Відповідь на це питання намагалася знайти команда науковців під керівництвом політолога Росса Міллера. Дослідники проаналізували пропорції облич світових керівників та порівняли їх із реальними рішеннями про застосування військової сили. Про це повідомляє "Дивогляд" із посиланням на PsyPost.
Результати дослідження: потрійний ризик конфлікту в перший рік каденції
В основу наукової роботи було покладено так зване співвідношення ширини обличчя до його висоти (fWHR) – показник, який вимірюють за пропорціями між вилицями та вертикальною частиною обличчя. Для цього команда Міллера зібрала та цифровими методами опрацювала якісні фотографії 1761 лідера з 174 країн світу за період із 1947 по 2010 рік. На знімках політики мали дивитися прямо в камеру з нейтральним виразом обличчя.
Зіставивши антропометричні дані з історичною базою міжнародних збройних зіткнень, науковці врахували низку супутніх факторів: військову потужність держави, географічне розташування, політичний режим, а також вік і стать політика.
Основні висновки науковців:
-
Схильність до агресії: керівники з ширшими пропорціями обличчя частіше ставали ініціаторами міжнародних конфліктів;
-
Часовий фактор: найсильніше цей зв'язок проявлявся на початку правління. У перший рік каденції лідери з високим показником fWHR приблизно утричі частіше розв'язували конфлікти, ніж політики з вузькими пропорціями;
-
Згасання ефекту: до третього року перебування при владі різниця між групами практично зникала.
Науковці припускають, що новообрані очільники держав із домінантними рисами зовнішності можуть прагнути швидко сформувати репутацію жорсткого керівника та продемонструвати геополітичним суперникам готовність до рішучих дій. Згодом інші країни вивчають їхню модель поведінки, і ситуація стабілізується.
Кореляція чи причинно-наслідковий зв'язок: чому не варто робити поспішних висновків
Автори дослідження підкреслюють, що виявлені дані є статистичною асоціацією, а не доказом прямої біологічної залежності. Вони застерігають від спрощеного трактування за схемою "гормони – форма обличчя – агресія – війна".
Експерти вказують на декілька важливих обмежень та нюансів:
-
Технічні похибки: на вимірювання пропорцій обличчя на фотографіях можуть впливати кут нахилу голови, ракурс, освітлення та відстань до об'єктива;
-
Низька абсолютна ймовірність: оскільки масштабні військові зіткнення трапляються відносно рідко, навіть потрійне збільшення відносного ризику не означає, що політик із широким обличчям обов'язково розпочне війну;
-
Зворотний причинний зв'язок: країни, які вже перебувають у стані зовнішньої загрози чи глибокої кризи, можуть свідомо обирати керівників, які зовні виглядають більш домінантними та сильними. У такому разі причиною конфлікту є політична обстановка, а не риси обличчя обраного лідера.
Раніше "Дивогляд" розповідав, що психологи розкрили 7 рис людей, які майже нічого не публікують про себе в Instagram.
Чудернацькі історії з України, котики, скандали світових зірок, гумор і трохи дикого трешу з московських боліт – читайте першими в Telegram Дивогляд 5.UA.
