Відзначення Дня Незалежності: чи "розпилить" держава понад 5 млрд грн на святкуванні 30-річчя України – журналістське розслідування

Святкування Дня Незалежності 5 канал / Час. Підсумки тижня
Експерти до останнього сподівалися, що президент ветує законопроєкт, але після майже трьох тижнів інтриги гарант його таки підписав

Два роки тому День Незалежності коштував Україні понад 259 тисяч гривень. 2020 року на святкування витратили 1 409 832 грн. 2021 року на все про все піде не менше 5,4 млрд гривень. Сума, відверто кажучи, чимала. Але в пакет святкування 30-ї річниці незалежності, як з'ясувалося, входять масштабні інфраструктурні проєкти.

Зокрема, модернізація шістьох аеропортів, розбудова євроколії Київ – Львів – Скнилів, завершення будівництва нового комплексу в "Охматдиті" і ще певні позиції. І ось цей пакет одразу потрапив під пильне око журналістів.

Логіка влади нам, у принципі, зрозуміла. По-перше, державі 30 років. А ювілей зазвичай святкують із розмахом, якщо економіка не на грані. По-друге, інфраструктурні проєкти – це не салюти, це те, що залишиться на згадку. Якби не одне "але". Мільярди на інфраструктуру, вочевидь, ділитимуть без тендерів. І от саме тут запахло корупцією. Бо за часів Януковича Україна теж готувалася до "Євро-2012" без тендерних процедур. І тоді були вкрадені суми з багатьма нулями. Журналістка "5 каналу" Ірина Саєвич для "Підсумків тижня" порахувала цьогорічні святкові мільярди і от що вийшло.

Видовище, від якого захоплює подих, яке надихає і змушує пишатися. День Незалежності. У це свято, ми, глядачі, бачимо красиву картинку, за якою стоять тривала підготовка й не малі гроші.  

5.UA / Фото: Марія Бєляєва

2020 року на Софіївській площі українці споглядали музичне попурі. Мінкульт тоді прозвітував – на урочистості в столиці залучили 1 409 832 гривні. За саме музичне шоу не платили. 

Урочистості до Дня Незалежності
Урочистості до Дня НезалежностіУкраїнська правда

2019 року свято коштувало 259,6 тисяч гривень. 

Та цього року цифри різко пішли вгору. У Мінфіні спрогнозували: на святкування доведеться витратити 100 мільйонів гривень. 

Вартість святкування Дня Незалежності
Вартість святкування Дня Незалежності5 канал / Час. Підсумки тижня

Загалом же весь план заходів й підготовки до Дня Незалежності і Дня Конституції вартуватиме 5,4 мільярда гривень, повідомляють у Мінфіні.

Вартість плану заходів Уряду на День Незалежності
Вартість плану заходів Уряду на День Незалежності5 канал / Час. Підсумки тижня

На що витратять 5,4 млрд грн

30 років – солідна і важлива дата, тож святкування цього року будуть відповідні: парад на Майдані Незалежності з прольотом авіації, артилерійський салют на Трухановому острові,  проходження катерів і морського озброєння Дніпром, парад на воді в Одесі, саміт Кримської платформи. Загалом 13 заходів загальнодержавного рівня, понад 60 у регіонах і 47 проєктів, які мають розробити і реалізувати до Дня Незалежності. І саме в цих 47 проєктах заховалося найцікавіше. Решта суми піде саме сюди. 

Це великі інфраструктурні проєкти. Ось лише декілька із них:

  • модернізація і будівництво шести аеропортів: у Вінниці, Дніпрі, Одесі, Рівному, Херсоні й в Закарпатському регіоні (17-24 серпня 2021 року);
  • євроколія Київ – Львів – Скнилів (24 серпня 2021 року); 
  • введення в експлуатацію першого пускового комплексу Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій (серпень 2021 року);
  • завершення будівництва нового лікувально-діагностичного комплексу "Охматдит" (серпень 2021 року); 
  • завершення будівництва другої черги Національного музею Голодомору (24 серпня 2021 року);
  • створення сучасної клінічної бази для хірургічного лікування очної патології – недобудованого лікувального корпусу в Одесі (серпень 2021 року);
  • реставрація та улаштування оглядового майданчика будівлі "Будинок Держпромисловості" у Харкові;
  • капітальний ремонт парку імені М. М. Коцюбинського в Чернігові (24 серпня 2021 року).
Інфраструктурні проєкти до Дня Незалежності
Інфраструктурні проєкти до Дня Незалежності5 канал / Час. Підсумки тижня

Запитань до цієї програми чимало.

