Його творчий шлях став знаковим для світової літератури, залишивши глибокий слід у серцях мільйонів читачів. Про життєвий шлях Флобера розповість "Дивогляд".
Дитинство та освіта
Гюстав походив із заможної родини: його батько був відомим хірургом, а мати – представницею аристократичного норманського роду. Навчаючись у міському Королівському коледжі з 1832 до 1840 року, він не вирізнявся академічними успіхами, проте з юності захоплювався історією та літературою.
У 1840 році Флобер вступив на юридичний факультет Сорбонни, але через важке нервове захворювання, схоже на епілепсію, був змушений залишити навчання у 1844 році. Втрата батька змусила його з мамою переїхати до маєтку Круассе біля Руана, де він прожив майже все життя.
Творчий шлях
Маєток у Круассе став для Гюстава місцем творчої ізоляції, де він міг цілковито присвятити себе письменництву. Його перші твори, такі як "Мемуари божевільного" (1838) та "Листопад" (1842), були насичені романтичними мотивами.
У 1856 році світ побачив головний шедевр письменника – "Пані Боварі". Роман спричинив справжній скандал через звинувачення в аморальності, а Флобера викликали до суду. Незважаючи на судовий процес, твір здобув колосальний успіх після виправдувального вироку та виходу окремим виданням у 1857 році.
Подорож Флобера до Північної Африки в 1858 році надихнула на створення історичного роману "Саламбо" (1862). Серед інших визначних творів – "Виховання почуттів" (1869) та філософська драма "Спокуса святого Антонія" (1874). Вінцем літературної спадщини стала збірка "Три повісті" (1877) та незавершений роман "Бувар і Пекюше".
Останні роки
Останні роки життя Флобера були затьмарені трагедіями: він втратив матір і найкращого друга Максима Дюкана, зазнав фінансових труднощів через щедрі пожертви родичам та скромні літературні гонорари. Хвороба виснажувала його тіло та дух.
Попри все, Гюстав Флобер підтримував стосунки з такими видатними особистостями, як Жорж Санд і Гі де Мопассан, чиїм наставником він став. 8 травня 1880 року Флобер пішов із життя через інсульт, залишивши після себе безсмертну літературну спадщину.
Літературний внесок
Творчість Флобера змінила вектор розвитку сучасного роману. Його вплив поширився далеко за межі Франції, а численні покоління письменників черпали натхнення з його майстерності та стилю.
10 цитат Флобера
- "Натовп завжди йде второваною стежкою. До прогресу, навпаки, прагне лише меншість"
"Бувар і Пекюше"
- "Пишними словами зазвичай прикривається дуже неглибока прихильність"
"Пані Боварі"
- "Слова – це волочильний стан, на якому можна розтягнути будь-яке почуття"
"Пані Боварі"
- "Самовпевненість людини залежить від середовища, яке її оточує"
"Пані Боварі"
- "Без ідеї не може бути нічого великого"
"Виховання почуттів"
- "Глибокі почуття схожі на порядних жінок: вони бояться, що їх розгадають, і проходять життя з опущеними очима"
"Виховання почуттів"
- "Майбутнє тривожить нас, а минуле тримає. Ось чому сучасність вислизає з наших рук."
"Виховання почуттів"
- "Якщо Бог сам знає, що нам потрібно, то навіщо тоді молитися?"
"Пані Боварі"
- "Ми шукаємо притулку в посередності, зневірившись у тій красі, про яку мріяли"
"Виховання почуттів"
- "Бути дурнем, егоїстом і мати гарне здоров'я – ось три умови, необхідні для щастя. Але якщо перше з них відсутнє, інші дві марні"
"Пані Боварі"
Раніше "Дивогляд" ділився 7 цікавими фактами про письменника Бориса Грінченка.
Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.
