонн чавуну. Тільки по одному заводу. Це все піде на продаж, тому що сьогодні ми чавун продаємо в Америку. Це означає, що підуть податки в бюджет України. Отримаємо мінімум півмільярда доларів додатково валютних надходжень", – сказав Зінченко.

    Генеральний директор комбінату "Азовсталь" Енвер Цкітішвілі зазначив, що після розширення пропускної здатності перегону, комбінат зможе збільшити виробництво чавуну також на 1,5 млн тонн, відповідно зростуть і податкові відрахування в український бюджет. За словами керівників підприємств, щоб розширити пропускну здатність залізничного вузла із сьогоднішніх 13 до 30 потягів на добу, "Укрзалізниці" необхідно всього 200-250 млн грн.

    "Інвестиційний бюджет "Укрзалізниці" на 2016 рік – 11 мільярдів. Я думаю, що 250 мільйонів можна знайти, щоб вузол розширити", – вважає Зінченко.

    Підвищення з 1 лютого 2015 залізничних тарифів на вантажні перевезення на 30% принесло "Укрзалізниці" від 8 до 10 млрд грн додаткового прибутку. За словами нардепа Володимира Гусака, транспортний комітет ВР очікує, що виручені кошти будуть спрямовані на модернізацію інфраструктури і рухомого складу.

    "Нам говорили, що ці кошти підуть на інвестиції. І буде вирішена проблема Камиш-Зорі. Пройшов рік, УЗ за рахунок цього підвищення отримала 8 млрд гривень, але проблема не вирішена. Я хочу всім пояснити, вантажні перевезення – суперрентабельні. За їх рахунок дотуються пасажирські перевезення. Я вже рік не можу добитися від залізниці пояснення, куди пішли ті 8 млрд гривень? Вирішення цієї проблеми дасть Україні 1,5 млн тонн металопродукції. Це, в першу чергу, економічне зростання", – сказав народний депутат.

    Генеральний директор "Метінвест-Шиппінг" Ірина Лямцева додала, що для доставки сировини, комбінати змушені використовувати каботажні перевезення, що робить дорожчим вартість виробництва чавуну.

    "При сьогоднішньому завантаженні перегону і каботажних перевезеннях наші меткомбінати завантажені тільки на 80%. За два роки війни меткомбінати не одну добу не пропрацювали з повним завантаженням. У підсумку ми втрачаємо 1,5 млн тонн сталі на рік, у вантажоперевезеннях – близько 6 млн тонн сировини і готової продукції. Помноживши на середню вартість оплати залізничного тарифу, порядку 30-35 млн доларів або одного мільярда гривень на рік втратила "Група Метінвест", – підкреслила вона.

    Нагадаємо, "Група Метінвест" виділила понад 50 млн грн на ремонт резервного і відновлення основного моста через р. Кальчик, а також на ремонт рухомого складу "Укрзалізниці".

    Попередній матеріал
    Бойовики гатили по Широкиному та Лебединському з великокаліберних мінометів
    Наступний матеріал
    У Сумах попрощалися із бійцем 92-ї мехбригади Олександром Горностаєвим
    Теги: