Всеукраїнська онлайн-платформа Svidok.org запускає загальнонаціональний флешмоб, аби зібрати воєнні спогади кожного українця. Зазначається, що на основі дописів українців у підсумку створять єдиний цифровий музей спогадів про війну росії в Україні доступний в усьому світі.
"Повномасштабна війна змінила життя кожного з нас, і якщо це зітреться з пам'яті нації у майбутньому є ризик, що історія знову повториться. Ціль – зберегти спогади кожного українця у надійному місці, на платформі, яка на відміну від соцмереж, рознесе ці історії не лише по світу, а і до наступних поколінь", – сказала директорка з контенту і комунікацій платформи Свідок Олена Кук.
Svidok.org – захищена соціальна платформа спогадів, де люди анонімно описують свій досвід життя під час повномасштабного вторгнення росії в Україну. Її створили українські IT-фахівці за підтримки фундації AI for Good.
Аби зберегти спогад, потрібно зареєструвати на svidok.org або ж скористатись тг-ботом – @SvidokNoteBot
Далі робити власні анонімні дописи. Це можуть бути і спогади про те, як людина пережила обстріли, стала свідком руйнування, отримала поранення, пережила окупацію, про вимушену евакуацію, волонтерство, адаптацію до життя без електроенергії, і навіть роздуми чи творчість. Також до тексту можна додавати фото та відео. До платформи вже долучились понад дві тисячі українців. Ось кілька спогадів, які зберегти люди.
"Багато військової техніки зайшло до Красного, Чернігівської області, аж земля дризжала. Вистріли ставали все потужнішими, а ми все більш наляканими. Потім майже жили в погрібі (Слава Богу, що в нас є погріб!). Літак "орків" постійно літав над нашими хатами, таке враження, що він торкався наших дахів. Потім він почав скидати на нас бомби. Так вбило нашого односельчанина Романа, ще його батька та брата контузило. Потім артилерією нас закидали, авіабомбами.. Жінка та двоє діток підірвалося на міні, намагаючись виїхати з Красного. І ми опинилися в якомусь кошмарі і до Чернігова не виїхати.. і в сторону Києва вже не виїхати.. Бачили, як хати горіли по селу, тварини бігали з скляним поглядом, це було дуже моторошно", – поділилась поділилась жителька Чернігівщини на платформі.
"У березні 2022 року стояв на вулиці в черзі з кількох тисяч чоловік до магазину, до якого можна потрапити лише по одному, бо лякались крадіжок. Стояв з ранку до вечора, раз за разом тікаючи до підземного метро від (ред. – російських) обстрілів зі ствольної артилерії та "градів" з "ураганами", тоді на "таке" не було сирен, почув вибухи та тікаєш у метро. Я бачив пожежі, які день зміняли на ніч від чорного диму. По скупченнях людей теж стріляли, саме біля продуктових магазинів я побачив перші трупи у житті. В один із таких днів, поки перебував під обстрілами в пошуках їжі, снаряд прилетів до моєї квартири на другому поверсі. Її наскрізь пробило шрапнеллю разом із броньованими дверима, будь я там – був вже небіжчиком", – згадує очевидець з Харкова.
Ці свідчення, разом із близько двомастами іншими вже передані до Міжнародного кримінального суду, розповіла Олена Кук.
"Ми напряму контактуєм з представниками МКС щодо передачі свідчень українців про злочини рф під час війни. Деталі передачі свідчень – конфіденційні з міркувань безпеки. Але варто сказати, що трибунал виявляє велкий інтерес до таких персональних історій", – зауважила вона.
Директорка з комунікації проєкту наголсила: "платформа має кілька рівнів захисту, що дозволяє зберігати анонімність дописувачам. Розробники закрили особисті дані користувачів з міркувань безпеки. Лише розслідувачі можуть з ними сконтактувати через спеціальний аккаунт і лише з дозволу людини. Додатково також створили механізм фіксації спогадів для українців, які перебувають на тимчасово окупованій території".
"Якщо людина перебуває на (ред. – тимчасово) окупованій території, може поставити спеціальну помітку. Тоді її допис опублікують тільки тоді, коли їй вже нічого не загрожуватиме", – пояснила менеджер з технічних питань Юлія Токарчукова.
Повідомляєься, що також, платформа надійно захищена від кібератак. А сервери, які зберігають спогади фізично розташовані – у Німеччині та США, тож росіяни не можуть нанести пряму атаку на них і стерти дописи.
"Часто дописи українців у соцмережах блокують. Або вони губляться у потоці інформації. До прикладу, зараз складно знайти деякі знамениті фото і відео 24 лютого, не кажучикажути вже про 2014 рік. А все це дуже важливо зберегти, аби росія не змогла маніпулювати фактами. А, аби все, що ми пережили не було марним. Саме ми хочемо зберегти історію кожного українця на надійному порталі – на Svidok.org", – пояснила Олена Кук.
Також на платформі постійно реєструються іноземні журналісти. Серед медійників є і з таких авторитетних видань, як The Times, The Economist, Le Monde. Вони також можуть сконтактуватись з українцями через спеціальний захищений аккаунт, та використати свідчення у своїх матеріалах. Крім того, за словами Олени Кук, розробники відслідковують активність на сторінці. Відповідно до останніх даних, на Свідок щодня заходять тисячі людей за-кордоном. Персональні історії українців допомагають краще усвідомити жахіття війни іноземцям, ніж новинні заголовки, відгукуються вони.