Місце, відоме під назвою Беннінгтонський трикутник, стало джерелом містичних історій і таємничих зникнень. Усе почалося ще у 1870-х роках, коли в цьому регіоні почали регулярно зникати люди, а місцеві мешканці почали говорити про дивні явища – від загадкового світла до істот із незвичним виглядом. Про це повідомляє "Дивогляд" із посиланням на Metro.
Пішли в ліс – і не повернулися
Беннінгтонський трикутник – це таємнича ділянка лісу на південному заході штату Вермонт (США), де з 1945 по 1950 роки зникли 5 людей. Справжню популярність Беннінгтонський трикутник здобув завдяки письменнику Джозефу Сітро, який досліджував регіон протягом багатьох років. Саме він запропонував називати цю місцевість "новим Бермудським трикутником", де, за його словами, відбуваються події, що не піддаються раціональному поясненню. Чітких меж у цієї аномальної зони немає, але зазвичай до неї зараховують територію довкола гори Гластонбері, частину національного лісу Грін-Маунтін та декілька довколишніх сіл, серед яких і занедбані поселення-привиди.
Найбільш загадковими в історії трикутника стали події 1945–1950 років. Протягом цього короткого періоду в регіоні безслідно зникло п’ятеро людей. Серед них – і літній мисливець, і восьмирічний хлопчик. Попри масштабні пошукові операції, слідів майже не залишилось. Єдиною, кого згодом знайшли, була Фріда Лангер – її тіло виявили за шість місяців після зникнення в місці, яке вже раніше прочісували.
Кожне зникнення мало свої особливості. Паула Велден, молода студентка, вирушила на прогулянку взимку, одягнена в легкий одяг, і більше її ніхто не бачив.
Джеймс Тедфорд, ветеран війни, зник прямо з автобуса – пасажири стверджували, що бачили його на місці, але по прибутті його вже не було. Маленький Пол Джепсон зник буквально за хвилини, коли його мати на хвильку відвернулася. Його слід привів до тієї ж стежки, де перед цим безслідно зникла Паула Велден.
Усе це породило хвилю здогадок, повір’їв і навіть страхів. Люди розповідали про загадкові світлові кулі, дивне шерехтіння в лісі, а також про міфічну істоту з рудим хутром – монстра Гластонбері. Згадки про нього датуються ще XVIII століттям. Місцеві корінні племена також передавали з покоління в покоління легенду про "живу скелю", яка начебто здатна поглинати людину, якщо вона стане на неї.
Одна з деталей, яка привернула увагу, – це те, що двоє зі зниклих були одягнені в червоне. З того часу в регіоні поширилось повір’я, ніби цей колір приносить нещастя тим, хто йде в ліс.
Водночас не всі дослідники погоджуються з містичними поясненнями. Історик Майкл Дулінг уважно вивчив документи та зауважив, що між зникненнями надто мало спільного. За його словами, лише випадок з Паулою Велден справді має паралелі з іншими зникненнями в регіоні, а більшість інших історій – це "легенди і чутки".
Та попри всі спроби раціонально пояснити події, таємниця Беннінгтонського трикутника залишається відкритою. Сам Джозеф Сітро, який роками вивчав цю зону, підсумував:
"Я не можу запропонувати єдину теорію. Тут відбуваються зникнення, спостерігаються НЛО, чути дивні звуки, розповідають про прокляття... Але навіть якщо забути про все це – зникнення, як і раніше, реальні"
Раніше "Дивогляд" розповідав, що таємниця Бермудського трикутника розкрита.
Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.
