Голова Національного банку України Кирило Шевченко виступив проти продовження емісії гривні, яка, на його думку, збільшить інфляцію, ціни та підірве довіру до гривні та чинної влади. Про це він написав у колонці для Економічної правди.
"Порівняно з іншими способами задоволення бюджетних потреб друк грошей характеризується високою оперативністю та можливістю короткочасно знизити тягар воєнних втрат для населення та бізнесу", – зазначив він.
"Проте монетизація – це не той підхід, який дасть змогу економіці довго залишатися стійкою. Для мінімізації негативних економічних та соціальних наслідків війни слід задіяти методи оптимізації державних фінансів", – наголошує Шевченко.
У колонці він пропонує альтернативні шляхи наповнення бюджету.
За словами Шевченка, з початком повномасштабного вторгнення росії обсяги податкових надходжень різко знизилися через руйнування підприємств чи окупацію певних регіонів, значні оборонні, гуманітарні та соціальні потреби, ініціативи зі зменшення оподаткування.
"Склалася ситуація, коли можливості наповнення державного бюджету з традиційних джерел є мінімальними, а потреби у фінансуванні зростають із кожним днем війни", – заявив Шевченко.
За його словами, монетизація дала країні необхідний час, але вона не може вирішити проблеми економіки та бюджету.
"Фактично уряд дедалі більше покладається на емісію грошей Національним банком, яка поступово перетворилася на основне джерело фінансування дефіциту бюджету", – пояснює голова НБУ.
Потреба в емісійному фінансуванні хронічно збільшується: 20 млрд грн у березні перетворилися на 50 млрд грн окремо у квітні та травні, а за червень здійснено монетизацію вже на 105 млрд грн.
Шевченко наголошує, що емісія не може забезпечити перерозподіл грошей на пріоритетні для воюючої країни завдання і провокує зростання бідності.
"Емісія НБУ не створює нових ресурсів у економіці, а лише перерозподіляє наявні через інфляційний податок. Його де-факто сплачують власники й отримувачі гривневих доходів, які зменшуються в реальному вимірі (пенсіонери, отримувачі фіксованих зарплат). І це має безпосередній вплив на рівень бідності", – наголошує голова Нацбанку.
Він прогнозує, що висока інфляція може достатньо швидко знецінити доходи та заощадження широких верств українців. Короткострокові вигоди отримають лише власники реальних активів, валюти, інших цінностей та експортери товарів та послуг.
"Але в підсумку програють усі, бо економіка без надійної грошової одиниці не має шансів на зростання чи відновлення", – наголошує Шевченко.
Голова НБУ пояснює, що експортери теж у підсумку програють, бо зростатиме ціна закупівлі необхідних для їхніх виробництв компонентів, це чинитиме тиск на зарплати їхніх співробітників.
Шевченко пояснює, що "емісійна гривня" тисне на курс обміну валют, і щоб підтримати гривню, доводиться продавати валюту з резервів.
"Нацбанк продає валюту з міжнародних резервів, обсяг яких обмежений. Вичерпання міжнародних резервів призводить до погіршення курсових та інфляційних очікувань, що генерує наступний виток попиту на валюту й імпортні товари", – зазначає Шевченко.
За його словами, внаслідок негативних очікувань зростає попит на іноземну валюту і вкладення заощаджень в імпортні товари, які часто не мають першочергової необхідності.
"Як наслідок, на кожному новому витку "друку грошей" лише підсилюється доларизація економіки та виведення заощаджень із фінансової системи", – пояснює голова Нацбанку.
За його словами, в підсумку відбудеться втрата довіри до гривні, чинної влади та Нацбанку, а через негативні очікування швидко зростатимуть ціни.
Голова Нацбанку каже, що якщо залишити чинну політику з емісією грошей для покриття бюджетного дефіциту, то "в певний час керованість економікою може бути втрачена, поглибиться соціальна несправедливість, обороноздатність країни, як і її монетарний суверенітет, буде підірвано".
За словами Шевченка, є інший варіант – керовано перерозподілити бюджет на пріоритетні потреби.
Це означатиме секвестр бюджету, скорочення некритичних видатків, збільшення доходів.
"Більший податковий тягар на бізнес та робітників - неоптимальний вибір. Бізнесу потрібно відновлюватися. Податки повинні бути стимулом обмежити некритичне витрачання ресурсів, необхідних для продовження оборони. Зробити це можна шляхом підвищення податків на споживання, імпорт, активи, ренту", – пропонує голова Нацбанку.
Він також закликав до підвищення ставок за гривневими ОВДП до ринкового рівня.
"Це посилить привабливість гривневих активів і дозволить збільшити залучення ринкового фінансування дефіциту бюджету і відповідно зменшить потребу в емісії Національним банком. Це також убезпечить заощадження та доходи громадян від інфляції, сприятиме зменшенню попиту на валюту...", – пояснив голова НБУ.
Як повідомляв 5.UA, вранці 24 лютого росія розпочала повномасштабну війну проти України. По кількох військових об'єктах у Києві, Харкові та Дніпрі були завдані ракетні удари, а війська рф перейшли кордон під Харковом.
ЗСУ, всі спеціальні та силові служби держави були підняті за тривогою. Ворог почав інтенсивні обстріли підрозділів ЗСУ на сході – українська армія дає відсіч російським військам. В екстреному режимі працює Рада національної безпеки й оборони. Запроваджено воєнний стан. Україна офіційно направила позов проти російської федерації до Міжнародного суду ООН у Гаазі.
Вгатили цинічно, поки всі спали: наслідки нічного ракетного удару окупантів по житловому будинку на Одещині
