Його внесок у розвиток нації важко виміряти лише накладами книг. Це була особистість, яка формувала сенси, провокувала дискусії та безкомпромісно відстоювала українську ідентичність. Українські діячі культури, політики та військові відреагували на цю звістку спогадами, що розкривають масштаб постаті "прикрого Кириченка", повідомляє "Дивогляд".
Архітектор інтелектуальної основи: Мар’яна Савка та Валерій Залужний
Для багатьох колег Владислав Кириченко був людиною, чий масштаб не вписувався у звичайні рамки. Мар’яна Савка, співзасновниця "Видавництва Старого Лева", згадує його як неймовірну особистість, яка не вміла здаватися. Вона розповіла про зворушливий момент: на Різдво вони колядували разом по телефону. Навіть знаючи про свій діагноз, Кириченко не втрачав волі до життя, і Савка підкреслює, що його відхід сприймається не як капітуляція перед смертю, а як перехід до виконання завдань вищого порядку:
"Дякую, що ти в нас був. Людинище масштабу, який в нормальні рамки не влізав, наш прикрий Кириченко. Світлої тобі дороги десь там, в піднебессі. Пильнуй звідти, щоб ми тут трималися. Співчуваю родині і друзям Кириченка Владислава. Тебе нам дуже і дуже бракуватиме"
Колишній Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний наголосив, що Кириченко був одним із тих, хто формував інтелектуальний фундамент українського суспільства. Генерал відзначив особливу роль видавця у фіксації сучасної епохи в літературі та його турботу про те, щоб якісна книга була доступною для військовослужбовців:
"Дбав про те, щоб до цих книг був якомога ширший доступ, в тому числі в ЗСУ. Щирі співчуття родині, видавництву і всім, хто знав Владислава"
Локомотив відродження та "Реконкісти": Петро Порошенко та Віталій Гайдукевич
П'ятий Президент України Петро Порошенко назвав Кириченка локомотивом української культури останніх двох десятиліть. Він зауважив, що внесок Владислава у появу української аудіокниги та розвиток сучасної музики відчуватиметься ще дуже довго. Окрім культурного фронту, Кириченко завжди був на передовій фізичного захисту країни:
"Кириченко не обмежувався лише підтримкою культури. У небезпечні для України моменти він виходив на її захист. Чи то як майданівець на Революції Гідності чи то як доброволець у 2022 році. Вічна пам'ять і дяка Тобі. Співчуваю рідним і близьким Влада, нам усім бракуватиме його поруч"
Журналіст Віталій Гайдукевич підготував глибокий аналіз ідеологічної спадщини видавця. Він згадав, як у підвалі "Нашого Формату" народжувалися ідеї про "Реконкісту" – не просто відродження, а відвоювання української ідентичності. Гайдукевич підкреслив:
Кириченко був "трушним консерватором", який видавав правильні книги для осмислення реальності (наприклад, праці Роджера Скрутона чи Еріка Ларсона).
Проєкт "Військо Читає" базувався на його переконанні: якісному війську потрібна інтелектуальна пожива.
Попри навчання у Москві, Владислав став головним лобістом перекладу природничої літератури українською, розуміючи, що без науки держава не матиме майбутнього.
Владислав Кириченко
Фото: Видавництво "Наш формат"
Друг, критик і творець трендів: Олександр Положинський та Юрій Журавель
Музикант Олександр Положинський поділився дуже особистою історією дружби, сповненою суперечок та примирень. Він зазначив, що Кириченко знав про свій діагноз і свідомо готував оточення до свого відходу. Попри категоричність та складний характер, Владислав витрачав усі свої ресурси – і фінансові, і фізичні – на заохочення української науки, спорту та війська. Положинський наголосив на мудрості друга, який умів залишатися поруч попри розбіжності в поглядах:
"Дуже хочеться, щоби мрії Кириченка Владислава про успішну й сильну Україну збулися. Хочеться, щоби започатковані ним проекти продовжували жити. Хочеться, щоб запущені ним імпульси продовжували нас надихати й мотивувати до індивідуального та суспільного розвитку. Хай так і буде"
Лідер гурту "От Вінта!" Юрій Журавель згадав часи, коли Кириченко робив українське модним ще до того, як це стало загальнонаціональним трендом. Від перших розкладок із плакатами та футболками до потужного видавництва – вся діяльність Владислава була спрямована на виховання мислячого українця. Журавель підкреслив, що Кириченко не толерував невігластва і завжди залишався прямолінійним та чесним:
"Величезна втрата для України. України думаючої, мислячої, патріотичної. Вічна пам'ять. Дякую, що був..."
Незламний дух і культурний осередок: Тамара Горіха Зерня та Сергій Жадан
Письменниця Тамара Дуда (Тамара Горіха Зерня) зазначила, що книгарні "Нашого Формату" завжди були і залишаються осередками українського слова. Письменниця впевнена, що справу Владислава продовжать його однодумці та учні, адже він створив систему, яка здатна жити далі:
"Ви нікого не лишали байдужим, здобуваючи на своєму шляху друзів і ворогів, але завжди залишалися собою. Хвороба виявилася сильнішою у фізичному плані, але не змогла здолати дух. Дякую за все. Сумую і пам'ятатиму"
Своєю чергою, письменник Сергій Жадан написав наступне:
"Вперше ми з Владом посварились років 20 тому. Власне, познайомились і відразу посварились. Обидва східняки, заговорили про Схід, і понеслось. Я земляків ідеалізував, Влад – демонізував. Сварка не була агресивна, скоріше дружня й іронічна – мовляв, ну що ти мені говориш. В цьому були емоції, але й було розуміння того, що ми говоримо про спільну справу, про спільний формат. Наш формат.
Сьогодні, коли Влад відійшов, хочеться ще раз наголосити, як для багато для нашої української справи важать особистості. Зрозуміло, що державу тримають інституції, проте за часів і обставин, коли інституції молоді і не випрацювані, коли держава лише обживає свій простір і заповнює свій периметр, куди важливішими є не так "українці на зарплаті", які виконують свої службові обов’язки за будь-якого начальства, як українці за покликанням, котрі виконують свій життєвий чин (часто – всупереч начальству). Так було за Чикаленка. Так було і за Кириченка. Так буде ще якийсь час, доки наш формат кінцево не відформатизується і ми просто будемо собою.
А наразі лишається дякувати подвижникам і ентузіастам – тим, хто наповнює цей простір сенсом, лишаючи по собі свої ідеї та свої справи. Нам усім пощастило із Владиславом Кириченком. Це той випадок, коли навіть складний характер був націєтворчим"
Владислав Кириченко залишив по собі мільйони примірників книг, які стали зброєю в руках українців. Його "прикрість", як він сам жартував, була зворотним боком його безмежної любові до України та бажання бачити її великою.
Раніше "Дивогляд" розповідав про 10 книг 2025 року, що змушують мислити глибше.