Що це за дати: терміни, в які все задумане мають збудувати чи лише знайти підрядників? Який кошторис кожного із проєктів? Яке все це має відношення до Дня Незалежності? 

Останнє запитання деяких "слуг народу" дивує. Мовляв, все очевидно – розвиток інфраструктури показує світові, як Україна зміцніла й розквітла за 30 років незалежності. Та й до всіх цих проєктів руки б все одно рано чи пізно дійшли. 

"Слуга" Олексій Жмеренецький говорить: "Це все було б зроблено і так в рамках "Великого будівництва" або інших інфраструктурних проєктів. Просто до Дня Незалежності хотіли запустити одночасно якомога більше хороших речей для країни". 

Що це за інфраструктурні об'єкти

Більшість із запланованого – знані довгобуди. Новий аеропорт у Дніпрі обіцяли збудувати з часів Євро-2012. Торік врешті почали будівельні роботи. 

Аеропорт у Рівному, який не перший рік просить про фінансування і відновлення, цьогоріч отримав 75 мільйонів. Там вже встигли провести декілька тендерів. 

"Охматдит" зводять з 2011 року. За час будівництва в держбюджеті на його відновлення закладали видатків сумарно на 6 мільярдів гривень. Торік новий корпус урочисто відкривали.

Видатки, закладені в держбюджеті на відновлення Охматдиту
Видатки, закладені в держбюджеті на відновлення Охматдиту5 канал / Час. Підсумки тижня

І таких прикладів щодо кожного з об'єктів назбирається чимало. Тобто запевнення, що їх почнуть робити до Дня Незалежності – маніпуляція. 

Скільки коштуватиме кожен з об'єктів 

Ця інформація мала б бути відкритою, втім кошторис плану заходів до Дня Незалежності не опублікувало жодне із дотичних міністерств. А все через лазівки в законі. 

Засновниця громадської організації "Ліга антитрасту" Агія Загребельська розповідає: "Замовник має опублікувати і укладений договір, і всі додатки до договору, але що робить, до прикладу, той же самий "Укравтодор", він той кошторис не називає додатком до договору і це начебто звільняє його від законодавчого обов'язку його публікувати". 

Для лікарні "Охматдит", за словами міністра охорони здоров'я Віктора Ляшка, сума фінансування відома. Мільярд гривень цьогоріч витратять на обладнання. 

"Там різноманітне обладнання, яке дозволить нам перенести відділення старих корпусів у нове", – розповів міністр охорони здоров'я України Віктор Ляшко.

Але і тут робота йде вже давно. Нині на різних стадіях є 20 тендерів "Укрмедпроектбуду" щодо медобладнання для "Охматдиту" загальною очікуваною вартістю 654,62 мільйона гривень. 

Озвучили цифри і в Мінінфраструктури. Але лише щодо аеропортів. Очікують цьогоріч сумарно вкласти в них понад 3 мільярди гривень.

  • Зі спеціального фонду за бюджетною програмою "Фінансове забезпечення заходів із розвитку аеропортної інфраструктури":

Аеропорт "Вінниця" – 604,27 млн грн. 

Міжнародний аеропорт "Рівне" – 75,73 млн грн.

Аеропорт "Херсон" – 320,0 млн грн.

  • Із загального фонду Державного бюджету: 

Міжнародний аеропорт "Дніпропетровськ" – 1 млрд 400 млн грн. 

  • Залучення кредитів під державні гарантії:  

Міжнародний аеропорт "Одеса" – 702,95 млн грн.

Проєктування та будівництво аеропорту в Закарпатському регіоні – 29,3 млн грн.

