telegraf.com.ua

Данилишин: Що чекає на українську еконміку, яка знаходиться під впливом постійних шокових стресів

    Екс-міністр економіки зазначає, що досить прагматично виглядають у держбюджеті-2017 основні зміни, які пропонуються щодо вдосконалення податкового законодавства

    Про це пише екс-міністр економіки, академік НАН України, завкафедрою Київського Національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Богдан Данилишин.

    "Позитивною ознакою сьогоднішнього часу стало вчасне внесення проекту бюджету на 2017 рік. Крім того, досить прагматично виглядають і основні зміни, які пропонуються щодо вдосконалення податкового законодавства. Позитивним моментом є підготовка проекту бюджету на фоні відновлення економічного зростання. Останні статистичні дані свідчать про те, що ми почали підніматися з колін і закладати основи нової економічної системи. Але ці кількісні тенденції все ще залишаються хиткими, оскільки і досі не спостерігається якісних змін в економіці, яка до того ж лишається під впливом постійних шокових стресів. У другому кварталі зростання ВВП прискорилося до 1,3%. Звичайно, на першому місті серед причин росту є статистичний фактор минулого року, коли спостерігалося глибоке падіння. Але все ж такі певні позитивні макропоказники просвічуються через призму складних умов функціонування економіки. Це покращення ділових очікувань, сповільнення інфляційних процесів та девальваційних тенденції на валютному ринку, а також переорієнтація на інші ринки збуту в умов втрати російського ринку", - зазначає Данилишин.

    За його словами, головним завданням до кінця року залишається не стільки отримання динамічного зростання, скільки хоча б збереження наявного рівня зростання. 

    Він зазначає, що прогнози приросту ВВП коливається в межах від 1 до 2% у 2016 році, та від 2% до 3% у 2017 році. Зокрема, за прогнозом Уряду зростання ВВП у 2016 році становитиме 1%, а у 2017 році – 3%, прогнозом НБУ – 1,1% та 3%, МВФ – 1,5% та 2,5%, Світового банку – 1% та 2%. На мою думку, з урахуванням тенденцій світового розвитку та внутрішньої ситуації в країні зростання ВВП продукту у 2017 році становитиме 0,5-1%.

    "В умовах проведення військових дій пріоритет видаткової частини - обороноздатність і безпека держави. Узагальнююче бачення бюджету на наступний рік можна звести до наступного. Видаткова частина бюджету спрямована на пріоритетне реформування та розвиток таких ключових напрямів:

    • Розвиток якості державних послуг – підвищення якості освіти, охорони здоров’я, органів державної влади за рахунок збільшення заробітних плат для посилення професіоналізму;
    • Захист державних інтересів – збільшення витрат на оборону та дипломатію для всестороннього захисту національних інтересів;
    • Підвищення соціального захисту – надання адресної підтримки населення через пільги та субсидії для найменш заможних, збільшення мінімальної заробітної плати;
    • Розвиток реального сектору економіки – підтримка стратегічних напрямів розвитку економіки (АПК, дорожній фонд, енергоефективність);
    • Посилення регіонів – підтримка місцевих бюджетів та регіональних інвестиційних проектів в рамках реформи децентралізації;
    • Культура – розвиток вітчизняної кіногалузі, проведення Євробачення та ознаменування історичних подій (музей Голодомору та меморіал пам’яті Небесної Сотні)", - пише екс-міністр.

    Він зазначає, що проект бюджету на 2017 рік передбачає: загальний ресурс на оборону в обсязі 129 млрд. гривень (5,0 % ВВП); зростання розміру мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму на 10,1 %, що на 2 відсоткових пункти більше від показника інфляції;

    підвищення розмірів пенсій та державних допомог з урахуванням темпів зростання прожиткового мінімуму: Пенсійному фонду України планується виділити 161,5 млрд. гривень (на 16 млрд. гривень більше, ніж у 2016 році); субвенція на виплату допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам та допомоги на догляд за інвалідом I чи II групи –48,6  млрд. гривень (збільшено на 3,2 млрд. гривень); субвенція на надання пільг та житлових субсидій населенню на  оплату житлово-комунальних послуг – 50,7 млрд. гривень (збільшено на 10,4 млрд. гривень) та на придбання твердого палива і скрапленого газу у сумі 2,5 млрд. гривень (збільшено на 1,3 млрд. гривень);

    підвищення заробітної плати педагогічним працівникам (додатково враховано 4,5 млрд гривень);

    додаткове спрямування 2 млрд гривень (всього по напрямку близько 6 млрд гривень) на централізовану закупівлю лікарських засобів та виробів медичного призначення, у т.ч. для лікування онкохворих, хворих на СНІД та туберкульоз;

    збільшення видатків на 75 млн гривень для забезпечення проведення імплантаційного слухопротезування дітям;

    виконання усіх зобов’язань держави перед кредиторами;

    збільшення видатків для МЗС на 1 млрд гривень з метою забезпечення захисту національних інтересів та прав громадян України за кордоном, реалізації євроінтеграційного курсу України та підвищення позитивного іміджу України у світі;

