Уявлення про безтурботне юнацтво більше не відповідає дійсності

Уявлення про молоді роки як про найщасливіший та найпростіший період життя більше не відповідає дійсності. За даними масштабного міжнародного дослідження, оприлюдненого в науковому виданні PLOS ONE, саме молодь віком до 25 років виявилася найбільш психологічно вразливою групою населення у світі. Про це повідомляє "Дивогляд" із посиланням на TN.

Злам класичної "кривої щастя"

Протягом багатьох років науковці спиралися на концепцію так званої "U-подібної кривої щастя". Згідно з цією теорією, людина відчувала найбільше задоволення від життя в юності та похилому віці, тоді як у середніх літах фіксувався емоційний спад, відомий як "криза середнього віку". Проте аналіз понад 1,7 мільйона анкет, зібраних у період із 2020 до 2025 року в 44 країнах світу (зокрема у США, Великій Британії, Бразилії, Аргентині та Іспанії), продемонстрував повну зміну цієї динаміки.

Наразі показники психологічного дискомфорту вже не досягають максимуму в зрілому віці. Натомість графік перевернувся: найвищий рівень тривожності та емоційного виснаження спостерігається саме серед молодих людей, тоді як із дорослішанням ці тривожні показники поступово зменшуються. Науковці підкреслюють, що ця трансформація відбулася не через раптове покращення стану старших людей, а внаслідок стрімкого погіршення психічного здоров'я молоді.

Тривожна статистика ментального стану зумерів

Оцінювання за коефіцієнтом ментального здоров'я (MHQ) зафіксувало критичні показники серед представників покоління Z:

• Клінічний ризик: майже половина опитаної молоді (48%) отримала від'ємні бали за шкалою психічного добробуту, потрапивши до категорії психологічного неблагополуччя;

• Гендерний розрив: серед дівчат та молодих жінок у зоні ризику опинилися 53%, тоді як серед юнаків цей показник становить 41%;

• Глибокий деструктив: 13,4% респондентів віком до 25 років перебувають у стані вкрай важкого психологічного пригнічення (для порівняння, середній показник для всіх вікових груп становить 5,6%).

Джерела кризи та український контекст

Дослідники зазначають, що погіршення психологічного стану молоді викликане комплексом причин:

• Економічні бар'єри: високі вимоги ринку праці, фінансова нестабільність та труднощі з першим працевлаштуванням;

• Соціальна ізоляція: довготривалі наслідки пандемії COVID-19, що припали на формуючий етап особистості;

• Цифровий тиск: гіперзалежність від гаджетів, ефект "ідеального життя" в соціальних мережах та розрив реальних соціальних зв'язків.

Для українських зумерів додатковим, але ключовим руйнівним фактором залишається війна, яка щодня створює колосальне психоемоційне навантаження. Отримані дані свідчать про необхідність негайного розроблення державних та міжнародних стратегій підтримки ментального здоров'я молодих людей.