У річках та озерах Києва все частіше можна зустріти незвичного для наших широт мешканця – сонячного окуня

​Цей яскравий, але агресивний гість із Північної Америки вже давно адаптувався до українських умов, проте останні два десятиліття його експансія на північ країни стала особливо помітною. Походження цього виду пов’язують із захопленням акваріумістів, які колись випустили рибу у відкриті водойми, де вона згодом перетворилася на серйозну екологічну загрозу. Про це розповідає "Дивогляд" із посиланням на пише Telegraf.

​Чим небезпечний цей "іноземець"?

​Екологи наголошують, що сонячний окунь – це інвазійний вид, який несе реальну небезпеку для місцевої фауни. Він відзначається надзвичайним апетитом, поїдаючи ікру та мальків інших риб. Крім того, він дуже швидко досягає статевої зрілості – вже на другому році життя, що дозволяє йому стрімко збільшувати свою популяцію та витісняти аборигенні види риб із їхніх природних місць існування.

​Фахівці також звертають увагу на виняткову витривалість цієї риби. За словами наукової співробітниці Галицького національного природного парку Олександри Бучко, сонячний окунь успішно конкурує з місцевими мешканцями завдяки своїй здатності швидко розмножуватися.

​Чому в нього майже немає ворогів?

​Головна перевага "сонячної піраньї" – це захищеність. Іхтіологиня Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України Юлія Куцоконь пояснює, що ця риба є складною здобиччю навіть для місцевих хижаків. Навіть молоді особини мають високе тіло та надзвичайно колючі спинні плавці. Експертка зазначає:

​"Особливо перші промені спинного плавця – дуже колючі, як у всіх окунеподібних риб".

​Додайте до цього здатність до порційного нересту, невибагливість до якості води та стійкість до перепадів температури, і ви отримаєте ідеальний рецепт успішного виживання інвазійного виду в нових умовах.

​Чи варто боятися сонячного окуня на кухні?

​Незважаючи на грізну репутацію та зневажливе прізвисько «сміттєва риба», яким його часто наділяють рибалки, сонячний окунь цілком придатний до вживання в їжу. Його м'ясо характеризується білим кольором, ніжністю та відсутністю специфічного болотяного запаху, що притаманний деяким іншим річковим видам. Єдиним мінусом є те, що риба досить кістлява.

​Хоча в Україні розміри сонячного окуня рідко перевищують 10–20 сантиметрів, у природному середовищі він може виростати до 40 сантиметрів. Через свій яскравий вигляд, ненажерливість та активний характер риба й отримала народну назву "сонячна піранья".

Раніше "Дивогляд" розповідав про те, що у США на берег викинуло моторошну рибу-канібала, яка вчинила самогубство.

Чудернацькі історії з України, котики, скандали світових зірок, гумор і трохи дикого трешу з московських боліт – читайте першими в Telegram Дивогляд 5.UA.