Проте мало хто замислюється, чим саме харчувався Ісус у своєму щоденному житті. Завдяки дослідженням доктора Тови Дікштейн, куратора ботанічного саду в Неот Кедумім, з'явилася можливість краще зрозуміти, яким був його раціон. Вона поєднала біблійні тексти, археологічні знахідки та історичні джерела, щоб реконструювати харчування Ісуса в контексті етнорелігійних традицій того часу. Про це повідомляє "Дивогляд" із посиланням на Tastingtable.
Чим харчувався Ісус?
Одним з основних джерел їжі для Ісуса були зернові культури – пшениця, ячмінь та фарро. Ці злаки не лише використовувалися для випікання хліба, але й становили основу харчування багатьох ізраїльтян. У Біблії міститься згадка про звичай залишати краї полів незбираними, щоб бідні могли підбирати залишки врожаю. У Новому Завіті описується, як Ісус із учнями зриває колосся пшениці в суботу, що демонструє важливість цього продукту в їхньому повсякденному житті.
Хліб був справжнім стрижнем харчування. Зерна використовували не лише для його виготовлення, а й для приготування інших страв, наприклад, каші чи простих перекусів на зразок келлі – підсмаженого зерна, що нагадувало попкорн. Ймовірно, Ісус їв подібні страви під час подорожей, коли потрібна була легка їжа, яку можна швидко приготувати.
Значну роль у харчуванні також відігравали бобові культури – сочевиця, нут і кінські боби. Їх широко використовували через доступність та поживність. Особливо вони були важливі для малозабезпечених верств населення, забезпечуючи організм необхідними білками.
Незамінним продуктом у раціоні Ісуса була оливкова олія. Її застосовували не лише як харчовий продукт, але й у релігійних обрядах і медицині. Оливкова олія була основою багатьох страв і споживалася разом із хлібом, додаючи жирів та калорій.
Сезонні фрукти, такі як інжир, фініки, гранати, хурма та виноград, були поширеними в Ізраїлі. Ці дари природи не лише урізноманітнювали стіл, але й забезпечували організм важливими вітамінами. Особливе місце серед них посідало вино.
Його роль виходила за межі просто напою: вино було важливою частиною релігійних обрядів та свят, наприклад, великоднього седеру, де його вживали чотири рази згідно з традицією. Вино розбавляли водою, щоб зменшити міцність, адже нерозбавлений напій використовували лише в особливих випадках. На Таємній вечері Ісус розділив вино з учнями, надавши йому глибокого символізму як втілення своєї крові.
Окрім культурно значущих продуктів, Ісус, імовірно, споживав дикорослі рослини. У регіоні з обмеженими водними ресурсами зелень і дикі трави доповнювали раціон. Археологічні знахідки підтверджують наявність таких рослин у стародавньому Ізраїлі. До них належали мальва, гірчиця, агнці (дикий шпинат), гіркі трави, відомі як марор, та каперси.
Риба була ще одним важливим джерелом білка. Водойми Галілеї та Середземного моря забезпечували регіон тилапією (риба Святого Петра), сардинами, коропом. Часто рибу солили, щоб зберегти її на довше. Євангелія неодноразово описують Ісуса, що споживає рибу, зокрема в сцені годування п’яти тисяч людей.
У той час домашня худоба, зокрема кози, забезпечувала молоко, м’ясо і навіть вовну. М’ясо не вживали щодня, а переважно під час свят чи особливих подій. Козяче молоко та його похідні, як-от сири, були доступні й поширені серед населення.
Яйця також були важливим елементом харчування. Молочні продукти, хоча й не були основним джерелом харчування, все ж доповнювали раціон, забезпечуючи білками та кальцієм.
Особливе місце займав мед. Його використовували для підсолодження страв, додаючи до хліба, фруктів, зернових або молочних продуктів. Мед був єдиним природним підсолоджувачем того часу, тому високо цінувався.
Не варто забувати і про сарану, яка вважалася дозволеною до вживання згідно з законами Тори. В умовах нестачі харчів ця комаха могла служити джерелом білка, а її згадки в Біблії підтверджують використання в їжі.
У регіонах, де перетиналися торговельні шляхи, як-от Кесарія чи Тверія, можна було знайти імпортні спеції. Там Ісус міг куштувати екзотичні смаки, принесені з інших частин Римської імперії, що урізноманітнювали просту кухню того часу.
Раціон Ісуса, хоч і здається скромним за сучасними мірками, був збалансованим і відповідав культурним, релігійним та природним умовам регіону. Це харчування ґрунтувалося на простих, доступних продуктах, які дарували і поживність, і духовне наповнення щоденного життя.
Раніше "Дивогляд" розповідав про те, який насправді вигляд мав Ісус.
Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.
