Це сталося сталося в тюремному карцері табору особливого режиму СРСР, хоча радянська влада приховувала цей факт ще майже півтора місяця. Історію цієї видатної особистості у своєму новому матеріалі розповість "Дивогляд" із посиланням на "Букви".
Василь Стус народився 6 січня 1938 року в селі Рахнівка, Вінницька область. Його родина згодом переїхала до теперішнього Донецька, рятуючись від примусової колективізації.
Стус закінчив школу зі срібною медаллю та вступив на історико-літературний факультет педагогічного інституту. Після навчання він перекладав з німецької мови, писав вірші та працював учителем української мови. Його ранні твори були опубліковані в газеті "Літературна Україна".
Василь Стус і його проукраїнська діяльність
Одним із найважливіших моментів у житті Стуса став його виступ на прем'єрі фільму Сергія Параджанова "Тіні забутих предків" 4 вересня 1965 року. Разом з Іваном Дзюбою, В'ячеславом Чорноволом та Юрієм Бадзьом Стус публічно протестував проти арештів української інтелігенції, заявивши про наступ "реакції 1937 року".
Вони закликали людей протестувати проти репресій, звертаючись до аудиторії зі словами: "Хто за нас, встаньте на знак протесту проти арештів". Це політичне висловлювання привернуло увагу КДБ, і невдовзі поета було відраховано з аспірантури, а його діяльність потрапила під пильний контроль спецслужб.
Уперше Стуса заарештували в 1972 році за антирадянську діяльність та пропаганду. Після цього він провів вісім років у таборах Мордовії та Магадану, працював на золотих копальнях. Незважаючи на суворі умови ув'язнення, Стус продовжував писати, хоча більшість його творів було конфісковано та знищено.
Другий арешт і роль адвоката Медведчука
У 1980 році Стуса заарештували вдруге. Його визнали особливо небезпечним рецидивістом і засудили до 10 років примусових робіт та п'яти років заслання.
Під час судового процесу адвокатом Стуса було призначено Віктора Медведчука, який згодом став відомим проросійським політиком. Медведчук фактично не захищав Стуса: не ознайомлювався з матеріалами справи, не підтримав клопотання підсудного та не домагався зміни адвоката, як того вимагав сам Стус. Під час суду поет заявив, що розуміє причини обвинувачень, але не визнає себе винним. Медведчук назвав кваліфікацію суду "вірною", а Стусу не дали виголосити останнього слова.
Фактично, Василь Стус самотужки захищав себе в суді, оскільки радянське законодавство не передбачало можливості міжнародного адвоката, якого він вимагав. Цей процес став одним із найбільш одіозних прикладів переслідування української інтелігенції за часів Радянського Союзу.
Останні роки та смерть
Існує кілька версій смерті Василя Стуса. Одна з них стверджує, що він загинув від переохолодження в карцері, інша – що його побили наглядачі табору. Поет помер у ніч з 3 на 4 вересня 1985 року. Офіційна версія – зупинка серця. Його поховали без присутності рідних і близьких. Лише наприкінці 1980-х років, після численних прохань родичів і однодумців, тіло Василя Стуса було перепоховано на Байковому кладовищі в Києві.
Спадок Стуса
Василь Стус став символом боротьби за права людини та свободу слова в Україні. Його вірші, які часто заборонялися в радянські часи, згодом набули великого значення в українській літературі. Його життя та творчість стали прикладом стійкості перед радянськими репресіями та відданості національній справі. У 2005 році йому було посмертно присвоєно звання Героя України.
Василь Стус залишив після себе не тільки видатну літературну спадщину, а й приклад незламності духу. Його боротьба за правду і справедливість надихає нові покоління українців, а його смерть стала символом тієї ціни, яку українці заплатили за свою свободу.
Раніше ми розповідали, що "5 канал" разом із військовим Олександром Погребиським шукає власницю книги "Справа Василя Стуса", яку він знайшов на Донеччині.
Також відомо, кого Василь Стус ставив українцям за приклад.
Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.
ПРОКОМЕНТУЙТЕ
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
