Умберто Еко про життя, книги і мислення: 8 цитат, які надихають

Умберто Еко – постать, яка залишила незабутній слід у світовій літературі, філософії та науці.

Біографія

5 січня 1932 року в італійському містечку Алессандрія народився майбутній письменник, медієвіст і літературний критик. Його дитинство минуло у складні воєнні роки, коли разом із матір’ю Джованною він переїхав до гірського села в П’ємонті, рятуючись від наслідків Другої світової війни. Про це повідомляє "Дивогляд".

Освіту Умберто здобував у салезіанському монастирі, що сформувало його інтерес до середньовічної культури. Згодом він вступив до Туринського університету, де вивчав філософію та літературу. У 1954 році здобув ступінь бакалавра філософії. Вже тоді він почав формувати власний стиль, що поєднував глибокий науковий аналіз із вишуканою мовою.

Його кар’єра стартувала на державній радіомовній станції RAI, де він працював над культурними програмами. У 1956 році Еко опублікував свою першу книгу, що принесла йому визнання. Наступні роки він викладав в університетах Мілана, Флоренції, Турина, а з 1975 року – в Болонському університеті, де залишився до кінця життя.

Умберто Еко був не лише письменником, а й активним учасником культурного життя. Він співпрацював із журналами "Маркантре" та "Квіндічі", був одним із засновників "Групи 63" – авангардного літературного руху. Його дружина Ренате Рамге, викладачка мистецтв, підтримувала його в усіх починаннях, а родина виховала двох дітей.

Письменник помер 19 лютого 2016 року в Мілані, залишивши величезну спадщину. Його романи, серед яких "Ім’я троянди", "Маятник Фуко", "Острів напередодні", здобули популярність у всьому світі. Умберто Еко – це не лише історія успіху, а й приклад безперервного інтелектуального пошуку.

Цікаві факти:

  • Його прізвище походить від латинського ex caelis oblatus – "дарунок із небес".
  • Еко мав дві бібліотеки – у Мілані (30 тисяч томів) та в Урбіно (20 тисяч томів).
  • Хоча він був атеїстом, його знання середньовічної Європи вважаються неперевершеними.
  • Письменник категорично не дозволяв екранізувати свої твори після розчарування від фільму "Ім’я троянди".

Цитати:

"Що таке кохання? Немає у світі нічого, ані людини, ані Диявола, геть нічого, що викликало б у мені підозру подібну до тієї, що викликає кохання, адже воно проникає в душу глибше за будь-що інше. Ніщо так не наповнює і не зв’язує серце як кохання. Тому коли немає у вас зброї, аби його приборкати, кидається душа через кохання у безмежну прірву."

"В Середні віки візуальна комунікація для народу була важливішою за письмо. Проте візуально Шартрський собор за своїм культурним наповненням нічим не гірше письмового образу світу. Собор був телебаченням свого часу. Відмінність в тому, що головний редактор тих середньовічних телепроґрам любив читати хороші книги, мав прекрасну фантазію і працював на суспільне благо."

"Перший обов'язок культурної людини – бути завжди готовим переписати енциклопедію."

"Можливо, мої установки були невірними, що мене не радує – але я мав рацію, і це мене радує ще менше. Втім, ці два невдоволення все ж доставляють мені деяке задоволення."

"Книжки завжди розповідають про інші книжки, і кожна історія розповідає історію, яку вже розповідали."

"Як почувається людина, дивлячись у небо? Вона думає, що їй бракує мов, аби описати те, що вона бачить. Поза тим люди ніколи не припиняли описувати небо, просто перераховуючи, що вони бачать… У нас є межа, дуже тривожна, принизлива межа: смерть. Саме тому нам подобається все те, що, здається, немає меж і, відповідно, немає завершення. Це спосіб уникати думок про смерть. Нам подобаються переліки, бо ми не хочемо помирати."

"Книжки не створені для того, щоб їм вірили, але для того, аби бути приводом для розслідування. Коли нам ідеться про книгу, не мусимо питати себе, про що вона говорить, але що вона означає."

"Мушу бути в мирі. Я зрозумів. Чи не кажуть, що мир приходить, коли розумієш? Я зрозумів. Я мушу бути в мирі. Хто сказав, що мир походить зі споглядання порядку, споглядання у розумінні, задоволенні, порядку, охопленого вповні, у радості й тріумфі, без зусиль? Все ясно, прозоро; погляд спочиває на цілому й на частинах і бачить, як частини об’єднались, аби утворити ціле; він осягає центр, де тече лімфа, подих, де коріняться усі причини…"

Раніше "Дивогляд" розповідав про те, як Вільгельм Дільтей, яскравий представник "Філософії життя", змінив розуміння історії та культури.

Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.

ПРОКОМЕНТУЙТЕ

МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ

Читайте більше