Понад десять років тому на території вічної мерзлоти в Якутії археологи натрапили на вражаюче відкриття – майже повністю збережені останки двох тварин, які на перший погляд нагадували цуценят.
Проте, як показали новітні дослідження, йдеться про вовченят, які жили ще в епоху пізнього льодовикового періоду. Їхній вік оцінюється у приблизно 14 000 років, і це – не просто представники дикої природи, а родичі, які виявилися сестрами. Про відкриття повідомляє "Дивогляд" із посиланням на науковий портал Live Science.
Міжнародна команда під керівництвом археологині Анни Катріне Рунге з Йоркського університету у Великій Британії провела комплексне дослідження залишків, включаючи аналіз ДНК, хімічного складу кісток, зубів та тканин, а також вмісту шлунка.
Вовки, а не собаки
Хоча первісно існувало припущення, що знайдені у мерзлоті останки могли належати одним із найдавніших представників домашніх собак, подальший генетичний аналіз, проведений ще у 2019 році, спростував цю гіпотезу. Як з’ясувалося, йдеться про вимерлу лінію вовків, яка не пов’язана з сучасними собаками і не залишила нащадків.
Сестри-вовчиці, муміфіковані завдяки умовам вічної мерзлоти, були знайдені у 2011 та 2015 роках поблизу села Тумат у Якутії. Поруч із місцем знахідки також виявили кістки мамонтів зі слідами обробки – ймовірно, їх використовували давні люди. Втім, за словами дослідників, жодних доказів того, що тварини утримувалися або годувалися людиною, не виявлено.
Що відомо про останній прийом їжі
Одним із найбільш вражаючих відкриттів стало те, що дослідники змогли з’ясувати, чим харчувалися вовченята перед смертю. За результатами аналізу вмісту шлунку однієї з тварин, стало зрозуміло, що вона споживала м’ясо шерстистого носорога (Coelodonta antiquitatis) – великого травоїдного ссавця, який вимер наприкінці льодовикового періоду. Також серед залишків виявили фрагменти птаха – трясогузки.
Дослідники підкреслюють, що дитинчатам було лише кілька місяців, але вони вже перейшли на тверду їжу, зберігаючи при цьому вигодовування молоком матері. У раціоні не було виявлено решток мамонта, що може вказувати на відсутність прямого контакту з людиною або її мисливською діяльністю.
"Це надзвичайно рідкісний випадок – не лише знайти двох сестер у такому доброму стані, але й дізнатися, що саме вони їли перед смертю", – зазначає Анна Катріне Рунге.
Пара мумій
Фото: University of York
Причина смерті – загадка
Попри високу ступінь збереженості тіл, причина смерті вовченят залишається невідомою. На їхніх тілах не виявлено жодних травм чи пошкоджень. Учені висувають гіпотезу, що дитинчата могли загинути внаслідок обвалу лігва, у якому перебували.
Цікаво, що сьогодні у вовків зазвичай народжується більше двох дитинчат. Це наштовхує на думку, що у сестер могли бути брати чи сестри, яким пощастило вижити. Не виключено, що інші муміфіковані останки досі приховані у глибинах мерзлоти.
"Можливо, інші щенята все ще приховані у льодах", – додає співавтор дослідження, експерт з давньої ДНК Натаніель Вейлз.
Еволюційне значення знахідки
Це відкриття не лише додає нову сторінку до історії пізнього плейстоцену, а й допомагає краще зрозуміти еволюційний шлях вовків. Вивчення морфології, геному, харчових звичок та умов життя тварин дозволяє реконструювати екосистему минулого та зв’язки між хижаками, травоїдними й людьми.
Такі знахідки вкрай важливі для дослідження одомашнення собак. Вони дають змогу точніше визначати часові межі розриву між вовками та їх одомашненими нащадками, а також розширюють розуміння того, як і в яких умовах відбувалося становлення стосунків людини й тварини.
У найближчому майбутньому вчені планують провести подальші дослідження, зокрема мікроскопічний аналіз тканин, щоб дізнатися більше про стан здоров’я тварин і кліматичні умови, в яких вони жили.