Кошти на аеропорти на 2021 рік
Кошти на аеропорти на 2021 рік5 канал / Час. Підсумки тижня

А тепер детальніше про кожен з аеропортів. Аеропорт "Вінниця" загалом коштуватиме 1 млрд 577 млн гривень. Завершити відновлення планують 2023 року. Цьогоріч роботи ніяк не можуть почати, бо спецфонд фактично не наповнюється, грошей бракує. 

У будівництво аеродрому в Міжнародному аеропорту "Дніпропетровськ" хочуть вкласти загалом 6 млрд 225 млн гривень. Завершать роботи 2024 року.

На міжнародний аеропорт "Одеса" потрібно загалом 1 млрд 105 млн гривень. 

На проєктування та будівництво аеропорту в Закарпатському регіоні потрібно сумарно 3 млрд 29 млн гривень.

Єдині два аеропорти, де заплановані роботи планують закінчити цього року, – це аеропорт "Рівне" і "Херсон".

У Мінінфраструктури дали відповідь на запит "5 каналу". 

Відповідь Мінінфраструктури на запит "5 каналу"
Відповідь Мінінфраструктури на запит "5 каналу"5 канал / Час. Підсумки тижня

Чому ці об'єкти внесли в перелік заходів до Дня Незалежності

Журналісти-розслідувачі, юристи й аналітики відкритих даних кажуть, що це було необхідно, аби проводити закупівлі по цих об'єктах без тендерів. Спершу уряд затверджує програму святкування Дня Незалежності на 5,4 мільярда, більшість з яких піде на інфраструктурні проєкти. Згодом двоє нардепів від партії "Слуга народу" вносять аналогічні правки.

"Установити, що до 24 серпня 2021 року замовники, визначені Кабінетом Міністрів України, можуть здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення підготовки та проведення заходів із відзначення 30-ї річниці незалежності України, згідно з переліком товарів, робіт і послуг, що затверджується Кабінетом Міністрів України, за переговорною процедурою", мовиться в тексті правок. 

Ключова остання фраза. Зараз усі державні замовлення на товари і послуги від 200 тисяч гривень і роботи від 1,5 млн грн проводяться через систему Prozorro. Якщо це закупівлі за спрощеною процедурою, то від 50 тисяч. Замовник оголошує тендер. На нього подаються ті постачальники, які захочуть і відповідають вимогам. Між ними точиться боротьба. Перемагає той, хто пропонує підходяще за найнижчою ціною. 

У випадку з переговорною процедурою все по-іншому. 

Засновниця громадської організації "Ліга антитрасту" Агія Загребельська каже: "В кабінеті фактично сідає підрядник, представник підрядника або продавця і керівник цього органу, і вони між собою вирішують, за скільки вони куплять той чи інший товар, які будуть умови договору. І ми всі з вами дізнаємося про це, коли вони опублікують кінцеві результати перемовин у кабінеті у системі Prozorro. Тут жодних запобіжників немає. Вони можуть встановлювати між собою будь-яку ціну. Це може бути маржинальність 120, 130 і 200%. Усе залежить від того, наскільки в них вистачить нахабства". 

І це при тому, що навіть об'єкти, які включили у програму Дня Незалежності, – яскрава ілюстрація дієвості Prozorro. За цей рік провели 5 тендерів щодо модернізації міжнародного аеропорту "Рівне" й зекономили на них сумарно більше як мільйон гривень.

Тендери щодо аеропорту "Рівне" в 2021 році
Тендери щодо аеропорту "Рівне" в 2021 році5 канал / Час. Підсумки тижня

Ба більше, тендер на будівництво аеродрому Міжнародного аеропорту "Дніпропетровськ" оголосили на майже 5,6 мільярда гривень, а переможець пообіцяв виконати роботи за 3,9 мільярда, мовиться на сайті ProZorro.

Чому внесли поправки і підтримали їх

Ми намагалися запитати нардепа від "Слуги народу" Олександра Трухіна, який подавав попраку, чи справді тепер усі закупівлі до Дня Незалежності відбуватимуться без тендерів, утім він не відповідав на телефонні дзвінки. Як і його колега Роксолана Підласа, яка подала аналогічну правку, що стосувалася закупівель до Дня Конституції. 

