Його життєвий і творчий шлях став символом боротьби за національне відродження України в 1920-1930-х роках. Більше про це у новому матеріалі розповість "Дивогляд".
Біографія та творчий шлях
Микола Хвильовий народився в сім’ї вчителів, які прищепили йому любов до знань та літератури. Навчався в Охтирській гімназії, але через участь у революційних організаціях був відрахований.
Після Першої світової війни Хвильовий активно включився в літературне життя. У 1921 році він переїхав до Харкова, де вийшли його перші збірки поезій "Молодість" та "Досвітні симфонії". У 1923 році була опублікована збірка прози "Сині етюди", яка визначила його як одного з провідних українських письменників того часу.
Літературні досягнення
Хвильовий став співзасновником літературної організації "Гарт", а згодом створив ВАПЛІТЕ – найпотужніше літературне об’єднання в Україні. У його творчому доробку виділяються такі твори, як повість "Санаторна зона", роман "Вальдшнепи", оповідання "Я (Романтика)", "Редактор Карк", "Свиня" та інші.
Попри офіційні переслідування, Хвильовий залишався активним учасником літературного процесу. У 1930-х роках він редагував журнали "Літературний ярмарок" і "Пролітфронт", намагаючись зберегти незалежність української літератури.
Трагічний фінал
Тиск радянської влади та арешт його друга Михайла Ялового стали останньою краплею в житті письменника. 13 травня 1933 року Микола Хвильовий, протестуючи проти політичних репресій та голодомору, покінчив життя самогубством. Його передсмертна записка містила слова:
"Арешт Ялового – це розстріл цілої генерації… За що? За те, що ми були найщирішими комуністами? Нічого не розумію"
Фото з похорону:
Погляди та ідеї
Микола Хвильовий прагнув розвитку української культури на європейському рівні, закликав "геть від москви" та вважав, що національна література повинна мати власний шлях. Він протестував проти масовості та вульгаризації мистецтва, підтримував ідею "романтики вітаїзму" – життєствердного бачення світу.
Цікаві факти про Миколу Хвильового
- Доброволець на фронті. Микола Хвильовий добровільно записався на фронт під час Першої світової війни. Перебуваючи в окопах серед солдатів, він сформував демократичні та частково більшовицькі переконання.
- Активна політична позиція. У роки війни він був не лише рядовим солдатом, а й членом полкової ради солдатських депутатів та делегатом армійського з’їзду. Саме цей період сприяв його знайомству з українськими національними партіями, хоча офіційно він залишався безпартійним.
- Особисте життя. Хвильовий був двічі одружений. Його першою дружиною стала вчителька Катерина Гащенко, яка народила доньку Іраїду. Однак їхній шлюб тривав лише два роки. Другою дружиною стала Юлія Уманцева, яка вже мала доньку від першого шлюбу – Любов. Хвильовий вважав її рідною та ласкаво називав Любистком, залишивши їй всі авторські права на свої твори.
- Фатальне число. Число "13" стало символічним у житті письменника. Він народився 13 грудня та наклав на себе руки 13 травня.
- Літературні новаторства. Микола Хвильовий став основоположником нового типу прозописьма, що дозволило йому вивести літературу на якісно новий рівень завдяки своєму унікальному письменницькому таланту.
Раніше "Дивогляд" ділився 7 цікавими фактами про письменника Бориса Грінченка, який змінив націю.
Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.