Сьогодні, 22 січня, ми згадуємо цього унікального митця, чиї твори залишаються актуальними навіть через десятиліття після його смерті. Абе був одним із провідних представників японського повоєнного авангарду, і його творчість глибоко досліджує тему ідентичності, самотності та боротьби людини з сучасним світом. Більше про це розповість "Дивогляд".
Життєвий шлях: від Маньчжурії до Токіо
Кобо Абе народився 7 березня 1924 року в Токіо. Його батько працював викладачем на медичному факультеті в Мукденському університеті, тому дитинство і юність Абе провів у Маньчжурії. Повернення до Токіо в 1943 році, де він почав навчання на медичному факультеті Імператорського університету, стало переломним моментом у його житті. Однак медична кар’єра не захоплювала Абе, і незабаром він зрозумів, що його справжнє покликання – література.
Перші кроки в письменницькій діяльності він зробив ще у студентські роки, а в 1948 році побачив світ його перший літературний твір – "Дорожній знак у кінці вулиці". Успіх прийшов у 1951 році, коли повість "Стіна. Злочин Карума" принесла йому престижну премію Акутагави. Цей момент визначив його подальший шлях, і він повністю присвятив себе літературі.
Філософські глибини творчості
Кобо Абе в своїй творчості ставив у центр уваги питання ідентичності, свободи та моральної відповідальності. Його твори, які часто порівнюють із роботами Сартра і Достоєвського, відрізняються глибокою символікою та багатошаровістю.
"Жінка в пісках"
Одним із найвідоміших творів Абе є роман "Жінка в пісках", виданий у 1962 році. Цей твір розповідає про вчителя Нікі, який потрапляє у пастку піщаної ями, де змушений жити разом із самотньою жінкою.
Його боротьба зі своїми внутрішніми страхами, прагненням свободи та необхідністю адаптуватися до нових умов стає метафорою людського існування. Роман здобув премію газети "Іомура" і був екранізований режисером Хіросі Тесігахарою, здобувши світове визнання.
"Чуже обличчя"
Роман "Чуже обличчя" досліджує тему втрати власного "я" через історію вченого, який після хімічного вибуху змушений носити маску. Маска стає не лише фізичним, але й символічним бар’єром між ним і суспільством. Герой проходить шлях від ізоляції до визнання власної провини та відчуження.
"Спалена карта"
У романі "Спалена карта" Абе аналізує, як втрата зв’язку зі своїм минулим та ідентичністю може призвести до духовного вакууму. Герой твору, Тасіро, втрачає свою "особисту карту" та з нею почуття приналежності до світу. Ця історія стає алегорією втрати сенсу життя в сучасному суспільстві.
Внесок у драматургію
Окрім романів, Абе створив низку п’єс, які відзначаються гротескністю та філософською глибиною. Серед них: "Полювання на рабів" (1955), "Привиди поміж нас" (1958), "Мужчина, який перетворився у палицю" (1969). Ці роботи стали основою для експериментального театру, який Абе організував у своїй "Студії Абе".
Філософські погляди
Кобо Абе часто розмірковував над сенсом життя, людськими страхами та прагненням знайти сенс і гармонію в хаотичному світі. В одному з останніх інтерв’ю він сказав:
"Сенсу життя немає, є лише захоплюючий процес його пошуку"
Захоплення українською літературою
Одним із ключових аспектів, що сформували не лише літературний, а й життєвий світогляд Кобо Абе, було його ґрунтовне знайомство з класичною світовою літературою, зокрема українською.
"Ще в шкільні роки я був зачарований творчістю гіганта української літератури – Гоголя. Я прочитав майже все написане ним, і не один раз, і зараховую себе його учнем. Переплетіння вигадки і реальності, завдяки чому реальність постає гранично яскраво і вражаюче, з'явилося в моїх творах завдяки Гоголю, який навчив мене цього"
Останні роки
Абе помер 22 січня 1993 року в Токіо, залишивши по собі незакінчений роман. Його спадщина залишається важливою складовою світової культури, а твори й досі вивчають і цінують за їхню глибину та універсальність.
Найвідоміші твори Кобо Абе
- "Жінка в пісках"
- "Чуже обличчя"
- "Спалена карта"
- "Людина-коробка"
- "Ті, що ввійшли в ковчег"
Цитати
- "Якщо успіх спить – чекай..."
- "Майбутнє не що інше, як похідне минулого"
- "Потерпілі корабельну аварію гинуть не стільки від голоду і спраги, скільки від страху, що їжі та води не вистачить. Варто тільки подумати, що програв, і в ту ж мить почнеться поразка"
- "Чи настане той момент, коли я зможу здійснити свою мрію почати нове життя в образі іншої людини?"
- "Але чи непорушність є абсолютно необхідною для існування? Хіба від прагнення затвердити непорушність не виникає огидне суперництво?"
- "Чим сильніше нафарбована жінка, тим простіше спокусити її"
- "Оточений непереборною стіною привітності, я завжди був самотній"
- "Самотність – це невгамовна жага мрії"
- "Серед тих, хто ненавидить новини, лиходіїв не буває"
- "Гарний пейзаж не обов'язково має бути великодушний до людини"
Творчість Кобо Абе є унікальним синтезом японської філософії, європейської літературної традиції та сучасного мистецтва. Його роботи змушують задуматися про складні питання існування та залишають незабутнє враження на читачів і глядачів у всьому світі.
Раніше "Дивогляд" ділився 8 цитатами Умберто Еко про життя, книги і мислення, які надихають.
Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.
