Біографія, філософія та чому радянська пропаганда вважала його провісником нацизму
Фрідріх Ніцше народився 15 жовтня 1844 року в невеличкому містечку Рекен неподалік Лейпцига, в родині лютеранського священика Карла Людвіга Ніцше. Вже під час навчання в гімназії юний Ніцше демонстрував неабиякі здібності до філології та музики. Протягом 1864-1869 років він вивчав теологію та класичну філологію в університетах Бонна та Лейпцига.
У цей період Ніцше захопився творами Артура Шопенгауера, що значною мірою вплинуло на його філософські погляди. Не менш значущим стало його тривале спілкування з Ріхардом Вагнером, яке тривало багато років і справило на нього значний вплив. У віці 23 років Ніцше призвали до лав прусської армії, але після травми він був змушений демобілізуватися.
Фрідріх Ніцше відомий своїми радикальними поглядами та критикою релігії, культури та моралі, що панували в його час. Він розробив власну етичну концепцію, яка не вписувалася в усталені рамки тогочасного академічного світу. Його твори мають яскраво виражений афористичний стиль, який суттєво вплинув на розвиток таких напрямків філософії, як екзистенціалізм і постмодернізм. Хоча його праці і досі викликають суперечки, їхня популярність не згасає серед представників літературних і мистецьких кіл.
Ніцше також критикував традиційну мораль, матеріалізм та сучасний йому спосіб життя. Він відкидав німецький ідеалізм і романтизм, вважаючи їх шкідливими для розвитку особистості. Незважаючи на те, що його творчість часто спотворювалася й асоціювалася з нігілізмом, антисемітизмом або навіть фашизмом, сам Ніцше рішуче заперечував ці ідеї та активно протистояв їм. Він вважав себе філософом "неприємних істин" і залишався непохитним у своїй критиці загальноприйнятих норм. Його праці стали фундаментом для розвитку екзистенціалізму і постмодернізму, хоча часто їх важко підвести під чітку систематизацію.
Щодо концепції надлюдини, яка займає важливе місце у філософії Ніцше, варто зазначити, що вона часто неправильно трактувалася. Радянська ідеологія називала Ніцше провісником фашизму, але сучасні дослідники філософії одностайно стверджують, що це твердження хибне. Ніцше описував "надлюдину" як індивідуальний ідеал людини, що стоїть поза колективною масою, тоді як фашизм передбачає домінування колективного інстинкту. Його критика християнства і моральних норм особливо яскраво проявилася в незавершеній праці "Антихрист".
Цитати Фрідріха Ніцше:
- Ніколи не виживе той народ, який сприймає трактування своєї історії очима сусіда.
- Без певної розумової культури не може бути витонченого смаку.
- Все, що нас не вбиває, робить нас сильнішими.
- Хто бореться з чудовиськами, тому слід остерігатися, щоб самому при цьому не стати чудовиськом. І якщо ти довго дивишся в безодню, то безодня теж дивиться в тебе.
- Смерть достатньо близька, щоб можна було не боятися життя.
- Відносини людини з часом можна порівняти з будівництвом пісочного замку. Одна будує повільно і старанно, але при цьому його мучить неминуча перспектива повернення хвиль і шокує, коли вони, нарешті, приходять. Інша навіть не почне будівництво: навіщо, якщо приплив все одно зруйнує побудоване? Третій, найкращий з усіх – приймає неминуче, але все одно захоплено і радісно працює, не забуваючи при цьому про приплив.
- Той, хто відповів собі на питання: "Навіщо жити?" – зможе витримати майже будь-яку відповідь на питання: "Як жити?"
- І якщо у тебе немає більше жодної сходинки, ти повинен навчитися підніматися на власну голову: як же інакше хотів би ти піднятися вище?
- Людина – це канат, натягнутий між твариною і надлюдиною, – канат над прірвою. У людині приємно те, що вона міст, а не мета.
- Краще бути дурнем на свій ризик, ніж мудрецем на підставі чужих думок.
Раніше "Дивогляд" розповідав про річницю смерті Фрейда та ділився його актуальними цитатами.
Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.
