Ідеться про політичну ізоляцію – стан, коли людина почувається відкинутою або знехтуваною через свої переконання. Нове дослідження показує: такі переживання можуть не лише знижувати добробут, а й стимулювати антисоціальну поведінку. Про це повідомляє "Дивогляд" із посиланням на наукове видання PsyPost, де розібрали роботу, опубліковану в Journal of Applied Social Psychology.
Ізоляція через політику штовхає до ворожнечі
Автори дослідження – Катаріна Е. АуБушон з колегами – зосередилися на вивченні того, як саме політичне відторгнення впливає на молодих людей. Для експерименту вони використали віртуальну гру Cyberball, яка імітує соціальну взаємодію: учасникам здавалося, що вони грають у м’яч з однолітками, які або поділяють їхні політичні погляди, або мають протилежні. Експеримент проводився в контексті президентських виборів у США 2020 року.
Результати виявилися показовими. Ті, хто відчував себе ізольованими – як з боку однодумців, так і з боку опонентів – демонстрували зниження психологічного комфорту, посилення емоційного напруження та більшу схильність до агресії. Зокрема, мова йшла про готовність до ворожої поведінки в мережі, включаючи образи та навіть погрози політичним супротивникам.
Особливо сильні реакції викликала ізоляція на основі підтримки конкретного кандидата. Учасники, яких виключали через симпатії до Трампа чи Байдена, відчували значно більше гніву. Це, у свою чергу, підвищувало ймовірність конфліктних дій онлайн. Цей подвійний механізм, як підкреслюють дослідники, водночас відштовхує людей від конструктивного діалогу та провокує на конфронтацію.
Цікавим виявився і ще один результат: у тих випадках, коли учасника виключала його ж політична група, деякі респонденти несподівано починали позитивніше ставитися до протилежного табору. Це може свідчити про те, що внутрішнє розчарування іноді спонукає до переосмислення власної позиції – хоча, як підкреслюють науковці, такі випадки були поодинокими й потребують додаткового вивчення.
Феномен політичної поляризації – особливо її емоційного виміру – продовжує загострюватися у багатьох демократичних країнах. Актуальне поняття "афективної поляризації" означає не просто розбіжності у поглядах, а глибоку неприязнь до опонентів, яких дедалі частіше сприймають не як людей з іншою думкою, а як моральну загрозу.
Така динаміка призводить до розриву соціальних зв’язків, конфліктів у родинах, втрати міжособистісного довіри та загального небажання співпрацювати навіть у питаннях суспільного блага.
На думку дослідників, подолати наслідки цього розколу неможливо лише політичними гаслами. Потрібно створювати середовище, в якому люди – незалежно від політичної орієнтації – почуватимуться почутими, включеними та захищеними. Саме це, на їхню думку, стане першим кроком до більш здорового й інклюзивного політичного діалогу.
Раніше "Дивогляд" розповідав, що штучний інтелект навчився визначати політичні погляди людей за рисами обличчя. Спойлер: праві більше посміхаються.
Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.
