Ще 19 українських об’єктів культурної спадщини отримали міжнародний захист за рішенням комітету
4 грудня 2025 року на 20-му засіданні Комітету ЮНЕСКО з питань захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту було підтримано ініціативу України. Про це повідомляє Міністерство культури України, пише "Дивогляд".
У результаті рішенням комітету ще 19 об’єктів культурної спадщини нашої країни були внесені до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом. Загалом тепер під найвищим міжнародним захистом перебуває 46 українських об’єктів.
Віцепрем’єрка з гуманітарної політики та Міністерка культури України Тетяна Бережна зазначила, що це робить Україну однією з країн із найбільшою кількістю об’єктів культурної спадщини, захищених на найвищому міжнародному рівні, і наголосила, що держава й надалі працюватиме над розширенням цього списку та посиленням правових механізмів охорони культурних цінностей.
Заступниця міністра культури з питань цифрового розвитку Анастасія Бондар підкреслила, що Україна активно впроваджує норми Гаазької конвенції та двох протоколів до неї, запроваджуючи кримінальну відповідальність за порушення імунітету культурних цінностей, удосконалюючи координацію між різними відомствами та організовуючи системи ризик-менеджменту і документування руйнувань. Вона додала, що Україна стала першою країною, яка застосувала механізм спеціального (ad hoc) моніторингу під час збройного конфлікту.
Серед нових об’єктів, внесених до списку у 2025 році, – Аккерманська фортеця в Білгород-Дністровському, Успенський собор у Харкові, Борисоглібський собор у Чернігові, Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка, будівля Кірхи в Одесі, Мовчанський монастир у Путивлі, Приморські сходи в Одесі, Кирилівська церква в Києві, археологічний комплекс "Острів Байда" в Запоріжжі та низка музеїв і церков.
Механізм посиленого захисту, передбачений Другим протоколом до Гаазької конвенції 1954 року, передбачає три ключові умови для об’єктів: вони повинні мати виняткову культурну цінність, бути належним чином захищені на національному рівні та не використовуватися для військових цілей. В умовах російської агресії Україна стала першою державою у світі, яка масштабно застосовує цей механізм під час війни, створивши унікальний прецедент у міжнародній практиці.
Національна координаторка з питань імплементації Гаазької конвенції Ліна Дорошенко зазначила, що розширення списку є стратегічним кроком у захисті культурної спадщини України. Вона підкреслила:
"Україна демонструє, що навіть під час щоденних ракетних атак можна і потрібно дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права. Наш досвід стане важливим внеском у розвиток міжнародних стандартів захисту культурних цінностей у XXI столітті".
Культурні об’єкти, внесені до Міжнародного списку під посиленим захистом, користуються найвищим рівнем охорони згідно з Другим протоколом до Гаазької конвенції. Порушення їхнього імунітету розглядається як серйозний міжнародний злочин, що тягне за собою відповідальність як для держав, так і для окремих осіб.
Раніше до списку вже було внесено 27 українських об’єктів, переважно тих, що перебувають у Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та Попередньому списку, за винятком тимчасово окупованих територій.
Раніше "Дивогляд" розповідав про те, яке місто сучасної України є найстарішим.
Чудернацькі історії з України, котики, скандали світових зірок, гумор і трохи дикого трешу з московських боліт – читайте першими в Telegram Дивогляд 5.UA.