    підтримка сільськогосподарських товаровиробників:"Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів" – 0,3 млрд. гривень; "Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі" – 60 млн. гривень; "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними" – 75 млн. гривень; "Державна підтримка галузі тваринництва" – 0,21 млрд. гривень; "Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників на 1 га площі" – 3 млрд. гривень; "Надання кредитів фермерським господарствам" – 65 млн. гривень; "Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі на умовах фінансового лізингу" – 3,8 млн. гривень

    створення умов для функціонування Дорожнього фонду (14,2 млрд гривень);

    діяльність Фонду енергоефективності (0,8 млрд гривень) передбачається зосередити на створенні та реалізації фінансових інструментів для масштабної та швидкої економії енергоресурсів домогосподарствами;

    спрямування на вугільну галузь 1,8 млрд гривень, з яких на реструктуризацію вугільних підприємств 0,8 млрд. гривень та 1,0 млрд. гривень для підтримки операційної діяльності державних вугледобувних підприємств, необхідних на період реалізації заходів із реформування галузі;

    розподіл державних капітальних вкладень між головними розпорядниками бюджетних коштів за результатами відбору державних інвестиційних проектів, який здійснюється Міжвідомчою комісією з питань державних інвестиційних проектів: на 2017 рік відібрано 6 проектів на загальну суму 1,0 млрд. гривень  по чотирьох сферах за наступними головними розпорядниками бюджетних коштів: Національна академія медичних наук (1 проект); МОЗ (2 проекти); Державне управління справами (1 проект); Державне агентство автомобільних доріг України (1 проект); Мінприроди (1 проект)

    державний фонд регіонального розвитку отримає 8,0 млрд гривень (на 5 млрд. гривень більше, ніж у 2016 році) - обсяг міжбюджетних трансфертів, що надаються з державного бюджету місцевим бюджетам, передбачено у сумі 219,1 млрд гривень

    Крім того, Данилишин зазначає, що дефіцит державного бюджету 2017 року становитиме 77,5 млрд гривень і фінансуватиметься за рахунок: запозичень у сумі 190,8 млрд гривень (частка внутрішніх – 54,5 %, зовнішніх – 45,5 %);надходжень від приватизації державного майна – 17,1 млрд гривень (на рівні невиконаного плану приватизації за 2016 рік). Витрати на погашення основної суми державного боргу заплановані в обсязі 129,6 млрд гривень (частка внутрішніх – 76 %, зовнішніх – 24 %).

    "Уряд уперше перейшов на середньострокове публічне планування бюджету. Основні бюджетні параметри розраховані на найближчі три роки з прогнозом на поступове зростання і відновлення економіки. Середньострокове планування дає "зелене світло" інвесторам для реалізації проектів в Україні, задає прозорі і зрозумілі "правила гри". У 2018 і 2019 рр. реальний ВВП щорічно зростатиме на 4%. У 2018 р інфляція складе 5,5% у 2019 – 5,2% проти зростання економіки на 3% і інфляції 8,1%, які заплановані на наступний рік. Прожитковий мінімум буде зростати швидше, ніж інфляція. Заслугою Володимира Гройсмана можна вважати припинення системного розкрадання бюджетних коштів, що виділялися "Нафтогазу", через недосконалість газового ринку. Два роки тому "Нафтогаз" отримував дотацію 170 млрд, на покриття різниці в ціні. В 2017 році на субсидії витратиться 50 млрд. грн. 120 млрд – це гроші, які виведені із схем і дозволяють запустити нові програми енергозбереження", - наголосив Данилишин.

    Він додав, що як би не критикувалася соціальна складова бюджету – соціальні видатки не можуть бути вищі ніж реальні можливості економіки. Уряд піднімає соціальні стандарти в міру можливостей економіки: видатки на соціальну сферу зростуть на 35 млрд грн, соціальні стандарти – на 10,1% при прогнозованій інфляції 8,1%.

    "Сформоване цілісне бачення реального наповнення фінансової підтримки національного виробника і його захисту через вдосконалення податкового законодавства. Це - створення Фонду енергоефективності, який дозволить наблизитися до європейської моделі споживання та обліку енергоресурсів. Податкові зміни – це в першу чергу антикорупційні заходи та спрощення адміністрування: реформується система податкових консультацій. Запроваджується єдиний казначейський рахунок для сплати всіх податків, а також повноцінний електронний кабінет платника податку, який зменшує ризики корупції. Водиться відкритий реєстр заяв на сайті ДФС про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу. Бази даних переносяться з ДФС до Мінфіну. Це досить прогресивний крок на який не зважився жоден уряд", - підсумував Данилишин.     

    Попередній матеріал
    Бойовики почали відведення сил поблизу Станиці Луганської - Тука
    Наступний матеріал
    "Час. Підсумки дня": Чи вдасться вітчизняним депутатам не допустити повернення Росії до ПАРЄ

    Гройсман повідомив, коли Рада має затвердити Держбюджет-2017

    Очільник проектного офісу реформ МОУ: На повсякденне забезпечення військ у нас йде 70% бюджету

    Міністр фінансів пояснив, чому Держбюджет-2017 є народним

    Кабмін направив проект Держбюджету-2017 до МВФ