Не відповіли на запитання про тендери і в жодному з міністерств, куди ми зверталися. Не знають, як буде реалізований законопроєкт, і ті депутати, які за нього голосували. Мовляв, правки вносили з "Голосу" в сесійній залі, профільний комітет їх не підтримував.

На запитання "5 каналу" відповів народний депутат від партії "Слуга народу" Олександр Мовчан: "Це були поправки, які на комітеті ми не підтримали. Вони були підтримані залом. Тому як воно буде реалізовано, я зараз не готовий сказати".

Не дав чіткої відповіді навіть голова партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко – автор однієї із поправок. 

"Кабмін формує, який план закупівель, ніхто не бачив, що фінально буде затверджено. А чи будуть тендери, я не Кабмін, я не знаю. Дочекаймось як Кабмін випише постанову", – сказав Олександр Корнієнко. 

Ясності не вніс і спікер парламенту, який підписав законопроєкт. 

"Якщо ви подивитесь на той законопроєкт, який спочатку був у стінах Верховної Ради, він був пов'язаний саме з підготовкою до відзначення Дня Незалежності. І дійсно щодо тендерних процедур провести все, що пов'язано з відзначенням 30-річчя Незалежності буде достатньо важко", сказав голова Верховної Ради України Дмитро Разумков. 

Ексміністр інфраструктури Володимир Омелян пояснює: ймовірно спікер натякає, що тендерні закупівлі відбуваються довго й до Дня Незалежності не встигають їх провести, тому вирішили знайти обхідний шлях. 

Але навіть з ним, каже ексміністр, збудувати аеропорт за два місяці неможливо. На це треба щонайменше 3 роки і в рази більше грошей. 

Омелян сказав: "Цих коштів вистачить хіба що на початок робіт, бо злітна смуга коштує від 100 мільйонів доларів. Тобто рахуйте самі це десь 2 мільярди 700 мільйонів – 2 мільярди 900 мільйонів і вище. А вгору вони навчилися йти добре, тобто вони будують з подвійним коефіцієнтом фактично будь-який інфраструктурний об'єкт. Відповідно на 5 летовищ треба 25 мільярдів, а не 4-5". 

Прогнозує, що запланованого урядом часу вистачить хіба, щоб визначити підрядників і дати перше фінансування. 

"І потім за незрозумілим кошторисом, який буде криво-косо роз'яснений громадськості, будуть ці компанії отримувати решту 50-60 мільярдів, щоб добудувати ці об'єкти", – додає Володимир Омелян.  

Чому фінансування День Незалежності не найбільша проблема, або як витратять 85 мільярдів гривень

У цьому ж законопроєкті про публічні закупівлі ж ще одна поправка, не менш скандальна. Її вніс теж "слуга народу" Арсеній Пушкаренко. Нею він запропонував винести з-під дії закону будівництво київської кільцевої дороги. 

Поправка "слуги" Арсенія Пушкаренка
Поправка "слуги" Арсенія Пушкаренка5 канал / Час. Підсумки тижня

"Не дивлячись на те, що багато депутатів і сам "Укравтодор" говорять, що нічого страшного не сталося і все буде по тендерах, з моменту підписання закону президентом законодавчих підстав для проведення тендерів не буде", – пояснює заступник виконавчого директора з реалізації інноваційних проєктів Transparency International Україна Іван Лахтіонов. 

Про такі ризики заявило й Національне агенство з питань запобігання корупції. 

"Десятки мільярдів гривень будуть витрачені на масштабний проєкт для будівництва Великої кільцевої дороги в обхід прозорих тендерних процедур, які покликані мінімізувати корупцію та забезпечити добросовісну конкуренцію", – йдеться у висновку антикорупційної експертизи НАЗК

Навіть попри це спікер парламенту законопроєкт підписав, бо каже, що цього вимагав закон. 

Разумков пояснив: "Правка ставилася на підтвердження. Особисто я її не підтримував. Я вважаю, що це треба було робити іншим законопроєктом. Я ставлю підпис про те, що законопроєкт відповідає тому, що було в стінах Верховної Ради. Моя функція достатньо церемоніальна. Не підписати я не можу". 

