147 років тому, 13 грудня народився відомий український композитор, диригент, піаніст та викладач Микола Леонтович. Цього українця знають усі, адже він є автором легендарної різдвяної колядки "Щедрик", яку перед новорічними святами чути звідусіль. Однак автору веселої та однієї з найвідоміших українських пісень дісталась нелегка доля. Про життя, творчу спадщину та жорстоке вбивство Миколи Леонтовича розповість "Дивогляд".
Талановита родина Леонтовичів
Микола Дмитрович Леонтович народився 13 грудня 1887 року в Подільській губернії Брацлавського повіту (теперішня Вінницька область). Майбутній композитор зростав у родині священника, завдяки якому він отримав початкову музичну освіту та покохав музику.
Батьки Леонтовича були досить талановитими людьми. Батько, Дмитро Федорович співав, грав на різних музичних інструментах та керував хором, а матір, Марія Йосипівна теж мала гарний голос. Брати та сестри композитора теж перейняли таланти батьків і стали музикантами, як Микола.
Освіта та перші творчі здобутки
Середню освіту Микола здобував у гімназії та духовному училищі. Там він навчився співати по нотах та читати складні партії. Потім музикант вступив до Подільської духовної семінарії в Кам’янці-Подільському. У семінарії Леонтович опанував гру на скрипці, фортепіано, духовних інструментах та навчився хоровому співу.
Після навчання Микола почав учителювати та в 1899 році створив сільський самодіяльний симфонічний оркестр. Оркестр Леонтовича виконував українські пісні та мелодії.
Перший збірник пісень композитора вийшов у 1904 році присвячений Миколі Лисенку. Леонтович завжди захоплювався його творчістю.
"Щедрик"
У 1909 році під керівництвом теоретика музики Болеслава Яворського, Леонтович написав свої найвидатніші хорові обробки. Саме тоді були написаний легендарний "Щедрик", "Піють півні", "Мала мати одну дочку", "Дударик", "Ой зійшла зоря" тощо.
Уперше обробка "Щедрика" пролунала завдяки хору Київського університету. Однак "Щедрик" не був створений за одну мить – Леонтович працював над ним майже 20 років. Перш ніж світ почув цей твір, "Щедрик" мав п’ять редакцій з 1901 по 1916 рік.
"Щедрик – то не розкладка пісні, то самоцінний твір, осяяний промінням генія, який посяде не останнє місце у світовій музичній літературі", – Композитор Пилип Козицький.
Цей твір приніс Леонтовичу успіх, а із часом світову славу. Його ім’я було на вустах багатьох музикантів та критиків.
"Він – ніби різьбяр у музиці, що творить найтонші музичні вартості, неначе мережива із шовку. Його техніка… настільки "ажурна", ніби тонка різьба із золота, прикрашена самоцвітним камінням. Леонтович бере невеличку річ… і так вичеканить, що просто диву даєшся: маленьку простеньку мелодію він розгорне на широку картину з безліччю найрізноманітніших фарб", – писав про Миколу Леонтовича композитора Кирило Стеценко.
Сьогодні "Щедрик" є відомим у всьому світі, перекладений багатьма мовами, його використовують світові бренди, фільми та серіали, а взимку його можна почути будь-де. Уперше за кордоном "Щедрик" зазвучав за 5 днів до смерті Миколи Леонтовича. Це сталося в США, пісню виконав хор Олександра Кошиця.
Англійську версію українського "Щедрика" в 1936 році записав працівник радіо NBC Пітер Вільховський. Різдвяна колядка отримала назву "Carol of the Bells".
Єдине кохання та дружина Миколи Леонтовича
Зі своєю майбутньою дружиною та матір’ю своїх дітей Микола познайомився на Вінниччині. Тоді він працював вчителем у духовному училищі.
До речі Клавдія теж була донькою священника. Майбутнє подружжя познайомилось в училищі. Через рік молодята одружилися. У листах до дружини Микола висловлював їй свою відданість, кохання та захоплення її красою.
У подружжя Леонтовича було двоє доньок Галина та Євгенія. За словами дітей, їх матір Клавдія була дуже турботливою та хазяйновитою.
Вбивство Леонтовича
Микола Леонтович пішов із життя в 1921 році. У ніч на 23 січня Микола гостював у домі свого батька. Ввечері до хати Леонтовичів постукав чоловік, який представився чекістом.
"І от він дістався Марківки. На календарі – 22 січня 1921 року. Субота, шоста година вечора. Тільки-но до розмови зійшлася родина Леонтовичів: отець Димитрій, Микола, його сестра Вікторія і донька Галина, аж до хати постукав і попросився заночувати подорожній", – згадував потім батько Миколи Леонтовича.
Вранці о пів на восьму батько Миколи почув постріл. У своїй кімнаті сидів Леонтович із кулею в грудях та стікав кров’ю.
"Тату, я помираю", – останні слова, які почув від сина батько Миколи.
У справі про вбивство композитора йдеться, що Миколу вбив агент ВНК Афанасій Грищенко. Злочинець пограбував будинок та застрелив чоловіка.
Раніше "Дивогляд" розповідав про історію життя та трагічної смерті дисидентки Алли Горської.
Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.
