Представники підприємств ГМК закликають український уряд та Міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі при Мінекономрозвитку не запроваджувати мита, квоти або будь-які інші обмежувальні заходи для імпорту сірчаної кислоти. Такі дії призведуть до зростання цін на товар, збільшення собівартості для металургійних і коксохімічних підприємств та зниження їх здатності конкурувати на міжнародних ринках, вважає президент об'єднання підприємств "Укрметалургпром" Олександр Каленков, передає УНІАН.
"Ми сподіваємося, що найближчим часом буде проведено засідання Міжвідомчої комісії з торгівлі, і буде прийнято рішення не вводити жодних обмежень (мита і квоти), залишити його конкурентним ... Ми, як Асоціація металургів і гірників, будемо звертатися до прем'єр-міністра і віце-прем'єр-міністра Кубіва, який очолює цю комісію, щоб так і було зроблено, щоб вони прийняли наші аргументи і утрималися від введення обмежувальних норм", – заявив Каленков під час круглого столу "Ринок сірчаної кислоти в Україні: стан та шляхи розвитку".
Також експерт вважає, що введення обмежень призведе до зростання цін на сірчану кислоту. Це своєю чергою призведе до зростання собівартості виробництва металургійної продукції, для якої кислота є важливою сировиною.
"Конкуренція на глобальному ринку – дуже жорстка. 85% своєї продукції ми експортуємо, ми конкуруємо, зокрема, за рахунок собівартості. Тут вважається кожен долар, кожен цент, тому будь-яке збільшення собівартості призведе до того, що ми продамо менше нашої продукції", – каже президент "Укрметалургпром".
Він нагадує: гірничо-металургійний комплекс – це третина промисловості України. Тому зниження рівня його виробництва неминуче позначиться на таких показниках, як ВВП.
Крім того, за словами Каленкова, нині на внутрішньому ринку України в наявності лише 142 доступні цистерни для транспортування сірчаної кислоти, чого достатньо для перевезення 40 тис. тонн кислоти. При цьому річне споживання – 110 тис. тон.
Таким чином, каже експерт, відсутність імпортної сірчаної кислоти призведе до зниження доступності іноземного парку цистерн. Це може спричинити проблему доставки цього реагенту на підприємства.
Свою думку висловив й очільник аналітичного держпідприємства "Укрпромзовнішекспертиза" Володимир Власюк. Він наголосив: на сьогодні ринок сірчаної кислоти в Україні дуже сильно залежить саме від імпортних поставок.
"Нам потрібно приблизно 100-110 тис. тонн сірчаної кислоти на рік. З цього обсягу на сьогодні внутрішня пропозиція – це 20-30 тис. тонн. Таким чином, виникає умовний дефіцит (70-80 тис. тонн), який покривається імпортом. Основними постачальниками є Білорусь, Росія, Австрія та інші країни ЄС", – повідомив Власюк.
Більше того, відсутність на ринку сірчаної кислоти в достатньому обсязі – це важка ситуація для підприємств-споживачів, адже їх технологічні процеси вимагають постійної наявності сировини.
Як уточнив заступник голови "Укрпромзовнекспертизи" Сергій Поважнюк, сірчану кислоту використовують металургійні, коксохімічні, фармацевтичні підприємства, виробники мінеральних добрив, а також ТЕС, ТЕЦ і АЕС України.
Юристи ж додають: введення обмеження на імпорт сірчаної кислоти в Україну слід вважати заходами екстраординарного характеру. Це суперечить принципам і нормам Світової організації торгівлі, каже партнер юридичної компанії "Саєнко Харенко" Анжела Махінова.
"Ці заходи спрямовані проти чесного і сумлінного імпорту... Введення заходів неминуче приведе Україну в СОТ, у структуру вирішення суперечок", – зауважила Махінова.
Крім того, додала вона, якщо Міжвідомча комісія введе обмеження, низка торгових партнерів України сприйме такий крок як неповагу нашою країною міжнародного торгового права і може оскаржити ці дії у рамках СОТ.