У зв'язку з 75 річницею трагічної події, "Дивогляд" розповість про біографію цієї видатної особистості.
Легендарний борець, який пройшов через допити НКВС
Народився український велетень 8 жовтня 1871 року в селі Красенівці на Черкащині. Уперше він вийшов на цирковий килим у місті Кафі у віці 27 років. Виступаючи у київському цирку, Іван захопився класичною французькою боротьбою і згодом об’їхав багато міст України, Поволжя, Кавказу та Сибіру з гастролями.
Іван Піддубний став членом петербурзького атлетичного товариства та брав участь у чемпіонаті світу в Парижі, де програв Раулю ле Буше через використання ним заборонених прийомів. Наступного року, на Міжнародному чемпіонаті в москві, він переміг Рауля де Буше.
За чотири роки Іван шість разів здобував звання чемпіона світу з боротьби. 28 грудня 1905 року у Парижі він вперше здобув титул чемпіона світу з класичної боротьби. Далі перемоги продовжувалися в Італії, Алжирі, Бельгії та Німеччині. Чемпіон чемпіонів не раз отримував пропозиції про замовні матчі, але незламний борець відмовлявся.
У 1906-1907 роках в Галичині відбулися спортивні змагання, де Іван Піддубний здолав усіх супротивників-гвардійців. Великий князь Микола Миколайович запитав Івана, який орден він хотів би отримати від царя.
Повернувшись до рідного села, Іван одружився з акторкою Антоніною Квітко-Фоменко, придбав 200 гектарів землі та невеликий будинок, де почав приділяти час сільському господарству. Проте через три роки він зазнав фінансових труднощів і знову повернувся до боротьби. У 1919 році в Одесі Антоніна залишила його, поїхавши з офіцером, прихопивши два пуди золотих нагород Івана.
Атлет знову повернувся до великого спорту. Протягом 40 років Піддубний не програв жодного чемпіонату, побував з гастролями у 50 містах та 14 країнах. У 1939 році йому присвоїли звання "Заслужений артист РРФСР". Іван Піддубний завжди дотримувався режиму тренувань та був чесним у двобоях.
З 1922 року Іван одружився вдруге на Марії Машоніній, яка була на дев'ять років молодшою за нього. Нарешті у нього з’явилася справжня родина та власний будинок у Єйську. Над канапою висів портрет Шевченка, а на полиці стояли різні видання "Кобзаря".
У 1937 році Івана Максимовича заарештувало НКВС у ростові, звинувачуючи у підробці паспорту. Йому видали паспорт, де його прізвище записали через "о" і вказали "русский". Іван самостійно виправив "о" на "і" та "русский" на "українець".
Відомо, що Іван Піддубний протягом всього життя говорив лише українською мовою і ніколи не дозволяв називати себе "русским".
Енкаведисти довго допитували Піддубного, застосовуючи тортури, вимагаючи адреси закордонних банків та номери рахунків. Вони знали, що, гастролюючи в США, 57-річний українець здобув звання переможця конкурсу краси та нагороду у півмільйона доларів. Проте Іван відмовився від американського громадянства, отримання якого було умовою для виплати нагороди, про що не знали в СРСР.
Останні роки життя Іван все сильніше страждав від болю в серці. У травні 1947 року він зламав шийку стегна, впавши по дорозі з ринку, і довго був прикутий до ліжка. Попри біль, іноді сповзав з ліжка та добирався до двору, де дружина Марія Степанівна ставила йому лавку.
8 серпня 1949 року о 6 ранку його серце зупинилося через інфаркт. Останні роки він жив у злиднях та страждав від недоїдання. У його спальні виявили незакінчений лист до заступника голови Ради Міністрів СРСР Клима Ворошилова:
"Клименте Єфремовичу, мені майже 78 років. Згадайте мої заслуги перед країною. Ви самі називали мене національним героєм, а тепер забули. Прошу одного: закріпіть мене до їдальні військової частини, щоб я хоч інколи їв гаряче"
Гроші на похорони Піддубного збирало все місто. З москви надійшов наказ "поховати з почестями". Чемпіона проводжали тисячі людей, хоча допомагали йому вижити одиниці. Віддати останню шану видатному атлету прийшли містяни та жителі навколишніх станиць, а також друзі-борці.
Похований Іван Піддубний був в Заміському парку, поряд з могилами військових льотчиків, загиблими у боях за Єйськ. У 1955 році за сприяння уряду США на його могилі встановили пам'ятник.
Раніше ми ділилися 10 фактами про Івана Піддубного.
Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.
Допоможи ЗСУ – врятуй свій дім: офіційні реквізити та посилання.
