Багатьом здається, ніби між ними та улюбленцем існує щось більше, ніж просто побутова близькість. І виявляється, що наука цілком може це підтвердити, про що розповість "Дивогляд" із посиланням на ScienceAlert.
Серія наукових досліджень, проведених у різні роки, виявила дивовижні паралелі між характером і навіть зовнішністю людини та її собаки. Дослідники встановили, що такі риси, як тривожність, відкритість до спілкування, емоційність та екстраверсія, часто збігаються в тварин і їхніх хазяїв.
Бразильська науковиця Джуліана Вітал із Університету Сан-Паулу зосередила увагу на психологічних схожостях у парі "людина – собака". Але це не єдиний аспект: інші дослідники помітили, що й візуальна подібність може грати роль. Так, існують спостереження, згідно з якими люди з коротким волоссям частіше обирають собак із короткими вухами. Дослідження також демонструють зв’язок між індексом маси тіла господаря та вагою його улюбленця – що, ймовірно, свідчить про схожий стиль життя або раціон.
Найцікавіше, що у ході експериментів незнайомі люди могли з високою точністю вгадати, яка собака належить якому власникові, лише глянувши на їхні фотографії. Це означає, що подібність між ними – не лише результат суб’єктивних вражень.
Звідки ж береться ця схожість?
На думку дослідників, причина може ховатися у природній схильності людей тяжіти до тих, хто схожий на них – зовні чи за поведінкою. Так формується довіра, легше виникає відчуття комфорту та спільності. У випадку з собаками цей механізм теж працює: люди підсвідомо шукають у тварині відображення себе або своїх очікувань.
Особливо яскраво це проявляється при виборі породистих собак, темперамент яких зазвичай передбачуваний і відповідає уявленням власника про "ідеального компаньйона".
Однак подібність часто посилюється з часом. Життя поруч формує спільні звички, емоційні реакції та ритми. Господарі можуть несвідомо заохочувати в улюбленцях поведінку, схожу на власну, а собаки, у свою чергу, адаптуються до навколишнього середовища, переймаючи манери та риси своїх людей.
Такий феномен має не лише естетичний або психологічний вимір. Відчуття, що пес "такий, як я", може сприяти сильнішому емоційному зв’язку, зробити людину чуйнішою та терплячішою. Проте є й ризики: надмірна проєкція людських рис на тварину може призвести до непорозумінь або нехтування її справжніми потребами.
Дослідники наголошують: не завжди саме схожість є основою ідеального тандемного зв’язку. Часто ключову роль відіграє доповнення. Наприклад, активний собака може стимулювати малорухливу людину змінити спосіб життя, а спокійна тварина – збалансувати енергію метушливої сім’ї. У таких випадках взаємодія будується не на віддзеркаленні, а на гармонійному обміні.
Раніше "Дивогляд" розповідав, як собака прожував до кістки палець господаря, коли той спав, що стало порятунком чоловіка.
Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.
