Понад 2 тис. міжнародних компаній досі працюють на ринку росії і сплачують податки у бюджет країни-агресорки. І лише майже пів сотні іноземних гігантів залишили ринок рф. Чому навіть три роки повномасштабної війни не зупиняють відомі торгові марки, як із цим бути і до чого тут зірка футболу Девід Бекхем? Дивіться у сюжеті журналістки "5 каналу" Каріни Шевченко.
Зрада, звідки не чекали
Спочатку підтримує Україну, а вже за декілька років співпрацює з країною-агресоркою. Це про зірку футболу, екскапітана збірної Англії Девіда Бекхема.
За даними російських медіа, колишній гравець Манчестер Юнайтед та Реалу зареєстрував у "Роспатенті" товарний знак David Beckham Ventures, попри запроваджені Заходом санкції.
Це надає бренду право продавати свою продукцію в росії. Зокрема, штори, рушники, постільну білизну та навіть ковдри для тварин.
А ще 2022-го року Бекхем засуджував російську агресію, навіть передав свій Instagram-акаунт із понад 70 млн підписників харківській лікарці Ірині, яка показала реалії роботи медиків під час війни.
Не Бекхемом єдиним
На росії досі працюють міжнародні компанії, попри розпочату цією країною загарбницьку війну. І їх чимало. Йдеться про понад 2 тис. підприємств, а це 55% російського ринку. Шокуючі дані оприлюднила Київська школа економіки. Серед світових гігантів, які досі працюють на країну-терористку, є і ті, що працюють на українському ринку. Зокрема: Philip Morris, PepsiCo, Raiffeisen Bank, Nestlé, Metro, Coca-Cola.
"Це, по-перше, створення робочих місць, це означає, що там платиться нормальна або висока заробітна плата. Це означає, що ці люди використовують ці гроші, аби купувати інші продукти на території росії, як результат економіка працює. Працюючи там вони продовжують завозити власну продукцію, а це означає, що продовжується міжнародна торгівля", – сказав економіст Ілля Несходовський.
"Ми підрахували, що міжнародні компанії дають у податках росії близько $27 млрд щороку. Ці кошти, які сплачують міжнародні компанії росії, безпосередньо використовуються проти нас", – зауважив голова аналітичного центру "Інститут законодавчих ідей" Тетяна Хутор.
Заручники російського ринку
467 – стільки компаній повністю пішли з російського ринку від початку повномасштабного вторгнення станом на січень цього року. Ще понад тисячу підприємств заявили про такі наміри, але до кінця процес не завершили. Вони частково продали свій бізнес або ж зіткнулися з націоналізацією активів. Це типовий механізм шантажу для Кремля. До нього вдаються часто і, вочевидь, досить ефективно.
"Такі компанії є заручниками на російському ринку і під страхом націоналізації або конфіскації. росія все для того, щоб західні країни не застосували санкцій щодо своїх коштів, у першу чергу йдеться про заморожені російських активів. Компанії, які залишаються на російському ринку, просувають цю ідею для того, щоб умовно західні союзники не чіпали 38-млрд заморожених суверенних російських активів, під страхом того, що їхні активи можуть бути націоналізовані", – додала Хутор.
Спонсори війни
Серед міжнародних компаній на російському ринку саме американські є найбільшими платниками податків. Наприклад, тютюновий гігант Philip Morris International 2023-го року сплатив до російського бюджету $220 млн. Згідно з дослідженням Київської школи економіки, ці гроші сприяють економіці росії, забезпечують робочі місця. І їх витрачають на оборонну промисловість країни-терористки. Тому 2022-го року Національне агентство із запобігань корупції створило список, де зафіксувало понад 50 транснаціональних компаній, які спонсорують війну.
"Дуже шкідливими є так звані нафтосервісні компанії, тобто це міжнародні компанії, які є носіями технології обладнання для знань видобутку газу та інших корисних копалин. Усе, що стосується ІТ, якщо компанія присутня в росії, це погано. Вона підтримує більш-менш рівень IT сектору, надає послуги, які дають можливості російським підприємствам виробляти щось і впершу чергу виробляти зброю. Якщо мова йде про банки, наприклад, "Райффайзен", OTP, деякі інші. Вони є таким місточком, через який ганяються кошти з росії і в росію і це дає можливість російському бюджету заробляти кошти на експорті, заробляти на імпорті, в тому числі імпорті тих товарів, які стосуються озброєнь", – зазначив головний редактор журналу "Гроші.ua" Олександр Крамаренко.
Змусити міжнародні компанії залишити ринок росії Україна не може. Це можуть зробити їхні держави. І механізми є, кажуть експерти. Потрібно визнати росію країною-спонсором тероризму. Це заблокує її ринок для інвестицій. Також країни можуть розкривати публічно економічні зв'язки, які мають їхні компанії із небезпечними державами, як-от росія.
"Другим кроком могло би бути запровадження податку, які були б отримані з цих юрисдикцій і тим чином збільшити витрати для того щоб перебувати на цьому ризиковану ринку. Але як показує практика дуже багато країн не йдуть на це, бо їм вигідно вони отримують фактично прибутки з російського ринку і вони не хочуть його обмежувати, тому що російський ринок є достатньо великий", – наголосила Хутор.
Чого не роблять інші – робить росія. Від 2025-го там збільшили податки. Зокрема щодо міжнародних компаній.
Каріна Шевченко, "5 канал".
Також дивіться відео:
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
Другий тиждень рейду на Курщині: який вигляд має кордон – фото
