Маріуполь

"Залишайте мене на лавочці, я помиратиму": маріупольці, яким вдалося виїхати з окупованого міста, розповіли, як виживали в нелюдських умовах

Shutterstock

Повторилося те, чого ніколи не мало повторитися

Блокада Маріуполя стала справжньою катастрофою, про яку ніхто й не міг подумати у 21 столітті. Люди, які весь цей час сиділи в окупованому рашистами місті, розповідають жахливі історії свого виживання. Загарбники не жаліли нікого: ні жінок, ні дітей, ні літніх людей. 

"Дивогляд" розповідає історію 80-річних людей, які заради порятунку власного життя пішки йшли через все місто, щоб евакуюватися. Вони з самого початку не вірили в блокаду Маріуполя і сприймали це, як залякування з боку росії.

Однак, сьогодні ми бачимо, як путінська росія змусила людей понад місяць сидіти в страху і холоді, без води, їжі, світла і зв'язку, під постійними обстрілами і бомбардуваннями.

"Всі кашляємо, задишка. Дірки, які є у підвалі для вентиляції, тільки заткнемо якимось мотлохом, тут вибух – і всі ці ганчірки, папір вилітали як пробка з пляшки з-під шампанського. Постійні протяги та пил", – згадує літня пара, що врятувалася з Маріуполя.

Маріуполь
Маріуполь
Фото: Маріупольська міська рада

Загиблих людей ховали просто у дворах, якщо, звичайно, ще залишалося місце. Подружжя розповіло, що їм й самим довелося брати участь у похованні жінки, яка не витримала цього жаху.

"У підвал з 4-го під'їзду спустили бабусю, вона була така старенька, нарешті вона в цьому підвалі й померла. Витягли її, поряд був дитячий майданчик, куди потрапили кілька снарядів, ось в одному з вирв від снарядів ми цю бабусю поховали. А в інших будинках, вирви ще більше були, дивлюся – там по 3-4 хрестики стоять", – діляться пенсіонери.

окупанти знову намагаються приховати масштаби геноциду в Маріуполі
окупанти знову намагаються приховати масштаби геноциду в Маріуполі
Фото: Маріупольська міська рада

Коли вже не було сил терпіти цей жах і чекати на смерть, подружжя вирішило діяти. Вони самотужки йшли через все місто близько чотирьох годин, з сумками і котом.

"Ми вийшли всі разом, але, тому що в мене за плечима рюкзак, сумка і дві сумки, що котилися, і кіт, звичайно. Йому 16 років, він все життя прожив з нами, з маленького кошеня. Я відремонтував переноску, досі з ним подорожуємо, він у Києві у нас", – розповідає чоловік.

Подружжя прийшло до евакуаційної колони останніми і вже були зовсім без сил:

"Останніми, тому що сваха майже не могла ходити. Дійшли ми майже до "ПортCITY", і сваха сказала: "Залишайте мене на лавочці, я помиратиму". Вона свідомість втрачала, я їй: "Валечко, я не зможу тебе підняти, у мене сил не вистачить. Палицю їй знайшли якусь, ось вона оперлася на цей палицю, відійшла, і пішли ми далі. Зробимо 10 кроків, зупиняємося. Дуже важко", – згадує пенсіонер.

Маріупольці чекали з самого ранку до пізнього вечора, але таки виїхали з окупованого міста, де відбуваються бої, у більш спокійне окуповане селище Нікольське.

"Це була школа, людей було дуже багато, люди сиділи і у фойє, і в класах. Хтось лежав, умов не було, сиділи на стільцях, спали на стільцях. Зареєстрували нас, і сказали, що наступного дня має бути фільтрація. З самого ранку зайняли чергу. Стояли ми довго, у мене тиск піднявся, але дочекалися ми", – розповів маріуполець.

Фільтрація відбувалася у селищі Мелекіне, що за 20 км від Маріуполя. Там маріупольці провели 13 днів. Згодом пара вирішила рухатися далі, через окупований Мелітополь. Але і там їх змусили проходити процедуру фільтрації. 

"Виходить так, що в межах "ДНР" ці папірці потрібні, тому що вони є перепусткою на блокпостах, а в межах російської армії, як ми виїжджали – манівцями, через путівці, проїхали до Запоріжжя 18 блокпостів російських – там про цей папірець навіть не знають. Ці папірці потрібні лише в рамках ДНР", – розповідає подружжя.

Очевидці повідомили, що на постах чоловіків призивного віку (до 60 років) вмовляють вступити до армії ДНР і таким чином руйнувати свої ж території.

"Призовного віку – до 60 років чоловіків, це моя думка, і вона потім начебто підтвердилася, вони стали вмовляти людей вступати до лав "армії" "ДНР". Там навіть було дві такі черги: старше 65 – у чергу для людей похилого віку, і молодше, там же жінки та діти. Крім того, що пробивали всі дані, їм "відкочували" усі пальчики і навіть робили відбиток долоні, робили фото – фас та профіль, з обох боків", – згадує чоловік.

Сьогодні подружжя перебуває разом зі своїми рідними – дітьми. Вони з жахом згадують те, що їм довелося пережити і дякують Богові, що залишилися живими:

"Слава Богу, що ми живі, вижили, терпіли, пройшли цей тернистий шлях, і дякувати Богу, зібралися з діточками. Трохи відходимо. Раніше тільки починаєш говорити – і вже сльози душать, а тепер ось трохи відійшли від цього стресу, але все одно все в душі залишилося, все залишилося", – підсумували маріупольці.

Нагадаємо, раніше "Дивогляд" повідомляв, що українці створили документальний фільм про місто-привид, що має назву "Маріуполь. Хроніки пекла".

Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram Дивогляд 5.UA.

Друзі! Ми сьогодні боремося за нашу свободу, незалежність, за право бути вільною людиною на своїй землі.

Нас захищають справжні Супергерої: ЗСУ, Нацгвардія, Тероборона, МВС, усі небайдужі Громадяни, які об'єдналися заради захисту Батьківщини.

Ми маємо безпрецедентну підтримку міжнародних партнерів. Увесь світ підтримує Україну.

Зберігаємо спокій, підтримуємо один одного, читаємо тільки перевірені новини та допомагаємо армії.

ЄДИНІ ОФІЦІЙНІ РЕКВІЗИТИ НБУ ДЛЯ ЗБОРУ КОШТІВ НА ПОТРЕБИ АРМІЇ: https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-vidkriv-spetsrahunok-dlya-zboru-koshtiv-na-potrebi-armiyi

ПЕРЕРАХУЙТЕ "КОВІДНІ" ГРОШІ З Є-ПІДТРИМКИ НА АРМІЮ: https://www.portmone.com.ua/r3/uk/terminal/index/index/id/118103/

ВІДПРАВТЕ ДРУЗЯМ ЗА КОРДОН ПОСИЛАННЯ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ: https://bank.gov.ua/en/news/all/natsionalniy-bank-vidkriv-spetsrahunok-dlya-zboru-koshtiv-na-potrebi-armiyi

Разом до перемоги над російськими окупантами!

Слава Україні! Героям слава!

ПРОКОМЕНТУЙТЕ

МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