А от Олександр Корнієнко пояснює: це було необхідно, аби знайти компроміс із потенційним підрядником.

"Із-під тендерних процедур виведена київська кільцева дорога, бо той партнер, з яким ідуть зараз перемовини щодо цього, він не лише буде будувати, але буде ще й шукати фінансування під цей проєкт, а для цього потрібна не тендерна процедура", – сказав Корнієнко. 

То як же будуватимуть кільцеву? Раніше в Мінінфраструктури у Facebook пояснювали, що будівництво дороги проводитимуть за новим для України міжнародним форматом контрактів EPC + F. Тобто підрядник має не тільки проєктувати, будувати, але ще й шукати додаткове фінансування для виконання цих робіт. Бо з держказни грошей на це не вистачає. 

"Фінансування вони будуть залучати, а віддавати то все одно буде державний бюджет", – озвучує ризики Іван Лахтіонов. 

І найцікавіше, за його словами, те, що у випадку Дня Незалежності результати закупівель вже по факту опублікують на Prozorro, а дані щодо кільцевої – ні. 

"У випадку переговорки ми можемо побачити, з ким було підписано договір, на яку суму і таке інше. Київську кільцеву ж виключили з-під дії закону взагалі. Тобто не мовиться навіть про публікацію якогось контракту. На хвилиночку, зараз вартість будівництва лише частини кільцевої оцінюють у 85 мільярдів гривень. Це понад 10% всіх річних витрат сфери публічних закупівель", – пояснює заступник виконавчого директора з реалізації інноваційних проєктів Transparency International Україна. 

І на цей ласий шматок схоже вже з'явився претендент. "Укравтодор" підписав меморандум щодо співпраці з американською компанією Bechtel Corporation. Імовірно, саме на неї й натякав Олександр Корнієнко.

Своєю чергою міністр інфраструктури Олександр Кубраков повідомив: "Київська обхідна дорога є одним із ключових об'єктів президентської програми "Велике будівництво". Спільна робота "Укравтодору" й одного з лідерів інфраструктурних проєктів у світі дасть можливість знайти оптимальні технічні та фінансові рішення для втілення проєкту". Про це мовиться в повідомленні на сайті "Укравтодору".

Компанія вже потрапляла у скандали. 2016 року прокуратура США звинуватила її у шахрайстві. За їхніми даними, Bechtel разом з іншою американською компанією AECOM будували завод із перероблення ядерного палива й впродовж 10 років завищували вартість робіт і навіть включали до кошторису те, що не виконували. Торік компанія, аби врегулювати суперечку погодилася заплатити компенсацію у майже 58 мільярдів доларів

А з 2004 року Bechtel Corporation будували 415 кілометрів дороги у Румунії вартістю 2,2 мільярда євро. Замовив роботи румунський уряд. Єврокомісія тоді заявляла, що це теж відбулося без тендеру. Унаслідок, вартість постійно зростала й 2013-го, зробивши лише половину роботи, компанія припинила будівництво. Контракт уклали з новим підрядником

Та поки Bechtel Corporation не є підрядником для київської кільцевої і не відомо чи стане. А якщо стане, то за якою процедурою.

Бо вже зараз, за даними розслідувачів видання "Наші гроші", є підстави вважати, що кільцеву будуватимуть за іншою схемою. EPC + F, який пропонує Мінінфраструктури, це абревіатура чотирьох етапів: проєктування – закупівля – будівництво – фінансування. Тобто всіх їх мала б виконувати одна компанія, з якою підпишуть контракт. Але "Укравтодор" уже зараз замовив проєктування мосту через Дніпро.

Проєкт будівництва Київської кільцевої дороги
Проєкт будівництва Київської кільцевої дороги5 канал / Час. Підсумки тижня

У відкритих торгах на 97 мільйонів перемогла компанія "Міжнародний проєктний інститут", яка запропонувала 83 мільйони, йдеться на сайті ProZorro. Але це була не найнижча пропозиція.  

Цікаво й інше. За даними платформи Youcontrol, з моменту заснування компанії, тобто 16 грудня 2018-го й до 14 квітня 2020-го, серед співзасновників значився Євген Петрощук, нині перший заступник Служби автомобільних доріг у Закарпатській області. У минулому він був радником нинішнього міністра інфраструктури Кубракова, коли той очолював "Укравтодор". 

