Мотивуюча історія Стівена Гокінга: як він переміг ранню смерть і змінив науку назавжди

З ранніх років Стівен усвідомив, що наука – це його покликання. Історію його життя розповість "Дивогляд".

"Мета мого життя проста. Повністю зрозуміти Всесвіт, як він працює, чому влаштований саме так і чому взагалі існує", – якось зазначив Гокінг.

Попри блискучий розум, доля завдала Гокінгу жорстокого удару. У віці 21 року йому поставили діагноз – аміотрофічний склероз, хвороба, яка поступово руйнує нервові клітини, позбавляючи можливості рухатися, розмовляти і навіть дихати. Лікарі прогнозували, що жити йому залишилося не більше 2,5 років. Але Гокінг кинув виклик цьому вироку.

У своїй автобіографії "Моя коротка історія" (2013) він зізнався:

"Тоді я думав, що моє життя закінчилося і я ніколи не реалізую потенціал, який відчував у собі. Але зараз, через 50 років, я можу сказати, що задоволений своїм життям"

Попри свою хворобу, Стівен зберігав гострий розум і величезний інтерес до вивчення Всесвіту. Його роботи були присвячені зведенню воєдино двох фундаментальних теорій: загальної теорії відносності, яка описує простір і час, і квантової механіки, що пояснює поведінку найменших частинок.

Шлях до слави

У 1974 році, коли Гокінгу було лише 32 роки, він став одним із наймолодших членів Лондонського королівського товариства. А вже в 1979 році отримав звання Лукасівського професора математики в Кембриджському університеті – посаду, яку колись обіймав сам Ісаак Ньютон.

Він не лише досліджував теоретичну астрономію та космологію, але й активно популяризував науку. У 2007 році Гокінг навіть перевірив теорію гравітації Ньютона, побувавши в стані невагомості на борту спеціального літака. Цим експериментом він хотів продемонструвати, що інвалідність – не перепона для досягнень.

"Людство повинно дивитися вгору, до зірок, а не вниз, під ноги", – любив повторювати учений.

Гокінг часто попереджав про ризики, що загрожують Землі. Він вважав, що майбутнє людства залежить від освоєння космосу.

"Є загроза, що життя на нашій планеті може бути знищене через глобальне потепління, ядерну війну чи генно-модифіковані віруси. Щоб вижити, людству потрібно шукати нові домівки за межами Землі", – казав він.

Погляд у майбутнє

В останні роки життя Гокінг багато говорив про штучний інтелект. Він бачив у ньому як можливості, так і серйозну загрозу.

"Досягнення у створенні АІ можуть стати найбільшим досягненням людства, але вони можуть також призвести до його загибелі. АІ здатний створювати автономну зброю, контролювати суспільство або використовуватися для зловживань", – зазначив учений на відкритті центру дослідження АІ в Кембриджі.

Гокінг також не боявся висловлювати свою думку щодо політики. Він критикував Дональда Трампа, називаючи його "демагогом", і закликав британців не підтримувати Brexit.

"Світ став надто взаємопов'язаним, щоб одна країна могла впоратися самостійно", – зауважував він.

Популяризатор науки

Стівен Гокінг був не лише геніальним науковцем, але й надзвичайно талановитим популяризатором науки. Його книга "Коротка історія часу" (1988) стала бестселером і розкрила складні наукові концепції мільйонам читачів. Пізніше вийшли його інші роботи, такі як "Світ у горіховій шкаралупі" та "Джордж і таємниці Всесвіту" – останню він написав разом із дочкою Люсі.

Гокінг часто з'являвся на телебаченні, знімався в серіалах, таких як "Теорія великого вибуху" і "Зоряний шлях". Його образ з'являвся навіть у мультфільмах "Сімпсони" та "Футурама". Завдяки цьому він став культурною іконою, впізнаваною далеко за межами наукової спільноти.

Особисте життя

У 1965 році, попри песимістичні прогнози лікарів, Гокінг одружився з Джейн Уайлд. У цьому шлюбі народилися троє дітей: Роберт, Люсі та Тімоті. Проте їхні стосунки погіршилися, і в 1990 році пара розійшлася. У 1995 році Гокінг одружився вдруге – з Елайн Мейсон, яка працювала його доглядальницею. Їхній шлюб тривав 11 років.

Історію кохання Гокінга та Джейн було екранізовано у фільмі "Теорія всього" (2014), де роль ученого блискуче виконав Едді Редмейн, отримавши за це "Оскар". Сам Гокінг зізнався, що під час перегляду йому здавалося, ніби він бачить себе збоку.

Життя на максимум

"Коли мені поставили діагноз, я думав, що мого життя більше не існує. Але кожен прожитий день я сприймаю як подарунок", – писав Хокінг.

Попри всі труднощі, він продовжував жити активним життям, розвивати науку та надихати інших.

"Оскільки кожен день може бути останнім, я намагаюся отримати максимум від кожної хвилини", – підсумував учений у своєму документальному фільмі "Гокінг" (2013).

Раніше "Дивогляд" розповідав про творчість та життєвий шлях видатного композитора Григорія Верьовки.

Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.