Мав уламок біля серця та відновлював українське слово після сталінського терору: 105-та річниця дня народження Григорія Тютюнника

23 квітня 1920 року в селі Шилівка (Зіньківський район, Полтавщина) народився Григорій Михайлович Тютюнник. Він був відомий як український письменник, журналіст, публіцист та педагог і був братом Григора Тютюнника

Після смерті йому була присуджена Державна премія імені Тараса Шевченка за роман "Вир", який був опублікований посмертно у 1963 році. У новому матеріалі "Дивогляд" розповість про те, яким був життєвий шлях цього діяча.

До кінця життя мав уламок біля серця

Ще в шкільні роки Григорій Тютюнник опублікував вірш "КОМСОЛЕЦЬ" у районній газеті "Більшовик Зіньківщини" у 1937 році. Пізніше він став членом літературної студії Харківського університету та літературного об'єднання при Спілці радянських письменників України. У червні 1941 року він добровольцем вирушив на фронт разом зі студентським батальйоном.

Після початку Другої світової війни його навчання у Харківському університеті було перервано. Він двічі отримав важкі поранення та двічі втікав з полону, брав участь у партизанських загонах як на території Кіровоградщини, так і в Чехословаччині.

Григорій Тютюнник важко переніс воєнні роки, і до кінця свого життя страждав від уламка біля серця. Після війни він працював педагогом та був активним учасником літературного життя Львова, співпрацюючи з журналом "Жовтень". Серед його творів – збірка оповідань "Зоряні межі" (1950) та повість "Хмарка сонця не заступить" (1957). Його збірка поезій воєнного часу "Журавлині ключі" була опублікована посмертно у 1963 році.

Роман "Вир" Григорія Тютюнника займає особливе місце в історії української літератури. Його поява підтвердила відновлення національної словесності після сталінського терору.

У своїх творах він створив широке епічне полотно з різноманітними персонажами, які порушували як актуальні, так і вічні проблеми людського існування. Він уникнув схематичного зображення героїв і показав їх як індивідуально неповторних особистостей.

Григорій Тютюнник помер 29 серпня 1961 року у Львові. Він похований на Личаківському цвинтарі.

Могила Григорія Тютюнника
Могила Григорія Тютюнника
Фото: Фото з відкритих джерел

Його смерть описав брат у своїх спогадах, зазначивши, що померлий залишив незакінчену частину роману "Вир" на столі.

"Через годину того ж дня я дістав телеграму: Григорій помер…На столі в його кімнаті лишилася рівненько складена в потертій папці друга частина роману "Вир", – писав Григір Тютюнник.

Раніше "Дивогляд" розповідав вражаючу історію письменниці Клариси Ліспектор. Це уродженка України, яка стала одним з найзагадковіших і найглибших голосів бразильської літератури XX століття.

Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.

Допоможи ЗСУ – врятуй свій дім: офіційні реквізити та посилання.

 

ПРОКОМЕНТУЙТЕ

МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ

Читайте більше