Зебри та коні належать до одного сімейства і настільки схожі зовні, що іноді їх важко відрізнити

Проте приручити смугастих тварин так, як це колись зробили з кіньми, людям так і не вдалося – і на це є наукове пояснення. Про це розповідає "Дивогляд" із посиланням на IFL-Science.

Фахівці зазначають, що зебри та коні розійшлися в еволюційному розвитку приблизно 4-4,5 мільйона років тому. Коні формувалися в умовах Євразії, де виживання більше залежало від витривалості й здатності до співпраці з людиною. Натомість зебри еволюціонували в африканських саванах – серед левів, гепардів і гієн. Постійна загроза хижаків зробила їх надзвичайно обережними, нервовими й схильними до агресії в небезпечних ситуаціях.

Історично люди намагалися зробити зебр робочими тваринами. Наприклад, у колоніальній Південній Африці голландські поселенці пробували приручати зебр, запрягати їх у вози й навіть їздити верхи. Проте з’ясувалося, що ці тварини погано переносять неволю, часто тікають і поводяться агресивно чи непередбачувано.

Теоретично можливо було б почати довготривалу селекцію, поступово відбираючи спокійніших особин, аби врешті отримати більш покірних "домашніх зебр". Але практичного сенсу в цьому немає: зебри менші за коней, слабші й не здатні витримувати тривалі навантаження. До того ж, люди вже мають ідеально пристосованих до праці коней – тож експерименти з одомашнення зебр втратили актуальність.

Отже, головна причина, чому зебр так і не вдалося приручити, криється не в їхньому забарвленні, а в норові: ці тварини надто лякливі, недовірливі та схильні до агресії, щоб стати союзниками людини. Еволюція сформувала їх як майстрів виживання, а не як помічників людини.

Раніше "Дивогляд" писав, що вчені несподівано з’ясували, якого кольору зебри насправді – чорні з білими смугами чи білі з чорними.

Чудернацькі історії з України, котики, скандали світових зірок, гумор і трохи дикого трешу з московських боліт – читайте першими в Telegram Дивогляд 5.UA.