Справжнє ім'я цього генія – Франсуа-Марі Аруе. Його праці стали основою не лише для французької культури, а й мали величезний вплив на розвиток європейської думки XVIII століття.
Біографія та псевдонім
Франсуа-Марі Аруе почав використовувати псевдонім "Вольтер" після успіху своєї трагедії "Едіп" у 1719 році. Існує думка, що псевдонім – це анаграма від "Arouet le jeune" (Аруе молодший). Це ім’я стало символом боротьби за свободу слова, віросповідання та ідейну незалежність.
Вольтер народився в сім’ї чиновника. Його батько хотів, аби син став адвокатом, але молодий Франсуа вибрав літературну кар’єру. Бунтівний дух проявився ще в молодості: за свої критичні вірші Вольтера кілька разів ув’язнювали, зокрема в Бастилію.
Вольтер був універсальним письменником, працюючи в усіх жанрах – від поезії до історичних досліджень. Його доробок включає понад 20 000 листів і близько 2000 книг і брошур, а також 54 драматичні твори, включаючи трагедії, сатири й комедії. Його твори відзначалися гострою сатирою, критикою релігійної нетерпимості та закликами до реформ.
Основні твори:
- "Кандид, або Оптимізм" (1759): сатира на догматизм і наївний оптимізм, яка показує трагедії людського існування.
- "Філософський словник" (1764-1769): енциклопедичний збірник, де Вольтер аналізує суспільство, релігію та мораль.
- "Мікромегас" (1752): філософський роман, який критикує людський егоцентризм.
Філософія:
Вольтер був прихильником деїзму, вважаючи, що Бог створив Всесвіт, але не втручається в його подальший розвиток. Його позиція часто викликала критику з боку католицької церкви. Вольтер різко засуджував фанатизм і виступав за раціональне мислення.
Вольтер не тільки писав, а й активно боровся за справедливість. Його діяльність включала захист прав невинно засуджених. Наприклад, у справі Жана Каласа він допоміг довести невинуватість чоловіка, несправедливо обвинуваченого у вбивстві сина через релігійні мотиви.
Вольтер був не лише геніальним письменником і філософом, а й надзвичайно яскравою особистістю з багатьма унікальними рисами та захопливими історіями з життя. Його дотепність, гумор і широта інтересів роблять його одним із найцікавіших персонажів XVIII століття.
10 цікавих фактів:
- Нестримний робочий ритм: Вольтер працював від 18 до 20 годин на добу. Він мав звичку вставати вночі, щоб записати ідеї. На його столику завжди лежали пера та папір, щоб він міг негайно зафіксувати натхнення.
- Особистий "королівський двір": У своєму маєтку у Фернеї Вольтер створив справжній культурний центр. Там він приймав королів, дипломатів, письменників і вчених з усього світу.
- Гостре почуття гумору: Одного разу, повернувшись інкогніто до Парижа, Вольтера зупинили поліцейські. На питання про контрабанду він дотепно відповів: "Єдина контрабанда тут – це я".
- Критика церкви: Вольтер, хоча й визнавав існування Бога, відверто висміював релігійний фанатизм. Він залишив безсмертну фразу: "Якби Бога не існувало, його потрібно було б вигадати", а також: "Вірити в Бога неможливо, не вірити в нього – абсурдно". Його погляди змусили католицьку церкву вважати його одним із найнебезпечніших опонентів.
- В’язень Бастилії: За критику влади Вольтера ув’язнили у Бастилії. Там він написав кілька своїх ранніх творів. Під час ув’язнення він звернувся до принца-регента із проханням: "Будь ласка, не турбуйтеся про моє житло та харчування", і підписався як "Едіп". Ця дотепна заява лише підвищила його популярність серед французької еліти. Коли йому запропонували свободу за умови вигнання, він погодився і вирушив до Англії.
- Перепоховання: Тіло Вольтера, який перед смертю все ж таки захотів бути похованим за церковним обрядом, пережило кілька перепоховань. Спочатку його таємно поховали родичі. Під час Французької революції його останки перенесли до Пантеону великих людей Франції. Згодом труну викрали релігійні фанатики, знищивши останки у вапні. Однак урна з його серцем зберігається в Національній бібліотеці Парижа. Його труна в Пантеоні має напис: "Серце моє тут, а дух мій скрізь". Ці слова стали символом його безсмертного внеску у світову культуру.
- Жартівливий скептицизм: Коли молодий поет попросив оцінити свої вірші, Вольтер, втомлений і змерзлий, відповів: "Якби у ваших віршах було більше вогню, я б зігрівся швидше".
- Ставлення до армії і війни: Одного разу, спостерігаючи за облогою фортеці, Вольтер із зацікавленням вивчав облогові машини та військове спорядження. Помітивши його інтерес, командувач запропонував поету спуститися в траншею, щоб побачити процес ближче. Вольтер чемно відмовився, заявивши, що готовий оспівувати героїчні подвиги солдатів у своїх творах, але брати участь у битві не має наміру.
- "Прекрасне" та "хороше": Коли Вольтеру поставили запитання, що відрізняє хороше від прекрасного, він відповів із притаманною йому влучністю. За його словами, "хороше" потребує доказів, тоді як "прекрасне" очевидне саме по собі й не потребує жодних пояснень.
Спадщина Вольтера
Його роботи мали величезний вплив на розвиток європейської культури та філософії. Вольтер заклав основи критичного мислення, якими керуються сучасні гуманітарні науки. Його заклик до свободи думки та боротьба проти тиранії стали натхненням для багатьох поколінь.
Вольтер – це символ Просвітництва, людина, яка своїми ідеями змінила хід історії. Його заклики до свободи та розуму залишаються важливими й сьогодні, надихаючи нас критично мислити та боротися за справедливість.
Раніше "Дивогляд" розповідав про те, як Вільгельм Дільтей, яскравий представник "Філософії життя", змінив розуміння історії та культури.
Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.