Досьє Євгена Петрощука
Досьє Євгена Петрощука5 канал / Час. Підсумки тижня

До яких наслідків призводили закупівлі без тендерів раніше

Будівництво стадіонів у Львові й Донецьку, реконструкція "Олімпійського" в Києві й "Металіста" у Харкові, будівництво терміналу D аеропорту "Бориспіль", реконструкції летовищ, будівництво доріг, ремонт десятків готелів, гуртожитків, навчальних закладів ці і ще сотні об'єктів до Євро-2012 теж проводили без тендерів.

"Тоді окремим законом було вирішено, що все будівництво, яке має стосунок до Євро-2012, виводиться з відкритих торгів по от цій переговорній процедурі. Вона тоді трішки по-іншому називалася закупівля в одного учасника, але сенс був той же. Дороги кому хотіли – тому віддавали", – пригадує редактор видання "Наші гроші" Юрій Ніколов.

Унаслідок десятки кримінальних справ із звинуваченнями у масштабних розкраданнях і об'єкти, які досі до кінця не ввели в експлуатацію, як от, харківський та львівський аеропорти, НСК "Олімпійський", "Арена Львів" та стадіон "Скіф". 

Їх не просто не ввели в експлуатацію, ми досі маємо заплатити борги за їхнє будівництво. За даними міністра Кабінету Міністрів Олега Немчінова, які він опублікував у Facebook, їх назбиралося 972 мільйони. 

"Але зараз обсяг всіх грошей, які виводяться з ProZorro, вже перевершив усі Януковичівські історії. Янукович уже абсолютно не зірка, він лох", каже Юрій Ніколов. 

Ще один приклад виходу з-під тендерів нещодавній. На початку пандемії медична система була на межі колапсу: не було достатньо не те, що апаратів для штучної вентиляції легенів, а бодай масок чи бахіл. Медики забили на сполох, мовляв, бюрократія з тендерами уповільнювала життєво необхідні закупівлі. Тож уряд дозволив замовникам самостійно укладати договори з обраними постачальниками. Тобто ковідні лікарні самі обирали, хто постачатиме їм необхідне. Хтось скористався цим добропорядно – швидко закупили все, що було потрібно для порятунку людей. І це справді врятувало не одне життя. А хтось купував втридорога. Наприклад, бахіли по 70 гривень за пару. 

Бахіли на 70 гривень
Бахіли на 70 гривеньprozorro.gov.ua
Бахіли за 70 гривень пара
Бахіли за 70 гривень пара5 канал / Час. Підсумки тижня

Здавалося б ситуація зараз мала б змінитися: і коронавірус пішов на спад, і виробники не так накручують ціни, як на початку пандемії, але свіжі тендери схожі. Бахіли закуповують по 35 гривень за пару, хоч їх можна придбати менш ніж за гривню, якщо це звичайні і в середньому 15-25 гривень за високі бахіли на зав'язках. Здається різниця не надто відчутна, але не тоді, коли купуєш декілька тисяч пар.

Чи можуть і далі виводити закупівлі з-під ProZorro 

Нові, вже не медичні, але теж багатомільйонні проєкти, які хочуть вивести з-під дії системи ProZorro, стосуються науки. Нардепи пропонують внести зміни до того ж законопроєкту "Про публічні закупівлі" і вивести з-під його дії товари, роботи і послуги для забезпечення потреб організації та проведення українських антарктичних експедицій, а ще зробити так, аби він не поширювався на наукові прилади, обладнання, науково-дослідні судна, запасні частини і витратні матеріали до них, реактиви, зразки, що закуповуються державними науковими установами та державними закладами вищої освіти для забезпечення власної наукової та науково-технічної діяльності. 

Цього разу мовиться про окремий законопроєкт, який перебуває на розгляді у профільного комітету

"Фактично у пояснювальній записці до законопроєкту написано, що наука не розвивається, бо сфера публічних закупівель всім заважає. Ну це ж навіть звучить абсурдно", – каже заступник виконавчого директора з реалізації інноваційних проєктів Transparency International Україна Іван Лахтіонов.

