Під саркофагом Чорнобильської АЕС зафіксували підвищення рівня нейтронів, що привернуло увагу науковців
Дослідники пояснюють, що зміни не пов’язані з відновленням ланцюгової реакції, а виникли через переміщення вологи всередині зруйнованого реактора. Про це повідомляє видання earth.com, посилаючись на статтю в журналі Nuclear and Radiation Safety, пише "Дивогляд".
Як зазначають автори дослідження, датчики зафіксували стрибок нейтронної активності ще у 2019 році, після чого показники поступово знизилися та стабілізувалися на новому рівні у глибині 4-го енергоблоку. Вчені пояснили, що такі коливання були пов’язані зі змінами у вологості та дренажі будівлі після встановлення нової безпечної арки.
"Простіше кажучи, датчики зафіксували стрибок нейтронної активності у 2019 році, а потім її поступове зниження до нового стабільного рівня в глибині 4-го енергоблока", – йдеться у публікації.
За словами науковців, коли конструкція почала висихати після встановлення укриття, вода витікала з тріщин та порожнин у уламках, що впливало на процес уповільнення та відбиття нейтронів. Також зазначається, що рух води через пористі матеріали, які містять паливо, змішане з бетоном, піском та сталевими уламками, створює складний мікроклімат усередині об’єкта.
Дослідники підкреслили, що нова арка, встановлена над енергоблоком, не лише захистила будівлю від дощу, а й змінила вологість усередині. Оператор української АЕС повідомив, що споруда була передана у користування 10 липня 2019 року, а пілотна експлуатація розпочалася ще у квітні.
До встановлення арки вода регулярно проникала у нижні приміщення та свердловини, створюючи складні умови для уламків. Після закриття конструкції почалося поступове висихання повітря та поверхонь, а вода, що залишилася, стікала або випаровувалася. Ці зміни збіглися за часом із появою нейтронного сигналу.
"Кількість імпульсів поступово зростала, коли вода між датчиком і уламками випаровувалася, а потім стабілізувалася, коли місцеве середовище виявилося в нормі", – пояснили у матеріалі.
Зовнішні спостерігачі вже кілька років тому відзначали зростання нейтронів, що породжувало занепокоєння щодо можливого розпаду у важкодоступних ділянках. Проте до 2025 року ситуація стабілізувалася завдяки більш точному моделюванню потоку уламків, зазначають дослідники.
Вчені радять продовжувати моніторинг та тестування об’єкта, оскільки зміни вологості та температури всередині старої споруди можуть й надалі впливати на водний баланс у уламках.
Раніше "Дивогляд" розповідав, що у Чорнобилі знайшли істоту, яка має дивовижну особливість.
Чудернацькі історії з України, котики, скандали світових зірок, гумор і трохи дикого трешу з московських боліт – читайте першими в Telegram Дивогляд 5.UA.
