25 грудня виповнюється 129 років з дня народження легенди хорової культури та талановитого хорового диригента Григорія Верьовки. До дня народження видатного композитора Григорія Верьовки про його життєвий та творчий шлях розповість "Дивогляд".
Григорій Гурійович Верьовка – відомий український композитор, педагог та хоровий диригент. Також Григорій найбільш відомий своїм хором, який носить його ім’я – Національний заслужений академічний український народний хор України ім. Г. Г. Верьовки.
Григорій Верьовка зробив величезний та неоціненний внесок у розвиток української хорової музики. Його твори стали народними, а хор ім. Г. Г. Верьовки став відомим на весь світ та взірцем для наступних поколінь хорової музики.
Коротка біографія
Григорій Верьовка народився 25 грудня 1895 року в місті Березна, що на Чернігівщині в родині селянина-ремісника. Верьовка був шостим у родині, усього в сім’ї було 12 дітей.
Батько майбутнього композитора служив регентом у церковному хорі, саме він став першим вчителем для свого сина. Потім хлопчика віддали до архієрейського хору в Чернігові. Він мав гарний голос та здібності у музиці.
Освіта
Пізніше Григорій вступив до духовного училища. Потім у 1916 році він закінчив Чернігівську семінарію, де він навчився грати на музичних інструментах, співав та став регентом хору. Тоді Верьовка познайомився з відомим українським поетом Павлом Тичиною. Між творчими людьми зав’язалася міцна дружба.
З 1918 року Григорій жив у Києві та навчався у Київському музично-драматичному інституті імені Миколи Лисенка. Тут Григорій опанував композицію та диригування.
Творча діяльність
Разом зі своїм другом письменником Павлом Тичиною та В. Магорським у 1919 році Григорій Гурійович організував самодіяльний хор. Потім він перетворився на музичну школу, де викладав Верьовка.
З 1923 року Григорій почав працювати в музично-драматичному інституті, а згодом у Національній музичній академії України імені Петра Чайковського, раніше Київській консерваторії.
Свої композиторські здібності Верьовка випробовував ще в Чернігові, а потім у Києві під час навчання. Він обробляв церковні співи, писав ліричні романси на слова Павла Тичини та різні композиції.
Під час Другої світової війни Григорій створив багато патріотичних пісень. Серед цих композицій були пісні "За край наш багатий" на слова М. Рильського, "Ми йдемо на бій" П. Тичини, "Клятва" М. Бажана, "Уральська похідна" М. Стельмаха.
Національний заслужений академічний український народний хор України ім. Г. Г. Верьовки
Видатний хор ім. Г. Г. Верьовки з’явився офіційно 11 вересня 1943 році. У цей день було підписано постанову "Про організацію Державного українського народного хору".
Створив та очолив хор Григорій Верьовка разом зі своєю дружиною Елеонорою Скрипчинською, яка стала для нього помічницею та "духовною посестрою".
"Таке славне подружжя! Усе життя віддали українській культурі", – писав про подружжя відомий український письменник Олесь Гончар.
Український народний хор розташовувався в Києві та налічував 134 виконавців. Хор виступав не тільки в Україні, але й за кордоном. Українські виконавці гастролювали в Польщі, Фінляндії, Румунії, Німеччині, Мексиці, Канаді, Франції, Швейцарії та інших країнах з українським репертуаром.
У 1965 році хору було присвоєно ім’я Григорія Гурійовича Верьовки. У наступні роки, хор отримав звання заслуженого, академічного та національного.
За життя Григорія нагороджено багатьма орденами, медалями та відзнаками. У 1946 році Григорію Гурійовичу надали звання Заслуженого діяча мистецтв УРСР, а наступного 1947 року композитор став професором консерваторії.
Помер видатний композитор у 1964 році в Києві, похований на Байковому кладовищі.
Раніше "Дивогляд" розповідав про найвідоміші твори Миколи Вороного та топ-5 цікавих фактів із його життя.
Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.