Для розуміння: ті закупівлі, які вже проводив Національний антарктичний науковий центр, – багатомільйонні. 

Закупівлі, які проводив Національний антарктичний науковий центр
Закупівлі, які проводив Національний антарктичний науковий центр5 канал / Час. Підсумки тижня

Експерти побоюються, що зміни до законопроєкту "Про публічні закупівлі" стануть прецедентом і великі проєкти почнуть активно під різними приводами зливати з ProZorro.

"Це не просто початок кінця, це і є руйнування. Це вже похорони. Ми бачимо, що з ProZorro іде понад 100 мільярдів гривень. У нас оборонне замовлення 20 мільярдів гривень, воюючої країни. Це 10% державного бюджету за рік. Це як видатки на всю медицину країни", – каже редактор видання "Наші гроші" Юрій Ніколов. 

Експерти до останнього сподівалися, що президент ветує законопроєкт, але після майже трьох тижнів інтриги, гарант його таки підписав. 

Ірина Саєвич, Юрій Усік, "Підсумки тижня" 

Дивіться також фотогалерею за темою:

Бекстейдж генеральної репетиції параду до Дня Незалежності очима журналістів "5 каналу" – ФОТО

Генеральна репетиція парада до Дня Незалежності – авіація
/
Генеральна репетиція парада до Дня Незалежності – авіація
Генеральна репетиція парада до Дня Незалежності – авіація
/
Генеральна репетиція парада до Дня Незалежності – авіація
Генеральна репетиція парада до Дня Незалежності – авіація
/
Генеральна репетиція парада до Дня Незалежності – авіація
Генеральна репетиція парада до Дня Незалежності – авіація
/
Генеральна репетиція парада до Дня Незалежності – авіація
Генеральна репетиція парада до Дня Незалежності – авіація
/
Генеральна репетиція парада до Дня Незалежності – авіація
Генеральна репетиція парада до Дня Незалежності – авіація
/
Генеральна репетиція парада до Дня Незалежності – авіація
Генеральна репетиція парада до Дня Незалежності – авіація
/
Генеральна репетиція парада до Дня Незалежності – авіація
Генеральна репетиція парада до Дня Незалежності – авіація
/
Генеральна репетиція парада до Дня Незалежності – авіація
Генеральна репетиція парада до Дня Незалежності – авіація
/
Генеральна репетиція парада до Дня Незалежності – авіація
Генеральна репетиція парада до Дня Незалежності – авіація
/
Генеральна репетиція парада до Дня Незалежності – авіація
Генеральна репетиція парада до Дня Незалежності – авіація
/
Генеральна репетиція парада до Дня Незалежності – авіація
Генеральна репетиція парада до Дня Незалежності – авіація
/
Генеральна репетиція парада до Дня Незалежності – авіація
Генеральна репетиція парада до Дня Незалежності – авіація
/
Генеральна репетиція парада до Дня Незалежності – авіація
Генеральна репетиція парада до Дня Незалежності – авіація
/
Генеральна репетиція парада до Дня Незалежності – авіація
Генеральна репетиція парада до Дня Незалежності – авіація
/
Генеральна репетиція парада до Дня Незалежності – авіація
Генеральна репетиція парада до Дня Незалежності – авіація
/
Генеральна репетиція парада до Дня Незалежності – авіація
Генеральна репетиція парада до Дня Незалежності – авіація
/
Генеральна репетиція парада до Дня Незалежності – авіація
Генеральна репетиція парада до Дня Незалежності – авіація
/
Генеральна репетиція парада до Дня Незалежності – авіація
Генеральна репетиція парада до Дня Незалежності – авіація
/
Генеральна репетиція парада до Дня Незалежності – авіація
Генеральна репетиція парада до Дня Незалежності – авіація
/
Генеральна репетиція парада до Дня Незалежності – авіація

Попередній матеріал
Конституція і її четверо "предків": як Україна виборювала свій Основний закон
Наступний матеріал
Ситуація поблизу Донецька: окупанти посилили обстріли позицій бійців ООС
Loading...