Дисципліна пішоходів вразила іноземця
У повсякденному житті українців, навіть під час війни, простежується вражаючий контраст між звуками сирен і прагненням зберегти звичний порядок. Попри постійні сигнали повітряної тривоги, гул дронів та віддалені вибухи, мешканці великих міст продовжують шукати нормальність у дрібницях щоденного життя. Про це повідомляє "Дивогляд" із посиланням на The New York Times.
Як українці тримаються за звичне
Журналісти відзначили, що мешканці Києва, навіть під час тривоги, терпляче чекають зеленого світла, щоб перейти дорогу. Це викликало у них подив – наскільки українці дотримуються порядку, попри вторгнення росії.
"Так, літають ракети і все таке, але все одно можна загинути під колесами автомобіля. Ти просто намагаєшся жити нормально, намагаєшся зберегти якомога більше нормальних речей, навіть у воєнний час", – розповіла 25-річна мешканка Києва Маріам Міракян.
У матеріалі зазначають, що далеко від фронту життя йде, як зазвичай: на заправках продають каву, ресторани подають піцу та суші, а вечірки відбуваються навіть за умов комендантської години – о 23:00 всі розходяться, щоб встигнути додому до її початку.
Символ опору хаосу
Американські журналісти пишуть, що дотримання правил переходу дороги стало символом того, як українці намагаються втримати відчуття нормальності.
"Червоний – означає "стоп". Зелений – означає "вперед". Тут немає жовтого світла, немає попередження, немає ризику. Навіть під час повітряної тривоги", – зазначили вони.
63-річний мешканець Прилук Володимир Єременко розповів, що завжди чекає зеленого сигналу світлофора, навіть якщо вночі вигулює собаку і на дорозі зовсім немає авто.
Журналісти додали, що саме це дисципліноване ставлення відрізняє місцевих від іноземців, які нерідко ігнорують червоний сигнал.
"У Львові вражає те, як люди дотримуються сигналів світлофора для пішоходів, навіть коли навколо немає машин. Відчуття, наче я повернувся додому, в Гельсінкі", – поділився 24-річний фінський студент Йоганнес Маямакі.
"Питання звички"
Антон Грушецький, виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології, пояснив таке терпіння культурною звичкою українців.
"Це скоріше питання звички – те, що війна не змінила. Сукупність усіх цих звичок створює враження нормального життя, якого багато людей глибоко потребують", – наголосив він.
Цей спокій серед хаосу – ще одне свідчення того, як українці намагаються триматися за своє звичайне життя, не даючи війні зруйнувати їхню внутрішню рівновагу.
Раніше "Дивогляд" розповідав про те, як українці бачать свою країну через 10 років.
Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.
