Йдеться про період, що охоплює приблизно 26 500-19 000 років тому, коли температури в Європі сягали -27 °C. Ключем до цього відкриття стали рештки трьох вогнищ, виявлені біля села Кормань на березі Дністра. Про це повідомляє "Дивогляд" із посиланням на Interesting Engineering.
Міжнародна команда дослідників з Університету Алгарве (Португалія) та Віденського університету провела низку геоархеологічних експертиз. Завдяки сучасним методам, зокрема мікроморфології, мікростратиграфічному й колориметричному аналізу, вдалося не лише зафіксувати присутність вогнищ, а й визначити особливості їхньої будови й призначення.
Як зазначає провідний автор дослідження Вільям Мерфрі, вчені досі не до кінця розуміють, чому подібні знахідки так рідко фіксуються на територіях, які зазнали сильного кліматичного впливу. Він припускає, що сліди вогню могли бути знищені природними процесами – замерзанням і відтаванням ґрунтів, або ж давні мешканці використовували інші способи зігрівання, не пов’язані з вогнем.
Проте саме знайдені сліди довели: люди вміли вправно розпалювати багаття навіть у надзвичайно суворих умовах. Температура горіння перевищувала 600 °C, що свідчить про наявність знань щодо регулювання інтенсивності вогню та вибору відповідного пального. Як основне джерело палива використовувалися дрова, здебільшого ялинові, але дослідники не виключають і застосування кісток або тваринного жиру.
Цікаво, що виявлені вогнища розташовувалися в одному місці, яке, імовірно, використовувалося неодноразово під час сезонних переміщень мисливців-збирачів. Це дає підстави говорити про певну організацію таборів і уявлення давніх людей про сталість і безпечність конкретних територій.
"Люди прекрасно контролювали вогонь і вміли використовувати його по-різному, залежно від мети багаття. Але наші результати також показують, що ці мисливці-збирачі використовували одне й те саме місце в різні пори року під час своїх щорічних міграцій", – підкреслив Філіп Нігст із Віденського університету.
Науковці вважають, що подібні відкриття допомагають по-новому поглянути на еволюцію людського побуту та технологій виживання в умовах холоду.
Таким чином, сліди стародавніх вогнищ на березі Дністра не лише відкривають завісу над повсякденним життям людей льодовикової епохи, а й підтверджують: уже тоді Homo sapiens мав виняткові навички адаптації до ворожого середовища, що стало основою для подальшого розвитку цивілізації.
Раніше "Дивогляд" розповідав про моторошне відкриття на півдні України, яке підтвердило розповіді давньогрецького історика Геродота.
Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.
