Турбота, лідерство, емоції
Попри прогрес у питаннях рівності, чимало жінок усе ще відчувають потребу просити вибачення – навіть за ті речі, які не потребують жодного виправдання. Чи то піднята рука на зустрічі, власна думка або прохання висловитися – усе це часто супроводжується автоматичним "вибач". Про це повідомляє "Дивогляд" із посиланням на Parade.
Причиною такої поведінки, як пояснює психолог Бріттані Макгіхан, є глибоко вкорінена соціалізація, яка з дитинства вчить дівчат бути зручними, покірними, доброзичливими.
У результаті жінки, прагнучи не видатися "грубими" чи "зарозумілими", постійно пом’якшують свої слова. Однак, на думку фахівців, надмірне вибачення не просто зайве – воно шкодить. Кожне "вибач, що турбую" або "перепрошую, але я не згодна" зменшує відчуття власної цінності, розмиває межі та підриває авторитет.
Психологи вказують на низку речей, за які впевнена в собі жінка не вибачається – і правильно робить. Ось цей перелік:
- За власні емоції. Сум, злість, розчарування – природні й людські реакції, які не потребують виправдань.
- За свої досягнення. Принижувати свої успіхи, аби когось не образити, – зайве. Радість за власні перемоги не є чимось егоїстичним.
- За прояв лідерства або сили. Упевненість – не агресія. І вона не повинна викликати провини.
- За свою присутність або те, що займаєш простір. Бути видимою, активною чи чутись – це не злочин.
- За іншу точку зору. Мати власну думку – це нормально. І це не потребує попереднього "вибач, але...".
- За речі, що не залежать від вас. Затори, збої в інтернеті чи скасовані зустрічі – не завжди у сфері контролю.
- За турботу про себе. Час для відпочинку, відмова від зайвого чи потреба в тиші – це не егоїзм.
- За те, що відповідаєш не миттєво. Повільна реакція – не дорівнює неповага.
- За слово "ні". Відмова – це не агресія. Це прояв зрілої комунікації.
- За помилки минулого. Якщо ви вже зробили висновки – зупиніть самозвинувачення.
- За свої потреби. Прохання про допомогу, підтримку чи відпочинок – природна річ.
- За власне тіло. Його вигляд, потреби, зміни – це ваша справа і не предмет вибачень.
Водночас психологи нагадують: сила вибачення теж важлива. Визнати свою провину там, де ви дійсно порушили чиюсь межу чи завдали шкоди – ознака зрілості, а не слабкості. Проте важливо відрізняти щиру відповідальність від автоматичного "вибач", нав’язаного соціальними очікуваннями.
Раніше "Дивогляд" ділився піснею, яка знімає стрес за 8 хвилин.
Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.
