Родина Костянтина Малєєва в особняку живе вже 128 років, проте сама домівка – майже вдвічі старша
Будинок із понад 200-річною історією. Унікальна архітектурна споруда збереглася на столичному Подолі. Її засновниками та першими власниками свого часу були дворяни Вишневські. Потім дім продали заможному кондитеру, нащадки якого й досі живуть там і доглядають історичну домівку своїх пращурів. Екскурс в історію – далі.
Здавалося б непримітний будинок у середмісті столиці – насправді туристична принада історичної частини Києва. Збудований 222 роки тому, дім удалося вберегти від пожеж та воєн. І сьогодні його називають найстарішою житловою спорудою на Подолі.
Історія будинку починається в середині XVIII ст. Тут, на нинішній Контрактовій площі, будинок №7, його звів дворянин Леонтій Вишневський. Згодом дерев'яний будинок згорів. Відтак, у 1797-му побудували кам'яний поверх, який уцілів після наступної масштабної пожежі на Подолі в 1811-му. Другий поверх добудували півстоліття потому. У такому вигляді дім зберігся донині. Наприкінці XIX ст. садибу викупив приїжджий кондитер.
Костянтин Малєєв – правнук кондитера Максима Нечаєва. Саме він нині утримує будинок. Розповідає, що прадід переїхав до Києва з Чернігівської губернії і тут відкрив кондитерську справу. У садибі випікав брендові "Нечаївські пряники", ними ж торгував на Контрактовій площі.
Розповідає: "Тут були контрактові ярмарки кожну зиму, на площі. Й вони на цих ярмарках торгували. Вони продавали до 600 пудів пряників".
Кондитерство стало родинною справою, адже у Максима Федоровича було 13 дітей. Буремний початок XX ст. не оминув родину Нечаїв. З початком Першої світової війни утримувати виробництво стало складніше – доводилося платити величезні податки, тому до початку 1930-х його згорнули. Більше того, дев'ятеро членів родини потрапили під більшовицькі репресії, і їх розстріляли.
Щоб урятуватися, уціліла частина родини Нечаїв роз'їхалася. У 1962-му, коли нинішньому власнику дому було 2 роки, будинок націоналізували. Щоб повернути, розповідає господар, збирав по частинах.
"У 90-ті роки, по частинах, бо спочатку квартира, потім підвал викупили. Сам будинок такий, що з ним клопоту більше, ніж толку з нього. То воно потрібно тільки мені", – сміється власник.
А ще перед будинком росте тополя. Її посадила матір Костянтина 9 травня 1945 року. За останні роки дім-довгожитель на Контрактовій площі, №7 тісно вплівся у туристичні маршрути Києва, – розповідає екскурсовод Міла Кононова. Тут завжди багато відвідувачів, усередині відбуваються лекції та творчі зустрічі.
"Будинок купців Нечаєвих дійсно є однією із найстаріших пам'яток XVIII століття. І, звичайно, є джерелом величезної спокуси для краєзнавців та людей, які закохані в Київ", – запевняє екскурсовод.
Хазяїн унікальність своєї оселі розуміє і відвідувачів у родинному гнізді приймає охоче. Але, каже, за кордоном життя у старих родинних будинках – звична практика.
"Як на мене, то це є нормальне життя. А у нас таке зараз суспільство, де я залишився дуже великою рідкістю. Приїжджаєш в якусь європейську країну, там купа таких сімей, які живуть по 100 років у будинку, і будинків таких купа", – дивується Малєєв.
В особняку родина Костянтина живе вже 128 років. Його онука – шосте покоління, яке проживає у домі. А члени сім'ї – єдині, чиє місце проживання зареєстроване на Контрактовій площі.
Ірина Сисак, Віктор Сніжко, "5 канал"